Робоча ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

Начальник навчального відділу

Заєць Л. О.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний вищий навчальний заклад

«КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра «Підземна розробка родовищ корисних копалин»

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Проректор ДВНЗ "КНУ"

______________В.І.Вербицький

"____"_______________ 2013 р.

 

 

робоча ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

"Технологія очисного виймання при

підземній розробці родовищ корисних копалин"

 

напрям підготовки – 6.050301 «Гірництво»

 

факультет – гірничий

 

 

Нормовані дані   Форма навчання

Курс

Семестр

Всього годин за навчальним планом

Кількість національних кредитів

Всього аудит (год.)

Аудиторних годин, (у тому числі КЗ)

Самостійна робота студентів (год.)

Курсовий проект (робота) (семестр)

Залік (семестр)

Іспит (семестр)

Лекції (год.)

Практичні заняття (год.)

Лабораторні роботи (год.)

денна

IІІ

V

–

–

V

–

заочна

IІІ

V

–

–

V

–

 

Кривий Ріг – 2013

 

Робоча програма складена на основі "Освітньо-професійної програми бакалавра" та "Освітньо-кваліфікаційній характеристики бакалавра" за професійним напрямком "Гірництво", кваліфікації 2147.2 "Інженер з гірничих робіт", затвердженої в 2013 році.

 

Робочу програму склав

к.т.н., доцент С.В. Письменний

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри підземної розробки родовищ корисних копалин протокол № 2 від "06" вересня 2013 р.

 

В.о.зав. кафедрою ПРРКК

д.т.н., професор М.І. Ступнік

 

 

Схвалено вченою радою гірничого факультету, протокол № 2 від "11" вересня 2013 р.

 

Голова Вченої ради ГФ,

д.т.н., професор В.О. Калініченко

 

1. Мета та задачі дисципліни

Мета дисципліни – вивчення студентами теорії і практики технології очисного виймання при підземній розробці родовищ корисних копалин та надбання навиків у вирішуванні гірничотехнологічних задач.

Основними задачами дисципліни є:

- оволодіння практичними навичками у розробці паспорту проведення та кріплення гірничої виробки;

- вимоги безпеки праці при проходці виробок, при очисних роботах;

- використовуючи дані гіпсометричного плану про залягання корисних копалин, геологічні та гідрогеологічні карти, структурні та стратиграфічні колонки, структурну будову порід.

Студент повинен знати:

стан та фізико-механічні властивості гірського масиву, матеріали для кріплення виробок, технічні характеристики гірничих машин, фізичні моделі масиву, способи проходки гірничих виробок, вимоги правил безпеки та технічну експлуатацію гірничих виробок.

Студент повинен вміти:

вибирати більш ефективний спосіб проходки виробок, за допомогою аналітичних і числових методів та відповідних методик розраховувати параметри гірничих виробок, визначати продуктивність праці на очисних роботах.

Дисципліна "Технологія очисного виймання при підземній розробці родовищ корисних копалин" тісно пов'язана з дисциплінами загального і інженерного циклу:

– вища математика;

– фізика;

– основи гірничого виробництва;

– механіка гірських порід;

– геологія.

 

2. Методичні основи викладення дисципліни

 

Зміст курсу викладається при читанні лекцій і закріплюється на практичних заняттях, а також за допомогою самостійної проробки матеріалу студентами із запропонованої літератури.

Лекція включає: усне викладення основних розділів курсу, демонстрування явищ, процесів, схем та технологічних прийомів у вигляді рисунків і креслень на дошці.

Практичні заняття проводяться для поглиблення знань, отриманих на лекціях, а також надбання додаткових знань з даної дисципліни. Оптимальне поєднання теоретичних знань та практичних навичок, дають змогу студентам оволодіти інженерними методами розв’язування деяких задач, які можуть виникнути на виробництві. Виконуючи практичні роботи необхідно користуватись методичними вказівками до їх виконання, конспектом лекцій та запропонованою літературою.

На самостійну роботу виноситься закріплення студентами основного матеріалу, викладеного на лекційних заняттях, та вивчення окремих другорядних розділів та питань, які входять до даного курсу.

 

3. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ. МОДУЛЬНА СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ "Технологія очисного виймання при підземній розробці родовищ корисних копалин"

 

№ модуля	Назва модулю	Зміст модулів	Обсяг годин
Аудиторні	Самост. робота	Загальний
д	з	д	з	д	з
Лекції
	Технологія проведення гірничих виробок	Зміст та задачі курсу, зв'язок з іншими дисциплінами.		-	-
Форма вибою гірничих виробок відповідно до стану гірських порід і способу руйнування масиву.		0,5		3,5
Форма, розміри поперечного перерізу та кріплення гірничої виробки відповідно до навантаження на її елементи.		0,5		3,5
Типові технологічні схеми проведення гірничих виробок.
Складові виробничих процесів для проведення виробки відповідно до стану гірських порід та вимог правил безпеки.
Разом по 1 модулю
	Технологічних операцій та процеси гірничого виробництва	Технологічний стан порід.	0,5	0,5	1,5	1,5
Операції та процеси при підготовці гірського масиву до виймання корисних копалин відповідно до способу їх розробки.	1,5	0,5	1,5	2,5
Операції та процеси при вийманні корисних копалин відповідно до способу їх розробки.		0,5	1,5		2,5	2,5
Операції та процеси з доставки корисних копалин і породи до підготовчих виробок.		0,5	1,5		3,5	3,5
Операції та процеси кріплення робочого простору очисного вибою та його спряження з підготовчими виробками.		0,5	1.5		3,5	3,5
Операції та процеси, що застосовуються при споруджені штучних конструкцій, масивів для охорони гірничих виробок від гірського тиску.		0,5	1,5		3,5	3,5
Разом по 2 модулю
Всього по лекційному курсу
Практичні роботи
	Технологія проведення гірничих виробок	Розташувати виробки в просторі при розробці родовищ підземним способом.		0,5	-	1,5
Вибір форми основних підземних виробок, які задіяні в процесі очисного виймання.		0,5	-	1,5
Визначення часу на проходку виробок для очисного виймання.		0,5	-	1,5
Складання календарного графіку на підготовку родовища до очисного виймання.		0,5	-	2,5
Разом по 1 модулю			-
	Технологічних операцій та процеси гірничого виробництва	Вибір схеми відбійки масиву та визначення часу на буріння масиву станками глибокого буріння.		0,5	-	2,5
Доставка гірничої маси з обваленого блоку. Визначення часу на виймання корисної копалини.		0,5	-	1,5
Кріплення виробок приймального горизонту на спряжень з підготовчими виробками.		0,5		1,5
Визначення часу на відпрацювання родовища (блоку, панелі) підземним способом		0,5	-	1,5
Разом по 2 модулю			-
Всього по практичним роботам			-
Всього по курсу

 

3. Зміст лекційного матеріалу

 

№ п/п	Зміст лекцій	Література
Технологія проведення гірничих виробок
1.	Зміст та задачі курсу, зв'язок з іншими дисциплінами. Фізико-механічні властивості гірських порід. Структурна будова гірського масиву.	1,3
2.	Форма вибою гірничих виробок відповідно до стану гірських порід і способу руйнування масиву. Типові технологічні схеми проведення горизонтальних та похилих гірничих виробок.	1,2
3.	Форма, розміри поперечного перерізу та кріплення гірничої виробки відповідно до навантаження на її елементи. Методики розрахунку форми вибою. Вимоги правил безпеки до форми вибою відповідно до напружено-деформованого стану порід.	4,3
4.	Типові технологічні схеми проведення гірничих виробок. Технологія проведення горизонтальних гірничих виробок. Технологія проведення похилих гірничих виробок. Технологія проведення відкритих гірничих виробок.	1,2
5.	Складові виробничих процесів для проведення виробки відповідно до стану гірських порід та вимог правил безпеки. Технологічні процеси при проведенні гірничих виробок. Вимоги правил безпеки до форми вибою відповідно до напружено-деформованого стану порід.	4,3
Технологічних операцій та процеси гірничого виробництва
6.	Технологічний стан порід. Геологічна та технологічна характеристика порід, що вміщують корисні копалини. Деформації. Тиск. Поняття про вертикальні, горизонтальні напруження.	1,3
7.	Операції та процеси при підготовці гірського масиву до виймання корисних копалин відповідно до способу їх розробки. Загальні принципи побудови моделі системи технології видобутку корисних копалин. Типові технологічні схеми підготовчих та очисних вибоїв. Типові технологічні схеми проведення підняттєвих виробок. Загальні відомості про технологію розробки родовищ через свердловини.	1,2
8.	Операції та процеси при вийманні корисних копалин відповідно до способу їх розробки. Модель технологічного процесу гірничого виробництва. Перетворення структури технологічної системи. Сучасні системи розробки рудних та нерудних покладів з відкритим очисним простором. Сучасні системи розробки рудних та нерудних покладів з закладанням.	4,3
9.	Операції та процеси з доставки корисних копалин і породи до підготовчих виробок. Модель технологічного процесу гірничого виробництва. Типові технологічні схеми проведення горизонтальних та похилих гірничих виробок.	1,3
10.	Операції та процеси кріплення робочого простору очисного вибою та його спряження з підготовчими виробками. Типові технологічні схеми кріплення спряжень очисного вибою з підготовчими виробками.	1,2
11.	Операції та процеси, що застосовуються при споруджені штучних конструкцій, масивів для охорони гірничих виробок від гірського тиску. Конструкції штучних конструкцій для охорони гірничих виробок.	4,3

 

4. Самостійна робота студента

 

№ п/п	Зміст лекцій	Література
Технологія проведення гірничих виробок
1.	Зміст та задачі курсу, зв'язок з іншими дисциплінами. Фізичні моделі масиву.
2.	Форма вибою гірничих виробок відповідно до стану гірських порід і способу руйнування масиву. Технічні характеристики гірничих машин Вимоги правил безпеки до форми вибою відповідно до напружено-деформованого стану порід
3.	Форма, розміри поперечного перерізу та кріплення гірничої виробки відповідно до навантаження на її елементи. Фізико-механічні властивості гірських порід. Типові технологічні схеми проведення горизонтальних та похилих гірничих виробок.
4.	Типові технологічні схеми проведення гірничих виробок. Технологія проведення горизонтальних гірничих виробок. Технологія проведення похилих гірничих виробок. Технологія проведення відкритих гірничих виробок.
5.	Складові виробничих процесів для проведення виробки відповідно до стану гірських порід та вимог правил безпеки. Фізично-механічні властивості гірських порід. Вимоги правил безпеки до форми вибою відповідно до напружено-деформованого стану порід.
Технологічних операцій та процеси гірничого виробництва
6.	Технологічний стан порід. Фізичні та механічні властивості гірських порід.
7.	Операції та процеси при підготовці гірського масиву до виймання корисних копалин відповідно до способу їх розробки. Загальні принципи побудови моделі системи технології видобутку корисних копалин. Типові технологічні схеми складування відходів гірничого виробництва. Загальні відомості про технологію підводної розробки родовищ.
8.	Операції та процеси при вийманні корисних копалин відповідно до способу їх розробки. Типові технологічні схеми виймання вугілля в довгих очисних вибоях на пологих пластах. Типові технологічні схеми виймання вугілля в довгих очисних вибоях на крутих пластах. Типові технологічні схеми виймання вугілля в коротких очисних вибоях на пологих пластах. Типові технологічні схеми безлюдного виймання вугілля на пологих та крутих пластах.
9.	Операції та процеси з доставки корисних копалин і породи до підготовчих виробок. Типові технологічні схеми проведення підняттєвих виробок. Загальні відомості про технологію розробки родовищ через свердловини.
10.	Операції та процеси кріплення робочого простору очисного вибою та його спряження з підготовчими виробками. Способи кріплення спряжень очисного вибою з підготовчими виробками.
11.	Операції та процеси, що застосовуються при споруджені штучних конструкцій, масивів для охорони гірничих виробок від гірського тиску. Типові технологічні схеми спорудження штучних конструкцій для охорони гірничих виробок.

 

4. Контроль знань

 

Контроль знань здійснюється за допомогою модульно-рейтингової системи їх оцінки і включає поточний, модульний та семестровий (підсумковий) види контролю.

Поточний контроль знань здійснюється під час проведення практичних робіт шляхом їх захисту. При захисті практичних робіт в залежності від рівня засвоєння студентом матеріалу, правильності розрахунків, якості оформлення графічної частини та роботи в цілому, а також з урахуванням вагомості питань, що розглядались у даній роботі, виставляються залікові бали. Їх максимальна кількість (за умови захисту роботи на "відмінно") приведена в тематиці практичних робіт та в методичних вказівках до їх виконання з даної дисципліни.

Модульний контроль здійснюється кожної чверті написанням лекційного та лабораторного модулів з основних питань, які розглядалися на даних видах занять. При оцінюванні окремих модулів враховуються результати модульного, та поточного контролю. Для цього застосовується накопичувальна система залікових балів, максимальна кількість яких складає 5 за один модуль (2,5 балів – захист практичних робіт, 1,0 – практичний і 1,5 балів – лекційний модуль).

При цьому оцінка знань студентів базується на наступних критеріях:

- при захисту лекційного модуля розподіл визначається наступним чином:

"1,5" (відмінно) – повна обґрунтована відповідь, вільне володіння матеріалом курсу;

"1,4…1,0" (добре) – повна відповідь та вільне володіння матеріалом курсу;

"0,9…0,5" (задовільно) – повна відповідь, допущення неточностей та помилок у відповідях, загальне уявлення про питання з цього курсу;

"0,4…0" (незадовільно) – неповна відповідь на питання, допущенням грубих помилок, поверхневе та викривлене уявлення про сутність питань з цього курсу.

Отриманий сумарний бал за модуль переводиться у шкалу ECTS згідно шкали оцінок якості засвоєння навчального матеріалу [12]:

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу по дисципліні
A	Відмінно (залік)	5,0
B	Відмінно (залік)	4,99-4,5
C	Добре (залік)	4,49-4,0
D	Добре (залік)	3,99-3,5
E	Задовільно (залік)	3,49-3,0
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання (незалік)	2,99-2,5
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом (незалік)	2,49-2,0

Семестровий контроль, а оскільки дана дисципліна викладається протягом одного семестру він буде і підсумковим, виставляється студенту на підставі результатів модульних контролів та реалізується через визначення середньозваженого балу, який розраховується згідно [12] за формулою:

, бали,

де n – число модулів за видами занять згідно річного навчального плану;

Б_і – бал за і -й модуль за національною шкалою;

Т_і – час на засвоєння і -го модуля (аудиторне навантаження та самостійна робота).

Для даної дисципліни визначення середньозваженого балу буде мати наступний вигляд:

, балів,

де Б _лекц – середній бал по лекційному модулю, за національною шкалою;

Б _прак, – бали за національною шкалою за практичний модуль;

Б _пр.роб, – бали за практичні роботи, за національною шкалою.

Отриманий середньозважений бал згідно приведеної вище шкали оцінок приводиться у відповідність до національної шкали та шкали ECTS.

 

5. Перелік ПИТАНЬ для підсумкового Контролю знань, умінь, навичок