Уровни.

У кінці 80-х pp. минулого століття відбуваються помітні зміни у національній політиці України. У нашу культуру повертається творчість репресованих митців та представників діаспори. У 1989 р. було ухвалено "Закон про мови в Українській PCP", що проголосив українську мову державною. Створюються громадські організації, що починають активно впливати на суспільне життя: Український культурологічний клуб, Товариство української мови імені Т.Шевченка (згодом - "Просвіта"), Народний Рух України за перебудову (1989), учасниками яких стали діячі культури, зокрема письменники. У цей час звертається увага на відновлення історичної української символіки, державного статусу української мови, зростанні ролі церкви.. Літературні процеси теж характеризуються оновленням змісту, методів творчості, позбавленням від ідеологічної цензури. Деякі позитивні зсуви помітні в кіномистецтві, створюються україномовні фільми. Важливий внесок у розвиток театрального мистецтва в 90-х pp. внесли режисери Р. Віктюк, С. Донченко, Б. Шарварко, актори Н. Сумська, А. Хостікоєв, Л. Задніпровський. Позитивні зміни відбуваються в роботі українського телебачення. Підвищився аналітичний рівень інформаційних передач, ток-шоу, урізноманітнилися розважальні програми. Значними можна назвати Досягнення у сфері пісенної творчості. Регулярно відбуваються пісенні фестивалі «Червона рута», «Пісенний вернісаж», «Пісня року», «Таврійські ігри». Великих успіхів досягли українські спортсмени на літніх Олімпійських іграх 1996 р. у м. Атланта (США), посівши почесне 9 командне місце й увійшовши до числа головних спортивних країн світу.

Проблемою є те що через матеріальні труднощі, особливо в перші роки незалежності, скорочувалася кількість закладів культури, а багато талановитих митців виїжджали за кордон у пошуках достойного заробітку. Ще одна проблема української сучасної культурної сфери - переповнення культурного простору зразками зарубіжної масової культури (кінематографічна продукція, музика, телебачення, літературні твори тощо). Ці далеко не найкращі твори маскультури витісняють національну культуру з активного вжитку, особливо в молодіжному середовищі. У достатньо складному становищі виявилася наука. Позначилася багаторічна фактична ізоляція української науки від світової і одностороння орієнтація на російську, недостатня матеріально-технічна база.

Серйозними проблемами є недостатня розробка фундаментальних досліджень і дуже слабке впровадження нових технологічних досягнень у виробництво. Визначні успіхи досягнуті у сфері гуманітарних наук, особливо історичній.

 

Уровни.

Их всего пять: правовые нормы, институты, подотрасли, отрасли права и сама система права.

Правовые нормы – формально определенное правило поведения, установленное и обеспечиваемое государством и направленное на урегулирование человеческих отношений.

Институты права - обособленная внутри отрасли группа правовых норм, регулирующая общественные отношения. (Например, институт гражданства, институт избирательного права)

Подотрасль права – совокупность правовых норм родственных институтов конкретной отрасли права.

Отрасль права – совокупность правовых норм, институтов и подотраслей права, регулирующая однородные общественные отношения.

 

5.2. Отрасли права:

- определение

- классификации (основания – соответствующие виды)

- примеры фундаментальных отраслей российского права (не менее пяти), комплексных отраслей российского права (не менее трех)

Отрасли права - совокупность правовых норм, регулирующих качественно однородную группу общественных отношений.

Классификация –

Отрасли права делятся:

1) по назначению – материальные и процессуальные

2) по предметному единству – фундаментальные, вторичные, комплексные

3) по регулируемым отношениям – отрасли публично и частного права

 

Материальные — состоят из норм, которые непосредственно регулируют общественные отношения (конституционное, гражданское, уголовное право и др.).

Процессуальные — состоят из норм, которые устанавливают порядок применения норм отраслей материального права (уголовно- процессуальное, гражданско-процессуальное право и др.)

 

Фундаментальные - Эти отрасли складывались в длительном историческом процессе правового развития общества, яапяются изначальными и восходят к древности. В их состав не могут входить нормы других отраслей права.

Пример: Конституцинное,Уголовное, Административное, Гражданское, Международное.

Вторичные - методы правового регулирования вторичных отраслей сохраняют черты преемственности с методами основных отраслей права. Они складывались в разное время в рамках фундаментальных отраслей

 

Комплексные – состоят из норм и институтов, входящих в различные отрасли права. У таких отраслей отсутствует собственный метод правового регулирования.

Пример:Финансовое муниципальное, коммерческое.

 

Публичное - это подсистема права, регулирующая отношения, обеспечивающие публичный (общегосударственный) интерес. Оно регулирует те отношения, в которых одним из субъектов права выступает государство в лице его компетентных органов.

Частное - представляет собой другую подсистему права, регулирующую отношения, обеспечивающие частные интересы,автономный статус и инициативу частных собственников и юридических лиц в их имущественной деятельности и личных взаимоотношениях.

 

5.3. Подотрасли:

- определение

- примеры внутриотраслевых и комплексных подотраслей (с указанием отраслей права, к которым они относятся)

Подотрасль права - совокупность правовых норм родственных институтов конкретной отрасли права.

Виды подотрослей права:

1) Внутриотраслевые подотрасли – предмет подотрасли полностью входит в предмет отрасли (например, налоговая и бюджетная

подотрасли входят в финансовое право)

2) Комплексные подотрасли – в состав правовой отрасли входит не вся подотрасль, а её главной институт, т.е. могут входить

нормы других отраслей (например, конституционное право, избирательное право, институт выборов)

5.4. Правовой институт:

- определение

- классификации (основания – соответствующие виды)

- примеры сложного правового института и субинститутов в его составе; межотраслевых институтов

Правовой институт– это основной элемент системы права, представленный совокупностью правовых норм, регулирующих однородную группу общественных отношений.

Классификация –