Дидактичні основи засобів навчання

 

В педагогічному процесі певне місце займають засоби навчання за допомогою яких використовуються методи та прийоми навчання. Засоби навчання являються важливою складовою матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Засоби навчання – це допоміжні матеріальні об’єкти, предмети та інше з їх специфічними дидактичними функціями, що призначаються для здійснення педагогічного процесу і виконують функції розвитку учнів.

Серед різних засобів навчання перше місце займає слово педагога, тому що завдяки мовленню здійснюється організація засвоєння знань учнями та формування в них практичних умінь і навичок. Усне мовлення органічно доповнюється письмовим у вигляді друкованої продукції (підручники, навчальні посібники, додаткова література, довідники, технічна документація тощо).

Інші засоби навчання виконують різноманітні функції:

· заміняють викладача як джерело знань (відео- та кінофільми, навчальні пристрої та інше);

· доповнюють інформацію викладача (наочний матеріал);

· виявляються об’єктами вивчення, дослідження (обладнання, предмети живої природи);

· виступають у ролі “посередників” між учнями та виробництвом у тих випадках, коли безпосереднє вивчення його утруднене (моделі, динамічні схеми тощо);

· формують у учнів уміння та навички в роботі (прилади, інструменти та ін.).

Спеціальні технічні засоби навчання підсилюють наочність, завдяки чому зростає увага та активність сприйняття учнями учбового матеріалу, створюється емоційний ефект сприйняття, а також зближується навчання та життя, зокрема виробничі процеси.

Розкрити дидактичні можливості засобів навчання – це означає, що треба визначити, в яких навчальних ситуаціях та яким чином треба використовувати той чи інший засіб навчання для організації пізнавальної діяльності учнів.

Використання різних засобів навчання повинно враховувати пізнавальні закономірності навчальної діяльності учнів, їх підготовленість до сприймання і засвоєння навчального змісту за допомогою цих засобів; забезпечувати органічне поєднання їх з розповіддю викладача. Тому, педагог у процесі підготовки до уроку повинен детально проаналізувати зміст і мету уроку, зміст і логіку вивчення навчального матеріалу; визначити обсяг і особливості знань, які повинні засвоїти учні, необхідність демонстрування об’єкта або його зображення; відібрати і проаналізувати аудіовізуальні та інші дидактичні засоби, встановити їх відповідність змістові та меті уроку; можливе дидактичне призначення як окремих посібників, так і комплексу загалом; встановити, на якому попередньому пізнавальному досвіді здійснюватиметься вивчення кожного питання теми; визначити методи і прийоми забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів, міцного засвоєння ними знань, набуття умінь і навичок. Від того, наскільки добре викладач (майстер) знає дидактичні можливості кожного засобу навчання, суттєво залежить ефективність їх використання, тому що дидактичні можливості різних засобів навчання визначають їх роль та місце в навчально-виховному процесі. В процесі моделювання діяльності учнів викладач (майстер) бере на себе функції, які пов’язані з передачею інформації (викладання навчального матеріалу), організацією самостійної роботи та контролю. Ці функції йому допомагають здійснювати засоби навчання.

На етапі викладання навчального матеріалу пізнавальна діяльність учнів потребує матеріалізації, щоб викладач (майстер) мав можливість керувати цією діяльністю. Ця задача може бути вирішена за допомогою завдань, які даються учням. Викладач (майстер) здійснює контроль за діяльністю учнів, слідкує за виконанням завдань. Виявлені помилки тут же виправляються, вносяться відповідні корективи в діяльність учнів та педагога. Засоби навчання дозволяють організувати цю роботу індивідуально. Таким чином, застосування засобів навчання в процесі передачі інформації дозволяє скоротити час на викладання навчального матеріалу та створити чіткі орієнтири у подальшій навчально-пізнавальній діяльності учнів, яка пов’язана з їх самостійною роботою.

На уроках виробничого навчання діяльність учнів полягає у виконанні вправ, які приводять до формування професійних умінь та навичок. Тому в системі засобів для професійного навчання велику частину повинні складати натуральні об’єкти, моделі та різні допоміжні засоби навчання, що наближають навчальну діяльність до виробничої. Роль допоміжних засобів – створити орієнтовну основу діяльності учнів та контролювати її. Для цього використовують тести, алгоритми, інструкції, технологічні картки та інші засоби навчання. Дуже важливо мати такі засоби, за допомогою яких можна було б встановлювати зворотний зв’язок. Це дозволяє учням систематично контролювати свою діяльність та вносити в неї коректування при виявленні помилок.

При використанні засобів навчання треба враховувати індивідуальні можливості учнів. Це дозволяє в процесі навчання поступово переводити учнів з більш низького рівня знань, умінь, навичок на більш високий. Правильне застосування засобів навчання з завданнями різного ступеня труднощів можливе лише за умов своєчасного урахування навчальної підготовленості кожного учня та його реальних навчальних можливостей. Диференціація може здійснюватись у вигляді запропонування завдань різного ступеня складності, повторення минулого матеріалу одними та виконання вправ підвищеної складності іншими. Індивідуалізувати навчання можливо за допомогою підручників, карток, тестів, навчальних програм та об’ємних засобів навчання.

Таким чином, для організації ефективної самостійної навчальної діяльності учнів необхідні такі засоби навчання, які б в більшій мірі активізували матеріалізовану діяльність, індивідуалізовували її, створювали орієнтовну основу дій та допомагали викладачеві (майстру) встановлювати надійні зовнішні та внутрішні зворотні зв’язки.