ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Студент по результату вивчення курсу повинен уміти - чітко формулювати теоретичні положень, обґрунтувати їх і розкривати найбільш характерні ознаки і

Студент по результату вивчення курсу повинен уміти - чітко формулювати теоретичні положень, обґрунтувати їх і розкривати найбільш характерні ознаки і властивості; аргументація та ілюстрація теоретичних положень конкретними прикладами з юридичної практики; обґрунтовувати висновки.

Обговорення питань семінару може відбуватись в формах співбесіди, загальної дискусії, заслуховування рефератів і реферативних повідомлень, проведення письмових контрольних робіт або тестування, “бліц” - опитування тощо.

На практичних заняттях формуються навички щодо вирішення конкретних практичних задач, здійснення самостійного аналізу певних правовідносин. На практичних заняттях відбувається реалізація і засвоєння теоретичних знань, отриманих на лекціях, при вивченні нормативних джерел, наукової та навчальної літератури під час підготовки до семінарів та самостійної роботи. При вирішенні задач студентам рекомендується: визначити тему (питання) курсу, до якого відноситься задача; дати аналіз фактичних обставин, викладених у фабулі задачі; визначити коло нормативних актів, вивчення яких необхідно для вирішення задачі; керуватися конкретними нормами Цивільного процесуального кодексу України, іншими актами цивільного процесуального законодавства, постановами Пленуму Верховного Суду України з цивільних справ; при посиланні на нормативний акт (закон, постанову, інструкцію тощо) вказати, ким і коли він був прийнятий, зазначити статтю, пункт, частину.

Метою викладання дисципліни є:

- виконання вимог Закону України «Про вищу освіту» в частині підготовки бакалаврів права;

- поглибленого вивчення та засвоєння норм, положень та інститутів Цивільного процесуального кодексу України, початок якому було закладено прийняттям в 1996 році Конституції України, в якій закріплено ряд основоположень правових принципів, на яких будується цивільне процесуальне законодавство, головним з яких є правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина.

- ознайомлення з науково-теоретичним надбанням науки що стосуються цивільного процесу;

- аналіз та узагальнення судової практики;

- розвиток навичок самостійного вирішення наукових та практичних проблем в сфері цивільного процесуального законодавства;

Завдання дисципліни «Цивільний процес» полягає в тому, щоб в результаті її вивчення студент повинен:

знати:

- положення українського законодавства у сфері цивільного процесуального законодавства;

- існуючі колізії національного та міжнародного законодавства

- основні доктринальні положення;

вміти:

- самостійно аналізувати наукову літературу з дисципліни;

- самостійно ставити наукові проблеми і шукати шляхи їх вирішення;

- самостійно проводити порівняльно-правовий аналіз;

- самостійно аналізувати і узагальнювати судову практику.

Допомогти зрозуміти зміст цивільного процесу покликані, в першу чергу, такі види самостійної підготовки студентів: вивчення наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, виступів вчених і працівників правозастосовних органів у періодичній пресі, узагальненої судової практики, зарубіжного законодавства та літератури тощо.

З цією метою складено список джерел, які опубліковані в останні роки та не включалися до програм з Загальної та Особливої частин Цивільного процесуального права України.

Поглиблене засвоєння положень цивільного процесу передбачає вивчення сучасних теоретичних концепцій, дискусійних положень науки цивільного процесуального права, критичне осмислення проблемних питань, розвиток самостійного правового мислення, що допоможе правильно зорієнтуватися в нормативному матеріалі і засвоїти необхідний обсяг інформації.

Переважна більшість цих проблем розглядається в лекціях, має бути обговорена в ході семінарських занять та самостійно осмислена студентами при підготовці реферативних повідомлень, згідно визначеної тематики.

При підготовці до семінарських занять і, особливо при написанні реферату в порядку самостійної роботи студента, слід звертатися до лектора та викладачів, які ведуть семінарські заняття, за консультацією.

Якщо студент не підготувався до семінару чи пропустив його з будь-якої причини, він зобов’язаний відпрацювати цю тему викладачу, який веде заняття. В разі, якщо ці вимоги не будуть виконані або до початку залікової сесії не будуть подані реферати у встановлений строк, студента за поданням кафедри не буде допущено до складання екзаменаційної сесії.

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС»

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Змістовний модуль 1

Тема 1. Поняття цивільного процесу, його предмет, метод та система. Цивільне судочинство.

Поняття цивільного процесуального права. Предмет цивільного процесуального права. Метод цивільного процесуального права. Імперативний метод впливу на поведінку суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин (зобов’язання, заборона, примус). Диспозитивний спосіб регулювання цивільних процесуальних правовідносин. Об’єкт правового регулювання норм цивільного процесуального права. Система цивільного процесуального права.

Поняття, види і структура норм цивільного процесуального права та їх дія. Класифікація норм цивільного процесуального права за змістом (регулятивні і дефінітивні), за сферою застосування (загальні, спеціальні, виняткові), за методом впливу на поведінку правомочних осіб (імперативні, диспозитивні).

Дія норм цивільного процесуального права в часі, просторі, за колом осіб.

Місце цивільного процесуального права в правовій системі України. Наука цивільного процесуального права. Наукові розробки відомих українських вчених, юристів – Л.К.Буркацького, В.В.Комарова, В.М.Кравчука, Д.Д.Луспеника, В.І.Тертишникова, С.І.Фурси, Т.В.Цюри, П.І.Шевчука, М.Й.Штефана та інших.

Джерела цивільного процесуального права. Законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Конституція України, закони України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інші нормативно-правові акти як джерела цивільного процесуального права. Ієрархічність актів законодавства про цивільне судочинство.

Поняття цивільного судочинства (цивільного процесу). Цивільна процесуальна форма, її ознаки (провадження, стадії, процесуальний режим). Характерні риси цивільної процесуальної форми. Значення цивільно-процесуальної форми захисту права.

Види цивільного судочинства: позовне провадження; наказне провадження; окреме провадження. Стадії цивільного процесу.

 

Тема 2. Принцип цивільного процесуального права.

Поняття принципів та їх значення.

Система принципів цивільного процесуального права. Класифікація принципів: за формою нормативного закріплення (закріплені Конституцією України, закріплені законодавством про судочинство, закріплені цивільно-процесуальним законодавством); за роллю в регулюванні процесуально-правового становища суб’єктів правовідносин на такі, які визначають: процесуально-правову діяльність суду й органів виконання судових рішень, процесуальну діяльність осіб, які беруть участь у справі та інших учасників процесу; за предметом регулювання (приниципи організації правосуддя - судоустрою і судочинства, функціональні – принципи процесуальної діяльності, принципи, які визначають зміст процесуальної діяльності (диспозитивність, об’єктивність, істина), принципи, які визначають форму виконання процесуальних дій (усність, безпосередність, безперервність); за значимістю (фундаментальні, конструктивні); за сферою поширення (загальноправові, міжгалузеві, галузеві, принципи окремих правових інститутів).

Принципи цивільного процесуального права, закріплені Конституцією України: здійснення правосуддя виключно судами; територіальності й спеціалізації побудови системи судів загальної юрисдикції; участі народу в здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних; виборності і призначуваності суддів; здійснення правосуддя суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних; незалежності і недоторканності суддів та підкорення їх тільки законові; здійснення правосуддя професійними суддями та у визначених законом випадках народними засідателями і присяжними; законності; рівності усіх учасників процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними судові своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості; гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами; національна мова судочинства; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду; ухвалення судами рішень іменем України і їх обов’язковість до виконання на всій території України; доступності і гарантованості судового захисту прав і свобод людини й громадянина; участі громадськості у захисті прав громадян; публічності; недоторканності людини; недоторканності житла; таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції; охорони особистого і сімейного життя громадянина.

Принципи, закріплені законодавством про судочинство: диспозитивність, об’єктивна істина, процесуальна рівноправність сторін, раціональна процесуальна форма, неможливість процесуального сумісництва, принцип оперативності.

Загальноправові принципи: принцип демократизму; принцип гуманізму; принцип верховенства права; принцип законності.

Міжгалузеві принципи: здійснення правосуддя виключно судами; рівності громадян перед законом і судом; незалежності і самостійності суддів та їх підпорядкованості тільки закону; колегіальності і одноособовості розгляду і вирішення цивільної справи в суді; національна мова судочинства; гласності судового розгляду і його повної фіксації технічними засобами; всебічності, повноти та об’єктивності дослідження обставин справи, об’єктивної істини.

Галузеві принципи цивільного процесуального права: принцип диспозитивності; принцип процесуальної рівноправності сторін; принцип змагальності; принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду; принцип процесуального формалізму.

 

Тема 3. Підвідомчість та підсудність цивільних справ.

Поняття юрисдикції, цивільної юрисдикції, цивільної юрисдикції суду. Компетенція судів загальної юрисдикції.

Види цивільної юрисдикції: виключна, альтернативна, договірна, імперативна (змішана), юрисдикція за зв’язком справ.

Загальні правила визначення цивільної юрисдикції суду: глобальність цивільної юрисдикції суду; наявність та характер спірних правовідносин; необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Поняття підсудності. Види підсудності: функціональна і територіальна.

Характеристика функціональної підсудності. Компетенція окремих ланок судової системи України у здійсненні правосуддя у цивільних справах.

Територіальна підсудність. Види територіальної підсудності: загальна, альтернативна, договірна, виключна, підсудність за зв’язком справ, підсудність за ухвалою суду.

Порядок передачі справи до іншого суду. Випадки, у яких законодавство допускає передачу цивільної справи з одного суду до іншого.

Недопустимість суперечок між судами про підсудність.

 

Тема 4. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти.

Поняття цивільних процесуальних правовідносин, їх особливості і ознаки.

Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин: норми цивільного процесуального права; цивільна процесуальна правоздатність учасників процесу; процесуальні юридичні факти.

Характеристика норм цивільного процесуального права як передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

Цивільна процесуальна правоздатність – друга необхідна передумова виникнення цивільних процесуальних правовідносин.

Юридичні процесуальні факти як передумова виникнення, зміни і припинення цивільних процесуальних правовідносин.

Елементи цивільних процесуальних правовідносин: суб’єкти; об’єкт; зміст цивільних процесуальних правовідносин.

Суд – обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду, відводи.

Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин: особи, які здійснюють правосуддя в цивільних справах: суди, які розглядають і вирішують справи в першій інстанції; суди, які здійснюють перегляд судових рішень в апеляційному і касаційному порядку та в зв’язку з нововиявленими і винятковими обставинами; особи, які беруть участь у справі: з метою захисту своїх прав і законних інтересів – сторони, треті особи, представники у справах позовного провадження; заявники та інші заінтересовані особи і їхні представники у справах наказного і окремого провадження; з метою захисту прав інших осіб, державних і громадських інтересів – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, їхні процесуальні представники; особи, які сприяють судовому розгляду справи: секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка надає правову допомогу.

Поняття правосуб’єктності в цивільному процесі. Цивільна процесуальна правоздатність і дієздатність.

Характеристика об’єкта цивільних процесуальних правовідносин.

Зміст цивільних процесуальних правовідносин. Характеристика прав та обов’язків суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин. Характер процесуальних дій, їх цивільна процесуальна форма: усна і письмова, безпосередня і опосередкована, відкрита (гласна) і таємна (закрита), безперервна і переривана.

 

Тема 5. Сторони та треті особи в цивільному процесі, інші учасники цивільного процесу.

Особи, які беруть участь у справі. Їх права та обов’язки. Юридична заінтересованість осіб, які беруть участь у справі.

Сторони у цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін: загальні і спеціальні. Позивач і відповідач – сторони у цивільному процесі, їх ознаки.

Класифікація цивільно-процесуальних прав сторін (запропонована М.Й.Штефаном): права, які характеризують повноваження на порушення провадження в справі; права на зміни в позовному спорі; права на подання і витребування доказів та участь в їх дослідженні; права, пов’язані із залученням до справи заінтересованих осіб; права, пов’язані із забезпеченням складу суду, об’єктивності розгляду справи і виконання судових постанов; права на участь у судових засіданнях з розгляду справи і в здійсненні окремих процесуальних дій; інші права, що забезпечують захист у процесу по справі.

Цивільна процесуальна правоздатність. Цивільна процесуальна дієздатність.

Процесуальна співучасть. Умови, за яких допускається процесуальна співучасть. Класифікація співучасті: за формою (активна, пасивна, змішана); у залежності від характеру матеріально-правових зв’язків між суб’єктами спірних правовідносин та обов’язковості участі в процесі – необхідна (обов’язкова) і факультативна (можлива). Процесуальні права і обов’язки співучасників.

Неналежна сторона в цивільному процесі. Неналежний відповідач. Умови і порядок заміни неналежного відповідача.

Процесуальне правонаступництво. Підстави процесуального правонаступництва.

Поняття, види, процесуальні права і обов’язки третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Процесуальна форма втілення самостійної вимоги третьої особи – позовна заява. Відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги, від співучасників. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, їх ознаки.

Участь у цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Мета, підстави, форми участі у цивільному процесі. Особливості участі прокурора у цивільному процесі.

Поняття, значення та види представництва у цивільному процесі. Основні відмінності процесуального представництва від цивільно-правового. Умови здійснення процесуального представництва.

Особи, які можуть бути представниками в цивільному процесі. Особи, які не можуть бути представниками в суді. Особи, які можуть бути законними предмставниками. Види процесуального представництва: за ступенем обов’язковості – обов’язкове і факультативне; за підставами виникнення - добровільне (договірне), законне; за ознаками особи, в інтересах якої здійснюється представництво: представництво фізичних осіб, представництво юридичних осіб. Процесуально-правове становище представника в цивільному процесі. Документи, що стверджують повноваження представників.

Інші учасники цивільного процесу. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу: секретар судового засідання, судовий розпорядник. Особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті: свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу. Їхні процесуальні права і обов’язки.

 

Тема 6. Доказування та докази у цивільному процесі.

Поняття доказів з цивільної справи. Зміст доказів. Процесуальна форма доказів. Процесуальний порядок одержання і дослідження доказової інформації і засобів доказування.

Класифікація доказів: за джерелом їх одержання – особисті, речові, змішані; за способом утворення – первинні (прямі), похідні (опосередковані); за характером висновку – прямі, непрямі (побічні).

Поняття судового доказування. Процес доказування, його ступені (стадії). Предмет доказування. Факти, що не підлягають доказуванню: загальновідомі факти, преюдиційні факти, законні презумпції (презюмовані факти), визнані факти. Збирання та подання доказів. Судові доручення щодо збирання доказів. Дослідження доказів. Оцінка доказів. Належність і достатність доказів. Розподіл обов’язків з доказування.

Засоби доказування: пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків; показання свідків; письмові докази; речові докази; висновки експертів. Принцип допустимості засобів доказування.

Забезпечення доказів. Способи забезпечення доказів: допит свідків; призначення експертизи; витребування та (або) огляд доказів.

 

Тема 7. Процесуальні строки. Судові витрати.

Поняття і значення процесуальних строків.

Класифікація процесуальних строків на види: за способом визначення – встановлені законом і встановлені судом; визначені за суб’єктами вчинення процесуальних дій (встановлені суду; особам, які беруть участь у справі; іншим учасникам процесу); визначені за тривалістю. Характеристика видів процесуальних строків.

Обчислення, зупинення, продовження і поновлення процесуальних строків. Перебіг процесуальних строків, їх початок і закінчення. Правила обчислення строків у цивільному процесуальному праві.

Позовна давність: загальна і спеціальна. Обчислення і перебіг позовної давності.

Поняття судових витрат у цивільному процесі. Види витрат та їх значення.

Судовий збір. Ціна позову. Принципи визначення ціни позову. Пільги щодо сплати державного мита. Повернення державного мита.

Витрати, пов’язані з розглядом справи в суді. Витрати на правову допомогу. Витрати сторін та їх представників, пов’язані з явкою до суду. Витрати, пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз. Витрати, пов’язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Розподіл судових витрат між сторонами. Відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати. Повернення судового збору.

 

Тема 8. Позовне провадження. Провадження у справі до судового розгляду.

Право на судовий захист в суді першої інстанції. Реалізація права на судовий захист: право на звернення до суду, право на пред’явлення позову, право на судове рішення (задоволення позову). Позовне провадження.

Поняття позову. Матеріально-правовий аспект позову. Процесуально-правовий аспект позову.

Елементи позову: предмет, підстава, зміст.

Види позовів. Процесуально-правова класифікація: позови про присудження (виконавчі); позови про визнання (установчі); перетворювальні позови (конститутивні). Підвиди перетворювальних позовів: позови щодо встановлення нових правовідносин; позови про зміну правовідносин; позови про припинення правовідносин.

Матеріально-правова класифікація позовів: цивільні, трудові, сімейні, житлові, земельні.

Об’єднання та роз’єднання позовів.

Відкриття провадження у справі як стадія цивільного процесу. Процесуальний порядок відкриття провадження у справі. Порядок пред’явлення позову та процесуальні наслідки його недотримання. Форма і зміст позовної заяви. Залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви. Відмова у відкритті провадження у справі. Правові наслідки відкриття провадження у справі.

Захист інтересів відповідача від заявленого позову. Заперечення проти позову. Зустрічний позов. Умови прийняття судом зустрічного позову.

Зміни в позовному спорі. Зміна підстави позову. Зміна предмета позову. Збільшення чи зменшення обсягу позовних вимог. Відмова від позову. Визнання позову відповідачем. Мирова угода.

Забезпечення позову. Види забезпечення позову.

 

Змістовний модуль 2

 

Тема 1. Провадження у справі до судового розгляду.

Підготовка цивільної справи до судового розгляду. Поняття і значення підготовки цивільної справи до судового розгляду як стадії цивільного процесу. Процесуальні дії судді з підготовки справи до судового розгляду. Процесуальні дії осіб, які беруть участь у справі, осіб, які сприяють здійсненню правосуддя, у стадії підготовки справи до судового розгляду.

Процесуальний порядок провадження у справі до судового розгляду. Попереднє судове засідання, строк його проведення; питання, які вирішуються у попередньому судовому засіданні. Хід попереднього судового засідання.

Подання доказів. Судові доручення щодо збирання доказів. Забезпечення доказів. Витребування доказів. Огляд доказів за їх місцезнаходженням. Виклик свідка. Порядок призначення експертизи, проведення еспертизи, висновок експерта.

Призначення справи до судового розгляду.

Судові виклики і повідомлення. Судові повістки про виклик. Форма і зміст повістки про виклик до суду. Судове повідомлення. Судові повістки-повідомлення. Строки вручення судової повістки про виклик і судової повістки-повідомлення. Порядок вручення судових повісток.

 

Тема 2. Судовий розгляд цивільних справ.

Судовий розгляд як інститут цивільного процесуального права і як стадія цивільного процесу. Дія принципів цивільного процесуального права у стадії судового розгляду. Значення стадії судового розгляду цивільних справ.

Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільних справ. Роль головуючого в керівництві судовим розглядом. Безпосередність судового розгляду. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання. Частини судового засідання.

Підготовча частина, її завдання. Відкриття судового засідання. Роз’яснення перекладачеві його прав та обов’язків. Присяга перекладача. Видалення свідків із зали судового засідання. Оголошення складу суду і роз’яснення права відводу. Роз’яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі. Наслідки неявки в судове засідання особи яка бере участь у справі. Наслідки неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача. Роз’яснення прав та обов’язків експерта. Присяга експерта. Роз’яснення спеціалістові його прав та обов’язків.

Розгляд справи по суті (дослідження обставин справи і перевірка їх доказами). Доповідь головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час попереднього судового засідання. Відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін та їх процесуально-правові наслідки. Пояснення осіб, які беруть участь у справі. Встановлення порядку з’ясування обставин справи та дослідження доказів. Допит свідків. Допит сторін, третіх осіб, їх представників як свідків. Дослідження письмових доказів. Дослідження речових доказів. Дослідження висновку експерта. Консультації та роз’яснення спеціаліста. Закінчення з’ясування обставин та перевірки їх доказами.

Судові дебати. Промови сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалення і проголошення рішення. Вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Таємниця нарадчої кімнати. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал суду. Проголошення рішення суду.

Заходи, що застосовуються до порушників у судовому засіданні.

Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ: тимчасове припинення провадження у справі, закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення. Перерва в судовому засіданні. Відкладення розгляду справи. Зупинення провадження у справі (обов’язкове і факультативне зупинення). Закриття провадження у справі. Наслідки закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду.

Фіксування цивільного процесу технічним засобом. Відтворення, роздрукування, копіювання технічного запису судового засідання. Журнал судового засідання, його зміст. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд.

Протокол судового засідання, його зміст. Порядок ознайомлення з протоколом судового засідання, подання та розгляду зауважень на протокол.

Порядок складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії.

 

Тема 3. Судові рішення.

Поняття і види судових рішень. Види судових рішень залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають: рішення про присудження; рішення про визнання; конститутивні рішення. Основне (завершальне) і додаткове, повне і неповне рішення. Імперативні, альтернативні і факультативні рішення суду. Умовне рішення. Суть судового рішення.

Форма і зміст рішення суду. Чотириелементна структура рішення суду: вступна, описова, мотивувальна, резолютивна частини, їх зміст.

Вимоги до рішень суду: законність; обґрунтованість, ухвалення у передбаченому законом порядку, викладення у письмовій формі, за встановленим змістом; проголошення прилюдно. Законна сила рішення суду: загальнообов’язковість, незмінність, виключність, преюдиційність, реалізованість. Набуття судовим рішенням властивостей акта правосуддя.

Виправлення недоліків рішення судом, що його ухвалив: виправлення описок і арифметичних помилок; ухвалення додаткового рішення; роз’яснення рішення суду.

Ухвали суду першої інстанції. Класифікація ухвал: за суб’єктною ознакою (одноособові, колегіальні); за формою, якої вони набувають (протокольні, у вигляді окремого процесуального документа); за змістом (підготовчі, з питань, що виникли при розгляді справи; заключні; з приводу ухваленого рішення, окремі ухвали).

Заочний розгляд справи. Умови і порядок проведення заочного розгляду справи. Форма і зміст заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення, її форма і зміст. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Скасування та оскарження заочного рішення. Законна сила заочного рішення.