Задача № 2. ТОВ «Олена» (боржник) не згодне з оцінкою арештованого майна двох автомобілів

2. Характеристика витрат пов’язаних з розглядом справи.

3. Судовий збір у цивільному процесі.

ТЕМА №8. Позовне провадження. Провадження у справі до судового розгляду.

Запитання до теми 8:

1. Хто має право на пред’явлення позову?

2. Право на позов.

3. Поняття позову.

4. У яких випадках допускається об’єднання позовів?

5. У яких випадках допускається роз’єднання позовів?

6. Чи може суд вийти за межі позовних вимог?

7. Чи допускається внесення змін до позову?

8. Чи можлива відмова від позову?

9. Мирова угода сторін.

10. Поняття забезпечення позову.

11. Заходи забезпечення позову.

12. Процесуальний порядок забезпечення позову.

13. Чи можливо забезпечення позову до подання позовної заяви?

14. Які основні процесуальні дії вчиняються судом і учасниками процесу під час провадження у справі до судового розгляду?

15. Виклики до суду і інші повідомлення суду.

16. Зміст повістки про виклик до суду і порядок її вручення.

17. Особливості проведення попереднього судового засідання.

18 За допомогою яких процесуальних засобів відповідач може захистити свої інтереси в цивільному процесі.

19. Що таке «заперечення проти позову» і порядок його реалізації.

20. Умови та строки прийняття зустрічного позову.

Підготувати зустрічний позов по таких справах:

1. Виселення з житлового приміщення;

2. Визнання шлюбу недійсним.

3. Визнання договору поруки недійсним

4. Про відшкодування шкоди

5. Про зменшення розміру аліментів

Змістовний модуль 2

ТЕМА №1. Провадження по справах до судового розгляду.

Запитання та завдання до теми 1:

1. Які основні процесуальні дії вчиняються судом і учасниками процесу під час прова-дження у справі до судового розгляду?

2. Виклики до суду і інші повідомлення суду.

3. Зміст повістки про виклик до суду і порядок її вручення.

4. Особливості проведення попереднього судового засідання.

5. За допомогою яких процесуальних засобів відповідач може захистити свої інтереси в ци-вільному процесі.

6. Що таке «заперечення проти позову» і порядок його реалізації.

7. Умови прийняття зустрічного позову.

8. Чи мають права брати участь у попередньому засіданні треті особи, представники сторін, прокурор?

9. Який процесуальний порядок подання сторонами доказів під час попереднього судового засідання?

Теми рефератів:

1. Види забезпечення позову.

2. Види забезпечення доказів.

3. Поняття «заперечення проти позову» та порядок його реалізації

ТЕМА №2: Судовий розгляд цивільних справ

Запитання та завдання до теми 2:

1. Чим відрізняються поняття «судовий розгляд» і «судове засідання».

2. Які наслідки заміни судді (одного з суддів) у процесі розгляду справи? Що таке право відводу?

3. У чому полягає відмінність відкладення розгляду справи від зупинення провадження у справі?

4. Коли суд зобов'язаний припинити провадження у справі?

5. Назвіть підстави закриття провадження у справі.

6. Назвіть умови та наслідки залишення заяви без розгляду.

7. Назвіть обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання

8. Які строки розгляду справ встановлені законодавством?

Реферати до теми:

1. Складові частини судового засідання

2. Особливості дослідження доказів у судовому засіданні

ТЕМА №3: Судові рішення

Запитання та завдання до теми 3:

8. Особливості судового наказу як виду судових рішень

9. Поняття рішення суду та його види

10. Вимоги до рішення суду

11. В якому разі суд постановляє додаткове рішення? В чого його суть?

12. Порядок роз’яснення рішення суду

13. Наслідки набрання рішенням суду законної сили

14. Які ухвали можна оскаржувати в апеляційному порядку окремо від рішення суду?

8. Назвіть основні структурні елементи судового рішення.

9. Назвіть умови постановлення додаткового рішення.

10. Розкрийте зміст таких якостей судового рішення: виключність, преюдиціальність, загальнообов'язковість.

Реферати до теми:

1. Види судових рішень та їх значення у цивільному процесі

2. Окрема ухвала: її поняття та значення.

3. Зміст судового рішення.

4. Ухвали суду першої інстанції: змісті значення

5. Рішення суду на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів.

ТЕМА №4: Наказне провадження

Запитання та завдання до теми 4:

Датйте письмову відповідь на поставлені запитання:

1. Надайте визначення судового наказу.

2. Розкрийте значення судового наказу.

3. Назвіть вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.

4. У який формі видається судовий наказ?

5. Розкрийте зміст заяви про видачу судового наказу.

6. Яким чином та у якому розмірі сплачується судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу?

7. Назвіть підстави та наслідки відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.

8. Розкрийте зміст судового наказу.

9. Назвіть підстави та порядок скасування судового наказу

Реферати до теми:

1. Наказне провадження.

Завдання до самостійної роботи:

1. Складіть заяву про видачу судового наказу.

2. Складіть зразок судового наказу.

3. Перерахуйте випадки, коли видається судовий наказ.

4. Назвіть підстави скасування судового наказу

ТЕМА №5: Окреме провадження

Запитання та завдання до теми 5:

Реферати до теми:

3. Спільні риси справ окремого провадження

4. Особливості розгляду справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, оголошення померлою.

Завдання:

1. Визначити особливості окремого провадження та його відмінності від позовного.

2. Назвіть всі відомі (можливі) приклади справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

3. Складіть перелік осіб, за заявою яких може розглядатися справа та визначте обставини, що підлягають доказуванню:

- про визнання громадянина безвісно відсутнім;

- оголошення громадянина померлим;

- визнання громадянина недієздатним;

- обмеження громадянина в дієздатності. > Скласти заяву до суду:

- про визнання громадянина безвісно відсутнім;

- встановлення факту родинних стосунків (батьківства);

- усиновлення дитини;

- про встановлення факту смерті;

ТЕМА №6: Апеляційне провадження

Запитання та завдання до теми 6:

Реферати до теми:

1. Загальна характеристика апеляційного провадження.

2. Постанови апеляційного суду.

3. Частини апеляційного провадження.

4.Сучасні системи оскарження судових рішень.

Завдання:

1. Визначити коло осіб, які мають право апеляційного оскарження рішення, ухвали суду першої інстанції.

2. Складіть апеляційну скаргу до суду другої інстанції:

- на рішення суду першої інстанції про виселення;

- на ухвалу суду про забезпечення позову.

- визначити особливості апеляційної скарги.

- визначити особливості рішення, ухвали апеляційного суду.

ТЕМА №7. Касаційне провадження

Запитання та завдання до теми 7:

Реферати до теми:

1. Загальна характеристика касаційного провадження.

2. Стадії касаційного провадження.

3. Постанови суду касаційної інстанції та їх законна сила.

Завдання:

1. Проведіть порівняльний аналіз підстав апеляційного та касаційного провадження.

2. Визначте коло осіб, які мають право касаційного оскарження рішень, ухвал.

3. Визначити завдання суду касаційної інстанції.

4. Складіть проект рішення суду касаційної інстанції по скарзі про визнання незаконним рішення суду першої інстанції про виключення майна з опису.

5 Складіть проект ухвали суду касаційної інстанції по скарзі на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою визнано рішення суду першої інстанції про визнання громадянина недієздатним законним і обґрунтованим.

ТЕМА №8. Перегляд судових рішень Верховним судом України

Запитання та завдання до теми 8:

Реферати до теми:

1. Підстави оскарження у зв’язку з нововиявленими обставинами.

2. Право оскарження судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами.

3. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справ.

Завдання:

1. Визначити нововиявлені обставини.

2. Чи є перелік підстав для перегляду судових постанов, передбачений ст. 361 ЦПК, у зв’язку з нововиявленими обставинами вичерпним?

3.Яка специфіка перегляду справи у зв’язку з нововиявленими обставинами?

4. Чи можуть особи, які передбачені у ст.. 45 ЦПК, звертатися до суду із заявою про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами?

5. Складіть заяву про перегляд рішення у цивільній справі з у зв'язку нововиявленими обставинами:

- з відкриттям істотних для справи обставин, що не могли бути відомі заявникові;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення, що підлягає оскарженню.

Визначте підсудність даної категорії справ.

4. Які строки передбачено ЦПК для перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами та як вони обчислюються?

5. Проаналізуйте ч.3 ст. 365 ЦПК. Що означає, що після скасування рішення, ухвали суду або судового наказу справа розглядається судом за правилами, встановленими ЦПК?

6. Чи може бути предметом перегляду у провадженні у зв’язку з нововиявленими обставинами ухвала суду апеляційної інстанції про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд?

ТЕМА №9. Звернення судового рішення до виконання

Запитання та завдання до теми 9:

Реферати до теми:

1.Поняття і значення негайного виконання рішень.

2. Поняття, види та зміст виконавчих документів.

3. Порядок звернення стягнення на майно боржника

4. Звернення стягнення на майно боржника – юридичної особи

5. Порядок виконання рішень у немайнових спорах

Завдання:

1. Підготуйте конспект відповідей на питання:

1) Сторони виконавчого провадження

2) Звернення стягнення на заставлене майно

3) Закінчення виконавчого провадження.

4) Черговість задоволення вимог стягувавчів.

5) Витрати, пов’язані з проведенням виконавчих дій.

6) Реалізація майна, на яке звернено стягнення

7) Оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби

8) Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

9) Відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.

2. Назвіть цивільні процесуальні документи, які підлягаю примусовому виконанню.

3. Визначте, які дії може виконувати суд у стадії виконання. Назвіть учасників виконавчого провадження.

4. Складіть заяву про відкриття виконавчого провадження.

5. Визначте порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

6. Складіть проект ухвали суду про відстрочку виконання у справі про повернення боргу.

7. Скласти скаргу на оскарження дій державного виконавця.

8. Скласти заяву про видачу дубліката виконавчого листа.

9. Скласти заяву про відновлення втраченого судового провадження.

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Важливою формою організації навчання є індивідуальні завдання. Вони мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці (роз­рахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, у т. ч. - курсові роботи чи проекти).

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навча­ються на різних факультетах і спеціальностях.

Різновидом індивідуальних занять є індивідуальні на­вчально-дослідні завдання (ІНДЗ), які відповідають інноваційним технологіям на­вчання. ІНДЗ - вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни.

ІНДЗ в університеті виконуються з нормативних дисциплін всіх циклів навчального плану і є складовою структурною частиною навчальної дисципліни. ІНДЗ, як і інші модулі в межах залікового кредиту, оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці залікового кредиту. За весь період вивчення дисципліни кожен студент виконує тільки одне ІНДЗ, з переліку запропонованих в НМК дисципліни.

Мета індивідуального навчально-дослідного завдання - самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура індивідуального навчально-дослідного завдання (орієнтовна):

 вступ — зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;

 теоретичне обґрунтування - виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

 методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) - вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

 основні результати роботи та їх обговорення - подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

 висновки;

 список використаної літератури;

 додатки (за необхідності).

Види індивідуальних навчально-дослідних завдань:

 конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

 реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

 розв'язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;

 розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;

 комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об'єктів, конструкцій тощо;

 анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

 розробка тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків;

 розробка навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних курсів.

Порядок подання та захист індивідуального навчально-дослідного завдання:

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріплених аркушів формату А4 (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.)

2. ІНДЗ подається викладачу, який проводить семінарські, лабораторні та практичні заняття з даної дисципліни, не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю.

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському тощо) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

4. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.

Виконання індивідуальних навчально – дослідних завдань (ІНДЗ), що передбачені в курсі навчальної дисципліни є обов’язковим. Оцінювання ІНДЗ здійснюється в межах 10 % від загальної кількості балів. Наприклад, із 100 балів за підсумкової оцінки за ІНДЗ виставляються від 1 до 10 балів, з 50 балів – відповідно від 1 до 5 балів із 25 балів – від 1 до 3 балів.

Звідси загальна сума балів останнього періодичного контролю включає бали отримані за ІНДЗ. Тобто, якщо максимальна кількість балів за останній (або єдиний) періодичний контроль буде 25 балів, а всього їх було 4, то він повинен включити 10 балів, якими оцінюється ІНДЗ. Відповідно при двох періодичних контрольних роботах, в другій з 25 балів для оцінювання ІНДЗ виділяється 5 балів і таке інше.

Змістовний модуль 1

Індивідуальна робота до теми 8 – 2 години

Підготуйте повідомлення щодо наявної в Україні судової практики розв’язання спорів, що пов’язані з позовним провадженням.

Змістовний модуль 2

Індивідуальна робота до теми 3 – 2 години

Опрацювати в соціальній мережі Інтернет Єдиний реєстр судових рішень.

Індивідуальна робота до теми 9 – 2 години

Складіть порівняльну таблицю новел ЦПК України щодо строків.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

Методичні рекомендації щодо опрацювання лекційного матеріалу та літературних джерел по темі лекції.

Важливе місце у вивченні студентами дисципліни «Цивільний процес» відіграють лекції. Лекції слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. В кінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її.

Робота над конспектами лекцій

При підготовці до семінарських та практичних занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції він звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі та методичних матеріалах для проведення семінарських та практичних занять із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання чи написання реферату, доповіді зобов’язує студента звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових актів.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою.

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити, чи необхідно опрацьовувати дане джерело і чи має воно відношення до навчального курсу, що вивчається, а лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділи і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалу необхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на практичному занятті. Тому під час опрацювання студентом матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.

Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни «Цивільний процес»

Навчальна дисципліна «Цивільний процес» передбачає підготовку студентів до семінарських занять. Вивчення теоретичних аспектів інституту цивільно-правової відповідальності передбачає їх застосування на семінарських заняттях за допомогою контрольних питань та усних опитуваній студентів.

Мета семінарів – реалізація набутих знань, вмінь та навичок у практичній діяльності.

Завданнями семінарських занять є:

- поглиблення теоретичних знань, що були отримані на лекціях;

- написання наукових статей та доповідей;

- розвиток наукового мислення, навичок ораторської майстерності.

Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани семінарських занять. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практичний розгляд, а саме:

- ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, що надана наприкінці плану;

- перевірити наявність попереднього конспекту лекції;

- підготувати запитання до викладача з питань, які виносяться на розгляд;

- підготувати статті з проблемних питань за темою, що розглядається.

В процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, довести свою думку щодо них, або пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що обговорюються. Це досягається завдяки аналізу правових норм діючого цивільного законодавства. Допомогою також можуть бути монографії вчених-юристів, доповіді та статі щодо вдосконалення відповідного правового інституту. Бажано при підготовці до семінарських занять опрацювати міжнародне законодавство. Важливо надавати особисту оцінку при порівнянні норм внутрішнього законодавства з зарубіжними аналогами та аргументувати свою точку зору. Взагалі кожна з тем семінарських занять передбачає розгорнуту відповідь студента де висвітлюються, серед інших, і питання розвитку національного законодавства.

Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовних доповідей.

При проведенні семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді та реферати, участь у дискусіях, вміння доводити власні думки та захищати свою позицію.

Отримання студентами оцінки за семінарські заняття враховуються при встановленні підсумкової оцінки з дисципліни «Цивільний процес».

Підготовка студентів до семінарських занять може відбуватися у таких основних формах:

- опрацювання лекційного матеріалу шляхом обов’язкового вивчення запропонованих викладачем визначень та відповідей на запитання які плануються на семінарське заняття;

- вивчення цивільного законодавства шляхом співставлення теоретичних основ з нормативним матеріалом щодо теми що вивчається;

- використання при самостійній підготовці студентами монографій вчених-юристів, наукових статей, судової практики;

- написання реферативних робіт та складання переліку питань, які на думку студентів недостатньо висвітлені в літературі чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння;

- з метою кращого засвоєння матеріалу самостійне конспектування важливих, з точки зору студента, питань.

Студентам пропонується написати реферат та скласти на його основі змістовну доповідь, яка буде вислухана на семінарському занятті. Мета доповіді полягає в засвоєнні іншими студентами основних аспектів розглянутої теми та формування запитань які можуть виникати в процесі подальшої дискусії.

Вказівки до написання реферативних робіт:

обсяг – 10-15 аркушів формату А4;

наявність в вступній частині актуальності теми, що розглядається;

наявність власних висновків та пропозицій;

наявність списку використаних джерел.

З метою раціонального використання семінарського часу на занятті може бути обговорено не більше двох рефератів. Час який залишається відводиця для усних опитувань студентів.

Кращі реферати можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті, надаватися на конкурси студентських наукових робіт.

Непідготовленість студента до семінарського заняття чи відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість яка повинна бути відпрацьована. Наявність академічної заборгованості із семінарського заняття є підставою для не допуску до складання заліку з дисципліни «Цивільне-право. Особлива частина».

Методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять з дисципліни «Цивільний процес»

Мета практичних занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосування цих знань при вирішенні конкретних процесуальних ситуативних питань, контролі засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки галузі права.

Основою для підготовки до практичних занять є тематичні плани проведення практичних занять. Тематичним планом передбачено проведення практичних занять з основних тем дисципліни. На практичних заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль.

Специфіка практичних занять з дисципліни «Цивільне право. Особлива частина» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого опанування теоретичним матеріалом з зосередженням на вирішенні практичних завдань, які передбачені планами практичних занять та/або підготовлені викладачем до кожного конкретного заняття.

Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові ігри, складання процесуальних документів та ін.

Найбільш продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних процесуальних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися їх до кожного заняття.

Студент, приймаючи участь у практичному занятті, при обговоренні того чи іншого питання повинен:

– чітко формулювати основні теоретичні положення;

– обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження;

– давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

– доповнювати доповідача та ін.

У процесі самостійної підготовки до практичних занять сту