Розділ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ЛОГІСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

2.1. Логістичні ланцюги.

2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу.

2.3. Основні інструменти управління логістикою.

2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах.

2.5. Логістичні ланцюги

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

 

У вітчизняній і закордонній літературі широко використовуються поняття "логістичний ланцюг" і "логістичний канал". У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.

 

В англо-американській літературі з логістики використовують поняття: логістичний канал, канал розподілу та ін.

 

У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок, що відображено в одному з національних стандартів.

 

Ґрунтуючись на визначенні А.Г. Кальченко*20, дещо розширимо його (включивши інформаційні та фінансові потоки). Воно виглядатиме так:

 

*20: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 21.}

 

Логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

 

Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів*21.

 

*21: {Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. – К.: ЦНЛ, 2003. – 189 с.}

 

Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу (каналу розподілу) є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал – лише посередників і виробника.

 

На рис. 2.1 наведено приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає такі ланки логістичної системи (ЛЛC): фірму – виробника готової продукції (ГП), споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю *22.

 

*22: {Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 63.}

Рис. 2.1. Приклад простого логістичного ланцюга: JIJIC – ланки логістичної системи; ГП – готова продукція.

 

У цілому в логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

 

– постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

 

– зберігання продукції та сировини;

 

– виробництво товарів;

 

– розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу готової продукції;

 

– споживання готової продукції;

 

– сервісне обслуговування споживачів чи замовників. Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від*23:

 

*23: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 с.}

 

1) розмірів підприємств;

 

2) масштабів їх діяльності;

 

3) концепції управління;

 

4) матеріаломісткості;

 

5) галузі економіки.

 

Логістичні мережі – це складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів.

2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу

 

Між маркетологами і логістами виникають суперечки з приводу того, до якої сфери (маркетингу чи логістики) належить канал розподілу.

 

Маркетинговий канал утворюють фірми, котрі беруть участь у процесі купівлі-продажу. Завдання маркетингу в цьому разі – проведення переговорів, укладення контрактів та управління угодами купівлі-продажу.

 

Логістичний ланцюг – це мережа робочих взаємозв'язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів. До складу логістичних операцій входять також транспортування, збереження запасів, вантажопереробка, обробка замовлень, а крім того, різні види послуг, що створюють додаткову вартість.

 

Канали розподілу, як логістичні, так і маркетингові, мають дві такі характеристики:

 

– довжина;

 

– ширина.

 

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Декілька каналів різної довжини зображено на рис. 2.2.

 

Довжину каналу визначає кількість рівнів.

 

Канал нульового рівня має місце, якщо фірма використовує пряму систему розподілу "виробник – споживач", де відсутні посередницькі ланки в ланцюзі руху товарів і сировини.

 

Однорівневий канал включає одного посередника: "виробник – роздрібна торгівля – споживач", "виробник – торговельний агент – споживач".

 

Дворівневий канал представлений двома посередниками: "виробник – оптовик – роздрібний торговець – споживач" (схема, за якою діють виробники споживчих товарів); "виробник – брокер – роздрібний торговець – споживач" і т. ін.

 

Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу. Тобто ширина каналу визначається тим, скільки незалежних учасників каналу розподілу є на окремому рівні збутового ланцюга: скільки оптових покупців буде притягнуто до збуту, скільки збутових агентів потрібно та ін.

 

2.3. Основні інструменти управління логістикою

огістикою та основні логістичні показники розглянуті в праці А.Г. Кальченко*24.

 

*24: {Кальченко A.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — С. 21.}

 

До основного інструментарію управління логістикою належать:

 

1) бюджет логістики, що враховується як складова загального бюджету фірми при плануванні її господарської діяльності;

 

2) показники логістики;

 

3) планування номенклатури товарів згідно з методом ABC;

 

4) методи дослідження операцій.

 

У розвинутих країнах до основних логістичних показників належать:

 

1) частота оборотності всіх запасів, що визначається як відхилення розміру товарообороту до обсягу складських запасів;

 

2) загальні витрати на матеріально-технічне забезпечення, що припадають на одиницю товарообороту;

 

3) ступінь готовності постачальника (у %), який визначається як частка від поділу обсягу потреб, що задовольняються у визначений строк, на загальний обсяг потреб;

 

4) витрати на логістику (у % від загальних витрат);

 

5) швидкість обороту матеріальних ресурсів для окремих складів;

 

6) витрати на відправлену одиницю продукції;

 

7) витрати на тонно-кілометр вантажів, що перевозяться;

 

8) завантаження складу та парку транспортних засобів;

 

9) ступінь ризику, пов'язаного зі складуванням запасів.

2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах

 

Між учасниками одного каналу, а також між різними каналами можуть спостерігатися:

 

1) різні ступені співпраці;

 

2) конфлікти;

 

3) конкуренція.

 

Співпраця характерна для учасників одного каналу розподілу. Завдяки співпраці вони мають змогу гостріше відчувати, краще обслуговувати й повніше задовольняти цільовий ринок.

 

Конфліктувати можуть:

 

1) представники різних рівнів одного й того самого каналу;

 

2) фірми одного рівня.

 

Конкуренція може виникати між:

 

1) фірмами і системами, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

 

2) комплексними системами, що обслуговують конкретний ринок.

 

Останнім часом як засіб уникнення конфліктів між учасниками товароруху виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС).

 

Традиційний канал розподілу складається з незалежного виробника, одного чи кількох оптових та одного або кількох роздрібних торговців. Кожен член каналу – це окреме підприємство, яке намагається забезпечити собі максимальний прибуток, навіть на шкоду отримання максимального прибутку системою в цілому. Жоден із членів каналу не має повного чи навіть достатнього контролю над діяльністю решти членів.

 

Вертикальна маркетингова система складається з виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система. У цьому разі один із членів каналу є або власником роздрібних торговців, або надає їм торговельні привілеї, або має можливості забезпечити їх певну співпрацю. Домінувати у межах вертикальної маркетингової системи може або виробник, або оптовик, або роздрібний торговець.

 

Основні типи вертикальних маркетингових систем*25:

 

*25: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — С.31}

 

1) корпоративні – в межах корпоративної ВМС послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні;

 

2) договірні – складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

 

3) керовані – координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників. Виробник основного марочного товару в змозі співпрацювати та досягти міцної підтримки з боку проміжних продавців цього товару.

 

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ

Короткі методичні рекомендації до вивчення теми

 

Основні терміни: логістичний ланцюг, логістичний канал, логістична мережа, канал розподілу, дистрибуція, вертикальні маркетингові системи.

 

Матеріал, який мають засвоїти студенти

 

Студенти мають оволодіти термінологічним апаратом, розрізняти терміни, що використовуються в логістиці і маркетингу.

 

Так, логістичний ланцюг – це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

 

Логістичний канал – це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

 

Логістичні мережі – це складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів.

 

Канали розподілу мають такі дві характеристики: довжина і ширина. Довжину каналу визначає кількість рівнів. Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Ширина каналу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

 

Варто знати, що між учасниками одного каналу, а також між різними каналами можуть спостерігатися:

 

1) різні ступені співпраці;

 

2) конфлікти;

 

3) конкуренція.

 

Останнім часом як засіб уникнення конфліктів між учасниками товароруху виникли вертикальні маркетингові системи (ВМС). Вертикальна маркетингова система складається з виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система.

 

Слід зазначити, що до основних типів вертикальних маркетингових систем належать: корпоративні, договірні, керовані.

 

Семінарське заняття

 

Питання до семінарського заняття

 

1. Дайте визначення логістичного каналу і логістичного ланцюга. Яка різниця між ними?

 

2. Маркетингове та логістичне розуміння каналів розподілу, їх види та характеристики.

 

3. Приклади співробітництва, конфліктів та конкуренції в логістичних ланцюгах.

 

Тематика рефератів

 

Види логістичних ланцюгів розподілу, їх характеристики.

 

Вертикальні маркетингові системи як засіб уникнення конфліктів між учасниками товароруху.

 

Практичне заняття

 

Завдання для самостійного виконання

 

Виконати тестові завдання.

 

1. У Німеччині вживається термін:

 

а) логістичний ланцюжок;

 

б) логістичний канал;

 

в) канал розподілу;

 

г) маркетинговий канал.

 

2. Логістичні мережі – це:

 

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;

 

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних та фінансових потоків;

 

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

 

г) мережа робочих взаємозв'язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів.

 

3. Логістичні канали – це:

 

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;

 

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків;

 

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

 

г) мережа робочих взаємозв'язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів.

 

4. Логістичні ланцюги – це:

 

а) складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів;

 

б) лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків;

 

в) частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів;

 

г) мережа робочих взаємозв'язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів.

 

5. Характеристиками каналів розподілу є:

 

а) довжина;

 

б) ширина;

 

в) рівень;

 

г) кількість посередників;

 

д) кількість виробників.

 

6. До характеристик каналів розподілу не належать:

 

а) довжина;

 

б) ширина;

 

в) рівень;

 

г) кількість посередників;

 

д) кількість виробників.

 

7. Рівень каналу розподілу – це:

 

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

 

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

 

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

 

8. Ширина каналу розподілу – це:

 

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

 

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

 

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

 

9. Довжина каналу розподілу – це:

 

а) будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача;

 

б) кількість рівнів або посередників у каналі розподілу;

 

в) кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу.

 

10. Канал нульового рівня має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

 

а) виробник – споживач;

 

б) виробник – роздрібна торгівля – споживач;

 

в) виробник – оптовик – роздрібний торговець – споживач;

 

г) багато покупців і посередників.

 

11. Однорівневий канал розподілу має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

 

а) виробник – споживач;

 

б) виробник – роздрібна торгівля – споживач;

 

в) виробник – оптовик – роздрібний торговець;

 

г) багато покупців і посередників.

 

12. Дворівневий канал розподілу має місце, якщо фірма використовує систему розподілу:

 

а) виробник – споживач;

 

б) виробник – роздрібна торгівля – споживач;

 

в) виробник – оптовик – роздрібний торговець – споживач;

 

г) багато покупців і посередників.

 

13. Конфліктувати можуть:

 

а) представники різних рівнів того самого каналу;

 

б) фірми одного рівня;

 

в) фірми і системи, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

 

г) комплексні системи, що обслуговують конкретний ринок.

 

14. Конкурувати можуть:

 

а) представники різних рівнів того самого каналу;

 

б) фірми одного рівня;

 

в) фірми і системи, що намагаються обслуговувати одні й ті самі ринки;

 

г) комплексні системи, що обслуговують конкретний ринок.

 

15. Корпоративні вертикальні маркетингові системи:

 

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;

 

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

 

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.

 

16. Основні типи вертикальних маркетингових систем:

 

а) корпоративні;

 

б) договірні;

 

в) керовані;

 

г) конструктивні;

 

д) тимчасові.

 

17. Договірні вертикальні маркетингові системи:

 

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;

 

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

 

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.

 

18. Керовані вертикальні маркетингові системи:

 

а) послідовні етапи виробництва та розподілу, що перебувають в одноосібному володінні;

 

б) складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів;

 

в) координують діяльність ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів завдяки могутності та розмірам одного з їх учасників.

 

19. Вертикальна маркетингова система складається з:

 

а) виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система;

 

б) незалежних виробника та одного чи кількох оптових і роздрібних торговців;

 

в) співпрацюючих виробників та незалежних посередників;

 

г) співпрацюючих посередників та незалежних виробників.

 

20. Традиційний канал розподілу складається з:

 

а) виробника та одного або кількох роздрібних торговців, що діють як єдина система;

 

б) незалежних виробника та одного чи кількох оптових і роздрібних торговців;

 

в) співпрацюючих виробників та незалежних посередників;

 

г) співпрацюючих посередників та незалежних виробників.

 

21. Якщо послідовні етапи виробництва та розподілу перебувають в одноосібному володінні, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

 

а) корпоративні;

 

б) договірні;

 

в) керовані;

 

г) конструктивні;

 

д) тимчасові.

 

22. Якщо канали розподілу складаються з незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

 

а) корпоративні;

 

б) договірні;

 

в) керовані;

 

г) конструктивні;

 

д) тимчасові.

 

23. Якщо здійснення ряду послідовних етапів виробництва та розподілу товарів координується завдяки могутності і розмірам одного з їх учасників, то мова йде про такий тип вертикальних маркетингових систем як:

 

а) корпоративні;

 

б) договірні;

 

в) керовані;

 

г) конструктивні;

 

д) тимчасові.

 

24. Складні логістичні утворення взаємопов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів – це:

 

а) логістичні канали;

 

б) логістичні ланцюги;

 

в) логістичні мережі;

 

г) логістичні системи;

 

д) логістичні функції;

 

е) логістичні операції;

 

є) вертикальні маркетингові системи;

 

ж) традиційні маркетингові системи.

 

Вписати пропущені слова, закінчити речення.

 

1. Логістичні мережі (на думку Ю.В. Пономарьової) – це

 

 

, які.

 

2. Характеристиками логістичних каналів розподілу є

 

3. До основних логістичних показників належать

 

4. Однорівневий канал розподілу має таку структуру:

 

5. Приклади конфліктів у логістичних каналах

 

6. Корпоративні вертикальні маркетингові системи – це

 

7. Традиційні маркетингові системи відрізняються від вертикальних тим, що

 

8. Дворівневий канал розподілу має таку структуру:

 

9. Договірні вертикальні маркетингові системи – це

 

10. До основних логістичних показників належать:

 

11. Основним інструментарієм управління логістикою є:

 

1);

 

2);

 

3);

 

4)..

 

12. Засобом вирішення конфліктів у логістичних системах є

 

13. Конкуренція у сфері розподілу може виникати між:

 

1);

 

2).

 

14. Ширина каналу розподілу – це

 

15. Доповнити рисунок (рис. 2.3).

 

Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).

 

A. Логістичний канал.

 

Б. Традиційний канал розподілу.

 

B. Договірна вертикальна маркетингова система.

 

Г. Інструментарій логістики.

 

Д. Показники логістики.

 

1. Частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів.

 

Рис. 2.3. Приклад простого логістичного ланцюга

 

2. Бюджет логістики.

 

3. Частота оборотності запасів.

 

4. Сукупність незалежних фірм, що пов'язані між собою договірними відносинами і координують програми своєї діяльності для спільного досягнення більшої економії та вищих комерційних результатів.

 

5. Структура, до складу якої входять незалежний виробник, один чи кілька оптових та один або кілька роздрібних торговців.

 

Знайти правильні твердження.

 

1. В економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики.

 

2. Специфіка логістичного підходу полягає у спільному вирішенні завдань із управління матеріальними потоками.

 

3. Головне у процедурі організації матеріального потоку – це врахування потреб транспортних організацій.

 

4. Аналіз логістичного ланцюга потрібно вести з кінця фінансового потоку.

 

5. Під час удосконалення або проектування будь-якої окремої ланки логістичного ланцюга цю ланку варто розглядати не ізольовано, а весь логістичний ланцюг.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Дайте визначення логістичного ланцюга і логістичного каналу.

 

2. Охарактеризуйте види логістичних ланцюгів.

 

3. Розкрийте сутність і види співпраці між учасниками товароруху.

 

4. Наведіть приклади та причини виникнення конфліктів між учасниками каналів розподілу.

 

5. Охарактеризуйте види вертикальних маркетингових систем.

 

6. Чим відрізняються договірні вертикальні маркетингові системи від корпоративних?

 

7. Дайте визначення понять "довжина каналу розподілу", "ширина каналу розподілу", "рівень каналу розподілу".

 

Кросворд

 

По горизонталі: 1. Суперництво на ринку між посередниками. 2. Складне логістичне утворення взаємопов'язаних ланок, яке поєднує кілька логістичних ланцюгів. 3. Логістичний канал, у структурі якого лише один посередник. 4. Покупець готової продукції. 5. Частково упорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конкретного виробника до його споживачів. 6. Один із логістичних показників, що характеризує якість матеріально-технічного забезпечення. 20. Воно буває сервісним. 21. Лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків. 22. Одна з функцій управління, що використовується в логістиці. 23. Кількість рівнів у логістичному ланцюжку. 24. Один з основних інструментів управління логістикою. 25. Будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. 30. Логістичний канал, у структурі якого лише один посередник. 31. Один із видів логістичних посередників, що діють за свій рахунок. 32. Взаємодія, характерна для учасників одного каналу розподілу, завдяки якій вони мають змогу гостріше відчувати, краще обслуговувати й повніше задовольняти цільовий ринок. 33. Продуцент готової продукції, робіт, послуг. 34. Планування номенклатури товарів згідно з методом ABC належить до логістичного... 35. Тип вертикальних маркетингових систем, для якого характерне перебування в одноосібному володінні послідовних етапів виробництва та розподілу продукції. 36. До них належать частота оборотності запасів, витрати на матеріально-технічне забезпечення.

 

По вертикалі: 7. Споживач, що купує товари, чи користується послугами. 8. Посередник, який купує готову продукцію великими партіями для подальшої її реалізації. 9. Маркетингові системи, в яких один з учасників координує діяльність виробника і посередників. 10. Один з основних показників логістики. 11. Процес використання споживачем придбаної продукції. 12. Вид маркетингових систем, що використовуються як засіб уникнення конфліктів між учасниками товароруху. 13. Непорозуміння між учасниками одного або різних каналів розподілу. 14. Кількість посередників, що працюють на одному рівні каналу розподілу. 15. Одна зі складових логістичного ланцюга, що полягає в доведенні готової продукції до споживача. 16. Процес виготовлення продукції. 17. Один із чинників, від якого залежить організаційна побудова логістичних ланцюгів. 18. Окремі частини логістичного ланцюга. 19. Реалізатор готової продукції. 26. Канал розподілу, що складається з незалежного виробника та посередників. 27. Канали розподілу, учасниками яких є посередники. 28. Маркетингові системи, що складаються з незалежних фірм, пов'язаних між собою договірними відносинами. 29. Канали розподілу, у структурі яких відсутні посередники.

 

 

Розділ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ

 

3.1. Перелік та характеристика елементів логістики.

 

3.2. Методологічне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики.

 

3.2.1. Кібернетичний підхід.

 

3.2.2. Теорія дослідження операцій.

 

3.2.3. Теорія ефективності та управління елементами логістичних витрат.

 

3.3. Інформаційне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики.

3.1. Перелік та характеристика елементів логістики

 

Елемент логістики – це функціонально відокремлена сфера логістичної діяльності, яка не підлягає декомпозиції та виконує локальну цільову функцію, пов'язану з виконанням певних логістичних операцій.

 

Логістика пов'язана з просуванням продукції від місця її виробництва до споживача, що зумовлює відповідно перелік елементів логістики. До їх числа входять: постачання, управління запасами та складування, розподіл, транспортування та вантажопереробка, інформаційне забезпечення.

 

Термін постачання несе в собі інформацію про організацію забезпечення підприємства необхідною сировиною, матеріалами, про можливі механізми мінімізації витрат часу та грошей на закупівлю. Логістика постачання має вирішувати такі питання:

 

– Коли і в якій кількості здійснювати закупівлі?

 

– Як обирати постачальника, за якими критеріями?

 

– Виготовляти самостійно чи закуповувати напівфабрикати і комплектуючі?

 

– Як досягти мінімізації витрат та максимізації якості закуплених матеріальних ресурсів?

 

– Як мінімізувати витрати на доставку закуплених матеріальних ресурсів?

 

Завданнями закупівельної логістики є:

 

– планування потреб у закупівлі продукції;

 

– скорочення рівня наднормативного запасу продукції;

 

– підтримка високого рівня обслуговування замовлень споживачів;

 

– координація графіка доставки й плану з виробництву й закупівлі.

 

Основні поняття, пов'язані з таким елементом логістики, як постачання (закупівлі):

 

– тривалість оформлення замовлення – час, затрачуваний на коригування й уточнення стандартного замовлення;

 

– періодичність розміщення замовлень – періодичність, із якою менеджер з закупівель може розміщувати регулярні замовлення на поповнення складських запасів (включаючи максимальну кількість днів з моменту продажу продукції до початку оформлення чергового замовлення або резервування потенційних транспортних можливостей);

 

– строк виконання замовлення – середній строк передачі стандартного замовлення, одержання продукції, розміщення отриманої продукції на складі і внесення в базу даних складської системи управління запасами;

 

– витрати на замовлення – це витрати на закупівлю кожної партії продукції, що включають витрати на контроль наявності, підготовку замовлення, передачу замовлення, одержання продукції, перевірку кількості й якості, розташування на місцях зберігання, перевірку документів, підготовку рекламації, взяття на облік.

 

Такий елемент логістики як управління запасами та складування передбачає вибір і використання науково обґрунтованих методів та систем управління запасами й організацію роботи складського господарства.

 

Правильне логістичне управління запасами це забезпечення їх раціонального рівня за умови мінімізації витрат на складування. Раціональний рівень запасів сировини й матеріалів визначається потребами виробництва. Раціональний рівень запасів товарів та готової продукції визначається необхідним рівнем обслуговування споживачів. Логістика складування вирішує питання, пов'язані з оптимізацією використання складських площ, їх відповідним обладнанням, прийняттям рішень про оренду чи будівництво власних складських комплексів.

 

Наступний елемент логістики – розподіл – пов'язаний з проектуванням розподільчих систем і ланцюгів. Завдання логістики полягає в забезпеченні якісного обслуговування клієнтів за рахунок своєчасної доставки товарів у потрібне місце і в потрібний час, мінімізації їх вартості за рахунок скорочення кількості посередників, що беруть участь у реалізації. Розподіл у логістиці пов'язаний ще й з визначенням місць розташування розподільчих центрів. Управління розподілом як у логістиці, так і в маркетингу пов'язане з доведенням готової продукції від виробника до споживача. Проте, логістика займається оптимізацією фізичного переміщення товаропотоків, а маркетинг – налагодженням ділових зв'язків з клієнтами і посередниками, а також просуванням продукції.

 

Елемент логістики – транспортування та вантажопереробка – забезпечує фізичне переміщення матеріалопотоків і зв'язок різних ланок логістичного ланцюга між собою. Роль логістики у транспортуванні та вантажопереробці полягає в виборі оптимальних видів транспорту, перевізників, оптимізації маршрутів перевезень, мінімізації транспортних витрат, у досягненні високого рівня транспортно-експедиційного обслуговування, організації роботи транспортних терміналів.

 

Інформаційне забезпечення як елемент логістики пов'язане зі збором, обробкою, аналізом логістичної інформації, побудовою й оптимізацією логістичних інформаційних систем. Логістична інформація – це цілеспрямовані знання, необхідні для забезпечення процесу управління логістичною системою. Докладніше цей елемент логістики розглянуто в підрозділі 3.3.

 

3.2. Методологічне забезпечення ефективної взаємодії елементів логістики

 

3.2.1. Кібернетичний підхід

 

Логістичні системи як цілеспрямовані динамічні системи належать до категорії кібернетичних систем.

 

Розглянемо основні кібернетичні поняття.

 

Кібернетика – наука про управління, зв'язок та обробку інформації.

 

Кібернетична система – цілеспрямована система щодо якої прийняте припущення про відносну ізольованість в інформаційному й абсолютну проникність у матеріально-енергетичному аспектах.

 

Об'єкт вивчення кібернетики – динамічні системи.

 

Предмет вивчення кібернетики – інформаційні процеси, пов'язані з управлінням динамічними системами.

 

Кібернетичне управління це – безперервна процедура в логістичній системі зі зворотним зв'язком. Інформація про хід процесу надходить до керуючого органу (група логістів). Тут здійснюються аналіз інформації, порівняння її з тим, що бажано було б мати, ухвалення рішення, оформлення розпоряджень та їх передача. Керований процес (операція) так чи інакше реагує на отримані розпорядження, при цьому на характер його функціонування впливають зовнішні умови. Інформація про зміну процесу (операції) як реакцію на розпорядження (управління) знову надходить у систему управління, чим здійснюється зворотний зв'язок.

 

Найбільш складним у системі логістичного управління є процес вироблення рішення.

 

Прийняття будь-якого рішення відбувається за такою схемою:

 

– постановка завдання (суть проблеми, обмеження, необхідність рішення);

 

– з'ясування суті поставленого завдання (мета, засоби її досягнення);

 

– оцінка стану питання (умови рішення задачі);

 

– вибір математичної моделі;

 

– виконання розрахунків;

 

– якісна оцінка факторів, не