Втрати енергії при коронуванніПри проектуванні ЛЕП користуються розрахунковими залежностями втрат енергії при коронуванні. Розповсюдженою формулою для розрахунку втрат на корону при змінній напрузі є емпірична формула Піка для одиночного проводу
де δ - відносна густина повітря; f – частота, Гц; r 0 – радіус одиночного проводу, см; S – відстань між проводами, см; U Ф – діюче значення фазної напруги, кв; U к – напруга виникнення корони, кв.
де m 1 – коефіцієнт гладкості проводу; m 2 – коефіцієнт погоди. Для ідеально гладкого проводу m 1 = 1, для реального витого проводу m 1 = 0,85÷0,92 (залежить від конфігурації проводу). Звичайно приймають m 1´ m 2=0,8 — при поганій погоді. На лініях електропередачі надвисокої напруги використовують розщеплені проводи у фазах. Для визначення втрат при коронуванні для розщеплених проводів використають формулу Майра:
де n – число проводів у фазі; f – частота, Гц; r 0 – радіус одиночного проводу, см; Е к – напруженість виникнення корони, кв/с Е е– еквівалентна напруженість, кв/см; к – коефіцієнт погоди.
Середня напруженість для розщепленого проводу:
Максимальна напруженість:
де
rекв – еквівалентний радіус одиночного проводу, що має ту ж ємність, що й розщеплена фаза; r p — радіус розщеплення фази. Недоліком формули Майра є те, що все різноманіття погодних умов зводиться до двох груп погоди: «гарна» погода (к = 44; Е к = 17 кв/см) і «погана» погода (к = 31,5; Е к = 11 кв/см).
|
