Розділ 1. Динамічність лексичного складу англійської мови

 

1.1 Лексичний склад мови

Лексика (грец. lexikos "словниковий") - це словниковий склад мови з фразеологією включно. За допомогою лексики ми членуємо навколишній та свій внутрішній світ на частини і кожній із них присвоюємо назву-замінник. Розділ науки про мову, який вивчає лексику в усьому її обсязі, називається лексикологією [20].

Усі слова мови становлять її лексику (словниковий склад). Лексикою називають також певну частину словникового складу мови: лексика абстрактна, лексика термінологічна, лексика побутова, лексика емоційна і т.д. Найбільше багатство кожного суспільства - його мова, а в мові - її словниковий склад. Лексичне багатство мови свідчить про рівень розвитку суспільства. В українській мові лише Загальних назв (разом із термінами) кількасот тисяч. А якщо врахувати й те, що багато слів мають не одне, а кілька значень, то стане зрозумілим, наскільки неосяжна лексика високорозвиненої мови. ("А мова - як море", - сказав письменник С. Плачинда в статті, опублікованій в березні 1987 р. в "Літературній Україні”, маючи на увазі лексику).

З розвитком знань про світ мова невпинно зростає. До речі більшість слів у мові становлять спеціальні слова, пов'язані з різними галузями знань, культури, виробництва тощо, і лише приблизно десята частина - це загальновживані слова.

Словниковий склад мови являє собою не просто набір слів. Слова в мові існують у певній системі та взаємовідношенні. Вони розрізняються за сферою й частотою вживання. Слова якнайтісніше пов'язані з позамовною дійсністю, складові частини якої вони позначають і на зміни в якій оперативно реагують, відбиваючи широкий соціально-історичний досвід носіїв мови. І тому лексична система є найрухливішою, наймобільнішою складовою частиною мови: у ній постійно виникають нові слова, нові значення в існуючих словах, а окремі слова стають застарілими, рідковживаними, а то й зовсім забуваються, залишаючись тільки в писемних пам'ятках. Коли ми говоримо про те, що мова пов'язує минулі покоління із сучасними, зберігає й передає минулий досвід, то маємо на увазі насамперед слова, лексику [11].

Багата, розвинена лексика забезпечує тонше сприйняття навколишнього світу, глибше проникнення в нього і точніше мислення як для всього суспільства, так і для кожного окремого індивіда, що володіє цим багатством.

Як відомо, мова - це досить динамічна одиниця. Її лексичний склад не залишається в одному стійкому вигляді, а постійно змінюється. Необхідно наголосити на тому, що зміни є дуже швидкими. І тому лексичний стан будь-якої мови потребує постійного дослідження - дослідження на певному синхронному зрізі та в діахронії. Зміни в будь якій мові можуть виражатись, по-перше, у тому, що певні лексичні одиниці застарівають і виходять із вжитку або стають маловживаними, по-друге, у мові з'являються нові одиниці, які або замінюють ті, що вийшли із вжитку або починають функціонувати поряд із ними тривалий або короткий час, по-третє, уже існуючі в мові одиниці можуть набувати нових значень, по-четверте, існуючі в мові одиниці можуть видозмінюватись.

1.2 Зміна лексичного складу англійської мови в останні десятиліття

В останні десятиліття зміні лексичного складу мов приділяється доволі багато уваги як вітчизняними так і закордонними дослідниками (В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, В.О. Чередниченко, J. L. Dillard) [6; 7; 12; 17; 18]. Підвищена зацікавленість до інновацій обґрунтовується тим, що останнім часом в англійській мові з'явився великий прошарок нових слів та словосполучень, утворених під впливом різноманітних соціальних чинників. Усі ці новотвори потребують комплексного аналізу, нових досліджень основних джерел, способів та механізмів утворення.

Новими одиницями (інші терміни: неологізми, інновації, новотвори) зазвичай вважають слова, а також їх окремі значення, вислови, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку, і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні неологізми) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми), у цьому випадку мова може йти про оказіоналізми [9].

Надамо ще одне трактування терміну "неологізми”. Неологізми - це слова й словосполучення, які носії літературної мови окремого національного варіанта сприймають як нові (за формою або змістом). Отже, як можна побачити з наданих дефініцій, слова та словосполучення об'єднують у групу неологізмів саме за критерієм їх новизни в мові (computer, supermarket, video, E-mail, Internet, CD, VIP, back-room boys (men engaged in secret research), red-brick universities (2nd sort), paperback (paper-covered books)) (2;

4). Неологізми можуть бути розділені на: лексичні (нові слова); фразеологічні (нові стійкі словосполучення); семантичні (нові лексико-семантичні варіанти слів або нові варіанти стійких словосполучень). На думку багатьох вчених кількість інновацій на лексичному рівні не піддається точним підрахункам, оскільки неологізми виникають не в мові взагалі як у системі соціально-закріплених знаків, здатних об'єктивно існувати, а реалізації цієї системи - у мовленні конкретних носіїв. До того ж не всі вони закріплюються в мові. Саме тому у світлі дихотомії "мова - мовлення” виникають проблеми, пов'язані з "оказіональністю" - "узуальністю" новотворів. "Оказіональні” одиниці навіть протиставляють неологізмам, стверджуючи, що вони створені лише для конкретного випадку. Погодитись з такою думкою можна лише частково. Адже, дійсно, деякі нові одиниці утворюються авторами тільки для конкретного контексту поза межами якого вони втрачають право на існування. Але при цьому необхідно зазначити, що більшість неологізмів, зафіксованих словниками спочатку виникли як оказіоналізми. Завдяки своїй популярності, розповсюдженості та загальновживаності вони перейшли до розряду неологізмів.

Цікавим є той факт, що передбачити стане чи ні оказіоналізм справжнім неологізмом зовсім неможливо. Можливо, єдиним критерієм прогнозування є той факт, що "закріплюються в мові насамперед ті одиниці, що передають поняття, пов'язані з важливими проблемами сучасності”. Отже, можна говорити про те, що закріплюються в мові нові одиниці, які виникли в тих сферах життя людини, які розвиваються найбільш активно. У зв'язку з тим необхідно виділити основні соціальні чинники, що впливають на розвиток словникового складу мов на початку ХХІ століття. Ми виділяємо такі соціальні чинники впливу: глобалізація економічного життя та радикальні економічні зміни в країнах світу; конфронтація західних і східних ідеологій, загострення проблеми боротьби зі злочинністю; інформаційна революція (розроблення й упровадження новітніх інформаційних технологій); бурхливий розвиток біологічних наук (генетики, біотехнології, геноміки); соціальні явища та рухи в сучасному суспільстві (мультикультуралізм, фемінізм, соціальна диференціація, сексуальна революція, екологічна свідомість тощо); зміни у сфері повсякденного життя сучасної людини [5].

Неологізми виникають, як правило, у мові певного соціуму в певній соціальній, професійній групі і тим самим у багатьох випадках вважаються "нестандартними”, тобто такими, "що ще не прийняті в стандартну мову”.

Розглянемо ще одну групу лексичних одиниць, що розширюють словниковий склад мов - це видозмінені одиниці. Частіше видозміна проявляється на рівні фразеологічних одиниць. Під видозміненими одиницями ми розуміємо варіанти фразеологічних одиниць. Поняття фразеологічного варіанту застосовується в дослідженнях із фразеології по відношенню до різних мовних явищ: від компонентів фразеологічних одиниць, що можуть заміщати один одного у складі фразеологізмів, до оказіонального, індивідуально авторського вживання фразеологічних одиниць. Ми дотримуємося думки про необхідність розмежування узуального та оказіонального вживання фразеологічних одиниць, узуальних та оказіональних змін у складі фразеологічних одиниць [2], e. g. to take the bull by the horns, to see red, birds of a feather, to have one's heart in one's boots (to be deeply depressed), to skate on thin ice (to put oneself in a dangerous position) etc (3;4).

Під узуальними змінами у складі фразеологічних одиниць ми розуміємо частотні, загальновживані, зафіксовані словниками форми однієї й тієї ж фразеологічної одиниці. Під оказіональними ми розуміємо індивідуально-авторські, одиничні, не зафіксовані словниками зміни у складі фразеологічних одиниць. Таким чином, узуальними ми вважаємо фразеологічні варіанти, а оказіональними - фразеологічні модифікації. Про фразеологічні варіанти йде мова тоді, коли допустимі формальні зміни фразеологізмів, а також тоді, коли фразеологізми мають аналогічну структуру, однакове значення, спільні ознаки, і є взаємозамінюваними в контексті.

Окреслені вище явища дають нам право наголошувати на такій характерній рисі лексичної системи як рухомість або динамічність. Динамічність, як вже було зазначено вище, говорить про зміни в мові, і таким чином вимагає постійного дослідження.

1.3 Роль історизмів та архаїзмів в лексичному складі англійської мови

Архаїзм (грец. первісний, стародавній) - слово, вираз, граматична форма, які застаріли й вийшли з загального вжитку, напр. billow - wave, woe - sorrow, main - sea, bard - poet (2).

Історизми - слова або сталі словосполучення, які означують реалії, що вийшли з ужитку й належать до старовини. Як стилістичний засіб вони відтворюють історичний колорит певної доби: the Soviet Union, the Russian Soviet Federated Socialist Republic (1;4)

Традиційно у лінгвістиці вважається, що історизми та архаїзми - це два суміжних, але принципово різних типи слів, які торкаються одне одного за одними ознаками і протиставлені за іншими. До спільних ознак історизмів та архаїзмів відносяться:

спеціальна стилістична настанова часового фону розповіді;

низька частота вживання;

периферійна позиція у словнику;

обмеження функціонування у певних стилях мови.

Для розмежування архаїзмів та історизмів, як правило, пропонується використовувати денотативну і часову ознаку [13].

За основу даного дослідження приймається стилістична класифікація З.В. Тимошенко, згідно з якою історизми протиставляються архаїзмам на підставі наявності або відсутності у слова лексико-стилістичної парадигми.

Саме факт наявності або відсутності у слова лексико-стилістичної парадигми визначає особливості введення даного слова у художній текст історичного роману. Різниця у прийомах введення архаїзмів та історизмів у текст пояснюється тим, що архаїзми входять у лексико-стилістичну парадигму (мають синоніми, антоніми), а історизми, навпаки, не входять. Так, непрямий спосіб тлумачення архаїзмів, який включає введення у текст сучасного синоніма в межах одного висловлювання, включення архаїзму в синонімічний ряд, введення у розповідь синонімічного архаїзму, використання прямих або непрямих антонімічних відношень, повна або часткова семантизація архаїзму за рахунок його сполучуваності із сучасним словом є найпоширенішими способами введення архаїзму в текст. Для введення історизмів у текст, навпаки, характерним є прямий спосіб, тобто розкриття значення слова у виносці, тлумачення за допомогою уточнюючих та пояснювальних слів [23].

У сучасній лінгвістиці не існує суперечок щодо того, що архаїзм є стилістичним засобом. Водночас щодо експресивності історизмів, серед дослідників не склалося однозначного розуміння у вирішенні цієї проблеми. У роботі показано, що треба брати до уваги подвійний характер історизмів - як термінів та історичних реалій, актуалізація яких залежить від контексту, і від характеру стилістичної віднесеності останнього. Але, на відміну від архаїзму, історизм у тексті - це обов'язковий засіб експресії, тому що в більшості випадків пропонує єдиний спосіб називання даного референта.

Розділ 2. Фактори розвитку словникового складу англійської мови

2.1 Шляхи та способи збагачення словникового складу

Значна увага приділяється процесам формування нових словотворчих морфем, джерелам, "технології" їх виготовлення, лінгвістичним механізмам, які беруть участь у цих процесах, встановлюються зв'язки між різними способами словотвору [6].

Саме в останні десятиліття в англійській мові почали функціонувати десятки нових (за формою або змістом) афіксів. Аналіз неологізмів англійської мови свідчить, що висока словотворча активність афіксації, за допомогою якої було побудовано більше 30% лексичних інновацій 80х-90х років, визначається не тільки участю давно існуючих словотворчих елементів, але й провідною роллю, яку відіграють у процесах утворення інновацій-дериватів нові мовні одиниці, що виконують функцію словотворчих. Первинним матеріалом для "афіксалізації" можуть слугувати як повнозначні слова, так і їх частини (фрагменти). Компоненти перетворювалися у високочастотні, піддавалися процесу афіксалізації, набували семантичних та інших рис словотворчих елементів внаслідок словотворення за аналогією, за зразком конкретної лексичної одиниці, яка служить за модель, шляхом заміни в слові-моделі певного компоненту. Саме таким чином в англійський мові сформувалися високопродуктивні афікси - abuse, - friendly, - line, - person, - something, - speak, - ware, - watch. У багатьох випадках зразком для аналогічного словотвору виступає "псевдоскладне" слово (на синхронному зрізі). Частина такого слова, яка виділяється внаслідок створення за його зразком цілої низки інновацій, вбирає в себе семантику всієї вихідної моделі. Елемент - mail "шантаж” було виділено зі слова blackmail, про що свідчать неологізми greenmail, goldmail, breakmail, greymail (вони означають різні види шантажу). Суфікс - gate в значенні "скандал, особливо політичний” виник внаслідок утворення великої кількості неологізмів за аналогією зі словом Watergate, яке стало символом політичного скандалу (donorgate, Irangate, filegate, travelgate). Слова autocade, camelcade, motorcade, tractorcade були створені на базі слова cavalcade, виходячи з припущення, що елемент - cade означає "процесія; низка”, хоч фактично цей елемент є розвитком дієслівної флексії латинської мови; за зразком слова alcoholic у 80-90ті роки виникли численні новотворення для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь: chocoholic, milkaholic, phonaholic, spendaholic. Елемент - (а) holic, вичленений зі слова alcoholic, перетворився, таким чином, у суфікс, хоч етимологічно дійсним суфіксом у цьому слові є елемент - іс. Процеси розділення одиниць іншомовного походження на "псевдоморфеми" нерідко спричинюються "народною етимологією”, неправильною інтерпретацією структури та семантики "чужого” слова шляхом його асоціювання із власними словами або поняттями. Формування нових афіксів розкриває взаємозв`язки між різними засобами словотвору, підтверджує думку вчених про його комплексно-системну природу. Прикладами інших продуктивних словотворчих елементів, що виникли внаслідок зрощення лексичних одиниць, є суфікси - zine "журнал, часопис" (letterzine, E-zine, catazine, skazine, thriftzine, Webzine), - tel (airtel, boatel, condotel), - nomics (burgernomics, cуbernomics, mediconomics), - plex (movieplex, megaplex, multiplex, twelveplex), - tainment (docutainment, casinotainment, edutainment, infotainment) та інші. Телескопія створює умови і для виникнення нових префіксальних формантів, наприклад: docu - (docuhistory, docufantasy, documusical, docuopera, docurecreation), petro - (petrocurrency, petroeconomy, petropower, petrosheik) [17].

Псевдоморфеми як джерела нових дериваційних елементів можуть, таким чином, бути поділеними на дві основні групи: а) такі, що є результатом довільного розчленування існуючих лексичних одиниць, головним чином гетерогенних, у зв'язку з певними асоціаціями, які виникають у носіїв англійської мови, або результатом фрагментації лексичних одиниць у зв'язку з їх участю в певних словотворчих процесах: а) - aholic, - athon, - burger, - cade, docu-, - erati, - nomics, - zine (більша частина псевдоморфем); б) омонімічні реальним лексичним одиницям або "мертвим" афіксам: - gate, - lock, - mail, - nap. Саме така омонімічність створює певні передумови, мотивацію для їх перетворення в дериваційні засоби.

Важливим джерелом словотворчих елементів загальної мови продовжують бути розмовні різновиди, особливо сленг і жаргони. Запозичення таких елементів у літературну мову нерідко супроводжується змінами в їх семантиці. У 90-ті роки велику популярність здобули, наприклад, новотворення з синонімічними елементами head, junkie для позначення людини, яка має велику пристрасть до чого-небудь (у слензі ці елементи мають значення "наркоман”): cyberhead, digithead, nethead, data-junkie, java-junkie, sports-junkie. Запозичений зі сленгу елемент - savvy, де він функціонував як самостійне слово, входить до складу численних неологізмів - іменників та прикметників, надаючи їм відповідних значень "знання, вміння, навички в певній галузі, добре розуміння чого-небудь; фахівець, експерт в певній галузі, такий, що добре знає, розуміє що-небудь, має необхідні знання, вміння в певній галузі”: computer-savvy, market-savvy, media-savvy, tech-savvy [18].

Дослідження процесів формування нових словотворчих елементів свідчить, що "афіксалізація" лексем та морфемізація їх фрагментів супроводжується певними змінами в семантиці вихідного матеріалу.

Словоскладання, як зазначалося, є найбільш продуктивним способом словотвору. Значна частина нових складних слів являє собою сполучення двох іменників (модель N+N). Саме аналітизм англійської мови створює необхідні умови для стягнення лексем в єдині складні, але цільні номінеми. Активно відбувався процес утворення багатокомпонентних лексичних одиниць, "складних слів синтаксичного типу". Більша частина таких одиниць виникає на базі фразових означень, вони актуалізуються як прикметники (brick-and-mortar, kiss-and-tell, not-for-profit, pay-per-view, right-to-roam), однак в останній час зростає і кількість іменників, утворених таким чином: fly-by-light, just-in-time, smoke-and-mirrors, video-on-demand [12].

Велику роль у створенні неологізмів-складних слів відіграє аналогія, коли нова одиниця створюється не стільки за певною моделлю, скільки за зразком конкретного слова. У процесі аналогічного словотворення також має місце своєрідне моделювання, відбиття моделі зразка, його морфологічної структури шляхом часткового заповнення моделі новим лексичним матеріалом: airlift - boatlift - babylift; baby-sitter - church-sitter - home-sitter; seaworthy - carworthy [2; 18].

Подалі зростає кількість скорочень. Серед них слід особливо відзначити акроніми, які здобули широкого розповсюдження в останній час. Значення багатьох акронімів полягає в тому, що, незважаючи на свій абревіатурний характер, вони стають базою для подальшого словотворення. Слово yuppie (young upwardly mobile professional person), наприклад, стало не тільки одним з модних слів 80-90х років, символом молодої, честолюбної ділової людини, але й перетворилося в справжній центр словотворчої парадигми з десятками її елементів: yuppуish, yupie flu, yuppiegate, yuppeism, yuppiedom, yuppіеfy, yuppiеfication, technoyupie, yuppie-line, etc. Популярними в останній час стали утворення евфемістичного характеру, в яких абревіатура поєднується зі словом "word", T-word, S-word, W-word. Абревіатура в цих випадках є першою літерою слів, які вважаються словами-табу.

Нерідко спостерігаються і випадки перетворення в дієслова словосполучень і фраз, коли конверсія супроводжується еліптичними скороченнями та деякими іншими змінами, наприклад, selling short - to short, dog and pony show - to dog and pony, to have a green thumb - to green thumb, to give a green light - to green light (4). У той же час має місце і зворотний процес - утворення іменників та прикметників від дієслівних словосполучень та зворотів, особливо в розмовних підсистемах: give me = gimme, go for = gofer (gopher), I want to be = wannabe, I can do it = can-do. Конверсія в значній мірі є семантичним засобом словотворення, оскільки важливою її рисою можна вважати зміну значення вихідного слова у зв`язку з його перенесенням в іншу лексико-граматичну категорію.

 

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямку більшої свободи при створенні інновацій, в розширенні поняття "нормативність" в умовах інтенсивної взаємодії національних варіантів англійської мови, (інтерваріантна міграція лексичного і словотворчого матеріалу) та взаємодії соціальних, функціонально-стилістичних підсистем в межах окремого національного варіанту (інтраваріантна міграція). Зростає кількість лексичних інновацій, в утворенні яких беруть участь кілька засобів, включається декілька номінаційних та дериваційних механізмів, що, з одного боку, свідчить про певну системність словотвору, а з іншого боку - про ускладнення номінаційного процесу, пов`язаного з ускладненням "картини світу", або з ускладненням наших знань та уявлень про навколишній світ.

Як і в попередні періоди, провідну роль в семантичних змінах відігравав механізм метафорики, причому метафоричний перенос супроводжував не тільки процеси детермінологізації (high-octane, stand-alone, allergy, poison-pill, hygiene), але й процес термінологізації загальномовних одиниць (bus, get-together, core, hostile, icon, menu, niche, packet, player, suitоr, window) [2; 3; 12]. Досить типовим є формування в семантичній структурі того чи іншого слова кількох нових лексико-семантичних варіантів протягом досить короткого часу, що дає змогу спостерігати дію різних механізмів семантичних змін.

При розгляданні нової фразеології подається її структурно-семантична характеристика, аналізуються джерела, шляхи та механізм фразеологізації. Формування фразеологічних одиниць відбувається головним чином шляхом переосмислення вільних (змінних) словосполучень, їх метафоризації. Метафоричний, а іноді і метонімічний перенос має, як правило, місце при перенесенні змінних або сталих словосполучень нефразеологічного типу з вузької (професійної або спеціальної) сфери функціонування в загальну мову або більш широку сферу. Проте досить частими є випадки, коли переосмислення відбувається в процесі перенесення словосполучення з загальної мови в спеціальну, або з однієї вузької сфери в іншу. Це особливо притаманно фразеологічним одиницям сфери інформаційної технології: graceful degradation "здібність комп`ютерної системи до функціонування у випадку пошкодження її окремих елементів", information superhighway, "система здобуття та розповсюдження інформації, яка створена шляхом об`єднання комп`ютерної та телекомунікаційної техніки", salami technique "привласнення грошей за допомогою комп`ютера шляхом "округлення" реальної суми фінансових операцій", tiger team "група людей, яка перевіряє надійність комп`ютерних систем" [17].

Певна частина нових стійких словосполучень відбиває прагнення зробити деякі поняття "кращими", замінити їх більш "м`якими". Словосполучення евфемістичного характеру розповсюджені в суспільно-політичній сфері (damage control, opposition research, chattering classes, ladies who lunch), в сфері економіки та бізнесу (creative bookkeeping, boutique consultant, partnership building, reverse engineеring). Нова фразеологія відіграє певну роль і в збагаченні словникового складу новими лексичними одиницями шляхом стягнення словосполучень у слова синтаксичного типу або шляхом фразеологічної деривації, перефразеологізації (1;3).

В останні десятиліття подальший розвиток знаходить тенденція до зниження питомої ваги запозичень серед неологізмів (приблизно 2,6%), що свідчить про достатні внутрішні ресурси англійської мови, необхідні для адекватного відображення змін в реальності. Разом з тим на сучасному етапі англійська мова продовжує відчувати певний вплив інших мов на лексико-семантичному рівні. Має місце "переорієнтація" щодо джерел запозичень. На перше місце все більше виходять азіатські мови, особливо японська, причому запозичуються не лише екзотизми, а одиниці, необхідні для внутрішніх потреб носіїв англійської мови. Кінець 80-х - початок 90-х років можна вважати періодом "російського впливу" на словниковий склад англійської мови у зв`язку з тими політичними і економічними змінами, що мали місце в колишнім Радянськім Союзі. Відомі події не тільки спричинили запозичення та входження "нових термінів" (glasnost, perestroika), але й створили мотивацію, стимул до інтеграції слів, які проникли в англійську мову раніше, проте мали, фактично, статус не запозичень, а іноземних слів, функціонуючи лише в "радянськім контексті". Інші мови продовжують бути для англійської мови джерелами словотворчих елементів.

В останні десятиліття спостерігається певний перерозподіл сфер концентрації іншомовних надходжень: сфера економіки та бізнесу виходить на перший план (майже третина всіх запозичень), подалі зростає питома вага іншомовних слів у суспільно-політичній сфері [13].

Зазначимо, що в 60-70-ті роки майже 50% запозичень було пов'язано з культурою (найбільша кількість), з суспільно-політичною сферою та кулінарією, а в попередні десятиліття 60% запозичень розподілялися між суспільно-політичною сферою, кулінарією, військовою справою. Як і в попередні періоди розвитку англійської мови більшість запозичень викликається необхідністю позначення нових предметів та понять, заміни розчленованого найменування нерозчленованим. Решту складають запозичення, які поповнюють експресивні засоби англійської мови.

2.2 Національно-територіальне варіювання англійської мови в розвитку словникового складу

В цьому розділі розглядається взаємодія британського та американського варіантів, а також взаємодія літературної мови з розмовними підсистемами. Англійська мова лише абстрактно може бути уявленою у вигляді "макросистеми", в реальності вона представлена конкретними варіантами цієї системи (а не "мікросистемами"). Оскільки кожний національний варіант виконує всі функції національної мови і складається з тих же компонентів та підсистем, при його визначенні слід ураховувати не тільки літературну мову та територіальні діалекти, але й інші складові компоненти: просторіччя, сленг, соціолекти та інші різновиди розмовного мовлення. Саме в таких розмовних різновидах зосереджені відмінності національних варіантів. Кожний національний варіант - це окрема самодостатня мовна система, яка адекватно виконує, насамперед, внутрішню комунікативну функцію, функцію спілкування між носіями певного варіанту, тому особливу важливість набуває саме внутрішнє дослідження національних варіантів [12].

Наприклад, Джон Бойнтон Прістлі для написання свого роману "Добрі друзі" ("The Good Companions") використав Йоркширський діалект:

"'Na Jess! ' said the acquaintance, taking an imitation calabash pipe out of his mouth and then winking mysteriously.

'Na Jim! ' returned Mr. Oakroyd. This 'Na' which must once have been 'Now', is the recognised salutation in Bruddersford,1 and the fact that it sounds more like a word of caution than a word of greeting is by no means surprising. You have to be careful in Bruddersford.

'Well,' said Jim, falling into step, 'what did you think on 'em? '

'Think on 'em! ' Mr. Oakroyd made a number of noises with his tongue to show what he thought of them.

. 'Ah ' tell tha1 what it is, Jess,' said his companion, pointing the stem of his pipe and becoming broader in his Yorkshire as he grew more philosophical. 'If t' United had less brass2 to lake3 wi', they'd lake better football. 'His eyes searched the past for a moment, looking for the team that had less money and had played better football. 'Tha can remember when t' club had niwer4 set eyes on two thousand pahnds, when t' job lot wor not worth two thahsand pahnds, pavilion and all, and what sort of football did they lake then? We know, don't we? They could gi' thee1 summat5 worth watching then. Nah, it's all nowt,6 like t' ale an' baccy7 they ask so mich8 for - money fair thrawn away, ah calls it. Well, we mun9 'a' wer teas and get ower it. Behave thi-sen10 Jess! ' And he turned away, for that final word of caution was only one of Bruddersford's familiar good-byes.

'Ay,11 replied Mr. Oakroyd dispiritedly. 'So long, Jim! '"

1 tha (thee) - the objective case of thou; 2 brass - money; 3 to lake - to play; 4 nivver - never; 5 summat - something; 6 nowt - nothing; 7 baccy - tobacco; 8 mich - much; 9 тип - must; 10 thi-sen (= thy-self) - yourself; 11 ay (e) - yes. (5).

Розвиток лексико-семантичної системи сучасної англійської мови в значній мірі визначається чинниками, пов`язаними з її полінаціональністю, із взаємодією її національних варіантів, зокрема, британського й американського. Вплив американського варіанту на британський перш за все відчувається в тому, що продовжується поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів. Аналіз американізмів свідчить, що серед них немало слів, пов`язаних з історичним минулим, з невідомими англійцям реаліями, які зазнали переосмислення в США. Такі одиниці не тільки запозичуються, але й нерідко стають основами для інновацій в британському варіанті, тобто невідомість реалій і тим самим неясність "внутрішньої форми" не можна вважати серйозною перешкодою на шляху запозичення та асиміляції образних американізмів. Показниками асиміляції американізмів у лексико-семантичній системі британського варіанту слід вважати їх "відрив" від "американського контексту", утворення елементів словотворчої та фразеологічної парадигми, тобто участь у словотворчих та фразотворчих процесах. Деякі американізми являють собою лише лексико-морфологічні варіанти загально-англійської лексики або бритицизмів. У таких випадках запозичується план вираження без запозичення плану змісту. Про подібний вид запозичення слід говорити і у випадках функціонування в британському варіанті прийменникових конструкцій замість безприйменникових (to consult with, to lose out, to start up), американських лексичних варіантів загальноанглійських лексичних одиниць. Запозичення плану вираження без запозичення плану змісту - це одна із рис міжваріантних контактів як контактів різновидів одної мовної системи (на відміну від контактів різних мовних систем) [11].

Іншими особливостями взаємодії варіантів слід вважати запозичення фразеологічних одиниць, словотворчих елементів та моделей, регенерацію архаїзмів в одному з варіантів під впливом іншого, в якому ці архаїзми зберігаються в активному вжитку. Вважається також, що специфічною рисою міжваріантних контактів є перенесення з одного варіанту в інший лексем разом з елементами їх словотворчої парадигми. Взагалі, при дослідженні міжваріантних контактів слід говорити не стільки про "запозичення", скільки про "вплив" одного варіанту на інший. Американський варіант, наприклад, діє як стимулятор певних словотворчих та семантичних тенденцій британського варіанту. Саме під американським впливом в британському варіанті розширюється поле діяльності конверсії, з`являються нові афікси і зростає продуктивність існуючих словотворчих елементів.

В останній час багато пишуть про те, що тенденція конвергентного розвитку британського та американського варіантів переважає над тенденцією їх дивергенції. Дійсно, в умовах сучасного етапу науково-технічного прогресу, інформаційного "вибуху" має місце саме такий розвиток національних варіантів. У процесі взаємодії варіантів все більше будуть стиратися розходження, що виникли внаслідок диференційованої денотації (коли одні й ті ж предмети, поняття позначаються різними словами в різних варіантах). Проте носії різних варіантів будуть і подалі відрізнятися насамперед різними засобами реалізації того ж самого мовного матеріалу, до яких належить і словесна реакція на ті ж самі ситуації. Внутрішньомовні ресурси, які виникають у процесі взаємодії літературної мови з розмовними різновидами, складають важливе джерело розвитку словникового складу в умовах посилення тенденції до демократизації англійської мови, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною. Простежується тісний зв`язок такого зближення, зростання масштабів поповнення словникового складу зі сленгу та соціолектів із взаємодією британського та американського варіантів. Саме британська деонтична норма відчуває вплив більш демократичної американської норми. В останні десятиліття не тільки американський, але й британський варіант в значній мірі поповнює свої лексико-фразеологічні та словотворчі ресурси із загального та спеціального сленгу (головним чином, з американського). Запозичення одиниць сленгу та жаргонів, пов`язане, головним чином, з потребою в експресивних засобах. Такі одиниці, як правило, не стільки дають найменування речам, явищам тощо, скільки характеризують їх і функціонують як експресивно-стилістичні синоніми літературної лексики. Поширеним явищем можна вважати і безеквівалентність сленгізмів та жаргонізмів щодо літературних одиниць, тобто коли такі слова виникають в соціальних та професійних різновидах розмовного мовлення (а саме там виникає більшість неологізмів) як єдині позначення певних речей та явищ. Природно, що саме такі слова в першу чергу здобувають громадянство в літературній нормі: baby-boomer (boomer), bugging, crack, buster, mugging, yuppie. Зростання масштабів запозичення та асиміляції сленгізмів та жаргонізмів в британському "стандарті" пов`язане з їх широким вживанням в самих респектабельних британських джерелах, в "якісній" пресі, якій в останні десятиліття притаманною стає певна орієнтація на "розмовність" (за прикладом американської преси) [17].

Матеріали дослідження свідчать, що в останні десятиліття соціолект афроамериканців перетворюється на одне з головних джерел поповнення розмовного мовлення та літературного стандарту англійської мови в США, справляє певний вплив на британський варіант. Цей соціально-етнічний діалект являє собою інтерес як в лінгвістичнім, так і в соціально-лінгвістичнім аспекті. З одного боку, він концентрує в собі особливості, притаманні соціальним різновидам мови, а з іншого боку, виявляє специфічні риси, тенденції розвитку, які набувають важливості з урахуванням того, що в останні десятиліття вони виходять за межі мікросистеми цього соціально-етнічного діалекту.

Висновки

Необхідність забезпечення динамічної рівноваги лексико-семантичної системи спричинила певний перерозподіл її матеріальних ресурсів, зокрема, подальше зменшення питомої ваги іншомовних запозичень і зростання ролі запозичень внутрішньомовних, збільшення кількості композитних одиниць, зниження кількості конверсійних утворень, активне формування і провідну роль нової генерації дериваційних елементів.

Загальна тенденція розвитку словотвору простежується в напрямі розширення реалізації його потенціалу за рахунок більшої свободи, розширення рамок нормативності в умовах перехрещення дії чинників, пов'язаних з інтерваріантною та інтраваріантною міграцією лексики. Зростає роль комплексних способів створення інновацій, включення кількох номінаційно-дериваційних механізмів.

Нова фразеологія перетворюється на одне із джерел збагачення словникового складу новими лексичними одиницями. Подальше зниження питомої ваги іншомовних запозичень свідчить як про відносну достатність внутрішніх ресурсів англійської мови для адекватного відбиття реальності, так і відбиває особливу ситуацію.

Разом з тим, і в останні десятиліття словниковий склад англійської мови відчуває іншомовний вплив: продовжується запозичення безеквівалентної лексики, нерозчленованих номінем, які заміняють розчленовані найменування, одиниць.

Взаємодія британського та американського варіантів є одним з детермінуючих факторів розвитку словникового складу як варіантів макросистеми, так і лексико-семантичної "макросистеми” взагалі. Вплив американського варіанта на британський відчувається в процесі поповнення лексики та фразеології британського варіанту значною кількістю американізмів, які збагачують арсенал номінаційних та експресивних засобів, американський варіант діє як стимулятор певних семантичних, словотворчих тенденцій британського варіанту.

Зростають масштаби запозичень літературної мови з розмовних мікросистем, особливо зі сленгу та соціальних діалектів.

Висунення в центр уваги суспільства певних соціальних, професійних, корпоративних груп, загострення певних соціальних проблем зумовило зростання ролі окремих соціолектів у збагаченні словникового складу.

Нова лексика, яка співвідноситься з економічним життям, становить найбільшу соціофункціональну групу інновацій останніх десятиліть (у попередні періоди на перший план виходили інші сфери соціального життя). Все більш помітною стає роль економічної сфери у постачанні інновацій в загальну мову, в збагаченні фразеологічного фонду. Це свідчить про зростання впливу чинників, пов'занних з економічною базою суспільства.

Комп'ютеризація породила цілу низку нових продуктивних дериваційних елементів, спричинила переміщення цілої низки префіксів та суфіксів (разом з переміщенням цілих шарів лексики) від периферії системи, де вони обслуговували лише "мови для спеціальних цілей”) до ядра, до загальнонародної мови, стираючи тим самим межу між ядром та периферією мови. Нова лексика та фразеологія, яка виникла у зв'язку з інформаційною революцією, пронизує зараз майже всі сфери соціального буття, вона відбиває як численні блага та вигоди, так і нові соціальні проблеми, негативні наслідки сучасного етапу науково-технічного прогресу.

 

 

Cписок використаної літератури

<