Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у легкій промисловостіВступ Охорона праці в наш час - найважливіша соціально - економічна проблема, що вимагає до себе постійної уваги з боку держави, роботодавців, об'єднань працівників Товариство несе величезні економічні витрати, зумовлені недооцінкою потенційних можливостей охорони праці у підвищенні ефективності виробництва. Але в той же час ніякі економічні втрати не можна порівнювати з втратами соціальними, коли щорічно сотні тисяч людей у всьому світі гинуть або стають інвалідами унаслідок погано забезпеченої охорони праці. Сучасне підприємство легкої промисловості - це складне енергоємні господарство, що широко використовує хімічні речовини та сировину на їх основі, а також необхідного обладнання і верстати [1, c. 28]. Підприємства легкої промисловості належать до галузі, яка не є безпечною. Навіть при використанні найсучасніших технологій, речовини, що обертаються на цих підприємствах, несуть в собі загрозу пожеж, вибухів, токсичного ураження людей і негативного впливу на навколишнє середовище [2. c. 16]. Враховуючи вищесказане, очевидно, що на підприємствах легкої промисловості завжди присутня небезпека - потенційна можливість виникнення процесів або явищ, здатних викликати ураження людей. Тому для того, щоб знизити рівень виробничого травматизму та професійних захворювань працівників легкої промисловості необхідно провести ретельний аналіз шкідливих і небезпечних факторів, а також заходів щодо зниження рівня травматизму та професійних захворювань в галузі.
Легка промисловість за даними державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки Україна за 10 місяців 2013 року посіла 14 місце серед інших галузей по рівню травматизму на підприємстві (рис.1) [3].
Рис.1. Рівень травматизму по галузям за 10 місяців 2013 року, %. У 2013 році в Україні спостерігається збільшення кількості випадків травматизму на виробництвах легкої промисловості порівняно з 2012 й 2011 роками (рис.2). Також збільшилась кількість випадків зі смертельними наслідками так у 2011 та 2012 роках таких було виявлено відповідно по одній особі, а у 2013 році за 10 місяців вже нараховано 3 смерті (рис. 3) [3]/
Рис.2. Кількість випадків травматизму на виробництві легкої промисловості за період 2011-2013 рр.
Рис.3. Кількість випадків зі смертельними наслідками на виробництві легкої промисловості за період 2011-2013 рр. Аналіз травматизму на підприємствах легкої промисловості показує, що через несправність устаткування відбувається близько 10% нещасних випадків, через порушення правил техніки безпеки від 1-12%, через недоліки в інструктажах і навчання з охорони праці близько 12%. В цілому, більшості нещасних випадків (75%) припадає на організаційно-технічні причини, і всього 25% на конструктивні недоліки в устаткуванні (рис 4). Серед причин також можна виділити: недоліки в навчанні та інструктажі потерпілого по ОП, знаходження потерпілого в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння [1, c. 93].
Рис.4. Причини виникнення травматизму на підприємствах легкої промисловості. Аналіз статевої приналежності показав, що питома вага жінок від загальної облікової чисельності працівників легкої промисловості та їх травматизму на виробництві становить 75% і 54% відповідно. За рівнем професійних захворювань на Україні легка промисловість стоїть поряд з агропромисловим комплексом. Основною причиною виникнення профзахворювань є невідповідність умов праці гігієнічним вимогам (68% фізичні фактори: шум, вібрація; 21% запиленість) [4]. У нозологічної структурі найбільший внесок в професійну захворюваність вносять туговухість (неврит кохлеарний) і професійний бронхіт (рис.5)
Рис.5. Структура профзахворювань на виробництвах легкої промисловості України. Розподіл професійної захворюваності в залежності від стажу свідчить про те, що найбільша кількість випадків реєструвалося в осіб зі стажем роботи 25 років і більше (74%) і у віковій групі 46-55 років (66%), тобто тривалість роботи в контакті з шкідливими факторами виробництва має пряму залежність від стажу та віку працюючих (рис.6 рис. 7).
Рис. 6. Розподіл профзахворюваностей в залежності від стажу працюючих на виробництвах легкої промисловості України.
Рис. 7. Розподіл профзахворюваностей в залежності від віку працюючих на виробництвах легкої промисловості України. Аналіз стану виробничого травматизму та професійної захворюваності в організаціях легкої промисловості констатує той факт, що гострота проблеми в даний час, пов'язана з виробничим травматизмом і професійним захворюванням не знижується, тобто необхідно ретельно виявляти та аналізувати шкідливі та небезпечні фактори на виробництвах та шукати ефективні шляхи вдосконалення системи охорони праці, для того щоб значно знизити кількість нещасних випадків та кількість професійних захворювань.
Характеристика шкідливих і небезпечних факторів у легкій промисловості. Основні шкідливі і небезпечні виробничі фактори у легкій промисловості зображені на рис. 8.
Рис. 8. Основні шкідливі та небезпечні виробничі фактори в легкій промисловості. Пил. Сприяє виникненню запальних процес сов очей (кон'юнктивіт), гнійничкових захворювань шкіри, а також надає шкідливий вплив на носоглотку і бронхи. Речовини знаходяться в пилу у початківців можуть викликати фабричну лихоманку, яка триває від 2х до 3х днів. Більш тривала робота в запилених умовах (10-15 років) може призвести до професійного захворювання легенів - бісіноз. Найбільш шкідливим компонентом пилу є вільний двоокис кремнію, який викликає захворювання силікоз. Надмірне тепло і вологовиділення. Джерелами значного тепловиділення на підприємствах легкої промисловості є машини, верстати, виробничі установки і т.д. Джерелами значного вологовиділення являються такі процеси як шліхтування, відбілювання, мокре прядіння. Поєднання з підвищеною вологістю (65-75 %) підвищена температура затрудняє процес терморегуляції в організмі людини, внаслідок чого погіршується самопочуття працівників і значно погіршується продуктивність праці. Промислові отрути. Можуть викликати порушення нормальної життєдіяльності організму, і когут бать причиною гострих хронічних травленим (інтоксикація). До числа таких отрут слід віднести: сірчистий газ, хлор, ціаністий водень, окис вуглецю. Ці речовини відносяться до другого класу небезпеки, тобто являються високонебезпечними (ГДК 0,1-1 мг / м ³). Виробничий шум. В наявних цехах підприємств, що належать до легкої промисловості, шум є одним з поширених несприятливих факторів. Він є не тільки професіональною шкідливістю, але і причиною виробничого травматизму (не чутно попереджувальних сигналів, притуплення реакції та ін.). Бактеріальна забрудненість сировини і повітря. У ряді цехів підприємств легкої промисловості в повітрі робочих приміщень присутній бакеріальна флора, що містить велику кількість бактерій (стафілакоків від 300-13920 колоній; стрептококів 30-5710 колоній на 1 м ³ повітря). У тканинах (бавовна, шерсть, льон) містяться спори грибків. Вони сприяють виникненню захворювань дихальних шляхів, а також гнійничкових захворювань шкіри і підшкірної клітковини. Вібрація. Збільшення швидкостей органів машин і обладнання призводить до зростання їх вібрації. Значними джерелами вібрації на підприємствах легкої промисловості яляются лентчние, швейні та ровнічниє машини й устаткування. Під впливом вібруючих верстатів і машин в ряді виробництв виникають низькочастотні коливання підлог у вертикальному та горизонтальному напрямках. Вібрація може викликати суб’єктивні відчуття у працівника від неприємних до больових. Виникає запаморочення, сонливість, болі в литкових м'язах, порушення координації руху. Тривала дія загальної вібрації призводить до розвитку вібраційної хвороби Також, слід виділити наступні проблеми охорони праці в легкій промисловості: 1. Хімізація виробництва. Поступаючі на підприємства легкої промисловості синтетичні волокна містять незначну кількість вступивши в хімічну реакцію низькомолекулярних сполук (мономери вихідної сировини, добавки, розчинники, пластифікатори, барвники і т.д.). Будучи активними вони представляють головну небезпеку для здоров'я людини. 2. Електромагнітні поля. Застосування безшовного шиття шляхом діелектричного нагрівання матеріалу з використанням струмів високої частоти призводить до утворення у виробничих приміщеннях електромагнітних полів високої частоти які несприятливо позначаються на самопочутті працівників (головний біль, підвищена стомлюваність, порушення сну, погіршення пам'яті, випадання волосся) [5, c. 23]. 3. Ультрафіолетова недостатність (світлове голодування). Відсутність природного світла в безвіконих фабриках негативно позначається на психофізіологічному стані працівника. Така робота викликає головний біль, різь в очах, дискомфорт, підвищену стомлюваність. 4. Монотонність праці. Праця окремих працівників (ткачів, прядильників і т.д.) є досить монотонною зважаючи на її одноманітності. Зростає нервово емоціональна і психолгічна напруженість праці, та знижена рухова активність також вимагає свого рішення.
|
