Студопедия — Інноваційні об’єкти успішної професійної кар’єри за європейською моделлю управління знаннями і розвитку відносин соціального партнерства
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Інноваційні об’єкти успішної професійної кар’єри за європейською моделлю управління знаннями і розвитку відносин соціального партнерства






3.1. Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішної професійно-управлінської діяльності

Вибір ІО та об’єкти орієнтування в ІО у напрямі реалізації успішної професійної кар’єри за вектором управлінської діяльності здійснюється у певній послідовності. Це стосується не тільки європейської моделі успішної професійної кар’єри, але й інших моделей, котрі будуть далі репрезентовані. Їх можна звести до одного критеріально-структурного «знаменника», здійснити професійно-ціннісну співставність і компаративність оцінки, в 4-х основних «об’єктних операціях»,що виконуються у такій їх послідовності:

А. Загальна детермінація ІО успішної професійно-управлінської кар’єри в інтегрованому контенті цих «управлінських об’єктів» («управлінські ІО»).

Б. Ціннісно-детектовані «управлінські ІО» для практичного здійснення успішної професійно-управлінської кар’єри.

В. Репрезентовані «управлінські ІО» в якості ефективних (економічно, технологічно, професійно, інформаційно, організаційно, кадрово, соціально, комунікативно тощо) для здійснення успішної професійно-управлінської кар’єри.

Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-управлінської діяльності.

З другого боку, подібні «об’єктні операції» орієнтування в ІО здійснюються не тільки за вектором успішної професійно-управлінської кар’єри, а ще в 3-х аспектах: успішна організаційна діяльність, що забезпечує успішність всієї професійної кар’єри; успішні каомунікативно-інформаційні взаємодії фахівців, що прагнуть до професійного успіху; соціально-кадрові відносини персоналу як ціннісно-успішні для професійного кар’єроздійснення. Загалом всі ці управлінські, організаційні, комунікативно-інформаційні та професійно кадрові ІО і створюють інтелектуально-корпоративний ресурс (ІКР), професійно-корпоративний ресурс (ПКР) та особистий функціонально-творчий самореалізаційний ресурс (ФТСР) для успішного професійного кар’єроздійснення.

Всі ці «об’єктні операції» покрокового зідйснення об’єктного орієнтування в ІО за послідовністю А, Б, В, Г та в структурних аспектах управлінської, організаційної, комунікативно-інфомраційної і кадрово-ціннісної професійної діяльності реалізуються наступним чином.

А. Загальна детермінація ІО успішної професійно-управлінської кар’єри в їх інтегрованому контексті. Вона представлена загальною репрезентацією «управлінських ІО» в їх ціннісній детермінації з подальшою ціннісною детекції шляхом об’єктного орієнтування найбільш привабливих «управлінських ІО» для здійснення успішної професійної кар’єри в управлінській системі (одного або кількох підприємств / галузі). За європейською моделлю подібні «управлінські ІО» успішної професійної кар’єри ціннісно детермінуються і репрезентуються наступним чином.

(1) = стратегічна скерованість напрямів розвитку «успішних знань» в інфраструктурі компанії (за М.Хансеном);

(2) = розвиток корпоративної культури професійної координації знань як ІА, ІВ, ІКР, СК та ноу-хау (за Ф.Блекером);

(3) = професійне управління знаннями як інноваційно-інтелектуальним ресурсом (за С.Трасслером);

(4) = експертне управління знаннями та експертне лідерство в інноваційних знаннях;

(5) = система знань відносно управлінської структури підприємства та управлінських функцій;

(6) = професійне знання відносно управління людськими ресурсами підприємства (за М.Армстронгом);

(7) = когнітивно-партнерська координація знань як фахова якість професійної компетентності;

(8) = професійне управління знаннями в партнерських групах і професійних командах;

(9) = децентралізоване самоуправління професійними знаннями (за Дж.Кесселсом).

Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного зідйснення успішної професійно-управлінської кар’єри.

(1) = успішна партнерська координація знань та управління знаннями;

(2) = програмно-тематичний розвиток професійних знань та управління знаннями (в межах своєї компетенції);

(3) = налагодження інкубаторної системи партнерсько-групового навчання успішних управлінців (за П.Сенге);

(4) = здібність розвивати відносини виробничої демократії методами самоуправління і самоконтроля;

(5) = здібність до «комплексування» професійної діяльності, здійснення комплексної діяльності та управління (самоуправління);

(6) = комплексний контроль якості, продуктивності і результатів власної і колективної (партнерської) професійної діяльності;

(7) = вміння створювати розширені діяльнісні комплекси успішної фахової самореалізації.

В. Репрезентовані ІО в якості ефективних для зідйснення успішної професійно-управлінської кар’єри.

(1) = підвищена інноваційна ресурсність знань в управлінському потенціалі кар’єрної успішності;

(2) = «ресурсний рух» знання у напрямі успішної управлінської кар’єри;

(3) = здатність до вироблення управлінських рішень на основі «процедурної справедливості» (Т.Тайлор, Р.Бігс);

(4) = здатність до партисипарного управління;

(5) = вміння до спрощення професійних статусів.

Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-управлінської діяльності.

(1) = вміння (і навички) до організаційної професійної поведінки (без адміністративного понудження);

(2) = репрезентація підвищеного (розширеного) результату (СРР і ВРР) професійно діяльності;

(3) = вміння розробляти технологічні інноваційно-професійні проекти (ТІПП) та їх впроваджувати.

 

3.2). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішної професійно-організаційної кар’єри

 

А. Загальна детермінація ітегрованих ІО професійно-організаційної кар’єри (інтегроване представлення «організаційних ІО» в їх ціннісній детермінації).

(1) = здібність до продукування «організаційного знання» через систему «управління знаннями» (Х.Скарбороу), «інжинірінг знань»;

(2) = створення системи «організаційного навчання» та її впровадження в організаційні процеси підприємства і власної професійної діяльності (П.Сенге), «реінжинірінг знань»;

(3) = організаційне об’єднання суб’єктів-носіїв інтелектуальних активів та інтелектуальної власності (ІА та ІВ) (У.Буковіч, Р.Уільямс);

(4) = налагодження та організація соціально-партнерських стосунків успішних фахівців, професіоналізація їх ІА та ІВ в структурі підприємства та створення професійних ІВ (ПІВ);

(5) = соціалізація знань на розширено-відтворювальній основі його системного продукування у соціально-партнерських мережах: «інкорпоратизація знань»;

(6) = капіталізація знань через комунікативний обмін, розповсюдження і продукування (А.Турен), формування партнерського і соціального капіталу (ПК та СК);

(7) = розвиток позаієрархічних довірчо-партнерських відносин професійної самореалізації (за принципами фахової компетентності і соціально-фахової справедливості);

(8) = організація «когнітивного виробництва» з продукованих «когнітивних продуктів» практичних знань (ПІВ, ПК та СК);

(9) = створення партнерських самонавчальних організацій («самонавчальних груп») в режимі організаційних стосунків виробничої демократії (за П.Сенге).

Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного здійснення успішної професійно-організаційної кар’єри.

(1) = організаційна система з структури самонавчальних партнерських груп та мереж;

(2) = безконфліктно-партнерська організація трудового процесу у професійних взаємодіях;

(3) = здатність і вміння змінити існуючий розподіл праці – з функціонально-трудового (поопераційного) принципу на діяльнісно-комплексний (комплекси діяльнісних функціоналів);

(4) = організаційне впровадження інтегрованих індивідуальних, партнерських і колективно-групових норм продуктивності праці у показниках професійної самореалізації;

(5) = вміння до бізнес-планування за техніко-економічними показниками (ТЕП) партнерської і колективної професійної діяльності (підприємництва);

(6) = перехід від управління людськими ресурсами до організації та акумуляції професійних ресурсів у партнерських мережах;

(7) = створення «партнерських ресурсів» на основі професійно-компетенційного навчання з розширення повноважень при комплексно-діяльнісних способах виконання робіт.

В. Репрезентовані ІО як ефективні для здійснення успішної професійно-організаційної кар’єри (репрезентований інноваційно-інтелектуальний організаційний ресурс).

(1) = автономна самоорганізація інноваційних груп з метою створення когнітивних і креативних технологій;

(2) = вміння до генерації і розширеного продукування іннвоаційно-організаційних технологій;

(3) = організація і самоорганізація професійно-технічних процедур (ПТП) з впровадження інноваційних технологій;

(4) = розвинене вміння до партнерської організації праці (за діяльнісно-комплексним методом та діяльнісними функціоналами);

(5) = організаційно-технологічне моделювання і проектування діяльнісно-комплексної професійної діяльності у партнерській мережі.

Г. Очікуваний (еспектований) результат успішної професійно-організаційної кар’єри.

(1) = розроблені ІА, ІВ, ПІВ, ПК і СК відносно партнерської організації робіт за діяльнісно-комплексним методом (класифікація «результати виробничих робіт» за А.Д. Святоцьким;

(2) = отримані результати за класифікацією «результати суспільної діяльності» (А.Д. Святоцький) в аспекті професіоналізації і соціалізації інноваційних нематеріальних активів (НМА) в партнерських мережах і в системі виробництва загалом;

(3) = розробка організаційного програмного комплексу (ОПК) з професійно-технологічних інноваційних проектів (ПТІП) та організація тематичного навчання з реалізації ОПК ПТІП.

 

33). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішних професійно-комунікативних взаємодій в соціально-партнерських мережах

А. Загальна детермінація інтегрованих ІО професійно-комунікативних взаємодій у партнерських мережах.

(1) = здібність до комунікативного обміну, поширення і розподілу професійних знань;

(2) = здібність до спрощення професійно-ієрархічних статусів у комунікативно-фахових взаємодіях (за Х. Мінцбергом);

(3) = надання комунікативному обміну в партнерьских мережах інформаційно-ціннісного характеру успішної професійно-партнерської діяльності;

(4) = налагодженя партнерської комунікативної самоорганізації та інформаційного самоуправління;

(5) = перехід на комунікативно-інформаційні взаємодії та професійно-ціннісні партнерські стосунки у всій виробничій системі підприємства.

Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного розвитку інформаційно-комунікативних взаємодій соціального партнерства і відносин виробничої демократії на підприємстві;

(1) = організація виробничих відносин по типу «комунікативної корпорації» (комунікативні групи і мережі);

(2) = здійснення комунікативної самоорганізації та інформаційного самоуправління в партнерських мережах та у всій виробничій системі за принципом «координації знань» («комунікативними координатами»);

(3) = організація комунікативних кластерів «когнітивного виробництва» практичних знань (когнітивно-технологічних знань).

В. Репрезентовані ІО в якості ефективних для здійснення успішних (продуктивних) інформаційно-комунікативних взаємодій на виробництві (як заміщуючих виробничі відносини).

(1) = створення інформаційно-комунікативних технологій соціального партнерства (фахового, управлінсько-організаційного тощо);

(2) = розробка інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) і програми когнітивно-креативного навчання у внутрішньовиробничих кластерах підприємства;

(3) = алгоритми впроваджувальних комунікативних соціотехнічних процедур (СТП) розроблених ІКТ у виробництво.

Г. Очікуваний (еспектований) результат успішних (продуктивних) інформаційно-комунікативних взаємодій на інноваційному виробництві.

(1) = створення системи інноваційного навчання на основі ІКТ, представлених в когнітивно-креативних програмах;

(2) = створення банків знань з ІКТ;

(3) = інтегральний програмний комплекс з ІКТ та інноваційних проектів з ІКТ (ПК ІКТ, ІП ІКТ) для впровадження у внутрішніх і зовнішніх комплексних кластерах.

 

3.4). Вибір інноваційних об’єктів (ІО) та об’єктне орієнтування в ІО успішних кадрово-ціннісних партнерських взаємодій персоналу підприємства

А. Загальна детермінація ІО інтегрованих кадрово-ціннісних професійних здібностях до фахового зросту і посадового просування.

(1) = делегування повноважень в управлінні та організації у напрямі розширення професійних компетенцій;

(2) = комунікативний менеджмент персонала на принципах «партнерскьої справедливості» (за Дж. Левенталом);

(3) = акумуляція кадрового потенціалу працівників у напрямі їх фахового зросту;

(4) = розробка фахівцями планів професійних кар’єр (разом з кадровими службами і лінійними менеджерами);

(5) = заключення партнерських угод і договорів («психологічних контрактів») з партнерської реалізації кадрового потенціалу персоналу (за Д. Роской і Д. Каснер-Лотто);

(6) = формування «ціннісного класу» компетентних спеціалістів і професіоналів та у спішних фахівців;

(7) = включення компетентних спеціалістів і фахівців з високою професійною самореалізацією до кадрового резерву на заміщення посад.

Б. Ціннісно-детектовані ІО для практичного розвитку кадрово-ціннісних професійних здібностей (до фахового зросту і посадового просування).

(1) = здібність до колективного вироблення управлінських рішень та розробки «партнерських рішень»;

(2) = здатність до самоконтроля в особистій професійній діяльності та в партнерських мережах;

(3) = самоорганізація у виконанні функціонально-тематичних завдань;

(4) = здібність до розробки інноваційних програмно-тематичних завдань та здатність до їх впровадження;

(5) = здібність до успішного управління (і самоуправління) планами професійної кар’єри та їх ефективного виконання.

В. Репрезентовані ІО в якості ефективнихкадрово-ціннісних здібностей для їх реалізації в планах професійних кар’єр успішних фахівців (розроблених разом з кадровими службами).

(1) = вміння до розробки професіограм, кар’єрограм і «фактичних моделей» професійного зростання та успішної самореалізації;

(2) = знання алгоритмів соцієтальної поведінки і партнерських відносин персоналу і практичне вміння їх використання;

(3) = розрахунок соціально-кадрового потенціалу персоналу та професійного ресурсу кадрово-ціннісних фахівців;

(4) = підвищення професійного ресурсу «кадрових спеціалістів» шляхом його збагачення у партнерських мережах та в спеціальних треннінгових групах;

(5) = атестація компетентних фахівців на більш високі посади (за розробленими кадровими критеріями, методами і технологіями).

Г. Очікуваний (еспектований) результат успішного виконання кадрових програм підготовки «ціннісних спеціалістів» і висококваліфікованого персоналу підприємства.

(1) = створення ІА, ІВ, ПІВ, ПК та СК за класифікацією НМА «навчений персонал» (за А.Д. Святоцьким);

(2) = створення НМА за класифікацією «особисті професійні якості працівника» (за А.Д. Святоцьким);

(3) = інвентарізація НМА (з відповідним бухгалтерським обліком) та оцінка їх економічного ефекту за об’єктністю і видоутвореннями НМА;

(4) = налагодження кадрової системи партнерського управління персоналом (в системі комунікативного та інформаційного менеджменту);

(5) = створення самоуправлінських програмно-тематичних груп, мереж і кластерів для виконання особливо складних завдань та стажування майбутніх керівників з «високоеліптичними» кар’єрами.

2.1.3. Моделювання фахової успішності методами конкурентних переваг (за «американською моделлю»)







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 410. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия