Студопедия — Світоглядно-ціннісна суперпозиція фахового життєдіяльнісного макросмислу на успішну професійну реалізацію
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Світоглядно-ціннісна суперпозиція фахового життєдіяльнісного макросмислу на успішну професійну реалізацію






професійно-ціннісна життєтворчість
професійно-аксіологічний смисл
циркуляція професійно-ціннісних детермінантів
фахове ціннісне самовизначення
професійно-ціннісна діяльність самоствердження
фаховий ціннісний макросмисл
фаховий макросмисл життєдіяльності
фіксована професійно-ціннісна детермінація
професіосфера фахового світорозуміння

 

 


Таким чином, за раніше визначеною професійною «комунікативною макроетикою» невідступно йдуть у певній детермінуючій послідовності (й синхронізовано з нею) професійні «макросмисли» фахової життєдіяльності у суспільній професіосфері, в котрій починають свій «професійний рух» до успішності молоді фахівці. В цій професіосфері успішної фахової діяльності макросмисли фахової життєтворчості з рівня суспільних професійних цінностей феноменологічно трансформуються на професійно-світоглядні макросмисли особистої фахової діяльності в напрямі здійснення не тільки успішної, але й ціннісно-осмисленої професійної кар’єри. Саме тільки внаслідок її ціннісного осмислення вона й може відбутись як успішна професійна кар’єра молодого фахівця. Проте перед цим повинні бути сформовані світоглядні уявлення когнітивно-практичної раціональності, що опредмечують професійно-ціннісні фахові вибори і ціннісні макросмисли в практично-орієнтований професійно-когнітивний світогляд ідентифікованої життєдіяльності ціннісного самоствердження у фаховому успіху.

 

3.1.4. Професійно-світоглядні уявлення когнітивної раціональності і когнітивно-фахової ідентифікації (професійно-когнітивний світогляд)

 

У професіосфері ціннісно-детермінованого знання, що має практичний сенс когнітивних практик, формуються професійно-світоглядні уявлення когнітивної раціональності, когнітивно-фахової ідентифікації і професійної досконалості. Сам «феномен відкритості» професіосфери сучасних високорозвинених суспільств насамперед потребує «наявності відкритості» цього феномену у фаховому відношенні та виявлення того, в чому він себе об’єктивно і практично засвідчує [5, с. 97]. Подібна «наявність відкритості» представлена в першу чергу «професійною інтерсуб’єктивністю» і через її призму фіксується сам феномен «професійної відкритості» і засвідчує реальність «буття взаємоузгодженого досвіду» на підґрунті професійно-комунікативного досвіду [5, с. 102]. Мова йде про таку онтологічну «професійну реальність», котра актуально існує в практично-пізнавальному аспекті не тільки в якості комунікативного досвіду, але й може перетворюватись на практично-предметне знання, приймати «реальний характер взаємоузгодженості конститутивної діяльності багатьох суб’єктів» в професійно-когнітивному сенсі [5, с. 103]. За нашою концепцією подібна «когнітивна реальність» (когнітодійсність) репрезентує себе у фаховому відношенні як «когнітивна професіосфера» успішної фахової діяльності на основі «фактичного» управління знаннями.

У західній суспільній професіосфері «суверенітет факту» як практичної даності зараз є «найважливішою ідеєю», котра потребує своєї реалізації в «когнітивній перебудові… світу» [12, с. 221]. В такому «когнітивному світі» йому відповідний професійно-когнітивний світогляд предстає предметною «раціональністю як способу життя» [12, с. 205]. За Е. Левінасом, це «нова раціональність, нове поняття духу», що маніфестує себе через «свою досконалість» у професійно-предметному вираженні. Подібне «досконале походить від системи», яка здатна «репрезентувати духовну цінність», в першу чергу у її предметно-когнітивному вигляді когнітивно-фахової цінності [27, с.74-75 ]. Але в цьому відношенні мова не повинна йти про фаховий «інструментальний розум» чи професійне «інструментальне мислення», котре встановлює «панівне місце технології» і, замість виявлення професійно-когнітивного знання (фахово-практичного), «змушує нас вважати, що нам слід шукати технологічних рішень навіть тоді, коли потрібно щось зовсім інше» [47, с.8-9]. Виходячи з цих позицій, Ч. Тейлор пов’язує головні «хвороби сучасного суспільства» зі «втратою смислу, нівелюванням моральних горизонтів» професійної діяльності, що загрожує повною «втратою свободи» у фаховому виборі, бо «інституції й структури індустріально-технологічного суспільства суворо обмежують наш вибір» успішної фахової діяльності у суспільній професіосфері [47, с.11, 13]. Тому «нова раціональність», що орієнтує не на техногенний «інструменталізм», а на професійно-ціннісну «досконалість», потребує нової фахової «етики автентичності». У контексті нашої концепції – фахової когнітивно-етичної автентичності. Вона принципово необхідна у тому сенсі, щоб не виникало «смислової суперечності» навколо когнітивно-етичних понять фахової досконалості і професійної «етики успіху». Для цього М.Горкхаймер вважає необхідним здійснити «соціальні зміни інтелектуалів» у їх суспільному статусі, а саме − зміни «раціоналістичного управління» професійно-когнітивними механізмами у суспільстві. Для цього необхідний цілеспрямований «розвиток суб’єктів у відповідно різних вимірах» когнітивності, в яких практично здійснюється «автономія суб’єкта» у високопрофесійній діяльності і фаховій досконалості. Тоді «автономний суб’єкт» отримує можливість фахово-практично «відстоювати своє право відповідно до потреб суспільства» в успішній професійній діяльності [13, с. 238-239, 240-241].

На думку нашого вітчизняного дослідника В.В. Кизими, подібна «автентичність – автономія» особистості повинна бути такою, щоб «будь-яка індивідуалізація мала місце за наявністю відповідної тотальності», в якій «зберігається нерозривність дискретів і тотальності при будь-яких їх трансформаціях». Тоді досягається самоідентичність особистості, а, за нашою концепцією, «когнітивно-фахова самоідентифікація». Вона виникає як «особлива форма детермінації – самодетермінації», коли«компоненти цілого впливають на самих себе» і тоді єдність зберігається завдяки дії «механізмів самодетермінації», котрі спрямовують «постійне оновлююче самовідтворення» [23, с. 36]. На нашу думку, це є когнітивн-фахова самоідентифікація через постійне особистісне професійне самовідтворення в успішній фаховій діяльності. Конкретно, подібна професійно-когнітивна самоідентифікація представлена в певному «когнітивному продукті», що «трансформує суспільний контекст» у фаховому відношенні [41, с.106]. Подібна професійно-когнітивна трансформація "суспільного контексту" відбувається таким чином, що в інформаційному суспільстві він одночасно зобумовлює «когнітивні трансформації предметної області в сучасній інформатиці», та спрямовує суспільний рух до «інформаційної цивілізації» і «суспільства знань», суб’єктами-носіями котрих є успішні «інформаційні спеціалісти». «Основою суспільства знань в контексті становлення когнітивного вектору інформаційної цивілізації стають дослідження предметної області», в першу чергу - когнітивної професіосфери інформаційного суспільства. Мова йде про перехід від «індивідуальної когніції» до професійно-інформаційного «життя суспільства», що охоплює «весь спектр соціальної функціональності» у суспільній професіосфері [41, с. 132-133]. Подібним чином "суспільство знань", за нашою концепцією, через когнітивно-трансформативні механізми успішної фахової діяльності у суспільній професіосфері перетворюється на культурно-інформаційну суспільну систему (цивілізацію), в якій розвиваються професійно-світоглядні уявлення когнітивної раціональності і когнітивно-фахової ідентифікації.

Саме в такому аспекті опредмечення професійно-світоглядних уявлень когнітивної раціональності, автентичності і фахової досконалості в процесах когнітивної самоідентифікації формуються когнітивно-ціннісні суспільні відносини комунікативно-когнітивних практик. Конкретно, − через механізми фахово-особистісного "когнітивного самовідтворення" суб’єктів, котрі таким чином перетворюються на " когнітивних суб’єктів ". Їх соціопрофесійна якість виявляється через практичне знання-досвід професійної життєдіяльності в новому культурно-інформаційному середовищі, у практично-фаховому вмінні оперувати і управляти своїми когнітивно-світоглядними знаннями та їх предметно реалізовувати. Суспільно-професійні відносини соціокомунікативного обміну й комунікативно-ціннісної самодетермінації-визначення трансформуються на когнітивно-фаховий «обмін знаннями», що на організаційному рівні є «пошуком способів вбудувати навчання в робочий процес» із формуванням пізнавально-технологічних суспільних відносин професійної успішності [8, с.190]. У професійно-світоглядному визначенні технологія як спосіб техно-опредмечення знань таким чином позбавляється «технологічного детермінізму» і презентується у своєму природно-людському стані за формулою, яку виявив наш вітчизняний філософ М.Ф. Тарасенко: «технологія є предметний синтез природи і культури» [46, с. 154]. Проте подібне професійно-світоглядне бачення потребує певної фахової «функціональної стратегії», що спрямована не стільки на підтримку загальної стратегії когнітивно-світоглядного розвитку, скільки «на підтримку і зміцнення специфічних компетенцій, забезпечення функціональних цілей і місій» в успішній фаховій діяльності. Це специфічна когнітивно-фахова «операційна стратегія» з «елементами організаційної структури» в самому процесі виробничої діяльності. В подібних професійно-організаційних «структурних елементах і виникають специфічні когнітивні практики у формах відображення локальних життєвих фрагментів суспільного буття» в матеріально-опредмечених видах фахової діяльності [48, с. 83]. На цій основі відбувається професійно-світоглядна трансформація професійної «комунікативної компетенції» на фахову «когнітивну компетенцію», котра потребує здійснення професійної життєдіяльності у вигляді фахово-когнітивних практик і професійно-когнітивного світогляду [10, с. 35 ].

На цій основі виникають «вдосконаленні» професійно-компетенційні уявлення, в першу чергу, у вигляді фахових когнітивних інформаційно-комунікативних технологій «управління знаннями». Як вже практично доведено, саме когнітивні технологіїуспішної фахової діяльності при їх застосуванні у комунікативних взаємодіях з передачі практичних фахових знань та управління ними на основі комунікативного обміну стає "найкращим засобом передачі прихованого досвіду й майстерності", тобто "безпосереднє спілкування, а не база даних" [8, с. 274-275]. Саме професійна інтерсуб’єктивність комунікацій фахово-когнітивно формує «герменевтичні регіони передрозуміння». Згодом воно перетворюється на «сферу спільного усім суб’єктам досвіду» та на праксеологічно-когнітивне, професійне «буття взаємоузгодженого досвіду» [5, с.102,107]. Створюється можливість «когнітивної концептуалізації» інтегрованих фахових "когнітивних компетенцій" з розробкою відповідних професійно-опредмечених «когнітивних моделей» [3, с. 33-34]. М.К. Мамардашвілі продемонстрував подібну трансформацію когнітивної контекстуалізації на когнітивну модель через знаково-смислові конструкти «станів свідомості» й «рекуренції свідомості» в знаково-смислові поняттєві інтерпретації «структурної свідомості» [29, с.22]. Вона й зумовлює структурацію професійно-світоглядних уявлень, на основі фахово-когнітивних практик, а також професійно-світоглядний розвиток людини і суспільства на "когнітивно-фаховому підґрунті" компетенційно-практичних знань. Відповідні «стани свідомості» як «світоглядні передуявлення» робляться «рекурентними» або "структурно усвідомленими" та осмисленими в професійно-циркуляційній рекурсії автентичних смислів і значень когнітивно-предметної фахової самоідентифікації в такому процесі:

- «стани свідомості» як «факти думання», «факти рефлексії» людини «вводять» її в «структуру свідомості», вона «вставляє різні факти… в структуру свідомості, що розвивається рекуренцією» [29, с. 40];

- це є «перш за все, знаком нашого знання про структуру свідомості, рекуренцію»: знак «певним чином інтерпретується в сенсі свідомості» як «образ інтерпретації», і цей образ потім входить до «структури свідомості, рекуренції»;

- «структура свідомості і образно-знакова смислова інтерпретація» виявляються настільки міцно пов’язаними, що їх неможливо розділити навіть в принципі і можна «уподібнити гігантському депозитарію «кінокадрів свідомості», в якому кожний окремий кадр є таким самим фактом свідомості, як ціла плівка або група кадрів із різних плівок»;

- формуються «універсалії свідомості», що мають культурно-історичний (Ф. Ніцше), психогенетичний (З. Фрейд), психоісторичний (Е. Еріксон) характер [29, с. 41-42]; ці універсалії в такій мірі відповідають дійсності, в якій її можна переформувати за універсальними смисловими «знаками – формами» та «смисловими інтерпретаціями» когнітивної свідомості; а з цим виникає особливий спосіб фахового моделювання дійсності, як «надреалізація логічного закону» в науці і технології, в професіосфері фахової діяльності, та у формі міфу або «символічного знакового дуалізму» (симулякрів і артефактів) [29, с. 42-43].

Загальну когнітивно-ідентифікаційну схему-конструкт у визначеній моделі можна представити у такому процесному вигляді формування професійно-когнітивного світогляду за принципом "когнітивної рекурсії" фахового вдосконалення:

Когнітивно-ідентифікаційна схема-конструкт формування професійного когнітивного світогляду («когнітивна рекурсія» світоглядного фахового вдосконалення)

факти свідомості, представлені у «фактах свідомості»   виникнення певного «стану свідомості» на основі «фактів свідомості»     введення «станів свідомості» у «сферу свідомості»

 

смислова інтерпретація «структурної свідомості»   формування знака рекуренції та інтерпретація знака в структурі свідомості   виникнення «рекуренцій» в якості «структурованої свідомості»

свідомість когнітивної ідентифікації в професіосері (наука+технологія)
  образно-смислова інтерпретація
смисло-значенева і предметно-понятєва інтерпретація
символічний образно-знаковий дуалізм (міф)

 


Інша концептуальна когнітивна модель, котра функціонує як "модель Б. Вальденфельса", подібний процес визначає як перехід «від повсякденності до експертності» через когнітивно-фахову «ідентифікацію…, яка означає, що я стаю собою через залучення інших» (когнітивного досвіду «інших» як успішних фахівців − ред.). У відношенні фахового вдосконалення вона «може сягати над ідентифікацією, в якій я стаю майже нічим, а соціальна самість стає всім» [9, с. 47-49]. Тобто тут фактично представлена фахово-когнітивна «макроідентифікація» високоуспішного спеціаліста в професіосфері суспільства, коли когнітивний досвід «чужого» через суспільні комунікації стає «своїм», а індивідуальні когнітивно-світоглядні уявлення стають професійно-когнітивним світоглядом внаслідок практичного освоєння когнітивних знань "інших" суб’єктів – вже в якості успішних "когнітивних інтерсуб’єктів" та "полісуб’єктів". Тобто когнітивно-ціннісно детермінованих і селектованих практичних знань всієї професіосфери суспільства. А якщо когнітивними суб’єктами як успішними фахівцями обирається наукова сфера, то тоді формується науково-когнітивний світогляд успішної науково-практичної діяльності.

Когнітивно-ідентифікаційна схема-конструкт формування професійно-когнітивного світогляду на основі «когнітивної рекурсії» світоглядного фахового вдосконалення, за М.Мамардашвілі, практично реалізується шляхом її когнітивно-предметного «компетенційно-фахового самоздійснення» (Дж. Андерсон). Подібне представляє, з однієї сторони, «просторо-часове» розширення дійсності, конкретно, суспільної професіосфери через її фахове когнітивно-предметне освоєння, а з другої - розвиток професійно-світоглядних уявлень у когнітивної предметності у вигляді «компетенційно-успішного самоздійснення» молодого фахівця в успішній професійній кар’єрі. Подібне відбувається як поступове «підняття рівня» фахових компетенційних світоглядних уявлень із виміру «професійно-когнітивної ідентифікації» до виміру предметно-творчого самоздійснення в успішній фаховій діяльності. Це відбувається постадійно і проходить, за Дж.Андерсоном, 3 основні стадії [1, c.275]:

- когнітивна стадія декларативного (вербального) кодування професійного знання з формуванням релевантних фахово-практичних навичок: це рівень кодувально-релевантних професійно-світоглядних уявлень;

- асоціативна стадія успішної реалізації фахово-практичного знання у відповідних психічних та предметних операціях: це рівень асоціативно-операційних професійно-світоглядних уявлень;

- автономна стадія вирішення перцептивно-моторних задач професійної свідомості успішного фахівця з високою точністю їх вирішення: це рівень автономно-декреторних професійно-світоглядних уявлень, які потребують підняття професійно-когнітивного світогляду з рівня вирішення тактичних завдань на рівень вирішення стратегічних задач через здійснення «стратегічного навчання»; тут діє «ступеневий закон навчання» (професійного) і фахової реалізації набутих знань [1, с. 275, 282-283].

Згідно з «доктриною Дж. Келлі», в подібному процесі починає проявлятися феномен фахового «конструктивного альтернативізму», коли формуються різні «типи конструктів» професійно-когнітивного реалізаційного опредмечення. Це «особистісні конструкти» в циклі «орієнтировка – вибір – виконання» [57, с. 434, 441, 448]. Предметно актуалізовані професійно-світоглядні уявлення («актуалізований професійний світогляд») у вигляді особистісних «фахових конструктів» формуються у наступній послідовності [57, с. 453-456]:

1) на конструктивно-фаховій альтернативі «свобода-детермінація» формуються професійно-світоглядні уявлення «волютивного самовизначення» в успішній фаховій діяльності, які стверджуються у такому виборі, що протистоїть «інтерпретаційній невизначеності»;

2) фаховий конструкт «раціональність-ірраціональність» формує професійно-світоглядні уявлення «інтелектуальної свідомості» взаємопов’язаних суб’єктивно-об’єктивних «потоків буття» у різних моделях успішної фахової діяльності;

3) у вигляді фахового конструкту «холізм-елементарізм» формуються професійно-світоглядні уявлення «духовно-предметної системи» або "системоутворючий світогляд" успішної фахової діяльності;

4) конструктивно-фахова альтернатива «конституалізм-інвайроменталізм» веде до формування на основі професійного досвіду світоглядних уявлень «кінцевої функції конструктивної системи» успішного фахівця ‒ це успішне здійснення його професійної кар’єри;

5) фаховий конструкт «змінність-незмінність» формує професійно-світоглядні уявлення «гнучкої ментальності» або «модуляторного світогляду» на успішну професійну кар’єру;

6) конструктивно-фахова альтернативність «суб’єктивності-об’єктивності» породжує професійно-світоглядні уявлення фахової ідентифікації, й на їх основі − ідентифіковану світоглядну автентичність в успішній професійній кар’єрі;

7) у межах фахового конструкту «реактивність-проактивність» виникають професійно-світоглядні уявлення безпосередньої фахової актуалізації в альтернативі практичних дій чи пасивного споглядання в режимі «успіх-невдача»;

8) фаховий конструкт «гомеостаз-гетеростаз» формує в своїх межах професійно-світоглядні уявлення внутрішньої гармонії, що веде до успіху в професійній кар’єрі; це синтетично представлено як фахово-компетенційний «гармонізаційний світогляд» екзистенційно збалансованого «професійного буття»;

9) невирішена фахова «конструктивна альтернатива» «пізнаваємість-непізнаваємість» веде до формування професійно-світоглядних уявлень позитивного реалізму, емпірико-реалістичного професійного світогляду, котрий постійно потребує аналогових підтверджень в успішній фаховій діяльності і професійній кар’єрі.

У системно-структурній репрезентації процес практично-фахової «когнітизації» ціннісного знання у відповідних професійно-світоглядних уявленнях відбувається як послідовний перехід від професійно-ціннісної самодетермінації до смисло-значенєвої інтерпретації й подальшої когнітивно-фахової ідентифікації. Це такі основні системно-структурні формотворення професійно-когнітивного світогляду:

· у професіосфері фахової когнітивно-практичної раціоналізації («просте» когнітивне опредмечення) професійно-світоглядні уявлення приймають модус когнітивно-раціоналізованого світогляду фахових досягнень;

· на когнітивно-герменевтичному рівні «складної» професійно-когнітивної об’єктивації світоглядні уявлення приймають модус когнітивної автентичності в успішній професійній діяльності;

· функціональне визначення професійно-світоглядних уявлень презентується в модусі знакових інтерпретацій та «знакової рекуренції» світогляду за вектором здійснення успішної професійної кар’єри;

· структурне визначення професійно-світоглядних уявлень визначається в модусі смисло-значенневих інтерпретацій або «смислової рекуренції» професійного світогляду на фаховий успіх;

· структурно-функціональне визначення репрезентується в якості компетенційних професійно-світоглядних уявлень або когнітивно-фахового зросту досконалості, фахово-рівневого зросту технологічності когніцій в успішній професійній діяльності;

· системно-світоглядне визначення стає професійним світоглядом когнітивно-фахової ідентифікації на підґрунті суспільної «макроінтерпретації».

Когнітивно-фахова ідентифікація як інтеграція-злиття особистих професійних поглядів молодих фахівців на успішну кар’єру в цілісній світоглядній макроінтерпретації та в межах всієї професіосфери суспільства відбувається через синтез життєво-творчих професійно-ціннісних макросмислів успішної фахової діяльності. Професіосфера українського суспільства також потребує своєї предметно-когнітивної макроідентифікації у досконалій фаховій діяльності. Воно повинно стати успішним і передовим у продукуванні практичного когнітивного знання та в здатності перетворювати наукові досягнення на передові технології. Перш за все, інформаційно-когнітивного опредмечення і компетентно-фахового відтворення у дедалі більш досконалих професійних витворах. Професіосфера сучасного українського суспільства світоглядно, інформаційно-когнітивно це певним чином засвідчує прискореним мобільним громадянським розвитком. Але світ і Європа потребують дедалі більш переконливих доказів в умовах жорсткої " професійно-світоглядної конкуренції " різних культур, що інтегруються у єдиний глобалізований соціум з намаганням ствердити свою національну професійно-світоглядну культуру як пріоритетну у світі. Її когнітивно-фахова ідентифікація у глобалізованому "інформаційному світі" буде відбуватись на культурно-інформаційній основі і може компетенційно ствердитись як ідентифіковане культурно-інформаційне світорозуміння успішних когнітивних та «інформаційних спеціалістів». Але щоб подібне практично сталося необхідний професійно-світоглядний розвиток ще однієї форми фахових уявлень, котрі відносяться до професійно-креативного світогляду предметно-творчої самореалізації в успішній фаховій діяльності. Вони представлені інтенцією на досягнення тотожності власної професійної ідентичності фахівця з його об’єктивно-предметним втіленням у творчих здобутках в успішній професійній кар’єрі.

Макропринципи професійно-творчої самореалізації дуже характерні для професіосфери українського суспільства. Подібний «принциповий світогляд» історичного національного самоздійснення і дозволив українському народу не загубити в процесі націогенезу свою ментальність, працездатність, професіоналізм і своє давнє етно-культурне коріння. А з іншого боку – відкриває перспективу українському суспільству стати визнаним у світі громадянським суспільством розвиненої демократії, що здатне до сприйняття і творчого опредмечення культурно-інформаційних принципів успішного професійно-діяльнісного буття. Насамперед, європейських професійно-світоглядних принципів, що реалізуються в культурно-інформаційній суспільній системі з високою світоглядною культурою фахової діяльності успішних «інформаційних спеціалістів».

 







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 475. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Ситуация 26. ПРОВЕРЕНО МИНЗДРАВОМ   Станислав Свердлов закончил российско-американский факультет менеджмента Томского государственного университета...

Различия в философии античности, средневековья и Возрождения ♦Венцом античной философии было: Единое Благо, Мировой Ум, Мировая Душа, Космос...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия