Студопедия — Типологізація актуалізованих професійних кар’єр та її основні професіотипи
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Типологізація актуалізованих професійних кар’єр та її основні професіотипи






У найбільш простій «професійній актуалізації» за «процесно-динамічним критерієм» − це професійні кар’єри традиційно-нетрадиційного і стабільно-нестабільного типу. До «традиційної кар’єри» відноситься її «стабільний тип», а до «нетрадиційної» ‒ «нестабільний тип» професійної кар’єри. Вочевидь, що частина раніше виявлених «видових характеристик» фігурує і серед професійних типологій кар’єр.

Так, «традиційна кар’єра» за своїм «професіотипом» здійснюється шляхом проходження всіх традиційних етапів, стадій і фаз «професійного життя»: вибір професії, «розвідувальні» (пілотажні) стадії і фази, «апробуюча стадія» перевірки своїх сил і здібностей (у різних сферах фахової спеціалізації), період опанування професією, ідентифікація у професіосфері фахової діяльності, досягнення професійної компетентності та успішна професійна самореалізація.

«Стабільна кар’єра» розвивається у руслі «традиційної кар’єри», за її етапністю і стадійністю, послідовністю і стабільною врівноваженістю від початкового періоду професійного навчання і фахового самоствердження, поступового кар’єрного зросту у напрямі просування до постійного (і єдино бажаного) місця роботи, що й розцінюється як кар’єрний успіх.

«Нетрадиційна кар’єра» розглядається в аспекті її нестабільності, маневрованості та варіативності, наприклад, в ситуації «вертикального нисходження» і переходу до «горизонтальної кар’єри». Це може бути пониження в посаді (зниження управлінського рангу) при одночасному підвищенню можливостей професійного розвитку, вдосконалення, розширення «професійної свободи», елементів професійної творчості, професійної змістовності фахової діяльності, професійного визнання, заслуженості та авторитетності висококласного професіонала. Це можуть бути, так звані «латеральні переміщення» (однорівневі), «білатеральні переміщення» (дворівневі), а також «багатолатеральні» переміщення тимчасових назначень з виконання складних і понадскладних професійних завдань, проектів, програм тощо, включаючи передпенсійні переміщення з метою збереження високопрофесійних кадрів.

«Нестабільна кар’єра» може відбуватись як у формах «нормальної нетрадиційності», так і форс-мажорних формах ‒ втрата роботи (скорочення, реорганізація тощо), втрата працездатності (травмування), перевизначення професій і спеціальностей (нові професійно-кваліфікаційні характеристики), непотрібність спеціальності або добровільна зміна фаху внаслідок втрати інтересу до даної професії, тимчасова незайнятість, безробіття тощо.

«Комбінована кар’єра». Вона типологізується в разі чередування періодів стабільності-нестабільності, врівноваженості-турбулентності, наприклад, проходження професійної перепідготовки, оволодіння новим видом професійної діяльності, масового професійного перепрофілювання за ринкових умов фахової діяльності, зміни сфери професійної діяльності (що характерно для воєнослужбовців), або знаходження-незнаходження відповідної професіосфери для розвитку фахової діяльності молодими фахівцями. У випускників ВНЗ ‒ ключову роль зараз відіграє критерій професійної успішності у модусі прискореності і швидкості кар’єрного зросту. Професійна успішність оцінюється ними за швидкістю кваліфікаційно-посадового просування і темпу здійснення професійної кар’єри за відповідним «коефіцієнтом швидкості» для лінійних керівників (Л.А.Кудрінська, Т.М.Ларіонов). Тоді «комбінована кар’єра» може здійснюватися за прискореним «швидким темпом», середнім і «повільним темпом» ‒ вже в залежності від рівня «кар’єрної турбулентності» в режимі її «стабільно-нестабільного» здійснення, ступеню ризикованості, підприємництва та форс-мажорності, інноваційності тощо.

В подібному аспекті професійні кар’єри можуть типологізуватись не за динамічно-процесуальним критерієм «кар’єрної швидкості», а за темпорально-процесуальним критерієм часової синхронізації-дискретності у кар’єрному зрості, її неперервності-розривності. Це такі 4 основні професіотипи «темпорально-процесуальних кар’єр»: стабільні, нестабільні, «припинені» («застріваючі») та «навчальні» кар’єри. В подібному сенсі під «стабільною кар’єрою» розуміється такий «темпоральний варіант» її здійснення, коли вона потребує активної професійної діяльності на протязі повного робочого дня за основним фахом (до 49% професійних кар’єр). Це переважно спеціалізована внутрішньоорганізаційна діяльність (в межах даного підприємства) з одночасним набуттям нового досвіду і знань у безперервному процесі професійної самореалізації та на протязі всього періоду здійснення професійної кар’єри. «Нестабільна кар’єра» не потребує такої повної часової зайнятості, бо вона пов’язана з іншими родами діяльності − переважно не по спеціальності та з «перехідними періодами» зміни місця роботи та навіть переміни всього поля професійної життєдіяльності (до 22% професійних кар’єр). «Припинена кар’єра» у подібному «темпоральному професіотипі» виникає у форс-мажорних ситуаціях та при великих професійних ризиках перервності кар’єри, коли робляться великі «професійні ставки» в надії стати «успішним гравцем» і зірвати весь «кар’єрний куш» та виграш. При негативному і несприятливому розвитку ситуації подібна «припинена кар’єра» може привести до «застрявання», тимчасової незайнятості і безробіття, перетворитись на «дискретну кар’єру», а при вкрай негативних обставинах ‒ у «застріваючу кар’єру» з тривалими часовими періодами безробіття, великими складнощами і труднощами виходу з цього стану та з досягненням зайнятості на більш вищому щаблі кар’єрного зросту. «Навчальна кар’єра» пов’язана як з безпосередньою навчально-педагогічною діяльністю, що потребує безперервного «донавчання» і «перепідготовки» викладацьких кадрів, так і з такими видами і типами професійної діяльності, в котрих відбувається велика «амортизація знань» у часі. Так, якщо у звичайній професійній діяльності подібна «амортизаційна норма» складає приблизно 10% втрати професійних знань за один рік, то на сучасному «інформатизованому» і «когнітизованому» виробництві «постаріння знань» відбувається у 2-3 рази швидше, і за 2 роки амортизується і стає непридатним до 50% професійних знань в разі перманентного оновлення технологічних процесів. Тому в Японії, наприклад, після «інтелектуальної революції» 80-90-х років кожні 2-3 роки персонал інноваційних і «взірцевих компаній» перенавчається [7, c.140-164]. Щоб достойно відповісти на подібний виклик, США в процесі «революції менеджерів» 90-х років досягли зросту продуктивності творчої діяльності менеджерів-інтрапренерів (організаторів впроваджень нововведень) на 18000% (!). За виробничу «темпоральну норму» вони мали 60-часовий робочий тиждень, а «успішні менеджери» 70, 80 і 90 годин: сон ‒ не більше 5-6 годин, початок робочого дня о 6.30 год., тривалість часу на роботі – до 70% добового часу. Головне зовнішнє завдання ‒ обігнати японський менеджмент (чого вони так і не досягли), а «внутрішнє завдання» ‒ «стати переможцем або членом команди переможців» [8, c.9]. Сама «навчальна кар’єра» може виступити в якості «навчально-вертикальної кар’єри», котра пов’язана з опануванням більшого контенту знань та більш широкої професіоналізації, здобуття більш високого професійного рангу і посади. «Навчально-горизонтальна кар’єра» пов’язана з прагненням до більшої професійної творчості, до незалежності і самостійності у професійній діяльності, високої професійної компетентності та до самовпровадження своїх творчих ідей і розробок. «Навчально-функціональна кар’єра» переважно пов’язана з кар’єрними переміщеннями спеціаліста та з пошуком сфер фахової діяльності, де він може досягти професійного успіху. Серед них найбільш характерні:

а) «внутрішньоорганізаційні переміщення» з одного сектора відповідальної діяльності в інший для виконання складної і понадскладної роботи у зжаті терміни з високими функціональними вимогами; подібні професіотипи фахової кар’єри стають все більш характерними для сучасних молодих спеціалістів, що випускають українські ВНЗ (в умовах, коли «верхні місця» вже розподілені або вже зайняті) ‒ це «функціональна спеціалізація кар’єри» та її функціонально-спеціалізовані професіотипи;

б) «міжорганізаційні переміщення» із однієї організації в іншу з можливістю набуття більш широкої професійної спеціалізації на різних підприємствах, в різних умовах фахової діяльності, різних професійних статусах та на різних посадах (як правило, більш високих, чим на попередньому місці роботи) ‒ це «інституціональна спеціалізація кар’єри» в галузевій і міжгалузевій формах.

Всі вищеозначені професіотипи кар’єрного самоствердження можна віднести до єдиного професійно-діяльнісного циклу фахового саморозвитку за певними типовими етапами, періодами і стадіями професійної самореалізації у повному трудовому циклі. Це можна показати графічно і статистично з виявленням відповідних закономірностей.

 







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 629. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Философские школы эпохи эллинизма (неоплатонизм, эпикуреизм, стоицизм, скептицизм). Эпоха эллинизма со времени походов Александра Македонского, в результате которых была образована гигантская империя от Индии на востоке до Греции и Македонии на западе...

Медицинская документация родильного дома Учетные формы родильного дома № 111/у Индивидуальная карта беременной и родильницы № 113/у Обменная карта родильного дома...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия