Льодовикові періоди та прискорення антропогенезу

Не лише континентальні географічні умови, мінливі ландшафти, спосіб здобування їжі (та її склад), соціальна комунікація, але й інші особливості навколишнього світу сприяли прискореній еволюції гомінід. Одним з найважливіших чинників, що вплинули на еволюцію видів загалом й еволюцію людини особливо, була ритмічна зміна теплих і холодних кліматичних періодів. Багато антропологів доводять, що Льодовикові періоди в ході людської еволюції відіграли значну роль. Оскільки періоди заледеніння відбувалися регулярно, особини, які мали набагато розвиненіший інтелект і фантазію, результативно вирішували складні проблеми адаптації до екстремальних кліматичних перепадів. Користуючись виразом Докінса, «егоїстичний ген» самиць обирав для шлюбних стосунків кмітливих, винахідливих, витривалих самців, які досягли успіху в боротьбі в суворих умовах чергового льодовикового періоду. Зрозуміло, в потомстві зберігалися позитивні якості. Недивно, що на видовому генетичному рівні закріплювалися корисні для виду «інтелектуальні» гени.

Глобальні холодні періоди називаються льодовиковими. Коли починається холодний період, на всій планеті значно знижується температура. Це явище спричиняється сходом величезних льодовиків, у напрямі від полюсів до екватора. Значні тривалі похолодання клімату на Землі супроводжуються формуванням величезних континентальних льодовикових покривів. Вони є геологічно й кліматично повторюваними подіями в історії Землі, тобто – періодичними. Історія Землі налічує декілька льодовикових ер. Ранньопротерозойська (2,5 – 2 млрд. років тому), Піздньопротерозойська (900 – 630 млн. років тому), Палеозойська (460 – 230 млн. років тому), Кайнозойська (почалася 30 млн. років тому й триває до нині). У льодовикових ерах виділяються льодовикові періоди (тривають десятки мільйонів років і складаються з льодовикових епох – гляціалів). Вони чергуються з міжльодовиков'ями – інтергляціалами. Окремі льодовикові періоди це тимчасові інтервали, які тривають близько 100 тис. років у межах великих льодовикових епох. Льодовикові періоди, як зазначалося вище, перемежаються з міжльодовиковими теплими періодами (інтергляціалами), останній з яких триває близько 12 тис. років. Оскільки поточний міжльодовиковий (теплий) період триває вже більше 11 тис. років, то деякі вчені-кліматологи вважають, що через декілька століть (або тисячоліть) за ним буде нове похолодання, бо льодовикова епоха теоретично ще не завершилася.

Увесь об'єм льоду на нашій планеті – більше 26 млн. км 3. Це складає близько 2% всього об'єму води на Землі. Уся ця маса льоду дорівнює стоку всіх річок земної кулі за період в 700 років. Лід, рівномірно розподілений по поверхні Землі, покрив би її шаром завтовшки 53 метри. Якби раптом ця крига розтанула, то рівень Світового океану піднявся б на 64 метри. Тоді були б затопленими прибережні рівнини площею близько 15 млн. км 2. На щастя, раптове одночасне розтавання льоду відбутися не може.

Отже, близько 12 тис. років тому почався голоцен – сучасна геологічна епоха. Поступово температура повітря в помірних широтах підвищилася на 6° порівняно з холодним пізнім плейстоценом. Заледеніння зупинилося в тих межах, які ми сьогодні можемо спостерігати. До сих пір фундаментальні причини планетарних змін клімату і, отже, виникнення льодовикових періодів на Землі не з'ясовані остаточно. Існують правда основні гіпотези, які можна об'єднати в три групи. Галактичні чинники, періодична сонячна активність і суто земні глобальні процеси (підвищення / пониження вмісту СО 2, вулканічна активність, горотворення тощо). Кліматологи й екологи розділяються на тих, хто вважає, що нас чекає чергове глобальне катастрофічне похолодання і тих, хто стверджує, що антропогенний вплив на клімат призведе до глобального катастрофічного потепління. Жодна з гіпотез для довготривалого прогнозу не є достатньо обґрунтованою. Міждисциплінарні дискусії тривають («Копенгагенгейт»).

Яка ж роль періодичних похолодань на еволюцію біологічних видів і особливо на прискорення енцефалізації людини? Не зважаючи на дискусійний характер цієї проблеми дозволимо собі запропонувати декілька науково достовірних версій. Необхідно пам'ятати, що палеоантропологічні й генетичні дослідження постійно виявляють нові аспекти в еволюції гомінід. Це дозволяє уточнювати особливості формування первісного інтелекту й антропогенезу в цілому.

Питання для контролю

• Які основні ознаки приматів?
• Які основні характеристики гомінід?
• Чи є неандерталець безпосереднім пращуром сучасної людини?
• Який континент є спільною прабатьківщиною людства?
• Що вплинуло на розвиток абстрактного мислення у гомінід?
• Який вид гомінід з'явився раніше – homo neanderthalensis або homo sapiens sapiens?
• Мозок неандертальця був більший чи менший ніж мозок кроманьйонця?
• Що таке біпедалізм?
• Що таке палеоантропологія?
• Якою є природа льодовикових періодів?
• Що раніше виникає в антропогенезі – полювання чи сільське господарство?