ПО КАФЕДРІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

ПО КАФЕДРІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

Написання й захист курсової роботи – один із важливих етапів підготовки студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Він дає змогу ефективно перевірити фактичні знання студента з української літератури чи шкільного курсу української літератури та методики її викладання, формує й удосконалює навички самостійної роботи з художніми й науково-критичними джерелами, вміння систематизувати літературу з заданої теми, формулювати актуальність, мету, завдання курсової роботи, розрізняти й коректно формулювати об’єкт і предмет.

Під час роботи над курсовою роботою студент розвиває наукове й творче мислення, розширює свої знання завдяки ознайомленню з новими дослідженнями.

Курсова робота покликана показати зростання освітнього рівня студента протягом року (курсу) навчання. Її виконання – невід’ємна складова навчального процесу. Курсова робота переслідує головну навчально-методичну мету: навчити студента самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання.

Методичні завдання курсової роботи: 1) навчитися застосовувати отримані теоретичні знання для вирішення конкретних практичних питань; 2) сформувати базові навички самостійної науково-дослідної роботи; 3) навчитися формулювати актуальність, наукову новизну, мету, завдання, об’єкт, предмет курсової роботи; 4) познайомитися з певними методами літературознавчої праці; 5) набути вміння робити огляд науково-критичної літератури з теми; 6) навчитися висловлювати свою думку на підставі аналізу існуючих інтерпретацій, концепцій; 7) сформувати базові навички підсумовувати результати курсової роботи; 8) набути навички технічного оформлення такого типу праці; 9) отримати перший досвід усного захисту курсової роботи.

Щоб виконати курсову роботу, студент повинен уміти: 1) проводити бібліографічно-пошукову й систематизаційну роботу з використанням сучасних інформаційних технологій; 2) виділяти головну думку й провідні тези в прочитаному матеріалі; 3) формулювати мету роботи; 4) продумувати шляхи досягнення цієї мети (формулювання завдань); 5) складати план курсової роботи; 6) з допомогою керівника обирати доцільні методи й прийоми для розкриття теми; 7) послідовно й логічно викладати думки; 8) робити самостійні висновки; 8) структурувати роботу; 9) коректно оформлювати список використаних джерел.

Курсова робота складається з титульного аркуша, «змісту», «вступу», «основної частини», «висновків», «списку використаних джерел». Курсова робота може містити «додатки» (якщо це так, то в «змісті» слід відбити наявність цього структурного елемента й указати сторінку, з якої вони починаються). Слід обов’язково погодити з керівником їхнє змістове наповнення.

У «змісті» подаються назви структурних частин і розділів курсової роботи, вказується сторінка, з якої вони починаються.

У «вступі» подають актуальність теми, мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження.

Як правило, об’єкт формулюють, виходячи з заданої теми курсової роботи, це поле непізнаного, яке прагнуть пізнати. Предметом є вужча складова об’єкта, яка вказує на певний ракурс розкриття теми.

У розділах «основної частини» треба зробити огляд літератури з теми. Стисло реферують основні досягнення вчених у вирішенні теми й водночас виокремлюють те питання, яке потребує детальнішого розгляду (як правило, це питання випливає з теми курсової роботи). Подальший виклад основної частини здійснюють, враховуючи поради й рекомендації наукового керівника, з ним погоджують свої наміри й міркування щодо змісту основної частини.

Як правило, основну частину структурують відповідно до сформульованих у «вступі» завдань. Кожна складова (розділи, підрозділи) основної частини курсової роботи має закінчуватися стислими точними висновками.

Важливо пам’ятати, що курсова робота – це тільки перший крок в науку, коли студент ще не готовий до цілковито самостійної дослідницької діяльності. Тому під час написання курсової роботи він мусить постійно звертатися до існуючих науково-критичних публікацій з обраної теми. Це правильно, але, залучаючи ідеї та висловлювання професійних дослідників до своєї курсової, студент обов’язково повинен оформити запозичені думки як цитування, зробити бібліографічне посилання на використане джерело. Плагіат (списування, привласнення собі чужого тексту чи якогось його фрагменту) в курсовій роботі – неприпустимий. Ще один неправильний спосіб написання курсової роботи – компіляція її з цитат. Компіляція означає, що студент не зміг виробити власне ставлення до теми, не доклав зусиль до її осмислення, а лише «зібрав» роботу з фрагментів чужих праць.

Оптимальний шлях написання курсової роботи – це опрацювання художніх творів, усвідомлення свого ставлення до героїв, характерів, сюжету, конфлікту, індивідуального авторського стилю тощо (залежно від обраної теми); пошук, ознайомлення, осмислення науково-критичних джерел, спроба висловити своє бачення теми, спираючись на власний досвід сприйняття художніх творів і на результати існуючих досліджень. Як правило, цитати з надрукованих матеріалів студенти використовують для підтвердження своєї думки. Але студент може посперечатися з усталеною думкою про твір. Головне – знайти переконливі аргументи чи контраргументи обраної тези.

Курсова робота зі ШКУЛ та МВ передбачає наявність експериментальної частини й методики дослідження, аналіз та узагальнення результатів роботи під час педагогічної практики, включення власних педагогічних спостережень.

У «висновках» слід підбити підсумки курсової роботи. Необхідно наголосити на тому новаторському моменті, який є досягненням студента – виконавця курсової роботи. Висновки обов’язково повинні відбивати вирішення завдань, поставлених у «вступі».