Студопедия — Історичні етапи розвитку охорони праці
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Історичні етапи розвитку охорони праці






Інтенсивний розвиток О.П. збігається з початком розвитку машинного виробництва, яке одночасно з полегшенням праці, підвищенням її продуктивності несло в собі небезпеку для життя і здоров’я працюючих.

Ще в 1742 році російський вчений М.В.Ломоносов (1711-1765р.р.) у своїй роботі “Первые основания металлургии и рудных дел” проаналізував умови праці гірників, обґрунтував режими й принципи вентиляції шахт, розробив пристрої кріплення гірничих виробок, видалення води із шахт.

З початку ХІХ століття, коли на виробництві різко зросли аварійність, захворюваність і рівень травматизму, з’являються публікації вчених з різних питань охорони праці.

Так у 1847 році О.Н.Нікітін (1793-1853р.р.) видав книгу “Болезни робочих с указаним предохранительных мер”, у якій вперше описав професійні захворювання близько 120 професій робітників.

Значний обсяг досліджень у галузі гігієни і охорони праці виконала група вчених під керівництвом професора Московського університету Ф.Ф. Ерисмана. Для цих досліджень характерною була соціальна спрямованість при вивченні умов праці і побуту робітників. Книга Ерисмана “Профессиональная гигиена или гигиена физического и умственного труда” – 1877р.

Значний внесок у розвиток охорони праці (О.П.) зробив основоположник російської фізіології і наукової психології вчений фізіолог І.М.Сєченов (1829-1905р.р.) В “Очерках рабочих движений человека” виданий у 1904 р. він теоретично обґрунтував 8-годинну тривалість робочого дня, показав, що працездатність можна підтримувати на високому рівні за рахунок правильного встановлення режиму фізичних навантажень і відпочинку.

Втрати енергії у процесі роботи і дію на організм людини промислових отрут дослідив учений Г.В.Хлопін.

В.Я.Данилевський, Нікольський зробили значний внесок у розвиток О.П., вивчивши причини виробничого травматизму і розробивши заходи з профілактики захворювань.

Академік Зеленський М.Д. (1861-1953р.р.) розробив конструкцію протигаза 1915 р., основні принципи роботи якого використовується і досі.

Відомо багато вчених, які своїми досягненнями в різних галузях науки вплинули на розвиток охорони праці. Зокрема, С.І.Вавилов (1891-1951р.р.) відкрив люмінісцентне освітлення, О.О.Сочинський створив ряд приладів для контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі.

Л.І.Медвідь дослідив зниження шкідливості дії пестицидів і інших хімічних речовин на людей і навколишнє середовище.

В 90-х роках минулого століття на колегії колишнього Міністерства освіти СРСР було прийняте рішення про об’єднання дисциплін «Охорона праці», «Цивільна оборона» і «Екологія навколишнього середовища» в новий курс «Безпека життєдіяльності» (БЖД). Причому в центрі уваги нового курсу була поставлена людина, як самоціль розвитку суспільства не залежно від умов її мешкання.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – наука, яка вивчає небезпеки і проблеми безпечного перебування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності, в тому числі, і трудової. Вона є більш універсальна дисципліна.

Галузь знань, яка досліджує небезпеки, що діють в умовах виробництва і розробляє методи захисту працюючих від них, має назву «охорона праці».

 

3. Предмет, структура, мета дисципліни “Основи охорони праці”

Згідно з Законом України "Про охорону праці", «охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно–технічних, санітарно–гігієнічних та лікувально–профілактичних засобів і заходів спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці».

Оскільки охорона праці – це сукупність заходів і засобів з допомогою яких забезпечується безпека праці, то вивчення фахової дисципліни «Основи охорони праці» базується на знаннях з питань безпеки праці, отриманих студентами на основі навчальних програм відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, і повинна передбачити вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі і особливостей професійної діяльності майбутніх фахівців.

Зміст навчальної дисципліни «Основи охорони праці» визначається навчальними програмами з урахуванням особливостей напрямків підготовки майбутніх спеціалістів та у відповідності до структури дисципліни. Структура дисципліни «Основи охорони праці» складається з наступних розділів:

- організаційно–правові основи;

- основи виробничої санітарії;

- основи техніки безпеки;

- основи пожежної профілактики.

Розділ «Організаційно-правових основ» включє наступні питання:

- нормативно–правова база щодо охорони праці;

- функціональні обов’язки, права, відповідальність керівництва підприємства і його служб, посадових осіб і кожного працівника в системі управління;

- державний, відомчий, громадський контроль і нагляд за охороною праці;

- права, обов’язки, відповідальність служби охорони праці підприємства;

- роль трудових колективів і профспілок в управлінні охороною праці.

В розділі «Основи виробничої санітарії» розглянуті наступні питання:

- фактори формування умов праці;

- класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

- фізичні фактори: мікроклімат, шкідливі речовини робочої зони, освітлення, шуми та вібрація, теплове випромінювання;

- нормування показників, методика та прилади вимірювання, методика розрахунку;

- колективні та особисті засоби захисту від негативного впливу факторів виробничого середовища;

- заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища, шляхи зниження тяжкості та напруженості трудового процесу;

- порядок атестації робочих місць.

Розділ «Основи техніки безпеки» повинен включати:

- умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій;

- виробничий травматизм та його причини, класифікація нещасних випадків, методи аналізу виробничого травматизму;

- вимоги щодо обладнання та до технологічних процесів, технічні засоби безпеки та організація профілактики травматизму;

- дія електричного струму на організм людини, фактори, що впливають на наслідки дії електричного струму, уявлення про напругу дотику та крокову напругу;

- засоби захисту від враження електричним струмом, захист від статичної та атмосферної електрики;

- організація безпечної експлуатації електрообладнання, надання першої невідкладної допомоги в разі ушкодження електричним струмом.

Розділ «Основи пожежної профілактики» включає:

- умови виникнення горіння;

- класифікація приміщень з урахуванням пожежної та вибухової небезпеки;

- вогнестійкість приміщень та будівель;

- методи та засоби захисту від пожежі;

- вогнегасні речовини та первинні засоби гасіння пожежі;

- профілактика пожеж,

- евакуація людей при пожежах.

 







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 2979. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Ваготомия. Дренирующие операции Ваготомия – денервация зон желудка, секретирующих соляную кислоту, путем пересечения блуждающих нервов или их ветвей...

Билиодигестивные анастомозы Показания для наложения билиодигестивных анастомозов: 1. нарушения проходимости терминального отдела холедоха при доброкачественной патологии (стенозы и стриктуры холедоха) 2. опухоли большого дуоденального сосочка...

Сосудистый шов (ручной Карреля, механический шов). Операции при ранениях крупных сосудов 1912 г., Каррель – впервые предложил методику сосудистого шва. Сосудистый шов применяется для восстановления магистрального кровотока при лечении...

Влияние первой русской революции 1905-1907 гг. на Казахстан. Революция в России (1905-1907 гг.), дала первый толчок политическому пробуждению трудящихся Казахстана, развитию национально-освободительного рабочего движения против гнета. В Казахстане, находившемся далеко от политических центров Российской империи...

Виды сухожильных швов После выделения культи сухожилия и эвакуации гематомы приступают к восстановлению целостности сухожилия...

КОНСТРУКЦИЯ КОЛЕСНОЙ ПАРЫ ВАГОНА Тип колёсной пары определяется типом оси и диаметром колес. Согласно ГОСТ 4835-2006* устанавливаются типы колесных пар для грузовых вагонов с осями РУ1Ш и РВ2Ш и колесами диаметром по кругу катания 957 мм. Номинальный диаметр колеса – 950 мм...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия