Значення іграшки в розвитку гри дошкільників

Це система приватних банків, що виконує роль центрального банку США.

Створення системи сучасного державного регулювання грошово-кредитних відносин США започаткував закон про утворення Федеральної резервної системи (ФРС), прийнятий Конгресом США в 1913 р. Відтоді ФРС стала головним органом держави з проведення грошово-кредитної політики.

До складу Федеральної резервної системи входять Рада керуючих, федеральні резервні банки, Федеральний комітет відкритого ринку і Федеральна консультативна рада.

З лютого 2014 р. посаду голови Ради керуючих ФРС займає Джанет Єллен.

22 листопада 1910 року група з семи чоловік, у руках яких було зосереджено 25% світового капіталу, зустрілася на острові Джекілл, щоб розробити план створення центрального банку.

Це були:

ž представник сімейства Рокфеллерів Френк Вандерліп, пізніше голова «Нешнл Сіті-банк» у Нью-Йорку;

ž А.Піат Єндрю, тодішній помічник міністра фінансів США;

ž Генрі П.Девідсон, який представляв Морганів;

ž Чарльз Нортон, президент Першого Національного Банку;

ž Бенджамін Стронг, помічник матері Моргана;

ž Нельсон Олдріч, голова Національного фінансового комітету і свекор Джона Рокфеллера;

ž Пол Варбург, представник Банку Варбург у Німеччині і Нідерландах.

ž Їхній план втілився у створенні Центрального приватного банку США під назвою Федеральна резервна система (ФРС). Закон про створення ФРС підписав президент Вудро Вільсон 23 грудня 1913 р. (у вечір перед Різдвом, коли більшість конгресменів роз'їхалися на відпочинок та святкування Різдва)

Головними функціями Федеральної резервної системи є:

Ø здійснення впливу на пропозицію грошей і кредиту;

Ø регулювання і нагляд за діяльністю фінансових інституцій;

Ø здійснення функцій банківського та фінансового представника держави.

Ø За структурою та принципами управління ФРС суттєво відрізняється від центральних банків інших країн.

Ø Один із головних принципів, покладений в її основу при заснуванні — врахування інтересів місцевих банків щодо недопущення централізації управління грошово-кредитною системою країни.

Ø Правовий статус ФРС обумовлений тим, що федеральні резервні банки тісно пов'язані з урядом США й усією системою державних установ.

Організаційна структура Федеральної резервної системи США

 

Складається із семи членів, які призначаються президентом США строком на 14 років, їхні кандидатури проходять обов'язкове погодження в Сенаті США. Один із членів Ради керуючих обирається її головою терміном на чотири роки.

Основні функції Ради керуючих ФРС:

Ø встановлення передбачених законом у межах норм обов'язкових резервів;

Ø розгляд та затвердження облігованих ставок;

Ø визначення розмірів маржі;

Ø визначення політики щодо купівлі та продажу державних цінних паперів;

Ø здійснення нагляду за діяльністю федеральних резервних банків;

Ø нагляд за емісією та вилученням з обігу банкнот;

Ø регулювання відносин федеральних резервних банків з іноземними банками.

Ø Федеральний комітет відкритого ринку - найважливіший орган щодо грошово-кредитної політики ФРС. Його було засновано в 1936 р. при Раді керуючих. Його основною функцією є вплив на кон'юнктуру ринку через механізми фінансового та грошового ринків.

До складу комітету входить сім членів Ради керуючих та п'ять представників від федеральних резервних банків. Щороку звіт про діяльність комітету включається у загальний звіт Ради керуючих перед Конгресом США.

Ø Федеральні резервні банки. створені Конгресом США як функціональні органи централізованої банківської системи країни. Федеральні резервні банки здійснюють оперативний зв'язок з іншими комерційними банками. Кожен такий резервний банк очолюється правлінням із дев'яти директорів (шестеро обираються банками-членами округу, троє призначаються Радою керуючих, причому один із них стає головою правління).

До функцій федеральних резервних банків входять:

Ø - емісія готівкових коштів;

Ø - зберігання обов'язкових резервів банків-членів ФРС;

Ø - кредитування комерційних банків;

Ø - фінансове обслуговування казначейства США.

Територія США поділена на 12 федеральних резервних округів. У головному місті кожного округу знаходиться федеральний резервний банк, який здійснює емісію банкнот та інші функції центрального банку для комерційних банків округу. Більшість федеральних резервних банків мають відділення.

Банки-члени ФРС. Приблизно 40% (майже 10 тис.) комерційних банків США є членами ФРС. Державні банки зобов'язані бути членами ФРС, банки штатів можуть приєднатися до неї, виконавши певні вимоги.

Консультативні органи. До них належать Федеральна консультативна рада, Консультативна рада з питань стану споживачів та Консультативна рада з питань діяльності ощадних установ. Федеральна консультативна рада проводить наради з Радою керуючих з економічних і банківських питань та дає рекомендації щодо діяльності ФРС.

До складу ради входять представники ощадних банків, позиково-ощадних асоціацій, кредитних спілок.

До важелів впливу на грошово-кредитну політику ФРС належать:

Ø регулювання облікової ставки;

Ø встановлення норми обов'язкового резервування;

Ø операції на відкритому ринку.

 

План

1. Значення іграшки в розвитку дитини та гри дітей.

2. Освітня і виховна цінність іграшки (К.Д. Ушинській, Е.А. Флеріна і ін.).

3. Історія іграшки як феномену культури людства. Іграшка як схематизований предмет із світу дорослих. Еволюція іграшки в процесі розвитку суспільства.

4. Класифікація іграшок. Види іграшок та їх характеристика.

5. Вимоги до підбору іграшок для дітей різних вікових груп. Антиіграшка.

Значення іграшки в розвитку гри дошкільників.

Из множества вещей, окружающих ребенка, для него важнее всего игрушка. Именно в ней отражаются впечатления о мире, имеющие большое влияние на дальнейшую жизнь ребенка, его характер.

Важное значение в жизни ребенка-дошкольника имеет любимая игрушка. Вспомнив про любимую игрушку, оживляются взрослые люди. Многие с горечью рассказывают, что с детской игрушкой им пришлось расстаться. Почему так важна для ребенка игрушка? Она играет в его жизни тройную роль.

Во-первых, она является для него идеальным Другом, принимает и любит его таким, какой он есть. Игрушка готова слушать его и никому не расскажет об этом. Она может быть такой, какой хочет видеть ее ребенок. Он через игрушку компенсирует дефицит общения со взрослыми или сверстниками, учится жалеть другого, заботиться, сопереживать.

Во-вторых, игрушка является идеальным Я для него самого. На нее ребенок проецирует свои желания. Она может быть сильной и красивой и делать то, что хочется самому ребенку. Поэтому, при расставании с любимой игрушкой, ребенок испытывает боль, поскольку при этом теряется значимая часть самого себя.

В-третьих, игрушка – это символический ключ к внутреннему миру ребенка. Через нее он выстраивает свой мир, подвластный ему. Во взрослом мире от ребенка ничего не зависит, потому что он мал. А в мире игрушек он большой и сильный и делает то, что хочет.

Можно сказать, что игрушка способствует формированию личностной автономии ребенка, развитию его самосознания. Поэтому взрослым необходимо уважительно относиться к игрушкам детей и быть внимательными к ситуации, когда ребенок проявляет безразличие или жестокость к игрушкам. Это может говорить о его внутреннем неблагополучии.