Студопедия — Класифікація іграшок. Види іграшок та їх характеристика
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Класифікація іграшок. Види іграшок та їх характеристика






Іграшка є узагальненим, матеріальним, естетичним і етичним засобом культурно-історичної наступності досвіду поколінь, носієм того змісту суспільного і предметного світу, який належить дитині засвоїти в період раннього й дошкільного дитинства.

На сучасному етапі, на думку С.Л. Новосьолової, формується розуміння іграшки як педагогічної категорії.

Аналізуючи значущість різних іграшок, визначимо, що особливу педагогічну цінність мають іграшки, яким притаманні такі властивості:

• поліфункціональність (можливість широкого використання відповідно до замислу сюжету гри, яка сприяє розвитку творчих здібностей, уяви, знакової символічної функції мислення);

• дидактичні якості (можливість навчання дитини конструювання, ознайомлення з кольором та формою, наявність механізмів програмованого контролю, наприклад в електрифікованих та електронних іграшках);

• можливість використання групою дітей (придатність використання іграшки декількома дітьми, у тому числі за участі дорослого як партнера по грі, наприклад для колективних побудов);

• високий художньо-естетичний рівень або їхня належність до творів художнього мистецтва, яке забезпечує залучення дитини до світу мистецтва та народної творчості;

• безпека використання.

Іграшки різняться за своєю тематикою (кого або що вони зображують) та за способами, якими представлені в ній реальні предмети й образи — повно чи фрагментарно, детально чи в найбільш загальних рисах.

До сюжетних іграшок відносяться ті, що відтворюють риси (образ) реального прототипу. За характером відтворення цього образу сюжетні іграшки поділяються на:

• реалістичні (точні копії справжніх предметів);

• прототипні або умовно-узагальнені (що імітують реальні предмети особливим способом через означення і навіть перебільшення основних, головних деталей, пов'язаних зі специфічними функціями предмета й ігнорування його другорядних деталей).

Так газова плита, у якої всі крани крутяться, духовка, яка відкривається, відносяться до реалістичних іграшок; плита, духовка, у яких намальовані крани, — до прототипних або умовно-узагальнених.

На сучасному етапі найбільш відомою є класифікація іграшок, запропонована С.Л. Новосьоловою. На нашу думку, ця класифікація найбільш повно відображає реальну ситуацію відносно іграшок нового покоління, які сприяють розвитку дитини.

У класифікації автором виділяються такі іграшки:

• сюжетно-образні;

• дидактичні (навчальні);

• іграшки-головоломки;

• музичні;

• спортивні;

• театральні;

• святково-карнавальні;

• іграшки-забави.

Основним елементом розвивального ігрового середовища, невід'ємним атрибутом ігрової діяльності дошкільника є іграшка.

Іграшка є узагальненим, матеріальним, естетичним і етичним засобом культурно-історичної наступності досвіду поколінь, носієм того змісту суспільного і предметного світу, який належить дитині засвоїти в період раннього й дошкільного дитинства.

На сучасному етапі, на думку С.Л. Новосьолової, формується розуміння іграшки як педагогічної категорії.

Аналізуючи значущість різних іграшок, визначимо, що особливу педагогічну цінність мають іграшки, яким притаманні такі властивості:

• поліфункціональність (можливість широкого використання відповідно до замислу сюжету гри, яка сприяє розвитку творчих здібностей, уяви, знакової символічної функції мислення);

• дидактичні якості (можливість навчання дитини конструювання, ознайомлення з кольором та формою, наявність механізмів програмованого контролю, наприклад в електрифікованих та електронних іграшках);

• можливість використання групою дітей (придатність використання іграшки декількома дітьми, у тому числі за участі дорослого як партнера по грі, наприклад для колективних побудов);

• високий художньо-естетичний рівень або їхня належність до творів художнього мистецтва, яке забезпечує залучення дитини до світу мистецтва та народної творчості;

• безпека використання.

Іграшки різняться за своєю тематикою (кого або що вони зображують) та за способами, якими представлені в ній реальні предмети й образи — повно чи фрагментарно, детально чи в найбільш загальних рисах.

До сюжетних іграшок відносяться ті, що відтворюють риси (образ) реального прототипу. За характером відтворення цього образу сюжетні іграшки поділяються на:

• реалістичні (точні копії справжніх предметів);

• прототипні або умовно-узагальнені (що імітують реальні предмети особливим способом через означення і навіть перебільшення основних, головних деталей, пов'язаних зі специфічними функціями предмета й ігнорування його другорядних деталей).

Так газова плита, у якої всі крани крутяться, духовка, яка відкривається, відносяться до реалістичних іграшок; плита, духовка, у яких намальовані крани, — до прототипних або умовно-узагальнених.

На сучасному етапі найбільш відомою є класифікація іграшок, запропонована С.Л. Новосьоловою. На нашу думку, ця класифікація найбільш повно відображає реальну ситуацію відносно іграшок нового покоління, які сприяють розвитку дитини.

У класифікації автором виділяються такі іграшки:

• сюжетно-образні;

• дидактичні (навчальні);

• іграшки-головоломки;

• музичні;

• спортивні;

• театральні;

• святково-карнавальні;

• іграшки-забави.

Розглянемо запропоновані автором групи іграшок.

 







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 5161. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Тема 5. Анализ количественного и качественного состава персонала Персонал является одним из важнейших факторов в организации. Его состояние и эффективное использование прямо влияет на конечные результаты хозяйственной деятельности организации.

Билет №7 (1 вопрос) Язык как средство общения и форма существования национальной культуры. Русский литературный язык как нормированная и обработанная форма общенародного языка Важнейшая функция языка - коммуникативная функция, т.е. функция общения Язык представлен в двух своих разновидностях...

Патристика и схоластика как этап в средневековой философии Основной задачей теологии является толкование Священного писания, доказательство существования Бога и формулировка догматов Церкви...

Принципы и методы управления в таможенных органах Под принципами управления понимаются идеи, правила, основные положения и нормы поведения, которыми руководствуются общие, частные и организационно-технологические принципы...

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ САМОВОСПИТАНИЕ И САМООБРАЗОВАНИЕ ПЕДАГОГА Воспитывать сегодня подрастающее поколение на со­временном уровне требований общества нельзя без по­стоянного обновления и обогащения своего профессио­нального педагогического потенциала...

Эффективность управления. Общие понятия о сущности и критериях эффективности. Эффективность управления – это экономическая категория, отражающая вклад управленческой деятельности в конечный результат работы организации...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия