Аудиторські стандарти – документи, що формулюють єдині базові вимоги й загальні підходи до проведення аудиту. На основі стандартів формуються навчальні програми для підготовки аудиторів та однакові вимоги для проведення іспитів. Стандарти визначають загальний підхід до проведення аудиту, масштаб перевірки, види звітів аудитора, питання методології та основні принципи, якіих мають дотримуватись аудитори. Дотримання аудиторських стандартів дозволяє забезпечити певний рівень гарантій результатів аудиторської перевірки. Призначення стандартів:1) забезпечують високу якість аудиторської перевірки; 2) сприяють впровадженню в аудиторську практику нових наукових досягнень; 3) допомагають користувачам зрозуміти процес аудиту; 4) підвищують суспільний імідж професії аудитора; 5) усувають зайвий контроль із боку держави; 6) допомагають аудиторам вести переговори з клієнтом; 7) забезпечують зв'язок окремих елементів аудиторського процесу. На теперішній час існують аудиторські стандарти декількох рівнів: • міжнародні; • національні; • внутрішні (стандарти суспільних аудиторських організацій і стандарти аудиторських фірм – внутріфірмові стандарти). Структура стандартів. Загальні принципи та відповідальність. Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики. Аудиторські докази. Використання роботи інших фахівців. Аудиторські висновки та звітність. Спеціалізовані сфери.
17. Метод та методичні прийоми при здійсненні аудиту.
У загальному вигляді метод будь-якої науки — це спосіб дослідження явищ. В основі дослідження складних систем, до яких належить аудит, лежить діалектичний метод Він передбачає вивчення явищ у природі і суспільстві у взаємозв'язках та взаємозалежності, в єдності боротьбі протилежностей, що відображають об'єктивні закони дійсності У межах діалектичного є дедуктивні та індуктивні прийоми При першому дослідження здійснюють від загального до одиничного, при другому — від одиничного до загального В аудиті важливе значення мають обидва прийоми Дедуктивний використовують при вивченні фінансово-господарської діяльності підприємства, оцінці напряму та ефективності системи управління, в межах якої діє об'єкт. Індуктивний метод дозволяє зосереджувати всю увагу на окремих групах процесів, як правило, з найбільшим ступенем ризику У практиці метод аудиту характеризується як сукупність прийомів,за допомогою яких оцінюється стан аудованих об'єктів Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки До них відносять фактичну перевірку, документальну перевірку, підтвердження, спостереження, обстеження, опитування, перевірку механічної точності, аналітичні тести, сканування, спеціальну перевірку, зустрічну перевірку. Під фактичною перевіркою розуміють перевірку кількісного і якісного стану об'єктів, який встановлюється шляхом обстеження, огляду, обміру, перерахунку.. Документальна перевірка — це перевірка документів і записів, яка може бути формальною, арифметичною та по суті. Формальна перевірка полягає у візуальній перевірці правильності записів усіх реквізитів, у виявленні безпідставних виправлень, підчисток, дописувань у тексті і цифрах, у перевірці достовірності підписів посадових і матеріально-відповідальних осіб. Арифметична перевірка документів полягає в перевірці правильності розрахунків у документах. Перевірка документів по суті дозволяє встановити законність і доцільність господарських операцій, правильність відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та віднесення до статей витрат та доходів. Підтвердження — полягає в одержанні письмової відповіді від клієнта або третіх осіб з метою підтвердження точності інформації (наприклад, підтвердження дебіторської заборгованості). Спостереження —дає можливість одержати загальну характеристику можливостей клієнта на підставі візуального огляду Обстеження — особисте ознайомлення з предметом дослідження Наприклад, обстеження місць зберігання продукції, запасів. Опитування — це одержання письмової або усної інформації від клієнта або про клієнта. Перевірка механічної точності передбачає повторну перевірку підрахунків і передачі інформації. Аналітичні тести — методи порівняння — як в абсолютних одиницях, так і у відносних (індекси, коефіцієнти, відсотки). Сканування — безперервний, поелементний перегляд інформації (наприклад, перегляд первинних документів про рух грошей у касі з метою встановлення незвичного факту). Спеціальна перевірка здійснюється із залученням фахівців вузької спеціалізації (фахівець зі шляхового будівництва,) Використовується для виявлення різного роду відхилень від норм та з метою доказів фактів порушень та відхилень. При зустрічних перевірках відображення господарських операцій, що здійснюються між клієнтом і третіми особами, перевіряється в останніх та порівнюється з даними клієнта Методичні прийоми організації аудиторської перевірки. в практиці аудиторської роботи виділяють чотири основні методи організації перевірки суцільна перевірка (документальна і фактична), вибіркова, аналітична, комбінована. При суцільній перевірці перевіряються всі масиви інформації без винятку по господарських процесах, що відбулись у клієнта за перевірюваний період На підставі суцільної перевірки аудитор робить висновок щодо достовірності, доцільності та законності відображення в бухгалтерському обліку і звітності дій і подій, здійснених економічним суб'єктом за весь перевірюваний період Такі перевірки є найбільш точними, а ступінь ризику невиявлення зводиться до мінімального Проте вони вимагають дуже великих трудових і матеріальних витрат Такі перевірки застосову-ються для встановлення доказів та визначення заподіяної шкоди в результаті різного роду правопорушень Як правило, суцільні перевірки проводяться на замовлення правоохоронних органів. Вибіркова перевірка передбачає застосування аудиторських процедур до частини інформації, які дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики вибраних даних, перенести ці характеристики на всю сукупність даних Ризик невиявлення збільшується, адже за межами вибірки можуть залишитися факти порушень та помилок Вибірковий метод перевірки дозволяє аудитору з найменшими витратами отримати результат щодо довіри до системи внутрішнього контролю суб'єкта господарювання та скласти думку про достовірність, доцільність і законність господарських операцій, відображених у бухгалтерському обліку і звітності. Аналітична перевірка — це оцінка фінансових показників за допомогою вивчення вірогідних залежностей між ними. Комбінована перевірка — це поєднання суцільної, вибіркової й аналітичної перевірки.
