Представимо причини і наслідки алкоголізму для дітей відповідно до їх віку

Перший період - раннє дитинство, у якому алкоголізація дітей носить неусвідомлений, мимовільний характер. Цьому сприяють наступні основні причини: п'яне зачаття, вживання алкоголю в період вагітності і годівлі грудьми, що призводить до аномалій фізичного і психічного розвитку дитини.

Накопичені наукою дані показують, наскільки важкими є наслідки вживання спиртного вагітною жінкою, оскільки при цьому відбувається безпосередній контакт плоду, що розвивається, з алкоголем. Постачання плоду всім необхідним, як відомо, йде через плаценту, що має до того ж і захисну функцію; однак здатністю затримувати алкоголь плацента не володіє. Алкогольне отруєння плоду особливо в перші три місяці, коли йде інтенсивний процес закладки внутрішніх органів і систем, приводить до різних аномалій розвитку, інакше кажучи, до каліцтв: недорозвиненню або повній відсутності рук і ніг, зрощенню пальців, незрощенню твердого неба, дефектам розвитку статевих органів, зменшенню розміру голови, сплощенню середини обличчя, короткому розрізу очної щілини і т.д. Оскільки плід беззахисний перед алкоголем, алкоголь проникає в головний мозок, в результаті чого спостерігається його недорозвинення. Такі діти якщо не гинуть у ранньому віці, то на все життя залишаються розумово відсталими.

Другий період - дошкільний і молодший шкільний вік. В цей період найбільш суттєвими причинами є дві - педагогічна неграмотність батьків, що призводить до алкогольного отруєння дитячого організму, і сімейні традиції, що призводять до формування інтересу до спиртного.

Третій період - підлітковий і юнацький вік. Основними причинами є наступні: неблагополуччя сім'ї; позитивна реклама в засобах масової інформації; незайнятість вільного. часу; відсутність знань про наслідки алкоголізму; відхід від проблем; психологічні особливості особистості; самоствердження. У цей період відбувається формування потягу до алкоголю, що переростає в звичку, призводячи в більшості випадків до алкогольної залежності.

Центральне місце в діяльності щодо профілактики алкоголізації підлітків та молоді відведено антиалкогольному вихованню, яке є частиною морального та соціального виховання та має на меті формування з раннього віку негативного ставлення до алкоголю.

Основні напрямки профілактичної діяльності:

1. Профілактика причин та наслідків алкоголізму. Здійснюється через проведення групових дискусій на теми, пов'язані з алкоголізмом. Результатом повинна стати сформованість групової думки, якої дотримуватимуться всі учасники групи. Також можливим є застосування інших форм роботи: проведення рольових ігор, в ході яких відображаються можливі життєві ситуації, які пов'язані з вживанням алкоголю. В рольових іграх можна досягти особистісного розвитку дитини, навчити протистояти впливам однолітків щодо вживання алкоголю. Основними уміннями, які необхідно сформувати, є вміння чітко сформулювати аргументи проти вживання алкоголю та вміння протистояти впливам та тиску однолітків. Методи, які залякують дітей, застосовувати не доцільно.

2. Організація вільного часу підлітків. Вільний час є одним з провідних факторів ризику в розвитку зловживання алкоголем. Необхідна певна реклама діяльності секцій, клубів та молодіжних організацій, щоб підліток мав можливість обрати заняття завласним смаком. Для того щоб організувати змістовне та цікаве дозвілля, необхідно знати схильності та захоплення підлітків. З урахуванням психологічних особливостей важливо розвивати колективні форми дозвілля. Найбільшу цікавість підлітки, особливо з девіантною поведінкою, виявляють до не інтелектуальної діяльності, зокрема, до спортивної діяльності. Тому необхідно всіляко заохочувати до занять в спортивних секціях, організовувати походи, спортивні зма­гання, школи виживання тощо.

3. Антиалкогольне виховання, спрямоване на формування у підлітка твердих антиалкогольних переконань: про необхідність здорового способу життя, про недопустимість вживання алкоголю в період становлення організму, про аморальність пияцтва, про руйнівну силу алкоголю, його негативний вплив на особистість людини.

4. Антиалкогольна просвіта педагогічного колективу школи. На основі знайомства з просвітньою програмою учнів підліткового віку можна запропонувати включити елементи антиалкогольного виховання в деякі предмети гуманітарного циклу. Наприклад, при вивченні курсу «Основи держави та права» можна викладати розділ «Позбавлення батьківських прав як наслідок зловживання алкоголем»; в курсі вивчення «Історії» може бути така тема, як «Споювання відсталих народів з метою їх поневолення»; при вивченні курсу «Біології» необхідно розповідати про негативний вплив алкоголю на всі системи організму людини та ін. Завдяки цьому будуть розширені знання учнів про негативний вплив алкоголю як на людину, так і на її нащадків, про несумісність вживання алкоголю з со­ціально корисним способом життя.

5. Посередницька діяльність - підключення до профілактичної роботи не тільки батьків, вчителів, учнів, але й співробітників медичної сфери, шкільних психологів, суспільних та молодіжних організацій. Подолання соціально-педагогічної занедбаності підлітка, що виявляється у вигляді обмеженості словарного запасу, бідності знань про оточуючий світ, недостатності засвоєння багатьох навичок (лічення, читання, писемності та ін.)

Ще однією формою девіантної поведінки виступає наркоманія. Відомо, що наркоманія - це пристрасть до речовин, що викликають стан ейфорії. Ці речовини різні як за складом, так і за дією на організм людини. Їх вживання наносить шкоду як окремому індивіду, так і суспільству в цілому.

Наркоманія - (від грецьких слів narke - заціпеніння, сон, і mania - божевілля, пристрасть, потяг) - ненормальний стан організму, викликаний вживанням певних речовин (наркотиків).

Наркоманія – хворобливий психічний стан, зумовлений хронічною інтоксикацією організму внаслідок зловживання наркотичними засобами, що віднесені до таких конвенцією ООН або Комітетом з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я України (далі - Комітет), і характеризується психічною та фізичною залежністю від них.

Суттєвими ознаками наркоманії є:

1. непереборна тяга до прийому наркотиків (пристрасть до них);

2. тенденція підвищення кількості прийнятої речовини.

Наркотиком вважається речовина рослинного чи синтетичного походження, що при введенні в організм може змінити одну чи кілька функцій і внаслідок багаторазового вживання призвести до виникнення психічної чи фізичної залежності.

Якщо розглядати термін «наркоманія» у соціально-педагогічному аспекті,то можна визначити, що наркоманія - це форма девіантної поведінки, яка виражається у фізичній чи психічній залежності від наркотиків, що поступово призводить дитячий організм до фізичного і психічного виснаження і соціальної дезадаптації особистості

У міжнародних документах зафіксовано більш 500 наркотичних засобів, з них 110 наркотиків і близько 50 психотропних препаратів, що мають наркотичні властивості.

Існує кілька класифікацій наркотиків, але усі вони носять медичний характер. У загальному вигляді розрізняють такі види наркотичних речовин:

1. Анальгетики (морфін, кодеїн, опій, героїн, промедол), що у медицині застосовуються як болезаспокійливі засоби, що мають гальмуючу дію на центральну нервову систему. Для людини достатньо 7-12 уколів морфіну, щоб він став наркоманом, а героїн у 8 разів активніше морфіну.

2. Психоделітики - одержують з коноплі, що зустрічається в багатьох куточках світу і відрізняється невибагливістю і життєстійкістю. До психоделітиків відносять коноплю, гашиш, маріхуану, анашу, драп, план та ін. Вони використовувалися в стародавні часи в медичних цілях як анестезуючий засіб, але зараз в цій якості не використовуються.

3. Стимулятори (нікотин, кофеїн, кокаїн, ефедрин, амфетамін та ін.) мають збудливу дію на центральну нервову систему, викликають підвищення розумової і фізичної активності, відчуття бадьорості, припливу сил, впевненості в собі.

4. Галюциногени - синтетичний засіб ЛСД (дізтіламідлізергінова кислота), мескалін (роблять з бутонів кактуса), псілоцибін (одержують із грибів), буфотеін (одержують з отрути грибів) та ін. - змінюють емоційний стан людини, її відчуття, сприйняття аж до галюцинацій. У медицині не застосовуються.

5. Депресанти - лікарські препарати, що використовують в медицині як снотворний, заспокійливий засіб, анестезію, а при немедичному використанні ці засоби викликають стан сп'яніння. До них відносять барбітурати, транквілізатори.

6. Інгалянти - інгаляційні засоби для наркозу - закис азоту, ефір, хлороформ.

В усьому світі за наркотичними і психотропними речовинами встановлено жорсткий контроль. Вони призначаються і застосовуються під спостереженням лікарів.

Різновидом наркоманії є токсикоманія. При токсикоманії замість наркотиків в організм вводяться різні хімічні речовини, у тому числі не призначені для внутрішнього застосування, такі як пари бензину, засоби побутової хімії і т.д.

Токсикомани, як правило, це підлітки 13-14 років, які не розуміють наслідків отруєння свого організму. Небезпека токсикоманії полягає в тому, що діти в результаті інтоксикації (отруєння) організму або гинуть, або роблять дії, що ведуть до їх загибелі. Але якщо токсикоман і залишається жити, то вплив отрутних парів на дитячий організм призводить до необоротних наслідків: інвалідності, розумової неповноцінності.

Прийняття даних речовин починається, як правило, з 10 років, і найбільш часті мотиви при цьому - цікавість і бажання не відстати від інших членів групи. Якщо потреба в прийомі речовини з'являється тільки в тому випадку, коли компанія збирається разом, говорять про групову залежність.

Майже всі підлітки націлені на те, що при багаторазовому вдиханні токсичної речовини настає такий ступінь сп'яніння, що дозволяє їм «подивитися мультики», причому ці мультики можуть бути «запрограмовані, замовлені» самим підлітком. Як правило, галюцинації мають дуже природний зоровий, а іноді і слуховий образ.

Однак систематичні інтоксикації організму згодом призводять до того, що «мультики» починають носити страшний і загрозливий характер (літаючі труни, кістяки, небіжчики, чудовиська, що може супроводжуватись навіть відповідними звуками, шумами). Під впливом цих переживань підлітки намагаються розкрити собі вени, вистрибнути з вікна, вчинити агресивні дії. Крім того, прийняття одурманюючих речовин завжди веде до порушень поведінки, негативному ставленню до навчання, припиненню занять у школі.