Рекомендації що до збору гербарію1. Рекомендується збирати гербарій у тій же місцевості де мешкає студент. Збирати гербарій бажано у суху погоду. 2. Зібрані рослини мають бути у квітучому, або вегетативному стані нормально розвинені, не пошкоджені хворобами та шкідниками. 3. Трав’янисті рослини збирають із усіма органами, включаючи підземні. 4. Рослини із товстим м’ясистим стеблом та масивними підземними органами - бульбами, цибулинами, кореневищами, – розрізають вздовж пополам. 5. Із дерев та кущів для гербарію зрізують гілки із квітками або плодами (довжиною 15-20см), а так же беруть шматочок кори. 6. Зразки дводомних рослин (верба, тополя, конопля, кропива дводомна та ін.) беруть як із тичинкових так із маточкових екземплярів. 7. Зібрані рослини кладуть під прес для сушки. Сушити рослини зручно в газетах складених у двоє. При закладці рослин під прес між рослинами прокладують газетні листи, чим більш соковита рослина, тим більше листків. 8. Перед приміщенням рослин під прес їх очищають від ґрунту, розправляють, по можливості так, щоб листи не накладалися один на іншій. Квітки і суцвіття викладають так, щоб їх можна було розглянути. В один прес доцільно закладати 20-25 гербарних екземплярів. Під час сушіння рослин варто змінювати промоклі газети на сухі. Не слід перекладати рослини з одного листа на іншій поки вони не просохнуть інакше вони утратять форму. 9. Звичайно рослини висихають протягом тижня. Остаточне висихання визначають по наступних ознаках: - при піднятті рослини всі його органи розташовуються горизонтально, - якщо рослина висохнула не повністю, то сирі його частини звішуються вниз, рослина стає тендітним і ламким. Недосушені рослини обов'язково досушують бо вони швидко чорніють на них утворюється плісень та смороду можуть зашкодити усьому гербарному збору. 10. Висушені рослини монтують на гербарні листи. При цьому бажано, рослини пришивати до гербарного листа. Клеїти рослини не бажано, виключення складають дрібні плоди та насіння, які інакше не можуть бути зафіксовані на гербарному листі. Етикетки гербарію заповнюють чітко, акуратно, відповідно до загальноприйнятої форми. 11. Рослини не повинні виступати за межі гербарного листа. Якщо рослина не може поміститись її згинають зигзагом. Великі трав’янисті рослини розрізають на декілька частин та беруть верхівку пагону із квітками, підземну частину разом із нижньою частиною пагону та 2-3 шматочки від середини пагону. Для опрацювання гербарію рекомендовано використовувати: 1. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов В.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Наук. думка, 1987. – 548 с. 2. Флора Европейской части СССР. Т. 4. Покрытосеменные, двудольные, однодольные/ Под ред. А.А. Фёдорова. – Л.: Наука, 1979. – 355с. 3. Флора CCСР. Т. 8. М: Наука,, 1953. – 527с. 4. Флора УРСР. Т. 5. Киев: Изд-во АН Української ССР, 1953. – 527с. Видову приналежність рослин уточняти за конспектом флори південного сходу України: 1. Кондратюк Е.Н., Бурда Р.И., Остапко В.М. Конспект флоры юго-востока Украины. Сосудистые растения. - Киев: Наук. думка, 1985. – 272 с.
Зразок оформлення сторінки гербарію представлений на рис.2. Студенти повинні мати на увазі: 1. Забороняється збирати рідкі декоративні й зникаючі рослини. Дбайливого відношення вимагають рослини, що мають цибулини, кореневища, бульби (лілейні, орхидні й ін.). 2. Забороняється збирати будь-які рослини в рослинних співтовариствах, що займають невеликі території. 3. Забороняється збирати рослини на територіях заповідників, заказників ботанічних садів, у парках, лісопарках, а так само в місцях оголошених пам'ятниками природи. Правила визначення рослин: 1. Розглянути гербарний матеріал та проаналізувати морфологічні ознаки рослини за планом: - життєва форма: трав'яниста (однорічне, дворічне, багаторічне), чагарникова, деревна - коренева система: стрижнева, мичкувата - видозміни кореня: коренеплоди, кореневі бульби - підземні видозміни пагона: бульби, цибулини, кореневища - надземні видозміни пагона: бульби, стрілки, вуси, колючки й ін. - розташування стебла в просторі: повзучий, прямостоячий, що стелиться, що піднімає, що чіпляється, кучерявий і ін. - форма поперечного перерізу стебла: округла, чотиригранна, тригранна, ребриста й ін. - листорозташування на стеблі: чергове, супротивне, мутовчате, прикоренева розетка - листки прості, складні, із прилистками, без прилистків - прості листки: форма листової пластинки, форма підстави листової пластинки, форма верхівки листової пластинки, форма краю листової пластинки розсічення листової пластинки - складний лист: трічастоскладний, пальчатоскладний, парноперисто- непарноперистоскладний - підлоговий тип рослини: однодомні, дводомні - квітки: обоєполі, роздільнополі, актиноморфні, зигоморфні - оцвітина: простий (чашечковидный, венчиковидный), подвійний, відсутній, окрашеный - віночок: роздільнопелюстковий, зросттнопелюстковий, язичковий, шпористий, двогубий, колесовидний, трубковидний, колокольчатий та ін. - андроцей: число тичинок, сильність, братственість - гінецей: апокарпний, ценокарпний, синкарпний, паракарпний, лизикарпний - зав'язь: верхня, нижня, напівнижня - суцвіття: колосся, кисть, голівка, кошик, парасолька, сережка, завиток і ін. - плід: листівка, горіх, горішок, зернівка, сім'янка, ягода, кістянка й ін 2. Знайти у визначнику рослин ключ для знаходження родини. Кожен щабель визначника складається з тези (правильного твердження) і антитези (неправильного твердження). Визначення починають із першого щабля: читають тезу й антитезу, порівнюють їх і вибирають ту, зміст якої підходить до ознакам обумовленої рослини. 3. Виходячи з посилання, зазначеної біля обраного твердження, поетапно знаходять назву родини. 4. Після того, як визначене сімейство, знаходять ключ для визначення роду, яким користуються аналогічно. 5. Після того, як визначений рід, знаходять ключ для визначення виду, яким користуються аналогічно. 6. Назва рослини записують із урахуванням автора, що вперше визначив цю рослину. Наприклад: Сосна обыкновенная - Pinus sylvestris L. - Сосна звичайна.
|
