III. ЛАБОРАТОРНА ЧАСТИНА ЗАНЯТТЯ

 

ЗАВДАННЯ № 1. Мікроскопіювати препарат поперечного зрізу стебла гарбуза. Вивчити особливості будови біколлатерального провідного пучка. Замалюати пучок, зробити позначення: коленхіма; склеренхіма; флоема; ситовидні трубки; клітини - супутниці; луб’яна паренхіма; ксилема; судини (трахеї); лібриформ.

ЗАВДАННЯ № 2. Мікроскопіювати постійний препарат поперечного зрізу кореневища орляка. Вивчити будову центроксилемного концентричного пучка. Замалюйте пучок і введіть позначення: флоема; ксилема.

ЗАВДАННЯ № 3. Мікроскопіювати препарат поздовжнього зрізу стебла кукурудзи. Вивчити будову закритого колатерального провідного пучка.

У всіх однодольних рослин, в тому числі і у кукурудзи, провідні судинно-волокнисті пучки замкнені (немає твірної тканини) - колатеральній. При великому збільшенні замалюйте провідний пучок кукурудзи, введіть позначення: флоема; ксилема; склеренхіма.

ЗАВДАННЯ № 4. Мікроскопіювати препарат поздовжнього зрізу стебла соняшника. Вивчити будову відкритого колатерального провідного пучка.

Замалюйте пучок і введіть позначення: флоема; ситовидні трубки; клітини-супутниці; луб’янi волокна; паренхіма серцевинних променів; камбій; ксилема; трахеї; трахеїди; деревина, паренхіма.

ЗАВДАННЯ № 5. Мікроскопіювання постійного мікропрепарат-та поперечного зрізу зародкового кореня ірису. Вивчити анатомічні особливості закладення ксилеми і флоеми, характерного для первинної будови кореня.

Замалюйте (при великому збільшенні) центральний циліндр, з прилеглою дільянкою первинної кори з одного боку циліндра. На малюнку укажіть ксилему, флоему, перицикл, ендодерму і її пропускні клітини, паренхіму первинної кори і екзодерму.

 

У кінці лабораторної частини заняття зробити висновок про значення провідних тканин в мікроскопічному аналізі рослинних об'єктів.

Тема № 6. ТКАНИНИ РОСЛИН.

ВИДІЛЬНІ ТКАНИНИ.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:Знання анатомії і морфології рослинних тканин є основою морфо-анатомічної диференціації видової приналежності рослин.

ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ.

 

1. Видільні, або секреторні тканини і структури: функції, класифікація, діагностичне значення.

2. Ендогенні і екзогенні видільні тканини і структури: особливості функціонування, розміщення в органах, класифікація.

3. Екзогенні видільні тканини і структури: особливості функціонування, місця локалізації, класифікація.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Лекційний матеріал.

2. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: - Высшая школа. – 1990, С. 41 - 50, 59 -62.

3. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Х.: Основа. – 1997, С. 63 - 70.

4. А.Г. Сербин с соавт. Медицинская ботаника. Х.: Изд-во НФаУ: „Золотые страницы”, 2003, С. 34-36, 39-43.

Додаткова:

1. Конопля Н.И. и соавт. Ботаника. Анатомия и морфология растений. - Луганск. - Шлях. – 1998, С. 55-66.

2. Хржановский В.Г. Основы ботаники с практикумом. - М. - Высшая школа. – 1969, С. 75-85:93-97.

3. М.І. Стеблянко, К.Д. Гончарова, Н.Г. Закорко Ботаніка. Київ., “Віща школа", 1995, С. 96-100, 106-118.