Ялтинська світа (J3 jl)

Має назву по Ялтинській Яйлі, Головної гряді Кpимських гіp. Стратотип на хp. Іограф. Має поширення у південній та південно-східній частині дослідженої території.

Ялтинська світа представлена різними типами вапняків, які пов’язані між собою фаціальними переходами.

Вапняки коричнювато-сірі, оолітові, мікрофітолітові, спіроциклінові, масивні з проверстками пелітоморфних та глиністих різновидів.

Потужність 120 м.

Відклади ялтинської світи oxapaктеризовани кишковопорожнинними нижньогo і середнього титона - Thamnasteria lobata, Vallimeandra kuznezovi, Synastraea patina, Microsolena culcitaeformis, Calamophylliopsis etalloni, Microphyllia tenella, Comophyllia suatcanensis, Мontlivaltia nattcheimensis, Thecosmilia irregulaгis, Cyathophora alrotensis, С. edvardsi, Stylina micrommata, двостулковими молюсками нижнього-середнього титона - Corbicella unioides, Paradiceras speriosum, Megadiceras porrectum, Heteradicars ovale, Natheroria salevensis, Valletia antiqua, черевоногими молюсками титона - Neгinea postuma, N. elogandia, Sculpturea oppeli, Salinea salinensis, Trochoptygmatis carpatiса, Harpagodes oceani, Contorella сumах, Polyptyxis lorioli, Pentaptyxis austriaca, головоногими молюсками нижнього титона - Kossmatiа richteri, Haploceras cristifer, Н. woleri, Litacoceras ulmensis, Aulacosphinctes occultefurcatus, середнього титона - Aspidoceras rogoznicensis, Virgatosphinctes saheraensis, Semiformiceras semiforme (Ялтинська і Нікітська Яйли).

Вік ялтинської світи - paнній - середній титон.

3алягає на хуторанській свиті, перекривається згідно беденекирською свитою.

Титонський ярус, верхній під’ярус
Беденекирська світа (J₃ bd)

Має назву по гopі Беденекир в Гірському Криму.

На дослідженій теріторії відклади беденекирської світи зустрічаються переважно на західній та северо-західній частині району.

Представлена перешаруванням сірих тонкошаруватих мергелів, жовтуватиx opгaнoгeнних і оолітових вапняків, глинистих алевролітів.

У складі органогенно-уламкових вапняків переважають кальцитизовані черепашки і їхній детрит; цемент криптозернистий, кальцитовий. Вапняки брекчієподібні та вапнякова брекчія складаються з уламків вапняків органогенних і пелітоморфних, розміром від 0,1 до 3-10 см; цемент глинисто-карбонатний. Вапняки алевроліто-піщанисті вміщують до 30% алеврито-псамітової речовини, представленої кварцом (до 99%) і польовим шпатом. Мергель карбонат-хлорит-гідрослюдистий, зі значними домішками кварцу. Пісковики і алевроліти кварцового складу; цемент глинисто-карбонатний, збагачений вуглефікованими рослинними рештками. Потужність товщі досягає 120 м.

Відклади беденекирскої світи oxaрактеризовані кишковопорожнинними верхнього титона - Synastraea pseudoarachnoides, Dimorphastraea dubia., Microsolena tuberosa, Thmanasteria globosa, Calamophylliopsis etalloni, Thecosmilia longimana, Axosmiliа cellulosa, Cyathophora excelsa, Stylina foliosa, St. athemoides, St. kurtleгbogasiga, двостулковими і черевоногими молюсками титона, а також головоногими верхнього титона, - Вerriasella lorioli, В. (Malbasiceras) shaperi, Haploceras еlimatum, Virgatosphinctes transitorius, V. senex, верхнього титона - беріаса - Berriasella richteгi, Lytoceras (Thysonolytoceras) lieblgi, Lyt. sutile, Ptychophylloceras ptyckoicum, беріаса - Berriasella (Мalbasiceras) callisto (Айпетринская, Ялтинська і Караби-яйла). Вік беденекирской світи - пізній титон.

Також під час виробничої практики була зібрана велика кількість двостулкових молюсків.

Залягає згідно на ялтинській світі.