Тема 3. Соціальні аспекти природознавства

Питання:

1. Природознавство та ідеологія (ідеологія як форма цілісного світогляду, природознавство як уявлення про світ, взаємозв’язок природознавства та ідеології).

2. Природознавство як продуктивна сила в суспільстві (взаємозв’язок природознавства та техніки, науково-технічний прогрес, науково-технічні революції).

3. Роль природознавства в сучасному суспільстві (природознавство та новітні технології, сучасні ідеології та природознавство, природознавство та релігія у сучасності).

4. Небезпечні соціальні наслідки розвитку природознавства (об’єктивне домінування зв’язків «природа–людина» на сучасному етапі розвитку суспільства, споживче відношення людини до природи в сучасності, непередбачуваність втручання людини в природу (генна інженерія, енергетика, забруднення тощо)).

5. Необхідність «натуралізації» сучасної культури (антропоцентризм та антропоморфізм сучасної культури, ігнорування в суспільній свідомості зв’язків «природа-людина», неадекватне вирішення через це суспільних проблем).

В ході самостійної роботи студенти знайомляться з першоджерелами та пишуть реферати.

 

3.2. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ЇХ ВИКОНАННЯ

 

Студентська реферативна робота – це письмова самостійна праця на обрану тему. Вона спрямована на формування навичок науково-дослідної діяльності майбутнього фізика та на його вміння розглядати проблему в комплексі, у взаємозв’язку з декількома різними її аспектами. Виконуючи цю роботу, студент повинен показати, наскільки глибоко він самостійно вивчив джерела й літературу, як самостійно розібрався в головних проблемах та конкретних питаннях своєї теми.

Студент самостійно обирає тему реферату та консультується з викладачем щодо науково-дослідної літератури та розробляє план реферату. Окрім науково-дослідницької літератури, студент зобов’язаний ознайомитись та використовувати першоджерела – праці мислителів, періодичні видання та інше. Робота оформляється згідно з існуючими вимогами.

Структура реферату (рекомендований загальний об’єм – 0,3-0,5 друкарського аркуша (13-20 тисяч знаків)

1. Титульна сторінка.

2. План роботи

3. Текст: а) вступ, б) 2-3 розділи, в) висновки

4. Список використаної літератури (рекомендовано не менше 5 джерел).

 

Тематика робіт:

1. Ідеї еволюціонізму в біології – історія та сучасність.

2. Життя як система.

3. Самоорганізація живих систем.

4. Основні методи та загальні проблеми біологічної класифікації.

5. «Генетична картина» живого: проблеми та протиріччя.

6. Соціобіологія: основні ідеї та принципи.

7. Основні принципи організації хімічної форми матерії.

8. Самоорганізація хімічних форм матерії (синергетика).

9. Різноманіття хімічної форми матерії як необхідна умова існування людини та суспільства.

10. Особливості планети Земля серед інших планет.

11. Основні «локальні» умови виникнення та існування живого.

12. Основні «локальні» умови антропосоціогенезу.

13. «Екологічні кризи» на планеті Земля: історія та сучасність.

14. Особливості сучасної екологічної ситуації.

15. Основні принципи взаємозв’язку людини та екосистеми.

16. Основні критерії існування у фізиці та математиці.

17. Критерії істини в математиці та фізиці.

18. Математичні та фізичні об’єкти: схожість та відмінності.

19. Теорема Гьоделя та її філософське узагальнення.

20. Значущість «зовнішніх» обґрунтувань для будь-яких формальних систем.

21. Основні парадокси теорії множин та їх філософські висновки.

22. Чи можливе існування інших математик?

23. Онтологічне обґрунтування існування нескінченно малих.

24. Проблема нескінченності у філософії та математиці.

25. Неевклідові геометрії – історія розвитку.

26. Евклідова та неевклідові геометрії – співвідношення загального та особливого.

27. Геометрія Всесвіту – між фізикою та математикою.

28. Вплив класичної науки на ідеологічні уявлення суспільства XIX століття.

29. Марксизм та природознавство.

30. Сучасні ідеологеми та природознавство.

31. Природничі підґрунтя науково-технічного прогресу.

32. Промислові революції XVIII та XIX століть та природознавство.

33. Сучасні перспективні напрямки НТП та сучасне природознавство.

34. Взаємовідносини релігії та науки – історичний екскурс.

35. Чи потрібен діалог релігії та науки в сучасності?

36. Людина та природа – співвідношення цілей та засобів.

37. Генна інженерія – «за» та «проти».

38. Енергетичні проблеми сучасного суспільства.

39. Чи може бути в природничих науках ситуація постмодерну?

40. Наука та культура – основні протиріччя сучасної епохи.

41. Глобальні проблеми сучасності та роль природознавчих дисциплін в їх вирішенні.

42. Співвідношення семантичної та емпіричної складової в структурі теоретичного знання.

43. Трихрівнева структура теоретичного знання.

44. Єдність та різноманіття «світів» природи (мікросвіт, макросвіт, мегасвіт).

45. Гносеологічна безодня та … (на вибір: фізика, астрономія, космологія, біологія, тощо).

46. Ідея атомізму в античності та сучасності.

47. Проблема ефіру: від Аристотеля до Майкельсона.

48. Еволюція уявлень про простір та час.

49. Філософські аспекти проблеми прискореного розширення Всесвіту.

50. Фізичний вакуум як філософська проблема.

51. Від простого до складного: ранні етапи еволюції Всесвіту.

52. Проблеми емпіричної верифікації деяких теорій сучасної фізики.

53. Космологічні погляди Платона та Аристотеля («Темей», «Про небо»).

54. Методологічні засади «коперніканської революції».

55. Релятивістська космологія – логіка виникнення та розвитку.

56. Сучасна космологічна картина світу.

57. Становлення ідеї еволюції Всесвіту.

58. «Інші світи» – минуле та сучасне.

59. «Фінальні» етапи еволюції Всесвіту.

60. Людина та Всесвіт – принципи взаємодії.

61. Ідея ноосфери у світі сучасного природознавства.

62. Теологічна інтерпретація антропного принципу: «за» та «проти».

63. Умови виникнення диференціації природничонаукового знання.

64. Проблема об’єднання знань у сучасному природознавстві.

65. Проблема «розуміння» в контексті контактів із позаземними цивілізаціями.

66. Релігійний аспект проблеми позаземних цивілізацій.

67. Основні принципи існування та розвитку високоорганізованих форм матерії (цивілізацій).

68. Інші світи – інші культури?

69. Онтологічні засади квантової картини світу.

70. Парадокс ЄПР та його філософське значення.

71. Природа імовірностей у квантовій механіці.

72. Копенгагенська інтерпретація квантової механіки

73. Багатосвітова інтерпретація квантової механіки.

74. Холістична інтерпретація квантової механіки.

75. Загальність зв’язків у природі та соціумі.

76. Єдність та різноманіття світу.

77. Різноманіття та невичерпаність матерії і сучасне природознавство.

 

3.3. ЗАВДАННЯ ТА ВПРАВИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

1. Назвіть основні риси природознавства. Чи є математика природничонауковою дисципліною і чому?

2. Чи можете ви чітко вказати межу, яка відокремлює природничонаукові дисципліни та філософію? Відповідь обґрунтуйте.

3. Які, на ваш погляд, найбільш суттєві відмінності природничонаукових дисциплін від філософії?

4. Розкрійте ваше розуміння поняття «природа».

5. Що є спільного в поняттях «фізика», «фізіологія», «фізкультура»? Який первинний сенс цих понять?

6. Прокоментуйте наступні строки: «О, сколько нам открытий чудных, готовит просвещенья дух, и опыт сын, ошибок трудных, и гений парадоксов друг, и случай, бог изобретатель…» (А. С. Пушкин)

7. Чи згодні ви зі словами: «Если бы Невтон не лежал в саду под яблоней и ежели бы яблоко по случаю не упало ему на голову, может быть, что бы мы и по сие время в равном неведении о движении небесных тел обращались, и о бесчисленном множестве явлений от того зависящих…» (Л. Эйлер)? Відповідь обґрунтуйте.

8. Наведіть приклади мікро-, макро- та мегаявищ та їх взаємозв’язок.

9. Наведіть приклади «Гносеологічної безодні».

10. Як, на ваш погляд, у наступних словах співвідносяться проблеми філософії та природознавства: «Сквозь оболочку мира глаз твой не видит жизни сокровенной, Так научись глазами сердца глядеть на таинства Вселенной, На всё, что зримо и телесно, гляди открытыми глазами, Но сердце научи увидать изнанку видимости бренной». (Рудаки).

11. Які основні погляди на простір та час існували в історії науки?

12. Чому субстанційна концепція простору та часу має таку назву?

13. Чому реляційна концепція простору та часу має таку назву?

14. Чи можливо, на ваш погляд, існування інших форм матерії, окрім речовини та поля? Відповідь обґрунтуйте.

15. Чи може сучасна наука дати відповідь на питання: «Был ли в самом начале у мира исток? Вот загадку, которую задал нам Бог, мудрецы толковали о ней как хотели, не один разрешить её толком не смог» (Омар Хайям)? Чим відрізняються відповідь сучасної науки від відповідей мудреців епохи Омара Хайяма?

16. Як співвідносяться із сучасними уявленнями про Всесвіт слова М. В. Ломоносова: «Открылась бездна звезд полна, звездам числа нет, бездне дна»?

17. Яка логіка була у відповіді кухаря: «Случилось вместе два Астронома в пиру И спорили весьма между собой в жару. Один твердил: «Земля вертясь круг Солнца ходит»; Другой, что Солнце все с собой планеты водит. Один Коперник был, другой слыл Птоломей. Тут повар спор решил усмешкою своей. Хозяин спрашивал: «Ты звёзд теченье знаешь? Скажи, как ты о сём сомненье рассуждаешь?» Он дал таков ответ: «Что в том Коперник прав, Я правду докажу, на солнце не бывав. Кто видел простака из поваров такова, Который бы вертел очаг вокруг жаркова?»» (М. В. Ломоносов)?

18. У світлі сучасних уявлень про світ та Всесвіт чи мають буквальний сенс слова Б. Л. Пастернака: «И страшным, страшным креном, к другим, невидимым вселенным, повёрнут Млечный Путь»?

19. Небо (античн.), космос, світ, Всесвіт, простір та час, Універсум. Поясніть, що ви розумієте під цими термінами, що, на вашу думку є їх логічним об’ємом.

20. Чи згодні ви з Омаром Хайямом: «Круг небес ослепляет нас блеском своим, Ни конца, ни начала его мы не зрим. Этот круг недоступен для логики нашей, Меркой разума нашего неизмерим»? Відповідь обґрунтуйте.

21. У світлі антропного принципу поясніть, які фізичні та космологічні умови є необхідними для існування людини.

22. У світлі антропного принципу поясніть, які геофізичні умови є необхідними для існування людини.

23. Які соціальні чинники обумовлюють перехід від «традиційних» дисциплін до комплексних проблем у сучасному природознавстві.

24. Поясніть усі складові формули Дрейка. Чи враховує вона всі фактори, що визначають існування цивілізацій? Відповідь обґрунтуйте.

25. Наскільки вдалою є, на ваш погляд, класифікація цивілізацій, запропонована М. С. Кардашовим. Відповідь обґрунтуйте.

26. Яке, на вашу думку, найбільш вдале вирішення астросоціального парадоксу.

27. Які протиріччя, на ваш погляд, має багатосвітова інтерпретація квантової механіки.

28. Як ви розумієте поняття «цілісність», що є ключовим у концепції реляційного холізму.

29. Яка з інтерпретацій квантової механіки, на ваш погляд, є найбільш вдалою?

30. Які зв’язки у системах «людина - природа» та «людина - людина» є найбільш важливими у сучасності.

 

3.4. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Що є предметом природознавства?

2. Чим відрізняється методологія вивчення навколишнього світу в природознавстві та філософії?

3. Навіщо, окрім суто прагматичних цілей, потрібне природознавство?

4. Розкрийте сенс поняття «система».

5. Що таке принцип системної організації?

6. Розкрийте сенс поняття «еволюція».

7. Що таке принцип еволюції?

8. Що являє собою гіпотетико-дедуктивний метод?

9. Які складові теоретичного знання?

10. Яка основна суть проблеми «гносеологічної безодні»?

11. Які основні риси простору та часу в субстанціональній концепції?

12. Які основні риси простору та часу в реляційній концепції?

13. Який сенс вкладала антична наука та наука Нового часу в поняття «матерія»?

14. Який сенс вкладала класична наука XIX століття в поняття «матерія»?

15. Який сенс вкладає сучасна наука в поняття «матерія»?

16. Яка основна суть концепції виникнення Всесвіту з фізичного вакууму?

17. Як виникло існуюче різноманіття фізичних форм матерії?

18. Які емпіричні підстави теорій, що описують етапи еволюції раннього Всесвіту?

19. Які основні риси уявлень про космос в античності?

20. Які основні рису уявлень про космос у Новий час та в класичній науці XIX століття?

21. Що принципово нового внесла наука XX століття у наші уявлення про космос?

22. Яким бачиться космос як система в сучасній науці?

23. Наведіть приклади еволюції космічних об’єктів. Чи є у Всесвіті об’єкти, що не еволюціонують?

24. Які основні етапи еволюції Всесвіту як цілого?

25. Які основні етапи еволюції раннього Всесвіту?

26. Якою є еволюція Всесвіту на сучасному етапі та в майбутньому?

27. Чому антропний принцип був сформульований тільки у другій половині XX століття?

28. У чому полягає сутність антропного принципу?

29. Які основні рішення проблеми, що ставить антропний принцип?

30. Що таке «російський космізм»? Наведіть приклади філософів та вчених цього напрямку.

31. Чи є дисциплінарний розподіл абсолютним?

32. Наведіть приклади міждисциплінарних досліджень у природознавстві.

33. Розкрийте сенс поняття «цивілізація». Чи є відмінність у його тлумаченні в культурологічному та природничонауковому (позаземні цивілізації) значенні?

34. Які фактори є визначальними для виникнення та розвитку цивілізації.

35. Що таке парадокс Фермі та як його можна вирішити?

36. У чому полягають основні філософські проблеми квантової механіки?

37. Яка основна суть копенгагенської інтерпретації квантової механіки?

38. Яка основна суть багатосвітової інтерпретації квантової механіки?

39. У чому полягає основна ідея реляційного холізму?

40. Чому множинний опис світу не є універсальним?

41. Розкрийте сенс поняття «зв’язок». Яку роль відіграють зв’язки в природі? Наведіть приклади.

42. Яку роль відіграють зв’язки в суспільстві? Наведіть приклади.

43. Чому зв’язки між природою та людиною є домінуючими в сучасності?

 

РОЗДІЛ 4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО КУРСУ

 

1. Природознавство: визначення, характерні риси, відмінності від інших наук.

2. Взаємозв’язок природознавства та філософії.

3. Світоглядні функції природознавства.

4. Принцип системної організації в сучасному природознавстві.

5. Принцип глобальної еволюції в сучасному природознавстві.

6. Трирівнева модель теоретичного знання.

7. Проблема «гносеологічної безодні» в сучасному природознавстві.

8. Основні складові природи як фізичної системи (простір, час, матерія). Загальна характеристика.

9. Уявлення про структуру матерії в античному та новочасовому природознавстві.

10. Уявлення про структуру матерії в класичному (XIX століття) та посткласичному (XX століття) природознавстві.

11. Сучасні уявлення про структуру матерії.

12. Уявлення про простір та час у класичному (XIX століття) природознавстві (субстанціональна концепція).

13. Уявлення про простір та час у посткласичному (XX століття) природознавстві (реляційна концепція).

14. Сучасні уявлення про простір та час.

15. Проблема виникнення простору, часу та матерії.

16. Основні етапи еволюції фізичної форми організації матерії.

17. Взаємозв’язок принципу системної організації та принципу еволюціонізму в сучасній фізиці.

18. Еволюційний перехід від фізичної до хімічної та біологічної форми організації матерії.

19. Уявлення про космос як систему в античному природознавстві.

20. Уявлення при системну організацію Всесвіту в природознавстві Нового часу та класичної науки (XIX століття).

21. Сучасні уявлення при системну організацію Всесвіту.

22. Сучасна мультиверсальна картина світу.

23. Виникнення та розвиток ідеї еволюції в астрономії та космології.

24. Основні положення теорії «гарячого Всесвіту» Г. Гамова.

25. Еволюція космічних об’єктів у сучасному Всесвіті (планети, зірки, галактики).

26. Метрична еволюція та еволюція Всесвіту як цілого.

27. Сучасний етап еволюції Всесвіту та фактори, які його визначають.

28. Проблема майбутньої еволюції Всесвіту.

29. Сутність антропного принципу та його зв’язок із системною організацією матерії.

30. Різноманіття формулювань антропного принципу.

31. «Російський космізм».

32. Дисциплінарна різноманітність природничих знань.

33. Комплексність проблеми позаземних цивілізацій.

34. Основні принципи існування цивілізації та розвиток цивілізації у майбутньому.

35. Теорія існування позаземних цивілізацій. Формула Дрейка.

36. Проблема контактів із позаземними цивілізаціями.

37. Астросоціальний парадокс (парадокс Фермі).

38. Основні проблеми квантового опису світу (редукція хвильової функції, несилова кореляція частинок, первинність імовірностей тощо).

39. Копенгагенська інтерпретація квантової механіки.

40. Багатосвітова інтерпретація квантової механіки.

41. Холістична інтерпретація квантової механіки.

42. Системність та еволюціонізм у науках про Землю та планети.

43. Принципи еволюції та системності в хімії.

44. Принципи еволюції та системності в науках про живе (біології).

45. Системність та еволюціонізм в екології.

46. Основні філософські проблеми математики.

47. Різноманітність зв’язків у сучасному природознавстві та суспільстві.

48. Світ як сукупність різноманіття зв’язків.

 

РОЗДІЛ 5. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

5.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА (монографії та посібники)

 

1. Александров Ю. В. Астрономія: Історико-методологічний нарис. – К.: Сфера, 1999. – 88 с.

2. Александров Ю. В. Фізика планет. – ІЗИН – ХДУ – Київ, 1996. – 423 с.

3. Гудков Н. А. Идея «великого синтеза» в физике. – К.: Наукова думка, 1990. – 121 с.

4. Идлис Г. М. Революция в астрономии, физике и космологии. – М.: Наука. 1985 – 232 с.

5. Кузнецов Б. Г. История философии для физиков и математиков. – М.: Наука, 1982. – 245 с.

6. Латыпов Н. Н, Бейлин В. А., Верешков Г. М. Вакуум, элементарные частицы и вселенная. – М.: Издательство МГУ, 2001. – 232 c.

7. Онтология вступлений классики естествознания / Сост. С. П. Капица – М.: Наука, 1973. – 598 с.

8. Павленко А. Н. Европейская космология – основание эпистемологического поворота. – М.: Интрада, 1997. – 257 с.

9. Пугач Б. Я. Фундаментальные проблемы истории и философии науки. – Харьков: Факт, 2004. – 536 с.

10. Стёпин В. С. Теоретическое знание: структура, историческая эволюция – М.: Прогресс-традиция, 2000. – 743 с. (Вступ та перша глава).

11. Цехмистро И. З. Холистическая философия науки – Сумы: Университетская книга, 2002. – 364 с.

 

5.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА (монографії та посібники)

 

1. Александров Ю. В. Основи релятивістської космології: Навчальний посібник. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2004. – 134 с.

2. Алексеев И. С., Овчинников Н. Ф., Печонкин А. А. Методология обоснования квантовой теории. – М.: Наука, 1984. – 333 с.

3. Афанасьев В. Г. Мир живого: системность, эволюция, управление. – М.: Наука, 1986. – 352 с.

4. Бердников В. А. Эволюция и прогресс. – Новосибирск: Издательство СО АН СССР, 1991. – 278 с.

5. Блауберг И. В., Юдин Э. Г. Становление и сущность системного подхода – М.: Наука, 1973. – 418 с.

6. Бруно Дж. О Бесконечности, вселенной и мирах. – М.: Соцэкгиз, 1936. – 245 с.

7. Введенов М. Ф., Кремянский В. И. Некоторые философские проблемы современной биологии. – М.: Наука, 1965. – 197 с.

8. Газенко О. Г., Пестов И. Д., Макаров В. И. Человечество и космос. – М.: Наука, 1987. – 272 с.

9. Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое: Пер. с нем. – М.: Наука, 1989. – 400 с.

10. Грант В. Эволюционный прогресс: критический обзор эволюционных теорий. – М.: Мысль, 1991. – 265 с.

11. Грин Б. Элегантная Вселенная. Суперструны, скрытые размерности и поиски окончательной теории. – М.: Едиториал УРСС, 2004. – 288 с.

12. Девис П. Суперсила: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 272 с.

13. Депенчук В. С., Крисаченко В. С.Экология и теория эволюции. – М.: Наука, 1987. – 283 с.

14. Долгов А. Д., Зельдович, Я. Б., Сажин М. А. Космология ранней вселенной. – М.: Издательство Московского университета, 1988. – 244 с.

15. Дисциплинарность и взаимодействие наук / Кедров Б. М., Юдин Б. Г., Огурцов А. П., Фомин А. С., Кара-Мурза С. Г. – М.: Наука, 1986. – 280 с.

16. Кастлер Г. Возникновение биологической организации. – М.: Наука, 1967 – 250 с.

17. Кедров Б. М. Классификация наук. Прогноз К. Маркса о науке будущего – М.: Мысль, 1985. – 543 с.

18. Климишин Н. А. Открытие Вселенной. – М.: Наука, 1987. – 320 с.

19. Колчинский И. Г. Наблюдение и факт в астрономии. – Киев: Наукова думка, 1982. – 104 с.

20. Кузнецов В. И. Проблема «универсалий» в физическом познании. – К.: Наукова думка, 1987. – 172 с.

21. Кун Т. Структура научных революций: Пер. с. англ. М.: Наука, 2002. – 288 с.

22. Линде А. Д. Физика элементарных частиц и инфляционная космология. – М.: Наука, 1990. – 256 с.

23. Лисеев И. К. Философский анализ оснований биологии. – М.: Наука, 1991. – 423 с.

24. Максимов А. А. Введение в современное учение о материи и движении. – М.: ОГИЗ, 1941. – 168 с.

25. Мостепаненко А. М. Проблема существования в физике и космологии. – Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1987. – 153 с.

26. Науки в их взаимосвязи. История. Теория. Практика / Б. М. Кедров, В. Л. Рабинович, А. П. Огурцов и др.; АН СССР. Ин-т истории естествознания и техники. – М.: Наука, 1988. – 287 с.

17. Окунь А. Б. Физика элементарных частиц. – М.: Наука, 1988. – 274 с.

28. Панникук А. История астрономии: Пер. с англ. – М.: Наука, 1966. – 592 с.

29. Пастушный С. А. Генетика как предмет философского анализа. – М.: Мысль, 1981. – 343 с.

30. Рис М. Наша космическая обитель: Пер с англ. – Москва–Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2002. – 192 с.

31. Розенталь И. Л. Геометрия, динамика, Вселенная. – М.: Наука. 1987. – 145 с.

32. Сажин А. М. Современная космология в популярном изложении. – М.: Едиториал УРСС, 2002. – 240 с.

33. Струве О., Зебергс В. Астрономия XX века: Пер. с англ.– М.: Мир, 1968. – 548 с.

34. Турсунов А. Основания космологии. – М.: Мысль, 1979. – 237 с.

35. Турсунов А. От мифа к науке. – М.: Политиздат, 1973. – 152 с.

36. Тягло А. В. Становление научной концепции целостности. – Харьков: Вища школа, 1989– 133 с.

37. Философский анализ особенностей развития современного естествознания / Лукьянец В. С., Мороз А. Я., Озадовская Л. В., Ратников В. С., Храмова В. Л. – К.: Наукова думка, 1984. – 232 с.

38. Шаров А. С., Новиков И. Д. Человек, открывший взрыв Вселенной. – М.: Наука, 1989. – 208 с.

39. Шкловский И. С. Вселенная. Жизнь. Разум. – 6-е. изд., доп. – М.: Наука, 1987. – 320 с.

40. Югай Г. А. Философские вопросы теоретической биологии. – М.: Наука, 1976 – 297 с.