Розрахунок біоритмів людини

ЗМІСТ

1. Загальні вказівки

2. Мета і завдання курсової роботи

3. Тематика, зміст і обсяг курсової роботи

4. Зміст курсової роботи

5. Порядок виконання курсової роботи

5.1.Розрахунок тепінг-теста

5.2.Розрахунок біоритмів людини

5.3.Розрахунок фактично допустимих концентрацій шкідливих речовин 5.4.Розрахунок витрат фізичного навантаження людини при виконанні основних видів робіт.

5.5.Розрахунок сумарної маси вантажів,що переміщуються при виконанні

основних видів робіт.

5.6.Надання першої долікарської допомоги

 

1. ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Метоювивчення дисципліни є формування знань студентів про механізми медико-біологічної взаємодії людини з чинниками місця існування, про наслідки дії травмуючих, шкідливих і вражаючих чинників, про принципи їх санітарно-гігієнічного нормування.

Методичні вказівки до курсового проекту з дисципліни “Безпека експлуатації будівель та споруд” складені відповідно до робочої програми курсу “Медіко-біологічні основи охорони праці”.

Роботу над курсовим проектом починають з вивчення нормативної літератури. Оформлення курсового проекту проводять на підставі діючих стандартів ЕСКД, ДСТУ 3008-95, ГОСТ 7.32-91 та інструкцій по оформленню текстових документів, креслень.

Розрахунково-пояснювальна записка починають з титульного аркуша, далі йдуть завдання на виконання проекту та зміст записки. Закінчується записка списком використаної літератури.

Текст записки повинен бути технічно й літературно грамотним, скорочення слів, крім загальноприйнятих, не допускають. Розрахунково-пояснювальна записка містить розрахункові, довідкові матеріали, таблиці, креслення, схеми, що пояснюють виконані розрахунки і операції медіко-біологічних процесів. Вона складається з окремих розділів відповідно до змісту курсової роботи.

 

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

В ході еволюції в організмі людини сформувалися механізми, що забезпечують пристосування до різних умов життя і стабілізацію активності органів і систем організму в певних функціональних діапазонах. Можливості організму реагувати на зовнішні і внутрішні обурення відносно обмежені, але комбінація різних реакцій розширює можливості організму, що спостерігається при його взаємодії із зовнішнім середовищем.

Негативні дії на організм можуть надавати різні надзвичайні подразники (чинники зовнішнього середовища) – фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні і ін. Ступінь їх шкідливості відносний залежно від супутніх умов і стану зовнішнього і внутрішнього середовища організму. Вплив всіх цих чинників відбувається в конкретних соціальних умовах існування, яке має нерідко вирішальне значення в забезпеченні безпеки життєдіяльності.

Завдання курсової роботи – сформувати у майбутніх фахівців сучасні уявлення про травмонебезпечні і шкідливі чинники місця існування;

- узагальнити отримані знання про дію на організм людини фізичних, хімічних, психофізіологічних і біологічних чинників;

- ознайомити студентів з санітарно-гігієнічною регламентацією і стратегічним напрямом попередження професійних і інших захворювань;

- прищепити навики застосування придбаних знань для попередження професійних і інших захворювань.

Написання курсової роботи сприяє розвитку мотивації стратегічного мислення інженерів, а отримані знання дозволяють розвинути багатоаспектні відносини до навколишнього світу і самому собі. Підсумком вивчення дисципліни повинна стати корекція життєдіяльності майбутніх інженерів як в повсякденному житті, так і в екстремальних умовах.

3. ТЕМАТИКА, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тематика курсової роботи: «Психо-фізіологічні особливості працюючих при виконанні основних видів робіт.»

Для профілактики виробничого травматизму пов’язаного з професійноюдіяльністю людини, ставиться ряд завдань, виконання яких забезпечують в першу чергу удосконаленням трудового процесу.

Для визначення інженерних рішень з профілактики і зниження травматизму треба знати причини нещасних випадків і виробничі фактори, що сприяють виникненню небезпечних ситуацій.

4. ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ:

Загальні положення.

1.Розрахунок тепінг-теста.

2.Розрахунок біоритмів людини

3.Розрахунок теплообміну тіла людини з довкіллям

4. Розрахунок та оцінка умов життєдіяльності по чинниках шкідливості і травмоопасності.

5.Надання першої долікарської допомоги.

Курсова робота складається з розрахунково-пояснювальної записки, де наводяться відповідні розрахунки й теоретичні обгрунтування, обсягом 20-25 сторінок рукописного тексту

 

5. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

На початку роботи над курсовою роботою студент обґрунтовує доцільність вимог нормативних документів щодо процесів і механізмів адаптації людини до умов навколишнього середовища. Працюючи з матеріалами конспекту з дисципліни “Медіко-біологічні основи охорони праці” та відповідною літературою, студент вивчає основи гігіенічного нормування чинників навколишнього середовища, основи промислової токсикології, фізіологію сенсорних систем людини.

5.1.Розрахунок тепінг-теста

Послідовність розв’язання задачі:

Устаткування. Стандартні бланки, що є листами папери (203x283), розділені на шість розташованих по три в ряд рівних прямокутника, секундомір, олівець.

Мета:За допомогою тепінг-теста визначити властивості нервової системи за психомоторними показниками.

Протокол дослідження

№ квадрата	Проміжок часу роботи	Кількість поставлених крапок
1-й	0-5
2-й	6-10
3-й	11-15
4-й	16-20
5-й	21-25
6-й	26-30

Графік працездатності

Проміжний тип.

Висновок: темп роботи знижується після перших 10-15 секунд. Цей тип розцінюється як проміжний між середньою і слабкою силою нервової системи — середньо-слабка нервова система;

Розрахунок біоритмів людини

Мета:дослідити біоритми людини.

Умови завдання:

1) Необхідно дослідити місячні біоритми людини на13 жовтня 2011 року.

2)15 травня 1992 рік-дата народження.

3)Розрахувати кількість прожитих років.

- розраховуємо кількість прожитих років за формулою:

Н=(В-С)-1 (1),

Де Н- кількість повністю прожитих років,В- рік на час дослідження місячних біоритмів;С-рік народження.

Н=(2011-1992)-1=18років.

- встановлюємо кількість високосних років за таблицею:

Високосні роки
1956 1976 1960 1980 1964 1984 1968 1988 1972 1992

Їх число-5.

- встановлюємо кількість прожитих років у рік народження і поточному році до заданої дати.

- Розраховуємо загальну кількість прожитих днів,за формулою: D=365*(H-L)+366*L+R+T,

де D- загальна кількість прожитих днів;Н- кількість повністю прожитих років; L- кількість високосних років; R- кількість прожитих днів у рік народження;Т-кількість до заданої дати.

Визначаємо кількість днів,що прожили в рік народження:

R=3+15+6*31+4*30=324днів

У поточному році до заданої дати:

Т=5*31+3*30+28+13=286днів

Загальну кількість прожитих днів:

D=365*(18-5)+366*5+324+286=7185

Для фізичних: N1=7185/23=312,39=312,4

Для емоційних: N2=7185/28=256,60=257,6

Для інтелектуальних: N3=7185/33=217,72=217,7

Таким чином,на час дослідження пройшло 312 повних періодів фізичних,257-емоційних,217-інтелектуальних циклів,отже залишок до фізичних біоритмів 23*0,4=9днів, емоційних 28*0,6=17днів,інтелектуальних 33*0,7=23дні.

Критичний день для фізичних біоритмів настане через 23-9=14 днів,емоційні - 28-17=11днів,інтелектуальні – 33-23=10днів.Це буде відповідати таким датам:для фізичних місячних біоритмів першим критичним днем після заданої дати буде 13жовтня+14днів=27жовтня,емоційні-13 жовтня +11 днів=24 жовтня,інтелектуальні-13 жовтня+10 днів=23 жовтня.

Фаза місячних біоритмів:

Для фізичного-на 13 жовтня 2011року буде 9 день циклу,

Для емоційного-17 день циклу,

Для інтелектуального-23 день циклу.

Це відповідатиме критичному дню фізичного і негативним фазам емоційного та інтелектуального місячного біоритму.

Місячний біоритм,що досліджувався	Дата дослідження	Дата народження	Кількість прожитих днів	Кількість повних періодів	Залишок днів	Дата критичного дня	Фаза місячного біоритму
фізичний	13.10.11	15.05.92				27.10.11	Критичний
Інтелектуальний	13.10.11	15.05.92				24.10.11	Негативний
емоційний	13.10.11	15.05.92				23.10.11	Негативний

 

 

5.3.Розрахунок теплообміну тіла людини з довкіллям;

Мета: навчитися визначати вплив на організм інтенсивності теплообміну тіла людини з довкіллям.

Між людиною і довкіллям відбувається безперервний процес теплообміну. Нормальне протікання фізіологічних процесів в організмі людини можливо лише тоді, коли що утворюється в організмі тепло повністю відводиться в зовнішнє середовище, тобто коли має місце тепловий баланс.

Організм людини володіє здатністю залежно від конкретних метеорологічних умов і тягаря праці регулювати теплообмін із зовнішнім середовищем, забезпечуючи необхідну постійність температури тіла і збереження нормального теплового стану. Регулювання теплообміну здійснюється шляхом зміни кількості тепла, що виробляється в організмі, і шляхом збільшення або зменшення його передачі в довкілля за рахунок відповідних реакцій одного з основних механізмів пристосування –терморегуляції.

Терморегуляція – сукупність фізіологічних процесів, що забезпечують постійність температури тіла людини в допустимих фізіологічних кордонах 36,4 – 37,5 °С. Даний діапазон температур внутрішніх органів людини найбільш сприятливий для протікання в організмі біохімічних реакцій і діяльності мозку.

У виробничих приміщеннях підприємств, що мають джерела теплової енергії, можлива теплова дія в трьох формах: теплове випромінювання, теплова конвекція і теплопровідність.

Види тепловіддачі від людини до довкілля. Утворення тепла в організмі людини відбувається за рахунок окислювальних реакцій і скорочення м'язів, а також поглинання тепла отримуваного ззовні від устаткування, нагрітих речовин, ламп розжарювання і ін. Віддача тепла організмом в довкілля здійснюється шляхом конвекції в результаті нагрівання повітря, що омиває поверхню тіла (у сприятливих метеорологічних умовах складає приблизно 30 % всієї тепловіддачі), випари вологи (поту) з поверхні шкіри (в середньому 20 – 29 %), теплового випромінювання на навколишні предмети, що мають нижчу чим шкіра температуру поверхні (до 60 %).

Тепловіддача – процес віддачі тепла організмом людини здійснюється:

– теплопровідністю (кондукцией);

– конвекцією (проведенням), диханням і випаром поту і вологи;

– радіацією (випромінюванням).

Деяка кількість тепла витрачається на нагрівання їжі і води під час травлення, нагрівання повітря в легенях.

Теплообмін людини при виконанні різних видів фізичної роботи значно міняється, наприклад, значно збільшуються тепловтрати випаром (конвекцією).

Теплопровідність. Теплопровідністю (кондукцией) здійснюється теплопередача від поверхні тіла людини до дотичним з ним твердим предметом.

Перенесення тепла в цьому випадку відбувається за законом Фур'є, Дж/с:

(1)

де Qконд – віддача тепла кондукцией; S – поверхня зіткнення людини з предметом, ;t1 -температура поверхні тіла, ; t2- температура поверхні тіла зіткнення, ; K – коефіцієнт теплопередачі, Вт/ ·К, рівний:

(2)

де α– коефіцієнт теплопровідності, Вт/м*К; δ – товщина шару одягу, м.

Теплопередача кондукцией через повітря складає дуже незначну величину, оскільки коефіцієнт теплопровідності непорушно повітря рівний 9,65· Вт/м·К.

Конвекція. Конвекцією здійснюється передача тепла з поверхні тіла або одягу людини рухомому біля нього повітрю. У загальному балансі тепловтрат теплопередача конвекцією складає значну долю (понад 25.30 %).

Для розрахунків тепловіддачі конвекцією можна використовувати рівняння Н.К. Вітте, засноване на обліку охолоджування кататермометра і встановлених при цьому емпіричних постійних величин:

для м/с; (3)

для м/с; (4)

де v – швидкість руху повітря, м/с; S – поверхня тіла людини, що бере участь в теплообміні, ; Тв – температура повітря, °С; Тп – температура (середня) поверхні шкіри,°С.

Розрахунок: