Тема: Робота ЕОМ у мультипрограмному режиміЩе одне нововведення в IBM-360 — мультипрограмування. У пам'яті комп'ютера могло знаходитися одночасно кілька програм, і поки одна програма чекала, коли закінчиться процес вводу-виводу, інша виконувалася. IBM-360 була першою машиною, що могла цілком імітувати роботу інших комп'ютерів. Маленькі моделі могли імітувати IBM-1401, а великі — IBM-7094, тому програмісти могли залишати свої старі програми без змін і використовувати їх у роботі з IBM-360. Деякі моделі IBM-360 виконували програми, написані для IBM-1401, набагато швидше, ніж сама IBM-1401, тому не було ніякого смислу в переробленні програм. Комп'ютери серії IBM-360 могли імітувати роботу інших комп'ютерів, тому що вони створювалися з використанням мікропрограмування. Потрібно було усього лише написати три мікропрограми: одну — для системи команд IBM-360, іншу — для системи команд IBM-1401 і третю — для системи команд IBM-7094. Вимога сумісності була однієї з головних причин використання мікропрограмування. IMB-360 удалося вирішити дилему між двійковою і десятковою системою: у цього комп'ютера було 16 регістрів по 32 біта для бінарної арифметики, але пам'ять складалася з байтів, як у IBM-1401. У ній використовувалися такі ж команди для переміщення записів різного розміру з однієї частини пам'яті в іншу, як і в IBM-1401. Обсяг пам'яті в IBM-360 складав 2Мбайтів (16 Мбайт). У ті часи такий обсяг пам'яті здавався величезним. Серія IBM-360 пізніше замінилася серією IBM-370, потім IBM-4300, IBM-3080, IBM-3090. У всіх цих комп'ютерів була подібна архітектура. В середині 80-х років 16 Мбайт пам'яті стало недостатньо, і компанії IBM довелося частково відмовитися від сумісності, щоб перейти на систему адрес у 32 біта, необхідну для пам'яті обсягом у 2за байтів. Можна було б припустити, що оскільки в машин були слова в 32 біти і регістри, у них цілком могли б бути й адреси в 32 біта. Але в той час ніхто не міг навіть уявити собі комп'ютер з обсягом пам'яті 16 Мбайт. Обвинувачувати IBM у відсутності передбачення — усе рівно що обвинувачувати сучасних виробників персональних комп'ютерів у тім, що адреси в них усього по 32 біта. Можливо, через кілька років обсяг пам'яті комп'ютерів буде складати набагато більше 4 Гбайт, і тоді адрес у 32 біта буде недостатньо. Світ міні-комп'ютерів зробив великий крок вперед у третім поколінні разом з виробництвом серії комп'ютерів PDP-11, послідовників PDP-8 зі словами по 16 бітів. У багатьох відносинах PDP-11 був молодшим братом IBM-360, a PDP-1 - молодшим братом IBM-7094. І у IBM-360, і в PDP-11 були регістри, слова, пам'ять з байтами, і в обох серіях були комп'ютери різної вартості і з різними функціями. PDP-1 широко використовувався, особливо в університетах, і компанія DEC продовжувала лідирувати серед виробників міні-комп'ютерів.
Контрольні питання: 1. Мультипрограмування в IBM-360.
|
