Введение. Поняття локального нормативного акту визначається теорією держави і права

Поняття локального нормативного акту визначається теорією держави і права. Локальні нормативні акти – це нормативні приписи, що прийняті на рівні конкретного підприємства, установи, організації. До локальних нормативних актів на підприємстві належать такі документи, як статут, правила внутрішнього трудового розпорядку, положення про окремі служби підприємства, посадові інструкції тощо.

Підготовані проекти локальних нормативно-правових актів та інших документів правового характеру подаються на підпис керівникові організації, підприємства, установи.

Юрисконсульт організації (підприємства, установи) до подання на підпис керівникові проектів наказів, інструкцій, положень та інших локальних нормативно-правових актів повинен перевірити їх відповідність чинному законодавству. При цьому юрисконсульт має вияснити:

- чи правомочний керівник підприємства видати наказ чи інший локальний нормативно-правовий акт з цього питання, чи вирішення питань, передбачених у проекті, належить до компетенції інших (вищих) органів;

- чи не вимагається узгодження цього проекту із місцевим комітетом профспілки;

- чи правильно зроблені посилання на закони та інші нормативні акти;

- якими чинними нормативними актами регулюється це питання, та вивчає ці нормативні акти;

- чи не вносилися зміни, доповнення в акти, порівнює зміст тієї частини проекту, у якій є посилання на нормативні акти, із змістом цих актів;

- якщо проект поданого на підпис документу містить текст (витяг) якогось закону або підзаконного нормативного акту, юрисконсульт порівнює текст законодавчого акту та проект документу. Текст закону чи іншого нормативного акту має бути відтворений дослівно;

- чи відповідає підготований проект вимогам відомчих нормативних актів, а також прийнятим раніше актам цього підприємства, якщо проект не передбачає їхнього скасування чи зміни;

- чи узгоджений проект із зацікавленими підрозділами підприємства. Якщо відмітка про узгодження відсутня, юрисконсульт повертає проект документу особі, яка відповідає за його підготування.

Юридична служба організації при перевірці проектів документів правового характеру (локальних нормативних актів та ін.) на відповідність чинному законодавству має брати до уваги, що за наявності протиріч між нормативно-правовими актами різного рівня потрібно керуватися ст. 8 Конституції України, яка встановлює, що Конституція має найвищу юридичну силу, норми Конституції є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

На юрисконсульта організації (підприємства, установи) покладається контроль за відповідністю вимогам законодавства наказів та інших локальних нормативно-правових актів, виданих керівниками структурних підрозділів організації. Тому юрисконсульту необхідно періодично перевіряти накази та інші локальні нормативно-правові акти, що видані структурними підрозділами. Якщо ці локальні нормативно-правові акти прийняті з порушенням чинного законодавства, працівник юридичної служби негайно має вносити пропозицію керівникові відповідного структурного підрозділу про скасування незаконних локальних нормативно-правових актів. У випадку, якщо керівник структурного підрозділу організації не приймає заходів до скасування або приведення до відповідності чинному законодавству локальних нормативно-правових актів, у випадках грубого порушення законності юридичному відділу, юрисконсульту слід внести керівникові організації (підприємства, установи) пропозиції про скасування чи зміни цих актів.

2. Підготовка проектів і впорядкування відомчих і локальних нормативних актів.

Дуже важливу частину правової роботи в організаціях складає прийняття так званих відомчих нормативних актів – примірних статутів, примірних положень, інструкцій тощо. При прийнятті подібних нормативних актів значну роль повинна відігравати юридична служба.

Керівництво відповідної галузі народного господарства (відомства, наприклад, споживчої кооперації) має якусь мету, для втілення якої приймається локальний нормативний акт (наприклад, покращення роботи галузі, приведення відомчих нормативних актів у відповідність до чинного законодавства і т.п.). Відповідні служби відомства розробляють проект нормативного акту – це може бути цілісний проект або пропозиції до нього. Юридична служба повинна брати активну участь у цьому процесі з метою, щоби цей проект у всіх своїх частинах відповідав чинному законодавству. Зокрема, юридична служба може збирати всі пропозиції щодо такого нормативного акту і на їх підставі складати проект відповідного нормативно-правового акту.

Готовий проект відомчого нормативно-правового акту може надсилатися до конкретних організацій з метою внесення до нього відповідних пропозицій. В таких випадках юридична служба підприємства повинна, на підставі аналізу конкретної ситуації, у співпраці із зацікавленими службами підприємства, сформулювати і подати такі пропозиції до проекту нормативно-правового акту. Якщо виявиться, що представлений проект відомчого нормативно-правового акту суперечить чинному законодавству, наприклад, якомусь базовому закону, юридична служба повинна звернути увагу авторів проекту на такі протиріччя, обґрунтувати і дати пропозиції щодо їх усунення.

3. Кодифікація і зберігання нормативних актів в організації.

Міністерства, відомства, підприємства, установи, організації зобов язані забезпечити юридичний відділ, юрисконсульта законодавчо-довідковими матеріалами, збірниками та іншими посібниками з правових питань, а також необхідною юридичною літературою.

Юридична служба постійно здійснює систематизацію, облік та зберігання нормативних актів. У процесі діяльності за цим напрямом юрисконсульт виконує такі види робіт:

- вивчення нормативних актів;

- облік нормативних актів, судової практики на підставі відповідного класифікатора;

- вивчення і аналіз змін, що вносяться до нормативних актів;

- складання систематизованої картотеки;

- ведення контрольних екземплярів нормативних актів;

- внесення змін до нормативних актів;

- відмітки про зміни у картотеці.

У випадку застосування автоматизованих довідково-правових систем юрисконсульту немає необхідності виконувати роботи, пов язані із веденням картотеки загальнодержавних і відомчих нормативних актів. Однак картотека може застосовуватись у роботі юридичної служби для обліку нормативних юридичної особи (локальних), які не можуть бути одержані із баз автоматизованих довідково-правових систем.

Нормативно-правові акти зберігаються за розділами (відповідно до класифікатора) у хронологічному порядку.

Підтримання нормативно-правових актів у контрольному стані вміщує відстеження внесених до них змін і доповнень.

 

Тема 3. Договірна робота юридичної служби.

1. Методика організації договірної роботи.

Робота юридичної служби з організації договірної роботи може полягати у наступних напрямах діяльності:

- участь у підготовці проекту наказу з організації договірної роботи;

- участь у роботі з контролю за виконанням договорів;

- складання тексту договору;

- перевірка відповідності чинному законодавству підготованих структурними підрозділами організації (підприємства) проектів договорів;

- підготування і подання відповідного висновку керівництву підприємства з проекту договору із пропозиціями щодо законного вирішення питання (у разі невідповідності договору вимогам законодавства);

- підготування довідки (висновку) керівництву підприємства, організації для вирішення питання про повернення неналежним чином оформленого договору;

- контроль за обліком укладених договорів, прийнятих до виконання замовлень, надісланих іншій стороні проектів договорів;

- участь спільно з іншими структурними підрозділами у визначенні форми договірних відносин;

- оформлення позовних матеріалів для передачі їх у господарський суд у випадку ухилення другої сторони від укладання договору;

- візування документів, пов язаних із договірною роботою;

- здійснення контролю за роботою з підготовки та укладання господарських договорів із вітчизняними підприємствами, а також договорів та контрактів із підприємствами, організаціями, фірмами інших країн, візування проектів цих договорів та контрактів, участь у організації контролю за їх виконанням.

2. Принципи договірної роботи та методика їх забезпечення.

Договірна робота в організації, на підприємстві має бути побудована з урахуванням певних загальних принципів, зокрема:

- науковий принцип, який визначає науковий підхід до організації договірних зв язків, укладання і виконання договорів на підставі аналізу практики укладання і виконання господарських договорів за попередні періоди;

- принцип законності, який визначає здійснення договірної роботи на підставі і у відповідності до вимог законодавства;

- принцип комплексності визначає, що договірна робота повинна проводитися з урахуванням всіх видів господарських договорів, які укладаються конкретною організацією. Принцип комплексності визначає також необхідність участі різних служб, підрозділів підприємства у роботі з укладання і виконання господарських договорів;

- принцип економічної доцільності визначає, що всі господарські договори в організації повинні в першу чергу використовуватися (укладатися і виконуватися) з метою досягнення прибутків, найбільш ефективного господарювання, покращення економічних наслідків діяльності;

- принцип участі співвласників (пайовиків, акціонерів) і трудового колективу у договірній роботі.

3. Участь юридичної служби в роботі з підготування проектів господарських договорів.

У процесі договірної кампанії юридична служба зобов язана забезпечити відповідність укладених договорів вимогам законодавства. Юридична служба має брати участь у процесі укладення господарських договорів з моменту (стадії) розробки та затвердження локальних нормативних актів, присвячених регламентації договірної роботи на підприємстві (в установі, організації). У цих локальних нормативних актах визначаються обов язки та відповідальність різних підрозділів організації при укладанні господарських договорів. Розподіл обов язків може бути різним, залежно від специфіки організації діяльності підприємства, а також специфіки організації договірної роботи.

Юридична служба повинна брати участь у розробці текстів примірних договорів, наявність яких значно полегшує подальшу роботу з укладення договорів, а також організувати роботу з укладання конкретних господарських договорів, брати участь у підготовці таких проектів та візувати їх.

За наявності спірних умов проекту договору юридична служба складає мотивовану відмову від укладення договору, інформує про можливість укладення договору з іншими умовами, з протоколом розбіжностей.

Завданням юридичної служби є правова експертиза договору, що укладається.

У деяких випадках можуть проводитися переддоговірні переговори з контрагентом з метою зміни спірних умов проекту договору. Роль юридичної служби у такому випадку має полягати у правовій підтримці аргументації представників власної організації, експертизі проекту договору з метою встановлення невідповідності чинним нормативно-правовим актам спірних положень (умов) проекту договору, розробці проекту протоколу розбіжностей до проекту договору, який надалі підлягає затвердженню керівником організації.

У необхідних випадках розбіжності, що виникають в процесі укладання господарського договору, можуть бути передані на розгляд господарського суду.

4. Облік і контроль у договірній роботі.

Укладені організацією (підприємством, установою) господарські договори реєструються і обліковуються у спеціальних журналах або за допомогою комп ютерної техніки. Форми реєстрації і обліку господарських договорів залежать від конкретних умов конкретної організації. У реєстрі вказується вид договору, контрагенти, предмет договору, строк його дії та інші істотні моменти, які у подальшому полегшують контроль за виконанням договору.

Своєчасне та якісне виконання контрагентами договірних зобов язань залежить від контролю за виконанням умов укладених господарських договорів самою юридичною особою. Юридична служба бере у цій роботі активну участь. При цьому юрисконсульт бере участь у контролі за додержанням строків виконання договорів структурними підрозділами підприємства, організації та за своєчасною передачею ними документів для подання претензій та позовів. Юридичною службою проводиться періодична перевірка процесу виконання договірних зобов язань. Працівники юридичної службу проводять необхідний інструктаж і консультації працівників структурних підрозділів, які безпосередньо ведуть договірну роботу, з правових питань, пов язаних із укладанням та виконанням господарських договорів. Крім того, юридичною службою проводиться аналіз та узагальнення, разом із зацікавленими підрозділами, практики укладання і використання господарських договорів у організації в цілому. На підставі такого аналізу можливим стає внесення пропозицій юридичною службою керівництву організації про усунення недоліків у договірній роботі.

Також працівники юридичної служби займаються оформленням претензій (якщо це передбачено конкретним господарським договором) і передачею позовних матеріалів до господарського суду з питань, пов язаних із неналежним виконанням договірних зобов язань.

 

Тема 4. Організація претензійно-позовної роботи.

1. Претензійно-позовна робота як один із важливіших напрямів правової роботи.

Подання претензій та позовів організаціями, підприємствами, установами є одним із найбільш дійових способів захисту інтересів організації (підприємства, установи). Шляхом подання претензій (за домовленістю сторін) та позовів до своїх контрагентів з приводу порушення тих чи інших зобов язань організація захищає свої законні інтереси, вимагає поновлення порушених прав.

За кожною претензією, кожним позовом, що виникає в організації, якщо претензійна чи позовна вимога є підставною, можна побачити конкретні недоліки в господарській діяльності; усунення цих недоліків необхідне для забезпечення нормальної роботи підприємства, організації.

2. Оформлення і облік претензійних та позовних матеріалів.

У тих випадках, коли за домовленістю сторін передбачений порядок досудового врегулювання спорів (ст. 5 Господарського процесуального кодексу України), організація може захищати своє порушене право чи законний інтерес шляхом подання претензії до контрагента.

Зміст організації і ведення претензійної роботи юридичною службою полягає у наступному:

- підготування разом із зацікавленими підрозділами проекту наказу про порядок ведення претензійної роботи;

- одержання від структурних підрозділів документів, необхідних для подання претензій;

- перевірка наявності права на подання претензії та повноти матеріалів для їх обґрунтування;

- складання проекту претензії та подання на підпис керівникові організації;

- облік і реєстрація поданих та одержаних претензій;

- розгляд одержаних претензій;

- складення проекту відповіді на претензію та подання на підпис керівникові організації;

- контроль за своєчасністю одержання (подання) відповіді на претензію;

- аналіз та узагальнення практики розгляду претензій, внесення пропозицій керівникові організації про відповідальність конкретних посадових осіб та структурних підрозділів, які допустили порушення господарських зобов язань перед контрагентами;

Юридична служба організації, підприємства організує та веде позовну роботу із захисту прав та законних інтересів організації. Процес позовної роботи юридичної служби полягає у наступному:

- реєстрація та облік позовних заяв;

- підготування відповідних документів для подання позову чи заперечень проти позову (відзиву на позов);

- складання позовних заяв;

- підготування відзиву на подану до організації позовну заяву;

- участь у розгляді справ у господарському (загальному, адміністративному) суді в якості представника юридичної особи;

- контроль за своєчасним одержанням рішень, ухвал та інших документів суду, внесення у разі необхідності керівництву організації пропозицій щодо їх виконання чи оскарження;

- аналіз та узагальнення позовної роботи (відомостей про якість оформлення позовних матеріалів, сумах позовів, причин невиробничих витрат та інших недоліків у роботі організації);

- внесення керівництву організації пропозицій щодо усунення недоліків у господарській діяльності, виявлених при розгляді позовних заяв, за наслідками проведених узагальнень позовної роботи;

- прийняття заходів до відшкодування завданих організації (підприємству) збитків.

3. Узагальнення наслідків претензійно-позовної роботи.

Юридична служба організації, підприємства, установи за наслідками певного періоду (місяць, квартал, півріччя, рік) узагальнює результати проведеної претензійно-позовної роботи.

У процесі аналізу претензійно-позовної роботи організації необхідно узагальнити інформацію за такими розділами:

- кількість претензій, поданих організацією, сума;

- кількість задоволених організацією претензій, сума;

- кількість відхилених претензій, поданих організацією, сума;

- кількість поданих позовів організацією, сума;

- кількість задоволених позовів, поданих організацією, сума;

- кількість відхилених позовів, поданих організацією, сума;

- кількість поданих до організації претензій, сума;

- кількість задоволених претензій, поданих до організації, сума;

- кількість відхилених претензій, поданих до організації, сума;

- кількість поданих позовів до підприємства, сума;

- кількість задоволених позовів, поданих до підприємства, сума;

- кількість відхилених позовів, поданих до підприємства, сума.

На підставі наявної інформації необхідно встановити причини та умови, що сприяли виникненню претензій та позовів як до організації, так і організацією до господарюючих суб єктів (контрагентів, партнерів). Аналізуються втрати сум за претензійно-позовною роботою. Після проведеного аналізу претензійно-позовної роботи юридична служба складає для керівництва підприємства, організації, установи аналітичну довідку (доповідну записку), у якій даються пояснення, наводяться найчастіші порушення, що допускаються окремими службами (підрозділами) організації та їх посадовими особами, найбільші та найхарактерніші претензії та позови.

За наслідками аналізу і узагальнення претензійно-позовної роботи юридична служба має підготувати пропозиції (проект наказу) про необхідні до прийняття заходи з метою усунення виявлених порушень, про притягнення до відповідальності (або заохочення за якісну роботу) працівників за наслідками роботи у певному періоді.

Посадові особи та інші працівники, з вини яких організації, підприємству заподіяна шкода, мають притягатися також і до матеріальної відповідальності, у порядку і розмірах, передбачених чинним законодавством.

 

Тема 5. Правова робота в галузі забезпечення власності організацій.

1. Методика організації роботи в галузі збереження власності організацій, напрями цієї роботи.

Юридична служба правовими засобами забезпечує збереження власності організації (підприємства, установи). З метою збереження власності організації працівникам юридичної служби рекомендується здійснювати такі заходи:

- розробляти разом із структурними підрозділами заходи зі збереження власності;

- проводити семінари, бесіди, консультації з питань охорони і збереження власності з працівниками організації;

- брати участь у роботі з укладання договорів про повну матеріальну відповідальність працівників підприємства, організації;

- брати участь в організації приймання продукції, яку одержує підприємство, та відвантаження продукції, яка відправляється підприємством контрагентам;

- брати участь у роботі комісій (балансової, інвентаризаційної), у організації проведення ревізій та інших перевірок збереження майна підприємства.

2. Робота юридичної служби із забезпечення відшкодування збитків, завданих організації, підприємству.

До обов язків юридичної служби належить застосування необхідних заходів до встановлення осіб, винних у невиробничих витратах, стягнення з них матеріальної шкоди, ліквідації усіх видів заборгованості.

Працівники юридичної служби повинні брати участь у підготовці матеріалів про розкрадання, нестачі, зіпсуття та інші види правопорушень, що спричинили збитки організації, підприємству для передачі для передачі слідчим та іншим правоохоронним органам. Після передачі таких матеріалів необхідно контролювати їх подальше проходження.

Юридична служба має своєчасно реагувати на незаконні дії або бездіяльність посадових осіб правоохоронних органів при розгляді ними матеріалів по розкраданнях, нестачах та інших видах правопорушень, що заподіяли шкоду організації. У випадку заподіяння шкоди організації, підприємству, установі злочинними діями будь-яких осіб, юридична служба (юрисконсульт) вступає у кримінальний процес на стадії дізнання, попереднього (досудового) слідства або судочинства у якості представника цивільного позивача.

Юридичному відділу (юрисконсульту) необхідно брати участь у розробці документів, що торкаються питань забезпечення збереження власності, зокрема, інструкцій про порядок одержання і приймання на підприємстві матеріальних цінностей, обліку їх руху, обліку і відвантаження готової продукції тощо.

Юридична служба повинна роз яснювати працівникам кадрової служби (відділу кадрів) вимоги, що ставляться законодавством до працівників, які приймаються на посади, пов язані із матеріальною відповідальністю.

Юридичний відділ (юрисконсульт) має перевіряти всі договори про повну матеріальну відповідальність, що укладаються в організації. При цьому встановлювати, чи належить кандидат на посаду до категорії працівників, із якими, відповідно до законодавства, може бути укладений такий договір, чи договір укладено своєчасно тощо.

Юридичній службі необхідно разом із зацікавленими підрозділами (бухгалтерією, комерційним відділом, фінансовим відділом та ін.) аналізувати причини, які призвели до зіпсуття матеріальних цінностей, а також причини і умови, що сприяли розкраданню, виникненню збитків. При цьому, зокрема, треба використовувати матеріали інвентаризацій, ревізій та окремих перевірок. За результатами аналізу слід підготувати відповідні пропозиції керівництву організації.

3. Роль юридичної служби у ліквідації дебіторської заборгованості та забезпеченні законності списання матеріальних цінностей та боргів.

Юридична служба разом із працівниками бухгалтерії та інших підрозділів повинна активно сприяти ліквідації дебіторської заборгованості. З цією метою необхідно:

- брати участь у організації роботи із стягнення заборгованості з осіб, які заподіяли матеріальну шкоду розкраданнями, нестачами, зіпсуттям матеріальних цінностей;

- розробляти необхідні заходи, які виключають можливість пропуску строків позовної давності на стягнення дебіторської заборгованості;

- здійснювати контроль за обґрунтованістю списання на збитки сум, які рахуються за неплатоспроможними боржниками.

При вирішенні питання про списання матеріальних цінностей та боргів юридичний відділ, юрисконсульт повинен дати висновок про правильність, законність такого списання. Якщо матеріальні цінності зіпсувалися в результаті безгосподарного до них ставлення або внаслідок інших правопорушень, необхідно перевірити, чи притягнені до відповідальності винні особи, ознайомитися із розробленими заходами (або розробити заходи) з метою усунення виявлених порушень.

У необхідних випадках юридичній службі слід брати участь у підготовці матеріалів з розкрадань, нестач зіпсуття майновий цінностей для передачі їх правоохоронним органам.

4. Аналіз практики використання правових засобів до забезпечення збереження власності організацій.

Юридичний відділ (юрисконсульт) разом з іншими підрозділами, а в деяких випадках і самостійно, повинен періодично аналізувати практику використання відповідними службами правових засобів у справі забезпечення збереження майна підприємства, організації та боротьби з безгосподарністю.

Така аналітична робота має бути спрямована в першу чергу на вивчення причин та умов, що сприяли виникненню фактів розкрадань, зіпсуття та нестач матеріальних цінностей, втрат від безгосподарності.

Форми участі юридичної служби у здійсненні цієї роботи можуть бути різноманітними:

- вивчення причин виникнення розкрадань, нестач тощо;

- участь у розробці пропозицій за наслідками роботи комісії по розгляду результатів господарсько-фінансової діяльності (балансової комісії) організації;

- підготування довідок, доповідних записок керівництву організації про порушення законодавства тощо.

При проведенні цієї роботи необхідно аналізувати відомості, що містяться у актах ревізій, інвентаризацій, окремих перевірок, претензійно-позовних матеріалах, рішеннях та ухвалах судів, поданнях прокуратури, інших правоохоронних органів і т.п. про розкрадання та інші факти безгосподарності.

За наслідками такої аналітичної роботи юридичній службі рекомендується вносити відповідні пропозиції до керівництва організації (власнику)про заходи щодо усунення виявлених недоліків.

 

Тема 6. Правова робота в галузі додержання законодавства про працю.

1. Методика організації роботи із додержання законодавства про працю та основні напрями цієї роботи.

Юридична служба організації, підприємства, установи разом з іншими підрозділами (кадровою службою та ін.) веде роботу із забезпечення додержання законодавства про працю, зміцнення трудової дисципліни. Ця робота може проводитися також у взаємодії з громадськими організаціями, що діють на підприємстві, та трудовим колективом.

Робота юридичної служби в галузі забезпечення додержання законодавства про працю та зміцнення трудової дисципліни здійснюється за такими основними напрямами:

- участь у розробці документів правового характеру, що регулюють трудові відносини в організації;

- забезпечення відповідності чинному законодавству проектів наказів, постанов, розпоряджень, інструкцій та інших правових актів з питань регулювання трудових відносин в організації;

- здійснення контролю за відповідністю вимогам законодавства наказів та інших актів правового характеру з трудових правовідносин, що видаються керівниками структурних, відособлених підрозділів організації, підприємства;

- надання юридичної допомоги (роз яснень, консультацій тощо) керівникам і спеціалістам у використанні правових засобів для зміцнення трудової дисципліни, правильного застосування передбачених законодавством заходів відповідальності за порушення трудової дисципліни;

- надання юридичної допомоги громадським організаціям (профспілкам та ін.), що діють в організації.

2. Забезпечення відповідності чинному законодавству документів, що регулюють трудові відносини в організації.

Юридичний відділ, юрисконсульт організації, підприємства разом із відповідними структурними підрозділами, а в окремих випадках самостійно розробляє правові документи організації з питань застосування законодавства про працю.

Зокрема, беручи участь у розробці Правил внутрішнього трудового розпорядку організації працівникам юридичної служби слід найбільш повно враховувати специфіку роботи конкретного підприємства. З цією метою до підготовки такого документу необхідно залучати спеціалістів відповідних підрозділів підприємства. Підготований проект Правил внутрішнього трудового розпорядку підлягає затвердженню трудовим колективом підприємства, організації.

Юридична служба повинна брати участь у підготовці проекту та укладенні колективного трудового договору.

Бажано, щоби працівники юридичної служби надавали допомогу власникові (адміністрації) підприємства, профспілковому органу, іншим громадським організаціям у виконанні колективного трудового договору, брала участь у перевірці його виконання, особливо в тій частині, що стосується додержання законодавства про працю та зміцнення трудової дисципліни.

Юрисконсульт повинен брати участь у розробці положень про підрозділи, служби, структурні одиниці організації (підприємства), посадових інструкцій спеціалістів та інших працівників. При підготовці проектів таких локальних нормативних актів необхідно виходити з вимог про забезпечення чіткої регламентації функцій кожного підрозділу, а також окремих працівників, неухильного та якісного виконання виробничих функцій та посадових обов язків. Беручи участь у розробці такого роду положень та інструкцій, працівник юридичної служби має звертати увагу розробників проекту на чіткість формулювання завдань, що стоять перед відповідним підрозділом чи посадовою особою, об єму та характеру роботи, дисциплінарної відповідальності за ті чи інші порушення трудових обов язків та трудової дисципліни тощо.

На кожному підприємстві, в організації, з метою забезпечення додержання законодавства про працю та зміцнення трудової дисципліни, варто розробити зразки правових документів, що регулюють трудові відносини, зокрема наказів, положень, інструкцій, що є правовою основою для належної організації роботи та полегшує контроль за виконанням цих документів посадовими особами та всіма працівниками.

Юридична служба повинна перевіряти відповідність законодавству всіх проектів наказів, постанов, розпоряджень та інших документів правового характеру з питань регулювання трудових відносин в організації. Методика такої перевірки залежить від предмету регулювання конкретного правового акту (проект наказу про розірвання трудового договору, переведення на іншу роботу тощо).

Організація правової роботи у сфері додержання законодавства про працю передбачає використання всього арсеналу правових засобів, що застосовуються до порушників трудової дисципліни.

Значну роль у зміцненні трудової дисципліни відіграють перевірки та узагальнення стану трудової дисципліни, які проводяться юридичною службою спільно з іншими структурними підрозділами за участю громадських організацій. За наслідками цієї роботи складаються відповідні довідки, які надаються керівництву з метою застосування заходів до вдосконалення та організації більш ефективної роботи із зміцнення трудової дисципліни.

Така робота має проводитися у рамках комплексного аналізу стану додержання законодавства про працю, враховуючи, що рівень трудової дисципліни може істотно впливати на ті порушення та недоліки, що мають місце як у нормотворчій, так і у правозастосовній діяльності.

Наслідки узагальнення і аналізу дають можливість визначити прогалини, недоліки у правовій роботі в галузі додержання законодавства про працю і зосередити на них увагу.

 

Тема 7. Робота юридичної служби в галузі правової пропаганди.

1. Методика організації роботи в галузі правової пропаганди.

У справі підвищення рівня законності, покращення результатів роботи в організації, на підприємстві має велике значення правове виховання і правова пропаганда, правове навчання керівників і працівників.

Працівники юридичної служби повинні брати активну участь у правовому вихованні працівників, організовувати цю роботу.

Правове виховання вміщує пропаганду права, сприяння формуванню вірного розуміння його суті та призначення, напрацювання навичок додержання законодавства, вміння правильно використовувати чинні правові норми в інтересах організації, її колективу і особи (працівника).

При здійсненні правового виховання юридичній службі слід постійно використовувати конкретні приклади, що стосуються певних суб єктів правовідносин. Зокрема, вона консультує представників адміністрації з різноманітних питань, що ставляться працівникам у пропозиціях, заявах, скаргах.

Особливої уваги вимагає довідково-інформаційна діяльність з правових питань, здійснювана юридичною службою. Вона може полягати у наступному:

- забезпечення структурних підрозділів текстами нормативних актів;

- створення фонду нормативних актів (опублікованих у періодичних та інших виданнях, а також наказів, інструкцій та інших актів конкретної організації);

- внесення у тексти нормативних актів наступних змін та доповнень, вилучення з користування скасованих нормативних актів та відповідної інформації про це структурних підрозділів;

- накопичення матеріалів судової практики;

- забезпечення організації практичними, науково-практичними посібниками, монографіями та іншими літературними джерелами з правових питань;

- підготування на прохання зацікавлених організацій, підрозділів, працівників довідок і консультацій стосовно чинного законодавства, а також практики вирішення органами управління, судовими органами певних категорій справ;

- інформування про діюче законодавство. Метою такої інформації є забезпечення додержання, застосування, виконання та використання нормативних приписів, що містяться як у нових актах, так і діючих, з питань, що мають значення для цієї організації.

Інформація про законодавство, а також про практику його застосування проводиться найрізноманітнішими способами (усні та письмові огляди, скерування текстів нормативних актів відповідним підрозділам, організаціям, посадовим особам, розміщення цих текстів на стендах тощо).

Методична робота юридичної служби у галузі правового навчання, правової пропаганди може мати такі напрями:

- вона повинна охоплювати неюридичні структурні підрозділи організації, тому що у застосуванні, використанні чинного законодавства (у правовій роботі) беруть участь не тільки керівники організації, але й різні підрозділи. Застосування законодавства, його використання – сфера діяльності всіх без виключення структурних підрозділів, усі вони здійснюють певні ділянки правової роботи, і юридична служба покликана забезпечити нормальну роботу в цьому напрямі. З цією метою вона організовує вивчення посадовими особами нормативних актів, що стосуються їх діяльності, здійснює методичне керівництво претензійною роботою, якщо вона проводиться неюридичними підрозділами;

- методична робота проводиться для юридичних підрозділів усіх підпорядкованих організацій. Юридична служба об єднання (великого підприємства) організовує обмін досвідом роботи юридичних відділів, скликає наради та проводить семінари для працівників підвідомчих організацій;

- своєрідним напрямом у діяльності юридичної служби, який має багато спільного із здійснюваною нею методичною роботою, є надання допомоги з правових питань профспілковому комітету, іншим громадським організаціям, які діють на підприємстві.

Окремим напрямом у галузі правового навчання і правової пропаганди є кодифікаційна робота юридичної служби. Вона полягає у систематизованому обліку і зберіганні текстів нормативних актів. Це забезпечує швидку і повну правову інформацію з питань, що виникають у діяльності організації. Будь-яка правова робота, юридична діяльність як одну із складових містить ознайомлення з виданими з конкретного питання нормативними актами. Їх тлумачення та застосування у відповідності до конкретних умов. Успіх юридичної діяльності залежить, у першу чергу, від знання юридичними працівниками діючих правових норм та вірного їх застосування. Цього неможливо досягти, якщо у їх розпорядженні не буде текстів усіх необхідних правових актів.

2. Орган