Князі К.Р. їх держ.політ

Память главные условия – организация мотивировки запоминания 2) тренировка памяти.Наиболее трудное свойство память наименее коррекционное это объем памяти.Механическая память выше у маленьких, чем у взрослых. Приемы: 1 ассоциативный прием с образами, функ-м, закономерност.

2) выделение опорных пунктов 3) прием группировки, предполагает разбиение на мысли, ассоциации

Организация мышления – начинается с постановки проблемы задачи. Для активизации мышление можно использовать разрешение разных задач,риторические вопросы,организация мышления нацеливает на креативное мышление.

 

 

Князі К.Р. їх держ.політ.

Аскольд і Дір(860) провів далекоглядну політ.,візит в Візант.,першим прийняв христ-во,започаткував літоп.,перекладання книжок.

Олег.(882-912) приєднавши до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян.

-зміцнив централізовану владу, затвердивши своє право збирати данину (дружинники збирали її для князя).

- ходив походами на Візантію, уклав з нею договори (907 р., 911 р.) із вигідними умовами торгівлі для Київської Русі: руські купці вели торгівлю без сплати мита і безкоштовно могли перебували в Константинополі протягом шести місяців.

- східні походи Олега 909 – 910 рр. на Каспійське узбережжя, у 912 р. – на Закавказзя.

Ігор.(912-945)1. продовжував політ. Підкорення Києву різних частин сх..слов.племен.2.погіршення договору з Візан.3.зазнає поразки політика замирення з печенігами.

Ольга(945-964) заклала нові міста,села,погости,призначила туди правителів,скасув.владу місцевого кн..у древлян,встанов.норми податків:устави,уроки,оброки,дань,поділила данину на три частини,957р.прийняла христ. у Констатнтин.,959р.встанов.дипломат.стосунки з Нім.

Святослав(964-972) хотів перенести столицю до Переяславця,розділив землі Русі між своїми синами.

За своїм покликанням він був більше воїном, ніж політиком і державним діячем. в 964–966 рр. Святослав здійснив походи до Оки і Волги, де підкорив в’ятичів та фінські племена,

знищив Хозарський каганат, хоча цим самим відкрив кочівникам Азії (печенігам) шлях на Русь. в 972 р., повертаючись додому після одного з походів, Святослав зіткнувся з печенігами і загинув у бою.За часів Святослава значно зростає територія та роль Київської держави у вирішенні міжнародних питань.

Володимир Великий(980-1015) Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту. Завершальний етап формування давньоруської держави вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни.

Саме тому Володимир провів кілька реформ. Фінансова реформа:розпочав карбування перших на Русі золотих і срібних монет; військова реформа:з провідних посад усунені варяги-найманці, їх замінено військовою знаттю з русичів та інших народів; судова реформа:розмежовано церковне і світське (князівське) судочинство,смертну кару за розбій після запровадження християнства замінено великими штрафами; релігійна реформа – з метою згуртування слов’янських племен було реформовано язичництво (створено пантеон із 6 язичницьких богів, яким усі мали поклонятися). Хрещення киян у 988р. започаткувало хрещення всієї країни.

Ярослав Мудрий(1019-1054) систематизував звичаєві норми права,ств.писемне зведення законів-Руську правду.підпорядкував правосл.церкву княз.владі,заснув. Першу вищу школу у сх..Європі,здійснив будівн.Софіїв.собору і Золоті ворота в Києві.Зміцнив стосунки з євр.монархами через шлюбні зв’язки.

Володимир Мономах(1113-1125) за легендою переміг половців 83 рази,відновив єдиновладну монархію,видав правовий кодекс «Устав»,автор оригінальної пом’ятки давньорус.літ.,книги «Повчання дітям».

 

8.Прийн.христ. на Русі.причини:завершення процесу об’єднання слов’янських земель у складі К.держави,необхідність посилення авторитету великокняжої влади,невідповід.язичницьких вірув.потребам консолідації дераж.,прийняття христ.держ.що межували з КР,традиційно тісні стосунки з христ-ю Візан.,поширення христ.на терит-ії Русі. передумови:1ст.н.е.Андр.Первозваннийвстановив хрест на місці Києва,341р. готи прийняли хр-во,860р.Аскольд і Дір разом з військом охрестилися,944р. частина посольства кн..Ігоря,957р.кн.Ольга.986р. зустріч кн..Волод.з місіонерами. значення христ:1. сприяла поширення в сусп.гуманістичних цінностей і ідеалів.,2.ств.широку основу для об’єдн.давньорус.сусп.,формув.єдиного народу на підставі спільних дух. І моральних (8)принципів.3.зміцнила держ.владу.4.сприяла складанню політ.екон. і культ.постанов, подібних віз ант.5.допомогла встановити міцні політ.,торгів.,культ. зв’язки з багатьма христ.країнами.6.сприяла ств. На Русі чудової архіт. і мист-ва. особливості прийн.хр-ва:зміна віри на Русі відбув.без іноземного втручання,хр-во ствердилося за 100р.,сусп.. свідомість не була поглинена релігією,у православ’я органічно увійшли деякі язичницькі обряди і свята.

9.реформаторцька діяльність Я.Мудрого:політ.реф-ма:ввів механізм передачі влади в держ.-принцип старшинства у наслідуванні. правова реф.-ма:систематизував звичаєві норми права,ств.писемне зведення законів-«Руську правду». церковна р-ма:підпорядкував православну церкву князівській владі,вивів прав-ну церкву КР з під повної залежності Віз.,засновує перші монастирі на Русі. Освіти і науки:заснув.першу вищу школу у сх. Європі 1030р.на 300 учнів,здійснив буд-во Софіївського собору в Києві, відкрив у ньому велику бібліотеку,збудував «Золоті ворота» у Києві. зовнішня політ.:уславився дипломатичним хистом,зміцнив стосунки з європ.монархами через шлюбні зв’язки,здобув титул «європ.зятя».

10.істор.значення та проблематика спадщини КР: значення христ:1. сприяла поширення в сусп.гуманістичних цінностей і ідеалів.,2.ств.широку основу для об’єдн.давньорус.сусп.,формув.єдиного народу на підставі спільних дух. І моральних принципів.3.зміцнила держ.владу.4.сприяла складанню політ.екон. і культ.постанов,

подібних віз ант.5.допомогла встановити міцні політ.,торгів.,культ. зв’язки з багатьма христ.країнами.6.сприяла ств. На Русі чудової архіт. і мист-ва. Проблема спадщини:Незадовго до смерті Ярослав спробував розв'язати проблему, яка терзала його і його батька Володимира, а саме: як запобігти міжусобній боротьбі за київський престол, що, як правило, спалахувала після смерті князя між його синами. У розподілі земель і політичної влади він застосував принцип старшинства в межах родини. За старшим сином Ізяславом Ярослав закріплював Київ і Новгород із навколишніми територіями; другому, Святославу, віддавав Чернігів, третьому, Всеволоду,- Переяслав; четвертому, Вячеславу,- Смоленськ, а молодшому, Ігорю,- Володимир-Волинський. Щойно в якомусь із цих князівств звільнявся престол, кожний брат, за задумом Ярослава, сходив на щабель вище, доки кожний по черзі не досягав вершини всієї системи - київського (10)престолу. Надаючи у такий спосіб кожному синові можливість правити в Києві, Ярослав сподівався уникнути запеклих сімейних чвар, у які він колись був утягнутий. Хоча деякий час система ротації влади діяла переважно завдяки співробітництву між трьома найстаршими синами - Ізяславом, Святославом і Всеволодом, незабаром вона зіткнулася з рядом перешкод. Найсерйознішою була та, що ідея ротації влади суперечила іншому глибоко вкоріненому принципу - спадкоємства від батька до сина. Сини деяких померлих князів стали домагатися права зайняти місце своїх батьків і не бажали поступатися перед дядьками. Внаслідок цього характерною рисою поярославової доби стали запеклі сутички між племінниками й дядьками. До того ж із збільшенням числа князів чвари все більше розгорялися.

 

11.Утв.Г-В.кн-ва.політ. його князів.: Після Ярослава Мудрого княжа влада на Волині часто змінювалася, волинські землі перетворювалися у своєрідну федерацію дрібних князівств та їх володарів. Лише наполеглива обєднавча політика князя Романа Мстиславича з 1170 року забезпечила врешті едність Волинської землі.Дещо іншою була на той час історія Прикарпаття. Тут, ще в 1084 р. утворилося три князівства, в яких правили брати Ростиславичі, правнуки Ярослава Мудрого: Рюрик – у Перемишльському князівстві, Василько – у Теребовлянському князівстві, Володар – у Звенигородськомукнязівстві. В 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівсво. Цей історичний акт здійснив волинський князь Роман Мстиславович. Він зумів підпорядкувати непокірні боярські угруповання в м. Галичі, здобув собі славу успішними походами на половців та литовських князів; підтримував добрі відносини з Візантією, Угорщиною, Ватиканом. В кінці свого князювання він утвердився і на київському престолі.Основною передумовою об’єднання Галицької та Волинської землі в одному князівстві були їх економічні такультурні зв’язки. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяли наступні фактори: 1. Вдале географічне розташування: 2.Спільність боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.3. Об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича (1199–1205) та Данила Галицького (1238–1264 рр.)4. Багаті родовища солі, що (11)сприяло економічному зростанню та торгівлі князівств.5.Спільність культурних традицій, звичаїв, обрядів. князі:Р.Мстиславич:походи проти половців(упішні),здобув Київ, приєднав Переяславщину,Київщину.Д.Галицький відновлює єдність держави,засновує м.Холм,поширив владу на Київ,остаточно оволодів Галичем,розгромив хрестоносців піл Дорогочином,отримав ярлик на князювання,коронувався у 1253р.у м.Дорогочин.Лев 1:порозумівся зтатарами ходив з нимим на польшу,завоював м.Люблін,здійснив походи на Литву,угорщину,приєднав Закарпаття,наново укріпив Львів.

 

12.політ.портрет Д.Галицького: Винятково здібний правитель, Данило Галицький об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, створивши важко озброєну піхоту з селян, приборкав боярство.Проводив активну прозахідну політику. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (Холм, Львів тощо), переніс столицю з Галича — міста боярських заколотів — до Холму.Для зміцнення міжнародного авторитету держави 1246 року заснував у Галичі церковну митрополію, що перебрала на себе функції загальноруської. Данило оволодів Галичем у складний час, коли відбувалася навала монголо-татар на Русь. Крім того, знову підвело голову боярство, а паралельно активізував свої зусилля щодо захоплення Галича Ростислав Михайлович. Під час нападу татар Данило подався до Угорщини, можливо, просити допомоги, але її не отримав. Татарипоруйнували галицько-волинські міста. Лише Кременець, Данилів і Холм змогли встояти перед ворожою армією. Його історичною заслугою було об'єднання в одне князівство земель Галичини і Волині, роз'єднаних після смерті Романа. Виконуючи це завдання, Данило спирався на широкі маси населення, які вели боротьбу проти іноземної агресії і влади великих бояр. З'єднавши територію Галичини і Волині в одне князівство, Данило сприяв його економічному розвитку та політичній стабільності. Данилові не вдалося здійснити свою найголовнішу мету — визволити західні землі з-під ординського ярма. Але державна організація, яку він створив, була настільки сильна, що ханські орди не змогли її зруйнувати, і Галицько-Волинська держава знову підвелася із занепаду і набрала нової сили.

 

13.перебув. укр..земель у складі ВКЛ:У середині 13 ст. виникає Литовське князівство. Його засновник князь Міндовг, мав у своєму розпорядженні добре організовану армію і скористався ослабленням князівств Русі, приєднавши до Литви частину Білорісії. Політику Міндовга продовжили Гедимін і Ольгерд. Слов*яни сприймали литовців як визволителів від монгольського панування, оскільки литовські князі проводили обережну і розумну політику. Вони не замірялися на права слов*янського боярства і городян, не впроваджували великих податків і вирізнялися віротерпимістю(слов*яни були православними, а литовці язичниками) Приєднання до Литви рятувало українців і білорусів також від князівських міжусобиць. Литовці зазнавали потужного культурного впливу Русі, почали використовувати *Руську правду* як зведення законів Литовської держави. Литовські бояри і князі часто приймали православ*я, а слов*янська мова стала державною. Велике князівство Литовське займало величезну територію і до кінця 14 ст. його кордони досягли Чорного моря. 1362р. Ольгерд захопив Київ і незабаром розгромив татар на річці Сині води, це фактично означало кінець монголо-татарського ярма в Україні. Східні слов*яни значною мірою сприймали Велике князівство Литовське як спадкоємця Київської Русі, адже 90% населення його складали слов*яни. За Ольгерда держава офіційно стала називатися Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське. Держава являла собою своєрідну федерацію князівств: великий князь спирався на корінні литовські землі, а в підлеглі слов*янські князівства призначав правителями своїх синів, родичів та вельмож

14.Укр.під владою РП:укр.. землі на відміну від литов-х не забезпечили собі окремий статут у політ. Й соц..-правовій сис-мі нової держ.,на укр..терит-ії пошир через Польшу нові форми соц.. іправового життя, у т.ч. принципи корпоративної орг.-ції сусп.,шляхетської демократії,міського самоврядування тощо,укр.. вехівка сусп.зазнала відчутного впливу каталіцизму та польс. Духовної культ. наслідком чого стала стрімка полонізація укр..шляхти,втягнення У.до між нар. Сист-ми екон.життя призвело до остаточного закріпачення селян,постійного зростання експлуатації підневільного насел.зосередження торгівлі в руках шляхти,православним укр..заборонялося займати вищі держ.посади:у містах вони усувалися від участі у самоврядуванні,ремісники і купці платили більші податки, їм заборонялося займатися певними ремеслами,вони зазнавали обмежень в торгівлі і т.інше.,дискримінація православних.

15.передумови виникнення коз-ва та його роль в іст.У.: Козацтво як суспільний стан в Україні почало формуватися з кінця 15-початку 16 ст.Перша згадка про козаків датується 1489 р. причини:1.наявність величезного масиву вільних земель степової зони (Дикого Поля), з багатими природними ресурсами, що потребувало заселення і господарського освоєння;2.погіршення становища українського народу, що обумовлювало втечі селян і міської бідноти на окраїни Польсько-Литовської держави в пошуках кращої долі. Також туди їхали авантюристи, злодії, шукачі пригод та ін;3. умови існування, оскільки постійною була загроза нападів татар, обумовлювали потребу до появи у козацтва військової організації. значення:коз-во – феномент укр.іст.—врятув. Від геноциду турк.і татр.засвоєння нових земель,коз.—головна сила в боротьбі з закріпаченням,ств. коз.культ.