Вищі почуттяВ емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Вони являють собою відображення переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні почуття. Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Їх джерелом є спільне життя людей, їх взаємини, боротьба за досягнення суспільних цілей. Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їх спілкування і стали важливим засобом оцінки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості. Естетичні почуття - це чуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм. Гармонійна злагодженість в об'єктах цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія викликають почуття приємного, насолоду, яка глибоко переживається та вшляхетнює душу. Ці почуття викликають твори мистецтва. Не тільки в мисленні, а й почуттями людина утверджує себе в предметному світі. Вищі рівні розвитку естетичного почуття виявляються в почуттях високого, піднесеного, трагічного, комічного, гумору. Ці різновиди естетичних почуттів органічно пов'язані з моральними почуттями і є важливим засобом їх формування. Праксичні почуття - це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Людина відгукується на різні види діяльності - трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні, в задоволенні діяльністю, в творчому підході, в радості від успіхів або в незадоволенні, в байдужому ставленні до неї. Праксичні почуття виникають у діяльності. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську цінність - головна передумова виникнення й розвитку праксичних почуттів. Інтелектуальні почуття являють собою емоційний відгомін ставлення особистості до пізнавальної діяльності в широкому розумінні. Ці почуття виявляються в допитливості, чутті нового, здивуванні, упевненості або сумніві. Інтелектуальні почуття яскраво виявляються в пізнавальних інтересах, любові до знань, навчальних і наукових уподобаннях. Пізнавальні почуття залежно від умов життя, навчання та виховання мають різні рівні свого розвитку. Такими його рівнями є цікавість, допитливість, цілеспрямований, стійкий інтерес до певної галузі знань, захоплення пізнавальною діяльністю. Пізнавальні почуття своїм механізмом мають природжений орієнтувальний рефлекс, але його зміст цілком залежить від навчання, виховання, навколишньої дійсності умов життя. Розвиток здібностей//18. Питання розвитку здібностей. Здібності - індивідуально-психічні властивості людини, що відповідають вимогам певної діяльності і є умовою успішного її здійснення Отже: - здібності відносяться до такого компоненту психіки, як властивості, оскільки є стабільними і тривалими в часі; - мають індивідуальний характер, оскільки є різними у різних людей як за видами, так і за рівнем розвитку; - це психічні властивості, оскільки для їх вияву потрібні психічні, а не фізичні якості людини (так, для гарного піаніста важливим є музичний слух, а не форма пальців); - дані властивості є умовою успішного виконання діяльності. Таким чином, коло індивідуально-вар'юючих особливостей людини обмежується лише тими, які забезпечують ефективний результат (тому до здібностей не потрапляють особливості темпераменту або характеру, хоча вони також є індивідуально-психічними властивостями). Здібності тісно пов'язані з діяльністю: - виявляються в ній (щоб дізнатись, чи здібна людина до певного виду діяльності, треба запропонувати їй спробувати себе в ній); - розвиваються за допомогою діяльності (щоб розвинути ті чи інші здібності, треба багато працювати і відповідному напрямі); - використовуються в процесі діяльності (навчання чи робота). Будь-які задатки, перш ніж перетворитися на здібності, повинні пройти великий шлях розвитку. Для багатьох людських здібностей це розвиток починається з народження людини і, якщо він продовжує займатися тими видами діяльності, в яких відповідні здібності розвиваються, не припиняється до кінця життя. Розвиток здібностей в значній мірі залежить від умов, що дозволяють реалізуватися завдаткам. Одним з таких умов є особливості сімейного виховання. Якщо батьки піклуються про розвиток здібностей своїх дітей, то ймовірність виявлення у дітей будь-яких здібностей вища, ніж коли діти надані самі собі. Іншу групу умов розвитку здібностей визначають особливості макросередовища. Макросередовищем прийнято вважати особливості суспільства, в якому народився і росте людина. Необхідність профорієнтації обумовлена надзвичайно актуальною проблемою, з якою стикається кожна людина, - проблемою вибору життєвого шляху і професійного самовизначення.
|
