Валютна політика Національного банку України

Валютна політика кожної країни визначається політикою державного регулювання економіки загалом, ступенем втручання органів державної влади у валютно-кредитні та фінансові відносини. Валютна політика– це сукупність заходів, які здійснюються державою у сфері міжнародних валютних відносин відповідно до поточних (тактичних) та довгострокових (стратегічних) цілей країни. Уряд і Національний банк України здійснюють валютну політику відповідно до принципів загальної економічної політики України. Основною метою валютної політики Національного банку України як складової монетарної політики є стабілізація курсу національної грошової одиниці та збалансованість платіжного балансу країни.

Складовими валютної політикив узагальненому вигляді є:

- валютне регулювання;

- валютний контроль;

- міжнародне валютне співробітництво та участь у міжнародних валютно-фінансових організаціях.

Валютне регулювання – це регламентація державою міжнародних розрахунків і порядку проведення валютних операцій.

Валютне регулювання з боку держави є об'єктивною економічною необхідністю, яка зумовлена міжнародною економічною інтеграцією України до світового співтовариства та пов'язана з міжнародною кооперацією виробництва і розширенням міжнародної торгівлі, що спричинило вихід процесу концентрації і централізації капіталу за межі національних кордонів.

Згідно з чинним законодавством України (Декрет Кабінету Міністрів від 19.02.1993р. зі змінами та доповненнями від 12.08.2014р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю») Національний банк наділений певними повноваженнями у сфері валютного регулювання.

Національний банк України у сфері валютної політики та валютного регулювання має такі повноваження:

- установлює правила проведення в Україні резидентами і нерезидентами валютних операцій;

- визначає структуру валютного ринку України, а також порядок та умови торгівлі валютними цінностями на ньому;

- установлює порядок переведення, ввезення, пересилання в Україну та з неї валютних цінностей;

- визначає порядок відкриття резидентами рахунків у банках за межами України та нерезидентами рахунків в уповноважених банках України;

- установлює загальні правила видачі резидентам та нерезидентам ліцензій та індивідуальних ліцензій на здійснення валютних операцій, видає ці ліцензії і приймає рішення про їх скасування;

- установлює єдиний порядок визначення і використання курсу грошової одиниці України відносно іноземних валют та розрахункових (клірингових) одиниць;

- установлює спільно з Кабінетом Міністрів України порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях та неконвертованій валюті, які використовуються у торговельному й неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України;

- нагромаджує, зберігає і використовує золотовалютні резерви з метою забезпечення стабільності грошової одиниці України;

- складає за участю Кабінету Міністрів України платіжний баланс України;

- бере участь у визначенні ліміту валового зовнішнього боргу України та контролює дотримання цього ліміту після його затвердження Верховною Радою України тощо.

Важливою складовою валютної політики є також валютний контроль.Згідно з чинним законодавством України Національний банк є головним органом валютного контролю, який забезпечує виконання уповноваженими банками та уповноваженими фінансово-кредитними установами функцій щодо здійснення валютного контролю та регламентує відповідальність за порушення валютного законодавства України.

Одним із елементів валютної політики є міжнародне валютне співробітництво України та участь у міжнародних фінансових організаціях.Значна роль у формуванні довгострокової валютної політики належить міжнародним валютно-фінансовим установам, таким як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Сьогодні ситуація на валютному ринку залишається напруженою. Це зумовлено впливом як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників. Військові дії на сході нашої країни є головним об’єктивним чинником, що безпосередньо пов’язаний із суб’єктивними – штучним нагнітанням паніки серед населення та бізнесу, бажанням окремих гравців валютного ринку отримати швидкий прибуток. Тому Національний банк України запроваджує додаткові адміністративні заходи для стабілізації ситуації на валютному ринку.

Ураховуючи суспільне політичне напруження, невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації, а також беручи до уваги економічні проблеми, пов’язані з проведенням антитерористичної операції на території України, з метою врегулювання ситуації на валютному ринкау України та недопущення використання фінансової системи України для відмивання грошей і фінансування тероризму, керуючись Господарським кодексом України, Законом України «Про Національний банк України», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Правління Національного банку України постановляє:

1. Установити, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

2. Установити вимогу щодо обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб-підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходжень в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій Національного банку України.

3. Національний банк України здійснює моніторинг роботи уповноваженого банку з метою перевірки добросовісного характеру платежів за операціями клієнтів. З цією метою Національний банк України має право вимагати від банків призупинення проведення операцій, що мають підвищений ризик їх використання з протиправною метою, та отримувати документи, що підтверджують добросовісний характер здійснення таких операцій.

Очікується, що застосування таких тимчасових заходів з боку регулятора сприятиме стабілізації ситуації на валютному ринку.

Крім того, Постанова містить норму, згідно з якою Національний банк України здійснюватиме постійний щоденний моніторинг роботи уповноваженого банку з метою перевірки добросовісного характеру платежів за операціями клієнтів. З цією метою Національний банк України має право вимагати від банків призупинення проведення операцій, що мають підвищений ризик їх використання з протиправною метою, та отримувати документи, що підтверджують добросовісний характер здійснення таких операцій.

На даний момент найактуальнішою проблемою державного регулювання валютного ринку в Україні є підтримання макроекономічної стабільності національної валютної одиниці. Основним органом державного регулювання валютного ринку нашої країни є НБУ.

Регулюючи валютні відносини, акцент все-таки потрібно робити не на заборонах, а на створенні сприятливого валютного клімату через комплексну модернізацію законодавства.

Ефективність як короткострокової, так і довгострокової політики, багато в чому залежить від іміджу країни в світі. Його покращення потребує, крім стабільного економічного зростання, підвищення ролі України у міжнародних фінансових організаціях та посилення її позицій на світовій політичній арені.

Отже, сьогодні всі дії щодо валютного регулювання спрямовані або на ліквідацію наслідків фінансової кризи, або на адміністративне регулювання утримання курсу гривні щодо коридору. І немає жодної програми або дії, які були б спрямовані на ліквідацію причин нестабільності національної валюти, яка сьогодні очевидна, – вона не має потужності насамперед тому, що не підтверджена підвищенням макроекономічних показників. При визначенні перспектив розвитку системи регулювання валютного ринку України обов’язково мають враховуватися особливості валютних політик зарубіжних країн, оскільки економіка України є відкритою, а отже, залежною певною мірою від дій основних зовнішньоекономічних партнерів.