Студопедия — МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ






 

Одним із засобів вивчення студентами навчальної дисципліни «Історія туризму» є самостійна робота, що здійснюється згідно з навчальними планами й програмою. Її метою є засвоєння студентами курсу відповідно до особистих здібностей кожного та набуття навичок пошуку нових знань.

За часом самостійна робота студентів (СРС) поділяється на аудиторну й позааудиторну; за формами – на обов’язкову (передбачену навчальним планом), вибіркову (наукова й дослідницька робота) та добровільну (участь у олімпіадах, вікторинах, конкурсах, підготовка ділової гри).

Складовими СРС є самостійна робота під час лекцій, підготовка до практичних занять, вивчення тем, що винесені на самостійне опрацювання, написання рефератів, есе, наукової роботи, самостійні наукові дослідження тощо. Контроль за якістю СРС здійснюється на практичних та індивідуально-консультативних заняттях. Форми контролю СРС, що застосовуються при вивченні дисципліни «Історія туризму», передбачають усне опитування, співбесіди, тестування, диктанти на засвоєння наукових термінів, модульні контрольні роботи, реферативні виступи, презентацію результатів наукової роботи, виконаної студентом.

Ефективність СРС залежить від наполегливості студента у вивченні дисципліни, засвоєнні теоретичних і набутті практичних навиків, послідовності й систематичності занять і здійсненні самоконтролю. Останній надає студенту можливість самостійно оцінювати досягнення й підвищувати рівень знань.

Методологічною основою самостійної навчальної діяльності студентів є лекція, успішність якої залежить не тільки від мистецтва лектора, а й від уміння студента сприймати її. Завдання студента – уважно слухати викладача, який націлює на концептуально-проблемне бачення головних проблем теми, активно й творчо усвідомлювати отриману інформацію та записувати основниї її зміст. Конспект лекцій акумулює необхідний навчальний матеріал і служить в подальшому базою для самостійної роботи студента та економить час на повторення перед заліком.

Крім того, в дисципліні «Історія туризму» є проблеми, які автори висвітлюють з різних, навіть протилежних сторін. Ці питання розглядають викладачі на лекції, і якщо студент не буде вести записів, то він швидко забуде пояснення лектора.

Добре засвоєння студентом змісту лекції означає, що він чітко знає основні проблеми теми, вміє виділити в ній головні положення, розуміє її місце у даній дисципліні, уявляє можливість практичного застосування набутих знань.

Послідовінсть навчального процесу виражається в тому, що лекція є першим його ступенем, за яким іде самостійна робота студента, консультація викладача, а завершує вивчення проблем, порушених у лекції, семінарське заняття.

Важливою формою СРС є опрацювання навчальної та наукової літератури. Для студентів, які вивчають дисципліну «Історія туризму», передусім необхідно оволодіти методикою роботи з інформаційними джерелами – обізнаністю у способах їх надходження й добірки, продуктивною організацією процесу читання, тлумачення, а в разі потреби – вмінням користуватися довідковою літературою, словниками іншомовних термінів, орфографічними та тлумачними словниками, енциклопедіями тощо.

Ефективність роботи студента з літературою значною мірою залежить від його навичок організації процесу читання. Неприпустиме механічне читання без осмислення змісту. Розібратися у прочитаному – значить продумати і зрозуміти основні визначення автора, його аргументацію, логічний зв'язок між головними думками, важливість окремих висновків і узагальнень для формування власних поглядів.

Наступною умовою успішного опрацювання інформаційного джерела є вміння студента викласти у тезовій формі його основний зміст. Загалом конспектування – це школа розвитку логічного мислення, адже воно спонукає глибше вникати в суть положень, сприяє більш чіткому усвідомленню прочитаного, виробленню навичок формулювання своєї думки, підвищує культуру та навички писемного мовлення. Залежно від характеру інформаційного джерела, ступеня його складності, досвідченості студента та поставленого завдання (вивчення усього твору або якої-небудь однієї проблеми, підготовки матеріалу до виступу, на семінарі, нотатки для доповіді чи реферату) записи мають характер плану, тез, нотаток, конспекту.

Конспектування потребує від студента певних навичок. Необхідно знати, що існує кілька форм запису: 1) запис за авторським текстом (текстуальний конспект), коли відповідь на питання дається словами автора або цитатами, логічно пов’язаними між собою; 2) вільний конспект – виклад думок своїми словами; 3) комбінований конспект – поєднання текстуально й вільного записів. Оптимальним є варіант, коли добре продуманий запис підкріплюється цитатами із визначень і висновків автора твору.

Поглиблення й закріплення знань, одержаних студентами під час лекцій і в процесі самостійної роботи, відбувається на практичних заняттях. Саме практичне заняття є тією творчою лабораторією, де всебічно активізується та інтенсифікується мислення студента, формуються навички аналізу й культура полеміки. Практично забезпечує необхідний оперативний зв'язок між викладачем і студентом при закріпленні програмного матеріалу, розвиває самостійність у студентів при оцінюванні окремих науково-архівознавчих проблем, їх практичній реалізації, стимулює загальний інтелектуальний потенціал, підвищує відповідальність за результати своєї праці.

Готуючись до семінарського заняття, студент насамперед повинен ознайомитись із планом заняття, списком інформаційних джерел, перечитати лекційні записи й відповідний розділ підручника чи посібника. Крім джерел, визначених програмою дисципліни, студентам рекомендується опанувати публікації у фахових журналах, науково-популярній літературі, переглянути веб-сайти матріалів із історії туризму, Міністрерства культури і туризму України, музейних установ, що допоможе зорієнтуватись у широкому колі поглядів, думок, позицій, накопиченому досвіді туристичної справи. Підсумком підготовки до семінарського заняття має бути розширений план виступу, який повинен містити тези (основні положення) за кожним із питань заняття. Готуватися до виступу слід із таким розрахунком, щоб викласти зміст одного питання за 7-10 хвилин.

В умовах рейтингової системи оцінювання знань студентів, головний об’єктом стають їх уміння, навички та результати творчої діяльності впродовж вивчення теми, а критеріями оцінки – ступінь оволодіння різними формами роботи.

У процесі вивчення дисципліни «Історія туризму» студенти мають набути вміння:

- аналізувати, узагальнювати, систематизувати, порівнюватий пояснювати історичний досвід становлення туристичної справи в Україні й світі;

- аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, критично сприймати тенденційну інформацію;

- самостійно добувати знання, використовуючи різні джерела – документи, науково-популярну літературу, періодичну пресу тощо, володіти понятійним апаратом, правильно вживати й тлумачити туристичну термінологію;

- складати конспект, тези, готувати реферат, доповідь, складати список літератури з теми, брати участь у дискусії, конференції, давати усний відгук на відповідь однокурсника, поважаючи його право на власну думку;

- користуватися законодавчими та нормативними документами, що регулюють туристичну справу в Україні і світі;

- забезпечувати поточне зберігання туристичних документів у фірмах, організаціях, установах і їх передачу на архівне зберігання;

- вміти реалізовувати здобуті теоретичні знання на практичних заняттях, практиці тощо;

- використовувати набуті знання з історії туризму у процесі науково-пошукової роботи, зокрема під час пошуку та опрацювання необхідних для наукових статей, курсових і дипломних робіт відповідних документів.

Організація самостійної роботи передбачає системність і послідовність засвоєння матеріалу дисципліни. Тому на початку вивчення дисципліни «Історія туризму» до відома студентів доводять графік проведення поточного й модульного контролю знань. Індивідуальні особливості кожного студента, рівень його знань і здібностей, необхідна методична допомога щодо оволодіння технологіями засвоєння начального матеріалу викладач визначає під час проведення консультацій, де він обумовлює напрями самостійної діяльності студента.

Важливою складовою самостійної роботи студентів, де вони можуть проявити свою наполегливість у пошуку матеріалу та творчий підхід презентації тієї чи іншої архівознавчої проблеми, є підготовка реферату. Реферат має бути виконано самостійно. Мета написання реферату полягає у набутті студентом поглиблених знань у набутті студентом поглиблених знань з історії туризму, вміння та навичок працювати з науковою літературою і нормативно-правовими актами, які стосуються порядку комплектування та зберігання туристичної документації, самостійно аналізувати та узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.

За допомогою рефератів студент глибше вивчає найбільш складні проблеми туристичної справи, вчиться правильно оформлювати роботу та докладати результати своєї праці. Підготовка реферату включає в себе такі етапи: 1) вибір теми; 2) підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів; 3) скдання плану реферату; 4) викладення змісту теми; 5) оформлення реферату; 6) усний виклад реферату.

Вибір теми. Студент самостійно обирає тему реферату із запропонованого викладачем переліку. Допускається закріплення декількох студентів за однією і тією ж темою реферату. В такому разі на семінарських заняттях, зокрема на науково-теоретичній конференції, один із них доповідає, а інші виступають з доповненнями чи уточненнями. Студент може в обсязі навчальної програми дисципліни сам запропонувати тему реферату, узгодивши її з викладачем.

Підбір і вивчення спеціальної літератури та нормативно-правових актів.

Роботу над рефератом потрібно починати з вивчення стосовно обраної теми відповідного розділу підручника, навчального посібника, конспекту лекції. Після того як загальне уявлення про обрану тему склалося, студенту слід приділити серйозну увагу підбору і вивченню нормативно-правових актів і літератури, орієнтовний список якої наведено після кожної теми. Однак запропонований перелік джерел не повинен зв’язувати ініціативу студента. Він може й мусить використовувати інші джерела, самостійно підібрані внаслідок вивчення бібліографії за обраною проблематикою.

Вивчаючи ту чи іншу наукову статтю, студент повинен сприймати її крізь призму тих основних проблем, що їх вирішував автор. Без усвідомлення тієї чи іншої туристичної проблеми неможливо виділити головне й істотне, важко відокремити тезу від аргументів і практично неможливо перебороти формальне ставлення до змісту досліджуваної праці.

Складання плану реферату. Після ознайомлення з літературою та нормативно-правовими актами студент складає план реферату, в якому конкретизує питання обраної теми. Реферат складається з таких структурних елементів: вступ; основна частина (виклад змісту теми); висновки; список використаних джерел і літератури.

Вступ є обов’язковою частиною реферату, в якому стисло обґрунтовується актуальність, наукова і практична значимість обраної теми, вказується на її місце у структурі курсу теорії держави і права, формулюються цілі дослідження. Основна частина реферату складається з розділів і підрозділів, у яких мають бути послідовно розглянуті всі питання теми. При цьому слід мати на увазі, що кількість розділів і підрозділів не регламентується, але недоцільно їх робити невеликими за обсягом. Якщо матеріал важко розбити на декілька частин через його тісну змістовну логічну послідовність, розділ можна не розбивати. Заключна частина реферату має містити висновки, в яких формулюються результати дослідження, оцінки проаналізованого матеріалу, пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики. Вступ і висновки реферату разом не повинні перевищувати одну чверть його обсягу.

Викладання змісту теми. Виклад матеріалу повинен бути чітким, логічним і послідовним. Необхідно вживати туристичні терміни, властиві даній науці, уникати незрозумілих понять і складних граматичних зворотів. При використанні цитат з літературних і наукових джерел слід пам’ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора реферату або ж для висловлювання своїє думки на противагу іншій. Занадто зловживати ними не слід.

Студенту доцільно зверути увагу на такі характерні недоліки, які трапляються при написанні реферату, і які можуть призвести до незадовільної оцінки: механічне, дослівне переписування використаної літератури; поверховий, не аргументований виклад основних теоретичних положень; невідповідність між змістом роботи та її планом; абстрактний виклад теми, відсутність посилань на нормативні документи законодавчих органів України; недбалість і неграмотність викладу.

Отже, основними вимогами до написання реферату є вміння виділяти головні теоретичні питання і роз’яснювати їх на конкретному матеріалі, логічно та послідовно розкривати зміст теми, використовуючи при цьому сучасну літературу.

Оформлення реферату. Студент повинен пам’ятати, що через оформлення реферату, його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Тому кожному студенту необхідно опанувати техніку й етику оформлення наукової праці та дотримуватись стандартних вимог, які висуваються щодо рефератів. Оформлення списку використаної літератури є важливою складовою написання реферату. При оформленні списку використаної літератури слід окремо виділяти джерела (нормативно-правові акти тощо), додаткову літературу та архівні документи.

 

 







Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 400. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Типология суицида. Феномен суицида (самоубийство или попытка самоубийства) чаще всего связывается с представлением о психологическом кризисе личности...

ОСНОВНЫЕ ТИПЫ МОЗГА ПОЗВОНОЧНЫХ Ихтиопсидный тип мозга характерен для низших позвоночных - рыб и амфибий...

Принципы, критерии и методы оценки и аттестации персонала   Аттестация персонала является одной их важнейших функций управления персоналом...

Классификация потерь населения в очагах поражения в военное время Ядерное, химическое и бактериологическое (биологическое) оружие является оружием массового поражения...

Факторы, влияющие на степень электролитической диссоциации Степень диссоциации зависит от природы электролита и растворителя, концентрации раствора, температуры, присутствия одноименного иона и других факторов...

Йодометрия. Характеристика метода Метод йодометрии основан на ОВ-реакциях, связанных с превращением I2 в ионы I- и обратно...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.01 сек.) русская версия | украинская версия