Студопедия — Порівняйте опис щита Енея з «Енеїди» Вергілія та «Енеїди…» І. Котляревського
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Порівняйте опис щита Енея з «Енеїди» Вергілія та «Енеїди…» І. Котляревського






 

Переклад М.Зерова   Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні, Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий І незчисленні усі, послідовно проваджені війни Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих Як вони граються сміло, до матері як припадають, Як і вона, повернувши до них свою шию могутню Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне Гам - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають - Лиже насильство під час циркової забави; ще далі Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом Далі обидва царі, військове покінчивши змагання Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду     І. Котляревський   На щиті, в самій середині, Під чернь, з насічкой золотой, Конала муха в павутині, Павук торкав її ногой. Поодаль був малий Телешик, Він плакав і лигав кулешик, До його кралася змія Крилатая, з сім'ю главами, З хвостом в верству, страшна, з рогами, А звалася Жеретія.   Вокруг же щита на заломах Найлучші лицарські діла Були бляховані в персонах Іскусно, живо, без числа, Котигорох, Іван - царевич, Кухарчич, Сучич і Налетич, Услужливий Кузьма - Дем'ян. Кощій з прескверною ягою, І дурень з ступою новою, І славний лицар Марципан.  

 

4. Яку функцію в поемі виконує пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму?

5. Заповніть праву колонку таблиці епізодами з «Енеїди» відповідно до епізодів з «Іліади» та «Одіссеї».

 

Гомер «Іліада», «Одіссея» Вергілій «Енеїда»
Заголовок – мандри Одіссея  
Зв’язок з давньо-грецькою міфологією  
Розповідь Одіссея про свою подорож  
Подорож до підземного царства, зустріч із Тіресієм  
Війна греків і троянців  
Численні перешкоди і випробування на шляху Одіссея  
Втручання богів у долю людей  
Опис щита Ахілла  
Втрата друга Патрокла і помста за нього  
Двобій Ахілла і Гектора  
Висновки

 

 

Література

Основна:

1. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

3. Лосев А.Ф. Античная литература/ Под ред. А.А. Тахо-Годи. – М.: ЧеРО, при участии изд. “Омега-Л”, 2005. – 543 с.

4. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

Додаткова:

1. Аверинцев С.С. Две тысячи лет с Вергилием // Аверинцев С.С. Поэты. – М.: Школа “Языки русской культуры”, 1996. – С. 19-42.

2. Шервинский С. Вергилий и его произведения// Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. – М.: Художественная литература, 1971. – С. 5-26.

3. Гаспаров М.Л. Вергилий – поэт будущего // Вергилий. Буколики. Георгики. Энеида. – М.: Художемтвенная литература, 1979. – С. 5-34.

4. Морева-Вулих Н.В. Римский классицизм: творчество Вергилия, лирика Горация. – СПб.: Академический проект, 2000. – 272 с.

5. Ошеров С.А. История, судьба и человек в “Энеиде” Вергилия // Античность и современность. – М.: Наука, 1972. – С. 317-329.

6. Теперик Т.Ф. Отношение к смерти и типология характеров в “Энеиде” Вергилия // Филологические науки. – 1997. – № 4. – С. 24-29.

 

 


 

Семінарське заняття № 9. АНТИЧНИЙ РОМАН. «МЕТАМОРФОЗИ, АБО ЗОЛОТИЙ ОСЕЛ» АПУЛЕЯ

 

В ті дні, коли в садах Ліцея

Я безтурботно розцвітав,

Читав охоче Апулея,

А Цицерона не читав...

(О.С. Пушкін, «Євгеній Онегін», розділ восьмий, 1, переклад М.Рильського)

 

1. Дискусії навколо проблеми виникнення античного роману. Умовність використання терміну «роман» стосовно античних оповідних текстів.

2. Своєрідність грецького роману та його різновиди (любовно-пригодницький, любовно-буколічний, побутовий, сатиричний, історико-біографічний). Сюжетні, ситуативні, образні кліше.

3. «Метаморфози, або Золотий осел» Апулея: джерела сюжету, своєрідність композиції.

4. Етико-філософське значення роману «Метаморфози, або Золотий осел». Побутово-повсякденне та релігійне. Образ Ізіди.

5. «Казка про Амура та Психею»: значення фольклорно-міфологічних елементів у романі; її подальша доля в історії західноєвропейського мистецтва.

6. Майстерність стилю Апулея:

«африканська помпезність": поєднання азіанізму та аттикізму;

багатство мовних засобів;

риторичність, антитези, паралелізми, парафрази, гра слів тощо;

інтонаційне багатство фраз, пристрасність і поривчастість;

ритмізація прози;

афористичність;

вульгаризми, елементи розмовної народної мови;

пародія та сатира тощо.

 


Терміни та поняття:

роман, авантюрний, фольклор,буколічний, утопічний, новела, бурлеск, еллінізм, топос, кліше, стиль, етика, «друга софістика», азіанізм, аттикізм, риторика, антитеза, паралелізм, парафраза, гра слів, афоризм, вульгаризм, ритмізована проза, меніппова сатура.

Питання та творчі завдання

1. Тексти яких античних романів збереглися до наших часів?

2. І.М. Тронський називає Апулея «філософом, софістом і магом». Що Ви знаєте про філософські та релігійні уподобання Апулея? Яким чином вони відбилися в романі «Метаморфози»?

3. На які джерела, на думку дослідників, спирався Апулей, створюючи свій роман? Чи можна вважати його сюжет цілком оригінальним?

4. Чому роман має подвійну назву?

5. Яку функцію має авторська передмова до роману?

6. Які автобіографічні мотиви вбачають літературознавці в тексті роману?

7. Як співвідносяться в романі казково-фантастичні елементи з реалістичними?

8. Яку функцію виконують у романі вставні новели та епізоди?

9. У чому полягає своєрідність 11-ї книги роману, і які припущення щодо цього роблять літературознавці, пояснюючи зміну стилю та певні фактичні похибки?

10. Хто з діячів мистецтва та літератури звертався у своїй творчості до сюжету про Амура та Психею?

11. Які сюжети запозичив Дж. Боккаччо для свого «Декамерона» з апулеєвих «Метаморфоз»?

 

 

 

 

Література

Основна:

1. Пащенко В.І., Пащенко Н.І. Антична література. – К.: Либідь, 2001. – 718 с.

2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с.

3. Підлісна Г.Н. Антична література. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1992. – 255 с.

Додаткова:

1. Античный роман. Сборник статей. – М.: Наука, 1969. – 404 с.

2. Бахтин М.М. Формы времени и хронотопа в романе // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. – М.: Художественная литература, 1975. – С. 234-271.

3. Бочкарева Н.С. "Метаморфозы, или Золотой осел" Апулея как роман культуры //Традиции и взаимодействия в мировой литературе. - Пермь, 2004. - С. 5-15.

4. Кобів Й. Визначна пам'ятка античного роману // Апулей. Метаморфози, або Золотий осел. – К.: Дніпро, 1982. – С. 5-11.

5. Коваль Д. Вічна юність першоджерела: (Про роман Лонга “Дафніс і Хлоя”)// Жовтень. – 1989. – № 10. – С. 68-69.

6. Левинская О.Л. "Ослиные" метаморфозы в античной беллетристике: Лукиан, Апулей и Луций из Патр // Вестн. древ. истории = J. of ancient history. - М., 2002. - N 1. - С. 25-32.

7. Левинская О.Л. “Ослиные” метаморфозы в античной беллетристике: лукиан, Апулей и Лукреций из Патра// Вестник древней истории. – 2002. – № 1. – С. 25-32.

8. Полякова С.В. Об античном романе // Тацит. Лонг. Петроний. Апулей. – М.: Художественная литература, 1969. – С. 5-20.

9. Томашевская М. Три романа античной Греции // Греческий роман. - М.:Правда, 1988. - С. 5-18.

 


САМОСТІЙНА РОБОТА

 

№ п/п завдання література Форма контролю
1. Опрацювати наукову та навчальну літературу та дати письмові відповіді на такі питання: 1. Архетиповий характер сюжету гомерової «Одіссеї». Його зв’язок із давніми обрядами ініціації (мотив випробування). Фольклорні образи та мотиви в поемі Гомера. 2. Міфологічне та історичне в поемі. Поєднання реалістичних деталей і казкового елементу. 3. Особливості композиції «Одіссеї» Гомера (сюжет і фабула поеми, двоплановість побудови поеми: божественний і героїчний план). 4. Система образів «Одіссеї». Принципи характеристики героїв. Богині та героїні в поемі Гомера «Одіссея» (межі індивідуальності, роль жіночих образів в поемі). 5. Своєрідність поетики «Одіссеї»: монументальність, енциклопедичність, "епічний простір", світ речей, ретардація, епічні формули, постійні епітети, повторюваність описів, гіперболізація, прості та розгорнуті порівняння тощо. 1. Вахрушев В.С. Гомер. // Зарубежные писатели. Биобиблиографический словарь. Ч. 1. - М., 1997. - С. 201-207. 2. Гордезиани Р.В. Илиада и Одиссея – памятники письменности // Античность как тип культуры. – М.: Наука, 1988. – С. 146-166. 3. Гузь О.О. Особливості художнього світу в поемі Гомера «Одіссея» (фрагмент системи уроків) // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – К., 2009. – № 11. – С. 9-15. 4. Забарило К.С. Гомерова «Одіссея» та її місце у світовій літературі // Гомер. Одіссея. – Х.: Фоліо, 2001. – С. 3-29 5. Зайцева А.И. Свобода воли и божественное руководство в гомеровском эпосе // Вестник древней истории. – 1987. – № 3. – С. 139-142. 6. Логвин Г. П., Одіссеєві мандри: Матеріали до вивчення поеми Гомера. 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – №8. – С. 48-52 7. Лосев А.Ф. Гомер /Предисл. А.А. Тахо-Годи. — 2-е изд., испр.— М.: Молодая гвардия — Соратник, 2006.— 400 с.— (Жизнь замечательных людей). 8. Мосенкіс Ю.Л. Грецька поема за вісім століть до Гомера // Мовні і концептуальні картини світу. – К, 2002: Прайм-М. – №6. – С.45-49. 9. Сахарный Н. Гомеровский эпос. – М.: Художественная литература, 1976. – 397 с. 10. Тереховська О.В. Філософсько-естетичні уроки Гомера: ще раз перечитуючи «Одісею» // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – К., 2007. – № 8. – С. 2-4. 11. Флоренсов Н. Троянская война и поэмы Гомера. – М.: Наука, 1991. – 143 с. 12. Шталь И. В. «Одиссея» — героическая поэма странствий. — М.: Наука, 1978. — 168 с. 13. Шталь И.В. Эпические предания Древней Греции. – М.: Наука, 1989. – 304 с. 14. Якубовська Н.О., Вплив «гомерівського питання» на своєрідність літературної трансформації «Одісеї» (теоретичні аспекти) // Мова і культура. – К., 2004. – Т. VII.Ч. 1. – Вип. 7. – С. 97-103.   Перевірка конспектів.
2. Користуючись словниками та енциклопедіями, випишіть визначення термінів та понять: «гомерівське питання», архаїчний епос, героїчний епос, ініціація, архетип, фабула, сюжет, композиція, конфлікт, стиль, ретардація, гіпербола, поема, постійний епітет, гекзаметр.   1. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Н. Николюкина. – М: Интелвалк, 2001. – 1600 стб. 2. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 752 с. 3. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром´як Р., Коваліва І. та ін. – К.: Академія, 1997. – 752 с.     Перевірка словників термінів.
3. Поміркуйте над цими питаннями: 1. Чому Гомера називають «батьком давньогрецької літератури»? 2. Як, на Вашу думку, коректніше було б визначити жанр твору: «епос», «героїчний епос», «поема», «героїчна поема»? Обґрунтуйте свою позицію. 3. Метод Гомера іноді визначають як «наївний реалізм». Чому? 4. Чи можна назвати композицію «Одиссеї» як ретроспективну? Чому? 5. Чи можна вважати образи Одіссея та Пенелопи вічними? Обґрунтуйте свою позицію. 6. Чи можна знайти в поемі елементи обряду «сватання до далекої нареченої»? Де саме? 7. Якими рисами гомерова «Одіссея» нагадує чарівну казку? 8. Хто перекладав «Одіссею» російською та українською мовами?     Бесіда.
4. Знайдіть у тексті та випишіть приклади - постійних епітетів, що індивідуалізують образи Одіссея, Телемаха, Пенелопи, богів; - порівнянь; - повторень; - ретардацій; - ретроспекцій; - приклади опису матеріальних речей. Гомер. Одиссея (будь-яке видання). Перевірка конспектів.
5. Опрацювати наукову та навчальну літературу та дати письмові відповіді на такі питання: 1. Лірика Архілоха – родоначальника грецької лірики, «служителя бога війни, знайомого ще і з солодким дарунком Муз»: поет-засновник літературного ямбу; переосмислення епічного світогляду та родової етики; родове та індивідуальне в ліриці Архілоха; образ ліричного героя: філософія стоїцизму. 2. Поезія Анакреонта: основні теми поезії; художня своєрідність його творів; анакреонтичні мотиви в європейській поезії. 3. Творчість Алкея: політична лірика; образ міста-корабля в «Піснях боротьби»; уславлення радощів життя; алкеєва строфа.   1. Радциг С.И. История древнегреческой литературы. – М.: Высшая школа, 1977. – 551 с. 2. Тронский И.М. История античной литературы. – М: Высшая школа, 1988. – 464 с. 3. Шалагінов Б.Б. Антична література від античності до початку XIX століття. — К.: Академія, 2004. — 360 с. 4. Боннар А. Архилох – поэт и гражданин //Боннар Андре. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 66-81. 5. Федоров Н.А. Греческая лирика. Лекция. – М.: Издательство МГУ, 1963. – 42с. 6. Ярхо В. Н. Поэтическое “Я” в древнегреческой лирике// Вопросы литературы. – 1988. - №4. – С. 130-154. 7. Гаспаров М.Л. Об античной поэзии: Поэты. Поэтика. Риторика. – СПб.: Азбука, 2000. – 480 с. 8. Фрейденберг О. Ф. Происхождение греческой лирики // Вопросы литературы. – 1973. – № 11. – С. 101 – 123. 9. Ярхо В. Н., Полонская К.П. Античная лирика. Ранняя греческая лирика. Эллинистическая лирика. Римская поэзия. – М.: Высшая школа, 1967. – 211с. 10. Чистякова Н.А. Эллинистическая поэзия. Литературная традиция и фольклор. – Л.: Издательство ЛГУ, 1988. – 173с. 11. Шалагінов Б. Б. Лірика ранньої класики: Вивчення давньогрецької лірики // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. – №6. – С.45-48.   Перевірка конспектів.
6. Користуючись словниками та енциклопедіями, випишіть визначення термінів та понять: лірика, меліка, монодична лірика, ямб, ембатерій, алкеєва строфа, ямб, стоїцизм.     1. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Н. Николюкина. – М: Интелвалк, 2001. – 1600 стб. 2. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 752 с. 3. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром´як Р., Коваліва І. та ін. – К.: Академія, 1997. – 752 с. Перевірка словників термінів.
7. Визначте провідні теми, до яких звертається кожен із поетів. У дужках зазначте, в яких саме творах. Античная лирика. – М.: Художеств. литература, 1968. – 623 с. Перевірка конспектів.
8. Визначте основні риси стилю кожного з поетів. Наведіть приклади з художніх текстів. Античная лирика. – М.: Художеств. литература, 1968. – 623 с. Перевірка конспектів.
9. Кому з відомих давньоримських поетів належать рядки про Алкея: На твоих струнах — гражданин лесбийский — Встарь Алкей бряцал, и с тобой от битвы, Пылкий отдыхал, и с тобой от бури В пристани тихой, Привязав корабль, что кидали волны; Ты его словам отвечала, лира, Он же Вакха пел, и любовь, и Лика Черные очи?     Бесіда.
10. Намалюйте схему алкеєвої строфи.   Перевірка конспектів.
11. Опрацювати наукову та навчальну літературу та дати письмові відповіді на такі питання: 1. Есхіл як «батько трагедії». Сутність його нововведень. 2. Функція хору в трагедіях Есхіла. 3. Поетика есхілової «Орестеї»: міф про Атрідів як основа трилогії «Орестея»; своєрідність композиції трилогії (співвідношення частин, авторська ідея, закладена у фіналах трагедій система образів в трилогії; своєрідність характерів: монолітність, статичність, схематичність; функції хору; мова та стиль. 4. Проблематика трилогії: «старий» та «новий закон» в «Орестеї»; проблема долі; проблема батьків та дітей; проблема кровної помсти; проблема відповідальності за свої злочини і злочини предків тощо. 5. Сюжет про помсту Ореста у подальшому літературному процесі.   1. Анненский И.Ф. Драматические произведения. Античная трагедия (публичная лекция) / Сост., подгот. текста и коммент. ст. Г.Н. Шелогуровой. – М.: Лабиринт, 2000. – 320 с. 2. Боннар А. Трагедия. Эсхил, Рок и справедливость //Боннар А. Греческая цивилизация. – М.: Искусство, 1995. – С. 146-168. 3. Гаспаров М.Л. Сюжетосложение греческой трагедии // Новое в современной класической филологии. – М.: Наука, 1979. – С. 126-166. 4. Головня В. История античного театра / Под редакцией С. Аверинцева. – М.: Искусство, 1972. – 400 с. 5. Ярхо В.Н. Античная драма. Технология мастерства. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с. 6. Ярхо В.Н. Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии. – М.: Худ. лит., 1978. – 301 с. 7. Ярхо В.Н. Древнегреческая литература. Трагедия: Сборник трудов. – М.: Лабиринт, 2000. – 352 с. 8. Ярхо В.Н. Трагедия возмездия: «Орестея» Эсхила // Ярхо В.Н. Семь дней в афинском театре Диониса. – М.: Лабиринт, 2004. – С. 57-105. 9. Ярхо В.Н. Художественное мышление Эсхила: Традиции и новаторство // Язык и литература античного мира. – СПб.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1997. – С. 3-15.   Перевірка конспектів.
12. Користуючись словниками та енциклопедіями, випишіть визначення термінів та понять: антагоніст, “Deus ex machina”, драма, катарсис, композиція, конфлікт драми, перипетія, проблематика, протагоніст, рок, трагедія, трилогія, трагічний герой, характер 1. Литературная энциклопедия терминов и понятий / Под ред. А.Н. Николюкина. – М: Интелвалк, 2001. – 1600 стб. 2. Литературный энциклопедический словарь / Под ред. В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. – М.: Советская энциклопедия, 1987. – 752 с. 3. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Гром´як Р., Коваліва І. та ін. – К.: Академія, 1997. – 752 с. Перевірка словників термінів.
13. Поміркуйте над такими питаннями: 1. Які суспільно-політичні фактори сприяли розвитку античного театру? 2.Чому античні трагіки найчастіше спиралися на загальновідомі міфологічні сюжети і за якими критеріями оцінювалася в такому разі майстерність драматурга. 3. Чим відрізнявся античний театр від сучасного і що залишилося незмінним? 4. Які сучасні слова та терміни, пов’язані з театральною справою, походять від давньогрецьких? Як змінилася їхня семантика? 5. Скільки творів приписують дослідники Есхілові та які з них збереглися до наших часів? 6. Як співвідносилися воля людини та рок у драмах Есхіла?   Бесіда.
14. Виписати з текстів цитатні характеристики героїв трилогії. Есхіл. Орестея. Перевірка конспектів.
15. Виписати з трилогії афористичні вислови.   Есхіл. Орестея. Перевірка конспектів.
16. Опрацювати наукову та навчальну літературу та дати письмові відповіді на такі питання: 1. Трагедія Еврипіда «Медея»: - сюжет; - проблематика; - своєрідність конфлікту. 2. Психологічне новаторство Еврипіда у створенні образу Медеї: - двоплановість образу: мати та ображена жінка; - Медея як особистість, що вирішує долі інших. 3. Роль богів у вирішенні конфліктів у трагедіях Еврипіда.   1. Ярхо В.Н. Античная драма. Технология мастерства. – М.: Высшая школа, 1990. – 142 с. 2. Гончарова Т. Еврипид. - М.: Мол. гвардия, 1986. - 2-е изд. - 271 с. - (Жизнь замечат.людей. Сер. биогр.; Вып.7 (651). 3. Гаврилов А.К. Оракул peri paison в "Медее" (Eur. Med. 668-763) // Проблемы античного источниковедения. - Москва; Ленинград, 1986. - С. 184-207. 4. Шопина Н.Р. О средствах индивидуализации образа в трагедиях Еврипида // Сб. науч. тр. / Моск. гос. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. - М., 1989. - Вып. 347. - С. 89-103. 5. Руцкая Г.С. Нетрадиционное в понимании категории трагического и трагический образ в произведениях Софокла и Еврипида // Традиции и взаимодействия в зарубежных литературах. - Пермь, 1996. - С. 3-21. 6. Шопина Н.Р. Особенности в изображении женщин-мстительниц в трагедиях Еврипида// Науч. тр. МНЭПУ. - М., 1998. - Вып. 5. - С. 81-87. 7. Шкаруба Л.М. Конфлікт трагедії Евріпіда "Медея" / Л. М. Шкаруба, С. М. Шошура // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2002.- № 7. - С.53-56. 8. Шкаруба Л., Древнегреческая трагедия: от Эсхила до Эврипида: Эписодий третий: трагедия Эврипида «Медея» // Зарубіжна література в навчальних закладах. – К., 2004. – №7. – С. 25-28. Перевірка конспектів.
17. Вивчити напам’ять: - початок першої пісні з поеми Гомера «Одіссея» («Музо, повідай мені про бувалого мужа, що довго…») - Архілох «Серце, серце! Біди люті…» - Алкей «Не розумію звади поміж вітрів…» - Сапфо «До богів подібний мені здається…» - Анакреонт «Сумно жити не кохавши… - монолог Прометея («Ефіре божественний! О джерела рік!..»). - монолог Едіпа («Ви молитесь? Моліться і одержите...»). - монолог Медеї («Так, справа ця вже вирішена, подруги…»). - початок першої книги з поеми Вергілія «Енеїда» («Ратні боріння й героя вславляю, що перший із Трої…») - Катулл «Плач, Венеро! Плачте, купідони!..», «Знову весна, оживає земля...» - Овідій «Шепчеш мені, що я вік свій марную, заздросте жовта…» (книга І, елегія 15) - Горацій «До Мельпомени» (книга ІІІ, ода 30) - Тібулл «Війна і мир» (книга І, елегія 10) - Проперцій «Пам’ятник» (книга ІІІ, елегія 2)     Читання напам’ять


 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

 







Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 14937. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Кран машиниста усл. № 394 – назначение и устройство Кран машиниста условный номер 394 предназначен для управления тормозами поезда...

Приложение Г: Особенности заполнение справки формы ву-45   После выполнения полного опробования тормозов, а так же после сокращенного, если предварительно на станции было произведено полное опробование тормозов состава от стационарной установки с автоматической регистрацией параметров или без...

Измерение следующих дефектов: ползун, выщербина, неравномерный прокат, равномерный прокат, кольцевая выработка, откол обода колеса, тонкий гребень, протёртость средней части оси Величину проката определяют с помощью вертикального движка 2 сухаря 3 шаблона 1 по кругу катания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.028 сек.) русская версия | украинская версия