Напрямки організації праціУсі перераховані завдання вирішуються в комплексі, причому в зв'язку не тільки між собою, але і з удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і управління. Тільки такий підхід може забезпечити максимальну ефективність організації праці, напрямки якої, виходячи з перерахованих груп завдань, можна сформулювати в такий спосіб: 1) розробка раціональних форм поділу і кооперування праці заснованих на відокремленні частин виробничого процесу виходячи з їхніх технологічних особливостей, виконуваних функцій і кваліфікаційних вимог до робітників. Іншою стороною цієї діяльності є встановлення тісних зв'язків між різними групами працівників і окремих працівників у процесі їхньої спільної праці. Розділяючи працю, одночасно розробляють систему її кооперування; 2) оптимізація трудового процесу шляхом упровадження раціональних методів і прийомів праці передбачає побудову будь-якого трудового процесу на основі прийомів і методів праці, які забезпечують максимальну економію робочого часу при найменших витратах фізичної енергії й оптимальному темпі роботи;
Рис 2.2 Завдання і напрямки організації праці
3) організація та обслуговування робочих місць включає організацію РМ, організацію обслуговування РМ, атестацію і раціоналізацію РМ. О рганізація РМ передбачає забезпечення їх засобами виробництва, предметами праці, інструментом, пристосуваннями і оснащенням, засобами зв'язку, а також їхнє раціональне розміщення на робочій площадці й у робочій зоні, що сприяє застосуванню раціональних методів і прийомів праці і в кінцевому підсумку високої ефективності праці кожного працівника; обслуговування робочих місць передбачає пошук оптимальних варіантів взаємодії основних і допоміжних робітників, що дозволяє безперебійно постачати робочі місця сировиною, матеріалами, заготовками, послугами налагоджувального і ремонтного характеру, транспортним і господарським обслуговуванням і ін.; атестація і раціоналізація робочих місць, представляє собою періодичний облік, всебічну оцінку й атестацію робочих місць на предмет їхньої відповідності сучасним вимогам, а у випадку цієї невідповідності - розробку заходів щодо їхньої раціоналізації; 4) створення сприятливих умов праці на робочих місцях, раціоналізація режимів праці і відпочинку передбачають установлення науково обґрунтованих річних, тижневих, добових і змінних режимів праці і відпочинку, комфортних умов праці на кожному робочому місці, що забезпечують стійку працездатність людей протягом тривалого періоду часу і збереження їхнього здоров'я; 5) нормування праці, що представляє собою діяльність по управлінню працею і виробництвом, спрямовану на встановлення необхідних витрат і результатів праці, а також відповідності між чисельністю різних груп персоналу і кількістю одиниць устаткування; 6) добір, підготовку і підвищення кваліфікації працівників; 7) зміцнення дисципліни праці. Зазначені напрямки організації праці нерозривно зв'язані між собою, тому їх варто розглядати як систему. Усі вони в однаковій мірі відносяться як до основних так і допоміжних робітників. Зміст напрямків організації праці наведений на рис 2.3.
Рис 2.3 Зміст напрямків організації праці продовження рис. 2.3
|
