Атестація і раціоналізація робочих місць

 

Атестація робочих місць — комплексна перевірка робочих місць на відповідність технічним, економічним, організаційним і соціальним вимогам.

Комплексна атестація робочих місць з наступною їхньою раціоналізацією — основа підвищення ефективності праці і виробництва, якості продукції, зниження її собівартості.

Вирішення цих задач досягається за рахунок:

• приведення робочих місць у відповідність з технічними і соціальними вимогами, скорочення застосування ручної, важкої фізичної праці, підвищення змістовності праці;

• поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць і робочих місць із застарілим обладнанням, концентрації робіт на більш прогресивному устаткуванні, підвищення змінності;

• поліпшення умов праці на кожнім робочому місці;

• підвищення кваліфікації працівників.

Атестація робочих місць дозволяє обґрунтовано вирішувати питання оцінки умов праці на робочих місцях і встановлення пільг і доплат за роботу в несприятливих умовах; перевіряти обґрунтованість норм матеріальних витрат; повніше і раціональніше використовувати вкладення фінансових засобів і багато інших питань.

Перший етап атестації робочих місць - їхній облік, що передбачає визначення числа робочих місць, класифікацію й угруповання їх по видах і характеру використання, по категоріях зайнятих на них працівників і ін.

Кількість робочих місць визначається:

• прямим рахунком по кількості верстатів, агрегатів, машин, механізмів, комплектам технологічного й організаційного оснащення при обслуговуванні (по нормі) кожної одиниці одним працівником;

• за встановленими зонами обслуговування;

• за робочими посадами.

На окремих виробництвах (будівництво) кількість робочих місць визначається на основі нормативної трудомісткості по видах робіт, виробничим процесам або їхньої закінченої частини.

Кожне робоче місце враховується як одне незалежно від того, використовується воно в одну, дві або більш зміни.

Облік ведеться по спеціальній відомості.

Другий етап - безпосередня атестація робочих місць, у ході якої кожне робоче місце оцінюється комплексно за наступними рівнями:

• технічному;

• організаційному;

• умовам праці і техніки безпеки.

Для оцінки технічного рівня робочого місця можуть використовуватися наступні основні показники:

• відповідність технологічних процесів, устаткування, оснащення, інструмента і засобів контролю вимогам що висуваються до якості продукції;

• рівень продуктивності устаткування;

• співвідношення фактичної і проектної продуктивності устаткування;

• технологічна оснащеність робочого місця;

• виправданість ступеня механізації праці.

При оцінці організаційного рівня робочого місця аналізуються наступні показники:

• раціональність планування;

• кількість і комплектність оргоснащення, прогресивність його конструкції і технічний стан;

• застосування багатоверстатного обслуговування;

• раціональність обслуговування робочих місць;

• відповідність форм організації праці технологічному процесу, характеру й обсягу виконуваних робіт;

• використання раціональних прийомів і методів праці;

• кваліфікація працівника, її відповідність складності і необхідній якості виконуваних робіт;

• якість діючих норм праці;

• ефективність використання робочого місця: рівень використання устаткування в часі; коефіцієнт змінності, зайнятість працівника продуктивною працею протягом зміни.

При оцінці умов праці і техніки безпеки аналізуються:

• відповідність санітарно-гігієнічних умов нормативним вимогам;

• відповідність виробничого процесу, устаткування, організації робочого місця стандартам безпеки і нормам охорони праці;

• обсяги ручної і важкої фізичної праці;

• наявність монотонної праці;

• забезпеченість працюючих спецодягом і спецвзуттям, засобами захисту і їхня відповідність стандартам безпеки праці і встановлених норм.

За результатами атестації робочих місць кожне з них може бути віднесене до однієї з трьох груп.

1) Атестовані робочі місця - робочі місця, показники яких цілком відповідають або вимогам перевищують їх.

2) Підлягають раціоналізації - робочі місця, окремі показники яких не відповідають установленим вимогам, але можуть бути доведені до рівня цих вимог у процесі раціоналізації.

3) Підлягають ліквідації - робочі місця, показники яких не відповідають і не можуть бути доведені до рівня установлених вимог у результаті раціоналізації. До цієї ж групи відносяться робочі місця, раціоналізація яких економічно не доцільна, а також зайві робочі місця.

Третій етап — раціоналізація робочих місць. Розробка заходів щодо раціоналізації робочих місць проводиться на основі аналізу даних атестації. У ході техніко-економічного аналізу розглядаються результати оцінки робочих місць і пропозиції по їхньому удосконаленню, установлюється реальна потреба в кожному робочому місці, розраховується ефект від доведення робочих місць до нормативного рівня і необхідні витрати, виявляються можли­вості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.

Заходи рекомендується розробляти по наступним основних напрямках:

1) підвищення технічного рівня робочих місць;

2) підвищення організаційного рівня робочих місць;

3) поліпшення умов праці і техніки безпеки на робочих місцях;

4) ліквідація зайвих і малоефективних робочих місць.

 

Запитання для самоконтролю

1. Розкрийте суть поняття робоче місце, використавши різноманітні підходи до його вивчення?

2. Які основні функції робочого місця?

3. Наведіть класифікацію робочих місць?

4. Що розуміють під спеціалізацією робочих місць?

5. Що таке планування робочих місць?

6. Назвіть основні форми і види обслуговування робочих місць?

7. Охарактеризуйте етапи атестації робочих місць?