Студопедия — Система управління організацією праці
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Система управління організацією праці






 

Управління організацією праці — це процес цілеспрямованого впливу на організаційні відносини, що виникають у процесі спільної трудової діяльності, з метою забезпечення ефективного функціонування і розвитку як системи організації праці, так і всього підприємства у цілому.

Система управління організацією праці, як і будь-яка інша система управління, містить у собі об'єкт управління, суб'єкт управління, і механізм, що забезпечує взаємодію цих підсистем.

Об'єктом управління виступає функціонуюча (діюча) система організації праці на підприємстві.

Як суб'єктом управління у системі управління організацією праці можуть виступати органи державного і галузевого управління, підрозділи підприємств (організацій, фірм), функціями яких є розробка і впровадження нововведень в галузі організації праці, контроль за функціонуванням і розвитком системи організації праці і т.п. Суб'єктами управління організацією праці можуть бути як окремі працівники (групи працівників) — лінійні керівники різних рангів (бригадир, майстер, начальник відділу, начальник цеху, керівник підприємства), менеджери по персоналу, і т.д., а також самі виконавці, що організують свою працю у процесі самоорганізації.

Механізм управління організацією праці — це сукупність методів, засобів, прийомів, важелів, технологій впливу суб'єкта управління на керований об'єкт — систему організації праці з метою забезпечення ефективного її функціонування і розвитку. Найважливіші складові даного механізму — організаційний і економічний механізми управління організацією праці, тісно взаємозалежні і взаємодіючі один з одним.

Економічний механізм містить у собі сукупність методів, засобів, важелів, спрямованих на посилення економічної зацікавленості колективів підприємств, фірм, організацій і їхніх структурних підрозділів, а також матеріальної зацікавленості окремих працівників у підвищенні рівня організації праці, у рішенні задач організаційного розвитку. Сфера впливу економічного механізму — економічні інтереси.

Організаційний механізм управління організацією праці передбачає формування і розвиток структури і системи забезпечення управління організацією праці, використання сучасних організаційних засобів і технологій, націлених на упорядкування системи організації праці, тобто на приведення структури її внутрішніх і зовнішніх зв'язків у відповідність з цілями управління. Організаційний механізм зв'язаний з визначенням мети і програми організаційного розвитку, з аналізом стану системи організації праці і проектуванням її поліпшеного варіанта.

Система забезпечення управління організацією праці містить у собі нормативно-правове (наявність і використання відповідних законодавчих актів, норм і нормативів), науково-методичне (розробка методик по різних аспектах організації праці, розробка організаційних проектів, проведення наукових досліджень і т.д.), інформаційне (одержання й обробка інформації про стан організації праці), матеріально-технічне, фінансове, кадрове й організаційне забезпечення.

Організаційне забезпечення передбачає наявність конкретної управлінської програми і забезпечення її виконання у встановлений термін на основі використання відповідних організаційних рішень і підходів, сучасних методів управління.

Як і інші управлінські рішення, організаційні рішення можуть бути: загальними і частковими; різних рівнів і ланок управління; оперативними, поточними (календарними), перспективними; програмними; типовими і нестандартними.

Існує три підходи до формування управлінських, у тому числі організаційних рішень - дослідницький (евристичний); нормативний; на основі узагальнення досвіду. Усі три підходи взаємозалежні між собою, взаємно доповнюють і розвивають один одного.

Принципова відмінність нормативного підходу від евристичного полягає в тім, що він, як правило, не передбачає дослідження природи проектованого або існуючого об'єкта, а заснований на порівнянні його властивостей і зв'язків з нормою, із заздалегідь відомим або заданим результатом, тобто фактичний стан об'єкта порівнюється з нормативним. Такий підхід не приводить до створення якісно нової або удосконаленої організації праці, він лише приводить систему організації праці у відповідність з нормативною моделлю. І в цьому полягає його ефективність.

Незважаючи на очевидну обмеженість, нормативний підхід одержав велике поширення в практичній організаційній діяльності в силу того, що різко скорочує невизначеність пошуку рішення, економніше (з погляду витрат праці і часу на формування рішення) і результативніше, тому що швидше і частіше приводить до очікуваного результату, ніж евристичний. В основі цього підходу лежить представлення, що в ідеалі всі стани, системні процеси й умови їхнього протікання можуть бути зведені до стандартів.

Для розробки ж самих нормативів, організаційних стандартів використовується дослідницький (евристичний) підхід. Нормативи й інструкції, положення, стандарти, методики, типові структури, типові проекти організації праці на робочих місцях, ділянках і цехах — усе це плоди нормативно-дослідницької або організаційно-дослідницької діяльності.

Третій підхід до формування організаційних рішень — на основі узагальнення досвіду — не повинний зводитися до сліпого копіювання наявного досвіду. Рішення, засноване на прецеденті, повинне враховувати всі особливості його застосування в конкретних умовах. Мало просто знати досвід, необхідно розібратися в мотивах його виникнення, бачити труднощі, що зустрічаються на шляху його впровадження, враховувати можливі наслідки його застосування в неспецифічних умовах, тобто варто критично осмислити і творчо застосувати його в конкретній обстановці.

Усі три розглянутих підходи до формування організаційних рішень, взаємно доповнюючи, розвивають один одного. Так, дослідницький (евристичний) підхід — це основа для розробки оптимальних рішень, що при типізації складають нормативну базу. Нормативний підхід, який застосовують у поєднанні з дослідницьким (евристичним), на практиці призводить до появи передового досвіду, до зародження більш прогресивних рішень. Дослідження, наукове узагальнення і поширення передового досвіду дозволяють довести його до рівня необхідної типізації і на цій основі удосконалювати нормативну базу. Усі три підходи зливаються власне кажучи в єдиний процес формування прогресивних організаційних рішень.

Сам процес управління організацією праці на підприємстві звичайно складається з наступних етапів:

• аналіз існуючого стану;

• проектування поліпшеного (бажаного) стану;

• вибір і обґрунтування варіанта рішення;

• розробка програми заходів, плану переходу системи з існуючого стану в проектний;

• реалізація програми, плану;

• контрольна (дослідна) перевірка відповідності фактичного станів системи проектному (його ідеальної або нормативної моделі);

• регулювання (ухвалення рішення по поліпшенню, упорядкуванню окремих зв'язків);

• далі — знову аналіз існуючого стану системи й ухвалення рішення по її подальшому удосконаленню.

В умовах ринкової економіки повинна бути побудована система управління організацією і нормуванням праці, адекватна вимогам ринкової економіки.

В умовах планової економіки держава через міністерства доводила підприємству методику нормування, рівень технічно обґрунтованих норм, відсоток зниження трудомісткості продукції, і як наслідок, порядок перегляду норм праці, використання тих або інших нормативів, а також конкретні напрямки, заходи і масштаби впровадження НОП. Два рази в рік складався звіт підприємства про виконання норм виробітку, стан нормування. У звіті вказувалися професійно - кваліфікаційний розподіл робітників по ступені виконання норм праці, кількість переглянутих норм, чисельність робітників, праця яких нормується по тим або іншим видам норм, і т.д. Існувала статистична звітність в галузі НОП.

В даний час держава вже не виступає в ролі командного органа, звітність у сфері організації і нормування скасована. За державою залишається лише діяльність по створенню сприятливих умов для здійснення самостійної роботи з організації і нормування праці за допомогою правового, науково-методичного і нормативного забезпечення, а також системи підготовки кадрів.

Аналіз сучасної української системи управління організації і нормування праці дозволяє зробити висновок про її кризове положення і почасти про її руйнування. Відмова від державного втручання в управління процесами в сфері праці призвела до скорочення, а по деяких напрямках і припиненню робіт в галузі досліджень, розробки, обґрунтування і впровадження міжгалузевих і галузевих норм та нормативних матеріалів. Тому нормативний і науково-методичний заділ, що використовувався у практичній роботі, у значній мірі застарів і не може бути еталоном нормо-витрат для сучасного виробництва.

Існуючі методи і способи обґрунтування, установлення норм, у цілому зберігаючи орієнтацію на планову економіку, не відповідають сучасним умовам. Їхнє подальше удосконалення і розвиток необхідно направляти убік комплексного обґрунтування норм праці, з огляду на не тільки внутрішні фактори і можливості, але і вимоги і вплив зовнішніх умов. Удосконалювання методів і способів нормування повинне здійснюватися в результаті автоматизації, використання математико-статистичного апарата, елементного нормування. Такий підхід дозволить розширити сферу нормування практично для усіх без винятку категорій персоналу, застосовувати її для аналізу будь-яких виробничих і трудових процесів.

Сформована ситуація носить тимчасовий характер і багато в чому обумовлена розвитком підприємницької діяльності в сфері фінансів, торгівлі, послуг і недостатньою увагою до виробничого сектора, на який традиційно орієнтувалася система нормування праці. Вихід із кризового стану в галузі нормування праці може початися з удосконалювання системи управління нормуванням на рівні державного сектора економіки.

Інший напрямок виходу з кризової ситуації — поліпшення управління нормативним господарством по праці, що передбачає управління його станом і функціонуванням. Нормативне господарство по праці — це сукупність техніко-економічних, технологічних, трудових, організаційних, санітарно-гігієнічних, правових і інших спеціальних нормативів, норм, вимог, правил провадження робіт, балансів робочого часу, схем обслуговування, різних вимог до виконавців, інших документів, необхідних для практичного використання в роботі з підвищення якості управління системою нормування праці.

Удосконалювання системи управління організацією і нормуванням праці неможливо без зміни відносини до кадрового складу фахівців, що працюють у даній галузі. Специфіка їхньої роботи, коло розв'язуваних задач, роль у підвищенні ефективності функціонування підприємства обумовлюють особливе відношення до таких працівників, що виражається в необхідності всебічної підготовки, забезпечення умов нагромадження досвіду, знань, навичок за допомогою системи підвищення кваліфікації, закріплення кадрів, їхньої ротації.

Основні джерела формування кваліфікованих кадрів інженерів по організації і нормуванню праці на підприємствах:

• молоді фахівці, що закінчили вищі навчальні заклади;

• молоді фахівці, що пройшли після закінчення вузу додаткове спеціальне навчання на даній фірмі;

• випускники вищих навчальних закладів, що поєднують навчання у вузі з роботою безпосередньо на виробництві;

• висококваліфіковані фахівці з академічною орієнтацією для вирішення найбільш складних питань в галузі організації праці.

Крім відповідної професійної підготовки, фахівець в галузі організації і нормування праці повинний володіти наступними особистими якостями: щирість і чесність, ентузіазм, інтерес і симпатія до людей, комунікабельність, такт, приємний зовнішній вигляд, впевненість у собі.







Дата добавления: 2015-06-12; просмотров: 500. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...

Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Признаки классификации безопасности Можно выделить следующие признаки классификации безопасности. 1. По признаку масштабности принято различать следующие относительно самостоятельные геополитические уровни и виды безопасности. 1.1. Международная безопасность (глобальная и...

Прием и регистрация больных Пути госпитализации больных в стационар могут быть различны. В цен­тральное приемное отделение больные могут быть доставлены: 1) машиной скорой медицинской помощи в случае возникновения остро­го или обострения хронического заболевания...

ПУНКЦИЯ И КАТЕТЕРИЗАЦИЯ ПОДКЛЮЧИЧНОЙ ВЕНЫ   Пункцию и катетеризацию подключичной вены обычно производит хирург или анестезиолог, иногда — специально обученный терапевт...

Выработка навыка зеркального письма (динамический стереотип) Цель работы: Проследить особенности образования любого навыка (динамического стереотипа) на примере выработки навыка зеркального письма...

Словарная работа в детском саду Словарная работа в детском саду — это планомерное расширение активного словаря детей за счет незнакомых или трудных слов, которое идет одновременно с ознакомлением с окружающей действительностью, воспитанием правильного отношения к окружающему...

Правила наложения мягкой бинтовой повязки 1. Во время наложения повязки больному (раненому) следует придать удобное положение: он должен удобно сидеть или лежать...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия