ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ О ПРЕДПРИЯТИИ

 

Medline (на CD-ROM) — база даних з медицини (з необхідною ретроспективою)

 

ETOC (Електронний покажчик змістів журналів)

 

У разі відсутності необхідної статті в запропонованих базах, бібліотеки — учасниці проекту можуть також використати сервіс “Електронна доставка документів”, замовивши необхідну науковцю публікацію (статтю, патент, матеріали конференції тощо), якщо така є в Технічній Бібліотеці Ганноверу. Пошук в каталозі tiborder — http: //tiborder. gbv. de. Кількість замовлень від кожної бібліотеки лімітована, залежить від загальної кількості замовлень від України в конкретний період.

 

Координатором проекту в Україні є наукова бібліотека Національного університету “Києво-Могилянська академія”.

 

Вже на початку проекту для участі в ньому приєднались 147 бібліотек України з усіх регіонів України: університетські бібліотеки, бібліотеки НДІ НАНУ, обласні універсальні наукові бібліотеки, публічні бібліотеки та ін.

 

З іншого боку, надаючи за допомогою використання електронних технологій доступ до вітчизняних баз даних іноземним віддаленим користувачам, бібліотеки презентують українську наукову думку в глобальному інформаційному просторі.

Останнім часом бібліотеками активно використовується практика проведення наукових відеоконференцій, що на сьогодні є досить актуальним, адже не всі науковці можуть дозволити собі відвідати ту чи іншу країну-організатора наукового форуму. Тому проведення онлайн конференцій дає змогу з найменшими фінансовими витратами прийняти участь в обговоренні наукових проблем та отримати інформацію, що поки що не представлена в друкованому або електронному вигляді, а існує у вигляді наукових гіпотез та поглядів, перебувати в потоці останніх наукових тенденцій. Користуються популярністю й форуми на платформі бібліотек, як бібліотечні так і з інших суспільно значущих тематик, та їх сторінки в соціальних мережах. Спілкування на форумах допомагає загальними зусиллями користувачів форуму сформулювати нові наукові проблеми та обговорити перспективні шляхи їх вирішення.

Варто також відмітити, що на сьогодні провідні світові бібліотеки входять до складу мережевих структур міжнародних організацій – членів співтовариств розвитку науки, освіти і культури та є активними учасниками глобальних інформаційних процесів. Зокрема, Всеросійська державна бібліотека іноземної літератури є інформаційно-посередницьким центром Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і установ. Європейська цифрова бібліотека є передовим прикладом доступу до світових наукових, освітніх та культурних цінностей. НБУВ теж співпрацює з Європейською бібліотекою та представлена в ній реферативною базою даних «Україніка наукова» та ЕБ авторефератів дисертацій. Крім того, розроблена україномовна локалізація порталу.

Можна стверджувати, що саме бібліотеки є тією рушійною силою, яка дозволить активізувати та значно прискорити роботу з формування доступної наукової інформації в Україні та професійно представляти вітчизняну наукову думку в глобальному інформаційному просторі.

В політико-правовій сфері діяльність бібліотек із сприяння створенню національного інформаційного простору зосереджена, в першу чергу, на політико-правовому інформуванні, надані доступу до національних та зарубіжних правових ресурсів та створенні синтезованого інформаційно-аналітичного продукту відповідної тематики. Поширення правової інформації, сприяння підвищенню рівня правової культури суспільства, подолання правового нігілізму, інформування про захист прав людини покладено на центри правової інформації, що функціонують в багатьох вітчизняних та зарубіжних бібліотечних установах. При цьому слід наголосити, що діяльність таких центрів набуває дедалі більшої популярності в користувачів саме завдяки використанню ними дистантних форм обслуговування – веденню власних веб-сторінок, надання віртуальних довідок та консультацій, створення інтернет-путівників правовими ресурсами мережі та ін.

Широкий доступ до інформації політико-правового характеру з використанням дистантних форму доступу до ресурсу надає Національна юридична бібліотека НБУВ. З одного боку, дистантні форми доступу до інформації використовуються співробітниками бібліотеки в процесі підготовки інформаційно-аналітичного продукту (зокрема ідеться про використання інформації інтернет-ЗМІ, матеріалів аналітичних центрів, сайтів органів місцевого самоврядування та облдержадміністрацій, сайтів урядових структур, представлених в Інтернет правових баз даних юридичних інститутів та організацій тощо), з іншого – для ознайомлення користувачів з вже підготовленими інформаційно-аналітичними матеріалами, консультаційними матеріалами з питань дотримання прав людини, підприємницької діяльності, баз даних, наявних у бібліотеці та ін.

Серед представлених таким чином ресурсів варто звернути увагу на бюлетень оперативних матеріалів на базі аналізу правової електронної інформації «Громадська думка про правотворення». Бюлетень містить новини законотворчого процесу та коментарі вітчизняних та зарубіжних експертів з актуальних правових подій, аналітичні матеріали та матеріали щодо вивчення зарубіжного досвіду розв’язання правових проблем. В контексті використання дистантних форм для пошуку потрібної інформації, її обробки та сприяння її подальшій циркуляції показовою є наявність у бюлетені рубрики «Щоденник блогера», яка містить інформацію, розміщену в блогах «лідерів думки» – відомих політиків, громадських діячів, експертів, науковців та ін.

Зауважимо, що відкритість інформування про діяльність органів влади та зворотний зв’язок з населенням, зокрема, через бібліотеки, є однією із обов’язкових ознак демократичного суспільства [22, с. 438].

Варто відмітити й роботу бібліотек із забезпечення прозорості рішень державних та місцевих органів влади, що здійснюється за такими напрямками як інформаційна підтримка органів влади, інформування та просвітницька робота серед населення.

В Україні останнім часом на базі бібліотек створюються публічні центри регіональної інформації, що займаються збором, зберіганням та наданням у користування документів з питань діяльності місцевих органів влади, формуванням фондів: офіційних видань районних адміністрацій та органів місцевого самоврядування; опублікованих документів (статистична інформація про стан економіки, екології, здоров’я, демографії, освіти, культури та інших напрямків); неопублікованих видань.

Серед користувачів зростає попит на інформаційно-аналітичні матеріали з питань функціонування органів державної влади та місцевого самоврядування, реформування системи охорони здоров’я, освіти, агропромислового комплексу, реалізації молодіжної політики та ін.

Інформаційно-аналітичні структури бібліотек досліджують перебіг політичних процесів та проводять діяльність щодо визначення впливу різних чинників на перебіг проблемних ситуацій в політиці, пропонують шляхи вирішення конфліктних ситуацій. Так, Хмельницькою центральною міською бібліотекою здійснюється індивідуальне інформування спеціалістів райдержадміністрації. Керівники отримують інформацію з таких тематик: «Законодавча основа місцевого самоврядування”; “Взаємодія органів місцевого самоврядування з підприємствами і установами, які знаходяться на підпорядкованій території»; «Місцеві фінанси, бюджет, податки і збори»; «Соціальний захист населення»; «Використання земель на території, підпорядкованій місцевому органу влади» [16].

Загальнодоступність бібліотечних установ та їх інформаційно-ресурсні можливості, досвід роботи з інформацією дає можливість констатувати, що бібліотеки стали ефективним посередником між органами державної влади та суспільством. Наповнюючи національний інформаційний простір якісною, достовірною політико-правовою інформацією та мінімізуючи інформаційні шуми, бібліотеки на сьогодні виступають як стабілізуючий соціальний фактор, що забезпечує соціальну стійкість та є вирівнюючим інформаційні можливості різних категорій населення фактором.

 

Останнім часом все частіше замовниками бібліотечних інформаційно-аналітичних послуг стають бізнес структури, що мають потребу у отриманні якісного економічно-спрямованого інформаційно-аналітичного продукту. Задля задоволення їх потреб інформаційно-аналітичними службами бібліотек створюються проектні команди, які досліджують стан вітчизняної економіки, світової економіки та її можливі впливи на національну, кризові явища в економіці та шляхи їх подолання, вивчають позитивний зарубіжний досвід ведення економічної діяльності та виробляють рекомендації.

Також через свої сайти бібліотеки надають доступ до інформаційних ресурсів економічної тематики. В контексті наповнення національного інформаційного простору інформацією, необхідною для стабільного економічного розвитку та подолання кризових явищ, та забезпечення її циркуляції в суспільстві Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського через сайт дає змогу ознайомитися з такими науковими розробками стратегічного характеру, як національні доповіді НАН України, що розкривають ключові проблеми соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного поступу сучасної України. Зокрема, на сайті бібліотеки представлено Національну доповідь «Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015», метою якої є окреслення сформованого вітчизняною академічною наукою концептуального бачення принципово нового курсу здійснення в Україні назрілих модернізаційних перетворень, конкретних завдань і механізмів їх реалізації. Комплексний аналіз стану та визначальних тенденцій економічного, соціального, політико-правового та гуманітарного розвитку України у світлі загроз і ризиків, пов’язаних у тому числі з кризовими процесами в сучасному світі здійснено в Національній доповіді «Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держав», з якою також можна ознайомитись через сайт НБУВ. В доповіді висвітлено макроекономічні зміни, трансформації реального сектору економіки, що відбулись у державі, а також існуючі небезпеки у сфері енергетики, екології. Значну увагу приділено проблемам досягнення ефективного державного управління, подолання політичної кризи, стабілізації фінансового сектору, розвитку діалогу влади, бізнесу та громадянського суспільства, трансформації соціогуманітарної сфери [22, с. 439].

СІАЗ видається, також, інформаційно-аналітичний бюлетень «Економічна думка», призначений в першу чергу для допомоги у прийнятті рішень в економічній сфері профільним комітетам Верховної Ради.

 

Що стосується участі бібліотек у процесі створення того сегменту національного суверенного ресурсу, який забезпечуватиме ефективне функціонування культурної сфери суспільства, то слід наголосити на актуальності введення у широкий суспільний обіг за допомогою дистантних форм обслуговування наявного у їх фондах великого ресурсу культурних, духовно-ціннісних надбань попередніх поколінь українського народу, що є надійним орієнтиром у вітчизняному інформаційному виробництві, в утвердженні суспільних ідеалів, консолідації українського суспільства, збереженні його національної ідентичності і самобутності. Проведення бібліотеками віртуальних виставок, які ознайомлюють користувачів з книжковими колекціями національних історично-культурних пам’яток, художніми, музичними, відео колекціями бібліотеки, оцифрованою рукописною спадщиною, не лише сприяє підвищенню освітньо-культурного рівня громадськості, наступності національної свідомості, а й представленню України в глобальному інформаційному просторі.

Як вірно зазначає А. Кузнєцов, на сьогодні світове розуміння ролі і призначення бібліотеки в ХХІ ст., як культурного, інформаційного та освітнього закладу базується на тому, що доступ до культурних цінностей та участь у культурному житті є фундаментальним правом людини. Показовою в цьому контексті є ініціатива Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського зі створення єдиної інформаційної основи для збереження цифрових колекцій, що відображають шлях історичного розвитку України у культурній, науковій та соціальній сферах, та її активна участь у міжнародному корпоративному проекті Європейська бібліотека. Понад те, НБУВ є ініціатором проекту національного масштабу «Пам’ять України у об’єктах національного надбання» [107, с. 183–184]. Водночас забезпечення шляхом використання дистантних форм міжбібліотечної кооперації доступу користувачів до фондів провідних бібліотек Європи і світу запобігає формуванню в суспільстві філософії містечковості і провінціалізму, сприяє розвитку культури в контексті загальносвітових тенденцій. Так, активно розвивається співпраця НБУВ з цифровими сховищами світового культурного надбання – до проекту «Золота колекція Євразії» Бібліотечної асамблеї Євразії увійшли три об’єкти історико-культурної спадщини з фондів НБУВ – «Київські глаголичні листки» IX–X ст., «Апостол» Івана Федорова 1574 року та «Кобзар» Т. Г. Шевченка 1840 року.

Ще одним важливим кроком у представленні України в загальноєвропейському інформаційному та культурному просторі є її приєднання до Європейської бібліотеки (The European Library, TEL). Наступним етапом в напрямі інформаційної культурної інтеграції до Єдиного європейського інформаційного простору є участь України в проекті Європейської цифрової бібліотеки Europeana, що об’єднує відомості про цифрові ресурси бібліотек, музеїв та архівів [90, с. 241].

За словами директора Національної бібліотеки Німеччини, голови організації Europeana Foundation Елізабет Ніггеманн «об’єкти суспільного надбання життєво необхідні для освіти, науки, збереження культурної спадщини та інформаційного обслуговування. Не можна припиняти доступ до знань у сучасному інформаційному суспільстві».

Підсумовуючи, варто зазначити, що використання дистантних форм в бібліотечній діяльності відкрило перспективу для формування єдиного глобального інформаційного-бібліотечного простору, що дозволяє наразі ефективніше координувати спільні проекти, створювати сприятливі умови для функціонування міжнародних програм та надання доступу до зарубіжних інформаційних ресурсів. Як показує сучасна бібліотечна практика, нові технології дають змогу вирішити важливі завдання відповідно до запитів сучасного суспільства: впровадити нові інформаційні ресурси бібліотек, істотно вдосконалити якість інформаційного обслуговування користувачів, а також забезпечити збереження інтелектуальної та духовної пам’яті народу, спадкоємність державотворчих, національних та культурних процесів у суспільстві.

Фахівці зазначають, що розвиток бібліотек України взаємопов’язаний із процесами розвитку українського суспільства та базується на прозорому, правдивому висвітленні національної історії.

 

ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ О ПРЕДПРИЯТИИ