ОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ

Велика відповідальність покладається на аудитора, коли він за результатами вивчення фінансової звітності робить висновки про можливість подальшого функціонування господарюючих суб'єктів. У міжнародних нормативах 310 "Знання бізнесу", 570 "Безперервність", 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення", 810 "Перевірка прогнозної фінансової інформації" викладені питання порядку правильності вивчення питань бізнесу підприємства, безперервності його роботи, порядку формування прогнозної інформації і правильності складання аудиторського висновку під час виконання завдань аудиту спеціального призначення.

Для обґрунтування цілей перевірки аудитором для аналізу застосовується не тільки фінансова звітність, але й оперативна звітність суб'єкта, дані маркетингової сфери: економічні, природні, науково-технічні фактори; дані мікросередовища: ринки, клієнтура, конкуренти, постачальники; стратегічний напрямок фірми: програма діяльності, ефективність менеджменту. Враховується також рівень цін, який склався, стимулювання збуту, запланований рівень прибутку підприємства.

При більш детальному розгляді ведення бізнесу в конкретному підприємстві розглядається:

• ринок і конкуренція;

• циклічний чи сезонний характер діяльності;

• зміни в технології виробництва;

• комерційний ризик (наприклад, висока технологія, висока мода, легкий доступ до ринку для нових конкурентів);

• скорочення чи розширення діяльності;

• несприятливі умови (наприклад, зменшення попиту, невикористані виробничі потужності, серйозна цінова конкуренція);

• специфічні методи та проблеми бухгалтерського обліку;

• вимоги і проблеми, пов'язані з охороною довкілля;

• нормативно-правова база;

• пропозиція і вартість електроенергії;

• специфічні чи унікальні методи (наприклад, пов'язані з трудовими контрактами, методами фінансування, методами ведення бухгалтерського обліку).

Під час вивчення безперервності підприємства аудитор повинен розглянути обставини, які можуть бути підставою для значних сумнівів щодо здатності суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі. У зв'язку з цим у стандарті аудиту 570 "Безперервність" наведено приклади подій або обставин, які можуть породжувати сумніви щодо припущення про безперервність діяльності підприємства:

• стан чистих зобов'язань або чистих короткострокових зобов'язань;

• строкові позики, термін погашення яких наближається за відсутності реальної перспективи погашення або подовження терміну позики; надмірна впевненість у тому, що короткострокові позики будуть фінансувати довгострокові активи;

• ознаки, які вказують на припинення фінансової підтримки боржниками та іншими кредиторами;

• негативні операційні грошові потоки, що зазначені в історичних або прогнозних фінансових звітах;

• неналежне значення ключових фінансових коефіцієнтів;

• значні операційні збитки або значне зменшення вартості активів, що використовуються для генерування грошових потоків;

• заборгованості щодо виплати дивідендів або припинення виплати;

• нездатність вчасно здійснити платежі кредиторам;

• нездатність дотримуватись умов договорів позики;

• перехід від кредитних операцій з постачальниками до операцій на основі "оплати за фактом постачання";

• нездатність отримати фінансування для розробки важливих нових продуктів або для здійснення інших важливих інвестицій;

• втрата ключового управлінського персоналу без належної заміни;

• втрата основного ринку, франшизи, ліцензії або основного постачальника;

• проблеми з робочою силою або дефіцит важливих матеріалів;

• розглянуті в суді або в органі регулювання позови, вимоги, які не будуть виконані.

Для встановлення вимог безперервності об'єктів господарювання аудитор велику увагу приділяє порядку застосування аудиторських процедур. У зв'язку з цим він повинен:

• здійснити огляд планів управлінського персоналу щодо майбутніх дій на основі його оцінки припущення про безперервність діяльності підприємства;

• зібрати шляхом проведення необхідних процедур достатні відповідні аудиторські висновки для підтвердження або спростування існування суттєвої невизначеності, у тому числі розглянути вплив будь-яких планів управлінського персоналу та інших пом'якшуючих факторів;

• попросити управлінський персонал надати письмові пояснення стосовно його планів на майбутнє.

Для того, щоб аудитор зміг підготувати обґрунтовані дані для складання аудиторського висновку він повинен застосувати такі процедури перевірки, які можуть містити:

• аналіз та обговорення з управлінським персоналом руху коштів, прибутку та інших відповідних прогнозів;

• аналіз та обговорення наявних останніх проміжних фінансових звітів суб'єкта господарювання;

• огляд умов кредитних угод та угод про позику і визначення того, чи були порушення таких умов;

• ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів і важливих комітетів щодо посилання на фінансові труднощі;

• здійснення запитів юристам суб'єкта господарювання стосовно існування судових позовів та претензій, а також обґрунтованості оцінок управлінського персоналу їх результатів та фінансових наслідків;

• підтвердження існування, законності й можливості виконання домовленостей про надання або збереження фінансової підтримки з боку пов'язаних і третіх сторін, а також оцінку здатності таких сторін надати додаткові кошти;

• розгляд планів суб'єкта господарювання, що стосуються невиконаних замовлень замовників;

• огляд подій, що відбуваються після закінчення періоду, з метою визначення тих подій, що послабляють здатність (або впливають на неї іншим чином) суб'єкта господарювання продовжувати свою діяльність на безперервній основі.

При аналізі руху грошових коштів для визначення майбутніх результатів обставин або подій аудитор встановлює:

• достовірність систем суб'єкта господарювання щодо надання такої інформації;

• порядок обґрунтованості припущення, які лежать в основі прогнозів;

• порівнювання прогнозної інформації за недавні періоди з попередніми результатами;

• порівнювання прогнозної фінансової інформації за поточний період з результатами, досягнутими на цей момент.

Такі процедури з перевірки фінансової звітності з метою визначення безперервності діяльності підприємства аудитор використовує для складання програми аудиту.

При групуванні таких аудиторських процедур можна виділити такі напрямки перевірки:

• одержання інформації про плани підприємства з усунення виявлених проблем;

• оцінка можливості ефективної реалізації планів, які прийняті для подальшого функціонування підприємства;

• визначення елементів дій, які можуть реально розв'язати проблему подальшого функціонування підприємства.

Для встановлення ймовірності банкрутства аудитор проводить розрахунок індексу Альтмана, який являє собою функцію показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. Застосування індексу Альтмана доцільне для оцінки ймовірності банкрутства великих акціонерних товариств які торгують своїми акціями на біржах.

 

Коефіцієнт ймовірності банкрутства (Z – рахунок Альтмана)

Z= 3,3×К1+1,4К2+1,2К3+К4+0,6К5

	Алгоритм розрахунку показника	Техніка розрахунку за даними фінансової звітності
К1	Балансовий прибуток: Середньорічна вартість активів	Ф1 ряд. 350: Ф1 ряд. 640
К2	Нерозподілений прибуток: Середньорічна вартість активів	Ф1 ряд. (370+350): Ф1 ряд. 640
К3	Власні оборотні активи: Середньорічна вартість активів	Ф1 ряд. (260+270): Ф1 ряд. 640
К4	Виручка від реалізації: Середньорічна вартість активів	Ф2 ряд. (10-15): Ф1 ряд. 640
К5	Ринкова вартість: Залучений капітал	Ф1 ряд.300: Ф1 ряд. (620+480)

 

Таблиця розрахунку Z – рахунка за три роки

Формула розрахунку	Фактичне значення	Ймовірність банкрутства
період	період	період
Z= Ф1(260+270) / Ф1 640×1,2+	-	-	-	Z<1,8 дуже велика
Ф1(370+350) / Ф1 640×1,4+	-	-	-	Z= 1,8-2,7 велика
Ф1 350 / Ф1 640×3,3+	-	-	-	Z= 2,8-2,9
Ф1 300 / Ф1 (620+460)×0,6+	-	-	-	Можливе банкрутство
Ф2 (10-15) / Ф1 640	3,0	3,0	3,0	Z= 3 дуже мала

 

Для оцінки ризику банкрутства аудитор використовує коефіцієнт вірогідності банкрутства. Розрахунок даного коефіцієнта застосовують для акціонерних товариств, які не торгують своїми акціями на біржах.

Коефіцієнт вірогідності банкрутства

R=8,38×К1+К2+0,054К3+0,63К4

	Алгоритм розрахунку показника	Методика розрахунку за даними фінансової звітності
К1	Обіговий капітал: Середньорічна вартість активів	Ф1 ряд. 260:Ф1 ряд. 640
К2	Нерозподілений прибуток: Власний капітал	Ф1 ряд. 350: Ф1 ряд. 380
К3	Виручка від реалізації: Середньорічна вартість активів	Ф2 ряд. (10-15): Ф1 ряд. 640
К4	Нерозподілений прибуток: Загальні витрати	Ф1 ряд. 350: Ф2 ряд. (040+090+070+080+140+160)

 

Таблиця розрахунку R

Формула розрахунку	Фактичне значення
період	період	період
R=Ф1 ряд. 260: Ф1 ряд. 640+8,38+
Ф1 ряд. 350: Ф1 ряд. 380+
Ф2 ряд. (10-15): Ф1 ряд. 640×0,054+
Ф1 ряд. 350: Ф2 ряд. (040+090+070+080+140+160)×0,63	0,32	0,35	0,42

 

Ймовірність банкрутства відповідно до величини показника R

Величина R	Ймовірність банкрутства, %
Менше 0	Максимальна (90-100)
0-0,18	Висока (60-80)
0,18-0,32	Середня (35-50)
0,32-0,42	Низька (15-20)
Більше 0,42	Мінімальна (до 10)

Виконав підпис

Перевірив підпис

 

Запитання для самоперевірки

1. Що таке звітність?

2. Яке значення має звітність?

3. Як поділяється звітність за строками подання?

4. Як класифікується звітність за способом подання?

5. Які є види звітності?

6. Якими якісними ознаками характеризується фінансова звітність?

7. Які принципи підготовки фінансової звітності?

8. Розкрийте склад та призначення квартальної звітності.

9. Які форми звітності включаються до річної?

10. Охарактеризуйте порядок складання, затвердження та подання річного звіту підприємства.

11. Види звітності підприємств.

12. Склад фінансової звітності підприємств.

13. Які принципи підготовки та подання фінансової звітності?

14. Які етапи підготовки річної фінансової звітності?

15. Яке інформаційне забезпечення для складання фінансової звітності?

16. Методика аудиту ф.1 «Баланс».

17. Методика аудиту ф.2 «Звіт про фінансові результати».

18. Методика аудиту ф.3 «Звіт про рух грошових коштів».

19. Методика аудиту ф.4 «Звіт про власний капітал».

20. Методика аудиту ф.5 «Примітки до річної фінансової звітності».

21. Методика аудиту ф.6 «Інформація за сегментами».