Методичні рекомендації для вчителів трудового навчання щодо розвитку знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7-9 – х класів в процесі трудової підготовки.

Становлення української демократичної держави, побудова громадянського суспільства передбачають зміни у системі освіти України, що потребує переорієнтації навчального процесу на особистість громадянина. Про це йдеться в Державній програмі «Відродження села – справа молодих», в Указі Президента України «Про державну підтримку підготовки фахівців для сільської місцевості», [ Ошибка! Источник ссылки не найден. ]. В галузі освіти, як стратегічний напрямок підвищення освітнього та культурного рівня фахівців, передбачається перехід до гнучкої системи їх підготовки на основі гуманістичних принципів. Важливими шляхами реалізації ідей гуманістичної парадигми освіти є впровадження інформаційно комунікаційних технологій навчання, максимальна індивідуалізація навчального процесу, створення умов для самонавчання і саморозвитку студентів, осмисленого визначення ними своїх можливостей і життєвих цінностей.

Трудове навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно по будовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічнихм особливостей учнів. Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток практичних вмінь та навичок. Під час занять з трудового навчання фізична діяльність учнів поєднується зрозумовою, адже учням доводиться розв’язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення та ін. При цьому учні застосовують свої знання з основ науки технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, щосприяє розвитку розумових здібностей учнів.

В процесі трудового навчання створюються умови й для морального виховання. Створюючи корисні речі, беручи участь в продуктивній праці, учні відчувають себе учасниками виробництва. Вони починають по справжньому розуміти значення багатьох професій в нашому житті і поважати людей – представників цих професій, і роблять деякі висновки стосовно вибору своїх майбутніх професій.

Вивчення основ матеріалознавства є дуже важливим у вивчені трудового навчання. Соціально-економічні зміни у державі зумовлюють необхідність удосконалення традиційних форм і методів підготовки учнівської молоді до самостійного вибору майбутньої професії. При цьому слід зважити на те, що сучасний ринок праці потребує висококваліфікованих фахівців в обраній ними сфері професійної діяль­ності, які здат­ні до мобільного, ділового реагування, самостійного прийняття рішень щодо вибору напряму подальшого професійного зростання.[20]

Основна мета освітньої галузі «Технологія» відповідно до Державного стандарту полягає у формуванні технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства. Це особливо стосується такого визначального періоду в житті молодої людини, як старший підлітковий вік, коли інтенсивно формується особистісне і професійне самовизначення школярів.

Важливе місце у системі технологічної підготовки учнів 7-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів займає вивчення основ матеріалознавства, яке є основою технологічної підготовки учнів для успішного вивчення ряду спеціальних дисциплін під час здобуття машинно, приладобудівних та механічних спеціальностей технологічних факультетів, ці знання потрібні кожному у повсякденному житті.

В процесі вивчення даного курсу інтегруються знання із різних загальноосвітніх предметів: фізики, хімії, географії, економіки, математики та ін.

Зміст вивчення основ матеріалознавства забезпечує формування технічно, технологічно та економічно освіченої особистості, оволодіння нею загальними відомостями про способи виробництва металевих і неметалевих конструкційних матеріалів, їх будову, властивості й методи обробки для одержання заготовок, готових деталей або виробів будь-якого призначення, в тому числі найсучасніших.

Актуальність проблеми, основи матеріалознавства вивчаються учнями 5-9 класів за новою програмою 2012 року, дана тема є досить важливою, можна сказати що вона є базою, недостатнє висвітлення основ матеріалознавства в науковій літературі щодо трудового навчання, а також потреба у високоосвічених фахівцях зумовили вибір теми бакалаврської роботи «Формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій».

Мета роботи – теоретично обґрунтувати та розробити методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та перевірити її ефективність на практиці.

Об’єктом дослідження є процес трудового навчання учнів основної школи.

Предметом дослідження є методика формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів на уроках трудового навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Гіпотеза дослідження – якщо в процесі трудового навчання в учнів сформувати знання і вміння з основ матеріалознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, які допоможуть учням в подальшому навчанні в вищих навчальних закладах, професійних училищах, при здобуті професії.

Для реалізації поставленої мети та гіпотези передбачено вирішення таких завдань дослідження:

9) з’ясувати сучасний стан формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів;

10) розкрити сутність основ матеріалознавства та визначити його зміст для учнів 7-9 класів;

11) визначити сутність інформаційно-комунікаційних технологій та розробити їх систему для формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9 класів

12) розробити методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7- 9-х класів

13) провести планування занять з трудового навчання з розділу «Основи матеріалознавства» в 7 і 9 класах;

14) розробити методичні рекомендації для вчителів трудового навчання щодо формування знань і вмінь з основ матеріалознавства учнів 7-9-х класів в процесі трудового навчання.

15) експериментально перевірити ефективність розробленої методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7 класу на уроках трудового навчання.

16)

Методи дослідження:

- теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної й методичної літератури, учбово-програмної й нормативної документації по ЗНЗ для визначення стану та перспектив розробленості досліджуваної проблеми;

- емпіричні: спостереження, тестування, анкетування, вивчення продуктів діяльності учнів, педагогічний експеримент, якісний і кількісний аналіз його результатів для виявлення особливостей розвитку знань і вмінь з основ матеріалознавства майбутніх вчителів технологій в процесі вивчення спеціальних дисциплін, встановлення критеріїв і показників досліджуваного педагогічного феномену;

методи математичної статистики для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів.

Етапи виконання роботи:

- І етап (вересень – жовтень 2013) – проведення обґрунтування теми роботи, визначення наукового апарату роботи, розкриття знань і вмінь з основ матеріалознавства їх змісту для 7-9х класів, з’ясування та підбір необхідних інформаційно-комунікаційних технологій для вивчення даної

теми у процесі трудового навчання;

- ІІ етап (листопад 2013- березень 2014) – розробка методики формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, планування експериментальної роботи з перевірки ефективності розробленої методики, проведення експериментальної роботи в школі;

- ІІІ етап (березень – травень 2014) – обробка та інтерпретація результатів експериментального дослідження, підготовка доповіді за результатами дослідження на звітну наукову конференцію РДГУ, оформлення дипломної роботи та підготовка методичних рекомендацій для вчителя трудового навчання, підготовка до захисту дипломної роботи в ДЕК.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- розкрито сутність та уточнено особливості знань і вмінь з матеріалознавства та інформаційно-комунікаційних технологій (запропонована цілісна система взаємопов’язаних компонентів мислення: понять, вмінь, володіння мовою техніки,);

- науково обґрунтовано можливості використання системи інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтованих на розвиток знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7 – 9 – х класів;

- конкретизовано критерії, показники і рівні сформованості знань і вмінь з матеріалознавства в учнів 7 – 9 – х класів.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що визначено сутність та розроблено систему формування знань і вмінь з основ матеріалознавства з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі трудового навчання.

Практичне значення дослідження розроблено методику формування знань і вмінь з основ матеріалознавства в учнів 7-9-х класів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій в процесі трудового навчання.

База дослідження: основна дослідно-експериментальна робота проводилась в ЗОШ № 22 м. Рівне у 7-х класах.

Апробація дослідження: основні положення дипломної роботи розглядалися на науковому семінарі кафедри технологічної і графічної освіти та професійної орієнтації (грудень 2013) та на звітній науковій конференції викладачів, співробітників, докторантів та студентів РДГУ за 2013 рік (березень 2014).

Структура роботи: бакалаврська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків за розділами, загальних висновків, списку основної використаної літератури (50 джерел), додатків. Основний текст бакалаврської роботи викладено на ___ сторінках. Робота містить ___ додатки.

Сучасний розвиток суспільства і виробництва потребує від вчителів формувати в учнів не тільки техніко-технологічні знання і навички користуватися інструментами, але й вміння застосовувати ці знання, вміння використовувати сучасні технології.

У відповідності до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти і, зокрема, в трудовому навчанні учнів. Трудове навчання – загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі «Технологія». Під час вивчення розділу «Основи матеріалознавства» учні ознайомляться з тими матеріалами та їх властивостями, які будуть використовувати в роботі під час освоєння обраного блоку.[12]

Матеріалозна́вство — міждисциплінарна галузь науки, яка вивчає залежність між хімічним складом, будовою і властивостями матеріалів, а також впливом на їх будову і властивості теплових, хімічних, електромагнітних та інших факторів.

Матеріалознавство об'єднує методи фізики й хімії для розробки й впровадження новітніх матеріалів у промислове виробництво. Сучасна техніка, зокрема машини, характеризується складними умовами роботи (високі питомі навантаження, високі швидкості відносного переміщення, високі та низькі температури, агресивні середовища, вакуум та ін.). Ці умови вимагають застосування таких матеріалів, які в даних умовах забезпечили б довговічність, надійність деталей машин, механізмів в цілому а також різного інструменту у поєднанні з невисокою вартістю.

Матеріалознавство зародилося з металургії, але в сучасну еру область дослідження розширилася, включаючи сплави й композитні матеріали, кераміку, полімери, біоматеріали тощо. Мета дисципліни — пізнання властивостей матеріалів в залежності від складу і виду обробки, методів їх зміцнення для найефективнішого використання в техніці, а також створення матеріалів з наперед заданими властивостями: з високою міцністю чи пластичністю, з доброю електропровідністю, великим електричним опором або спеціальними магнітними властивостями, а також, поєднання різних властивостей в одному матеріалі (композиційні матеріали). Головним завданням цієї дисципліни є набуття знань та навичок по оцінці властивостей матеріалів, раціональному і доцільному вибору їх для конкретних умов роботи, вміння застосовувати ефективні технологічні методи обробки та зміцнення, які б привели в результаті до здешевлення виробів, зменшення витрат матеріалів з одночасним збільшенням терміну експлуатації.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер"основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня, формування знань і вмінь.

Основна перевага ІКТ перед іншими комп'ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу. Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності. Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полі сенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам'яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом. По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівня знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень не усвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей розкрити індивідуальну суть навчання, тому що учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.[17]

Використання на уроках трудового навчання ІКТ дає ряд переваг:

- економія часу;

- можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;

- підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;

- можливість учневі обирати свій темп роботи;

- самостійність роботи та ін.

Використання на уроках інформаційно-комунікаційних технологій допомагає вирішувати наступні задачі:

- забезпечення диференційного підходу до навчання;

- організація колективної та групової роботи;

- підвищення наочності уроків трудового навчання (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);

- моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);

- пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників)

- забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках, так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);

- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

- забезпечення між предметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Power Point, Microsoft Word, Excel, Publisher, WinRAR).

Основною формою організації профорієнтаційної роботи зі школярами є урок (заняття). За методикою яку ми розробили доцільно на кожному уроці використовувати інформаційно-комунікаційні технології.