Договор на разовое оказание услуг с физическим лицом №___

1. У дослідженні констатовано, що увага синтаксистів другої половини ХХ ст. до характеристики дієслівно-іменникових сполук спричинилася до появи низки теоретичних положень, окремі з яких витримали перевірку, а деякі перебувають у стадії науково-практичного розгляду. Це свідчить про те, що здобуті в науці результати не вичерпують всі теоретичні здобутки у вивченні цього складного синтаксичного феномена.

Аналіз і потрактування стилістичних функцій неподільних дієслівно-іменникових сполук узагальнюємо такими спостереженнями й висновками.

2. Засвідчене в дослідженні використання описуваних сполук доводить твердження про їхню належність не лише книжним і художньому стилям, а й розмовно-побутовому мовленню.

3. Обстеження різностильових джерел дозволяє констатувати, що в розглядуваних поєднаннях задіяні не лише відзначувані в науковій літературі віддієслівні й власне абстрактні іменники, а й відприкметникові, віддієприкметникові. Останні посідають периферійне місце в стилях, в яких вони наявні. У поетичних творах вони не засвідчені. Відприкметникові й віддієприкметникові іменники можуть трансформуватися в дієслова і виступати в ролі присудка, а можуть перетворюватися в прикметник, дієприкметник чи прислівник, стаючи частиною відповідного складеного присудка. Є такі відприкметникові й віддієприкметникові іменники, що не перетворюються в дієслова, прикметники, дієприкметники, прислівники.

4. Приклади доводять, що дієслово, називаючи дію узагальнено, впливає на формування семантики всієї сполуки, конкретизуючи загальне її значення, яке формують абстрактні віддієслівні, відприкметникові, віддієприкметникові і власне іменники. Зміна дієслова при тому ж самому іменникові змінює все значення неподільної сполуки.

5. Те, що дієслово не втрачає семантичних ознак у поєднанні з іменником, стоїть на перешкоді віднесення неподільних дієслівно-іменникових сполук до розряду іменних складених присудків, у яких втілена єдність службового слова (зв’язки) і повнозначного іменника, в яких зв’язка виконує суто формальну функцію: вираження граматичних значень і підпорядкування призв’язкового члена панівному члену речення. У неподільних сполуках дієслово виступає і виразником часово-модального значення, і носієм лексичного значення, яке впливає на формування загальної семантики сполуки.

6. Специфіку неподільних дієслівно-іменникових сполук становить здатність віддієслівних, відприкметникових і віддієприкметникових іменників трансформуватися в дієслово, прикметник, дієприкметник, прислівник, чим досягається утворення синонімічного ряду, компоненти якого, будучи семантично близькими, припускають взаємозаміну. У практичному ж використанні довільній заміні перешкоджають семантичні відтінки зіставлюваних синонімів, які не дозволяють їх ототожнювати. Неподільним сполукам характерна семантична спрямованість у переданні інформації завдяки лексичному значенню дієслова, що конкретизує дію, тим часом як одиничні дієслова, будучи багатозначними, спричинюють нечіткість в оформленні думки. Крім цього, неподільна дієслівно-іменникова сполука здебільшого формулює дію так, як дієслово не може її передати. У цьому семантична і стилістична вагомість неподільних дієслівно-іменникових сполук.

7. Використання розглядуваних сполук у всіх стилях сучасної української мови вказує на їхню багатофункціональність як загальномовної синтаксичної одиниці, на здатність задовольняти специфічні вимоги кожного з функціональних різновидів мови, виявляючи при цьому своєрідність у типологічних ознаках. Об’єднані під одною назвою «книжні стилі», офіційно-діловий і науковий стилі схожі й відмінні у введенні аналізованих сполук у текст. Подібні вони в наявності маркованих сполук, заснованих на використанні дієслів й іменників, притаманних цим стилям. Схожі неприпустимістю використання розмовних й експресивних елементів, але не схожі в тому, що в офіційно-діловому стилі більшу частотність виявляють сполуки з власне іменниками, в науковому − з віддієслівними іменниками; в офіційно-ділових текстах означенням при іменниках можливі лише відносні прикметники, в науковому − відносні й якісні; в офіційно-діловому неможливі означено- й неозначено-особові речення, в науковому − вони звичайні; в офіційно-діловому стилі переважає прямий порядок розміщення підмета і присудка (виняток − наявність частки «не» при дієслові), в науковому − вільний порядок; в офіційно-діловому не припускається інверсія іменника в складі сполуки, в науковому стилі перестановка компонентів припустима.

8. Як і інші книжні стилі, публіцистичний різновид мови характеризують специфічні для цього стилю неподільні дієслівно-іменникові сполуки. Потреба в інформуванні про багатогранні події сьогодення спричинює використання на шпальтах газет і сторінках публіцистичних статей дієслівно-іменникових сполук, властивих офіційно-діловому чи науковому стилям, що свідчить про незамкненість публіцистичного стилю. Газетний підстиль виявляється відкритим і для введення до складу неподільних сполук дієслів розмовного вжитку, які надають висловленню експресивності. Уведення в заголовки неподільних дієслівно-іменникових сполук указує на їхню активну вживаність, що підтверджує природність цих одиниць у спілкуванні з читачами.

9. Аналіз підстилів розмовно-побутового стилю довів не лише загальностильовий характер неподільних дієслівно-іменникових сполук, а й динамічні процеси у використанні цих поєднань у живому сучасному мовленні. Як доводять дослідники, неподільні дієслівно-іменникові сполуки, що походять із книжних стилів, як стильові одиниці схильні до нейтралізації, а новостворені підтверджують теоретичне положення про динамічні процеси, що супроводжують розвиток української мови. Широке використання традиційно вживаних і новостворених неподільних дієслівно-іменникових сполук як аналітичних елементів не порушує синтетичного ладу української мови. Риси аналітизму − це один із проявів розвитку синтаксичної системи української мови.

11. Вивчення синтаксису починається зі словосполучення. Перед учителем перш за все стоїть завдання провести чітке розмежування між словосполученням і реченням. Для цього варто звернутися до таблиць підручників, за допомогою яких новий матеріал сприйматиметься значно легше.

Теоретичне опрацювання словосполучення повинно бути спрямоване на усвідомлення визначення словосполучення, розмежування понять словосполучення й сполучення слів, що зустрічаються в реченні. Учні мають визначати функцію словосполучення в реченні, класифікувати словосполучення, аналізувати його будову й значення, вказувати на характер відношень між залежним і головним словом. Ці вміння спрямовані на ефективне використання певних видів словосполучень у власній мовленнєвій практиці.

У роботі над словосполученням варто надавати перевагу текстоцентричному підходу. Це дасть змогу учням свідомо засвоїти структурно-семантичні особливості характеризованих одиниць синтаксису.

 

Договор на разовое оказание услуг с физическим лицом №___

 

г. _________________ «___» __________ 201__ г

 

Гражданин ________________________________, именуемый в дальнейшем «Заказчик», личность удостоверяется паспортом: __________ ____________, выданным __ _________ 201_ года _____________________________________________________города _________, код подразделения _______, проживающий по адресу: г. _______, ул. _________ дом _ кв. ___ с одной стороны, и гражданин ______________________________________________, именуемый в дальнейшем «Исполнитель», личность удостоверяется паспортом: __________________ ____________, выданным __ ___________ 201_ года ____________ г. _____________, код подразделения __________, проживающий по адресу: г.___________, ул._____________ _______________ дом __ кв. __, заключили настоящий договор оказания услуг, далее «Договор», на следующих условиях:

 

1. Согласно данному соглашению Исполнитель гарантирует выполнение, по заданию Заказчика, следующих услуг: _____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________,

а Заказчик обязуется оплатить эти услуги.

 

2. Исполнитель оказывает услуги лично (без привлечения 3-х лиц)

 

3. Стоимость оказываемых услуг составляет: _________________________________рублей

(сумма прописью и цифрами)

 

4. Услуги оплачиваются в следующие сроки и в следующем порядке: __________________

_____________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

 

5. В случае невозможности выполнения заказа, возникшей по вине Заказчика, услуги подлежат оплате в полном объеме.

 

6. Заказчик вправе отказаться от исполнения настоящего договора оказания услуг физическим лицом при условии оплаты Исполнителю фактически понесенных им расходов.

 

7. Исполнитель вправе отказаться от исполнения настоящего договора при условии полного возмещения Заказчику убытков.

 

8. К настоящему договору применяются общие положения о подряде (ст. 702 - 729 ГК РФ), если это не противоречит ст. ст. 779 – 782 ГК РФ, регулирующим вопросы возмездного оказания услуг.

 

9. Срок действия настоящего договора:

начало: «___»____________ 201_ года;

окончание: «___»_________ 201_ года.

 

10. Окончанием оказания услуг, является составление Сторонами, акта приемки выполненных работ.

 

11. Ни одна из Сторон не несет ответственности перед другой Стороной за невыполнение обязательств, обусловленных обстоятельствами непреодолимой силы, возникшими помимо воли и желания Сторон и которые нельзя предвидеть или избежать, включая объявленную или фактическую войну, гражданские волнения, эпидемии, блокаду, эмбарго, землетрясения, наводнения, пожары и другие стихийные бедствия и т.д.

 

12. Подписи сторон:

 

Заказчик: ____________________________/___________________

 

Исполнитель:________________________/____________________