Висновки. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів дозволяє зробити

Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження впливу стилю батьківського виховання на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів дозволяє зробити такі висновки:

1.Проблему розвитку просоціальної поведінки особистості розглядали як зарубіжні, так і вітчизняні вчені: В. Антонович, Д. Багалія, М. Грушевський, М. Костомарової, Р. Павелків, Б. Латане, Д. Дарлі, Г. Бірхофф, Д. Майєрс, Г. Алвін і т.д.

Просоціальна поведінка дитини молодшого шкільного віку є невід’ємною ланкою її особистісного становлення. Сутність просоціальної поведінки, згідно розглянутих вище теоретичних моделей полягає у моральних переконаннях, відповідальності за свої вчинки та їх наслідки, обміні соціальними товарами, відчутті співпереживання, підтриманні соціальних зв’язків та позитивного уявлення про себе шляхом доброчинності та самореалізації в соціумі.

Різновидами просоціальної поведінки є: альтруїстична – активність, пов’язана з безкорисливою турботою про благополуччя інших; допомагаюча – надання допомоги тому, хто має в цьому потребу; співробітництво – спільна діяльність для досягнення мети; емпатія – розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи у формі співпереживання; гуманні відносини – прагнення не завдавати страждань людині, на скільки це можливо.

2. Головними чинниками розвитку просоціальної поведінки молодших школярів є: сім’я, навчальні заклади, засоби комунікації, неформальні організації, спорт, суспільна діяльність. Як основний чинник виокремлюємо сім’ю. Почуття обов’язку, морального співпереживання та безкорисливої допомоги розвиваються саме у процесі спілкування з батьками. Значущість і емоційна близькість у відносинах між членами сім’ї надає важливого значення для розвитку просоціальних навиків молодшого школяра, його активності в суспільстві.

3. Сім’я виконує багато важливих функцій: репродуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, дозвіллєву, емоційну. Для розвитку просоціальної поведінки дитини основною є виховна функція сім’ї. Саме стиль батьківського виховання є основним фактором впливу на рівень розвитку просоціальної поведінки. Робимо висновок що авторитарний, демократичний, ліберально-поступальний та відчужений стилі та методи сімейного виховання спричиняють різний вплив на дитину. Для того, щоб розвиток просоціальної поведінки молодших школярів протікав успішно, батькам слід виховувати дітей у дусі толерантності, потрібно володіти відповідними знаннями, а саме, батькам необхідно формувати у дітей систему цінностей, в основі якої лежать такі загальні поняття: згода, компроміс, взаємне схвалення і терпимість, прощення, співчуття, розуміння і співпереживання.

4. Проведене експериментальне дослідження передбачало проведення таких методик: «Діагностика батьківських відносин», «Рукавичка», «Тест на визначення стилю батьківського спілкування».

Згідно проведених досліджень робимо висновок, що демократичний стиль виховання та батьківське спілкування за типами «відторгнення» та «соціальна бажаність», найкраще сприяли груповій діяльності молодших школярів, що дало змогу зробити висновок про їх позитивний вплив на розвиток просоціальної поведінки молодших школярів. Чим більш лояльним, стриманим, логічним, зрозумілим для дитини є стиль батьківського виховання, тим краще він сприятиме розвитку просоціальної поведінки дитини. Стиль виховання, відносини в сім’ї, активність виховного впливу на дитину, гідний приклад поведінки, раціональний розпорядок дня, активний сімейний відпочинок є важливими чинниками розвитку просоціальної поведінки молодшого школяра.

Зважаючи на застосування окремими батьками неефективних стилів батьківського виховання та присутність у їхньому ставленні до дітей негативних проявів, вважаємо доцільним подальші дослідження щодо організації психологічних консультацій та тренінгів для батьків молодших школярів, з метою вдосконалення стилю батьківського виховання та сприяння розвитку просоціальної поведінки дитини в сім’ї.

 

 

Список використаної літератури:

1. Абраменкова В. В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре / В. В. Абраменкова: Акад. пед. и соц. наук МПСИ. – М.: МПСИ; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2000 р. – 414с.

2. Аронсон Э. Социальная психология. Психологичиские законы поведения человека в социуме / Э. Аронсон, Т. Уилсон, Р. Эйкерт. – СПб.: Прайм – Еврознак, 2004р. – 560с.

3. Атманчук П. С. Безпека життєдіяльності та охорона праці / П. С. Атманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук, О.Г. Чорна; Думка 2010р. – 120с.

4. Бандура Л. Теория соціального научения / Л.Бандура. – СПб: Евразия, 2000 р.– 215с.

5. 2. Барабал В. Л. Психология безопасности труда / В. Л. Барабал, В. С Шкрабак. – СПБ.: Прайм - 1996 р. – 52с.

6. Билгофф Г. У. Просоциальное поведеие // Перспективы социальной психологи / Г. У. Билгофф. – М.: Эксмо, 2001 р. – 398 – 417с.

7. Берне Р. Развитие «Я-концепции» и воспитание: пер. з англ. / Р. Берне. – М.: Прогресс, 1986р. – 422с.

8. Бех І. Д. Цінності, як ядро особистості / І. Д. Бех. – К.: Либідь, 2003 р. – 342с.

9. Валлон А. Психологичиское развитие ребенка / А. Валлон. – СПб.: Питер, 2001 р. – 208с.

10. Варій М. Л. Психологія особистості: навчальний посібник / М. Л. Варій. – К.: Центр учбової літератури, 2008 р. – 592с.

11. Войтко В. І. Психологічний словник / В. І. Войтко; Вища школа, 1996 р. – 215с.

12. Гаврилова Т.П. Утверждение эмпатии / Т. П. Гаврилова // Журнал практического психолога. – 2008 р. - №5. – 204-217с.

13. Галанина В. В. Эмоционально-смысловые аспекти выполнения нормы взаимопомощи в младшем школьном воздасте / В. В. Галанина. – М.: Ексмо, 2003 р. – 198с.

14. Гандзюк М. П. Охорона праці / М. П. Гандзюк, М. П. Купчик; Основа, 2000 р. – 234с.

15. Джилс С. Научные основы психологии / С. Джилс. – СПб.: Ювента, 1902 р. – 370с.

16. Закон України «Про охорону праці» в редакції від 21 листопада 2002р.

17. Законодавство України про охорону праці (Збірник нормативних документів у 4 т.); Основа 1995 р. – 57с.

18. Занюк С. С. Психологія мотивації та емоцій / С.С. Занюк. – Луцьк: ВДУ, 1977 р. – 180с.

19. Ильин Е. П. Психология помощи. Альтруизм, эгоизм, эмпатия / Е. П. Ильин. – СПб.: Питер, 2013 р.– 304с.

20. Карапузова Н. Д. Основи педагогічної ергономіки / Н. Д. Карапузова, Є. А. Зімниця, В. М. Помогайбо; Альма матер, 2012 р. – 98с.

21. Кирипчук О. В. Основи психології / О. В. Кирипчук, В. А.Романець. – К.: Либідь, 1995 р. – 630с.

22. Клонингер С. Теории личности: познание человека / С. Клонингер. –СПб: Питер, 2003 р. – 720с.

23. Кононко О. Л. Соціально - емоційний розвиток особистості / О. Л. Кононко. – К.: Рад. Школа, 1998 р. – 255с.

24. Корсини Р. Психологическая энцыклопедия. 2-е изд. // Р.Корсини, А. Ауербах. – СПб.: Питер.2006 р. – 1096с.

25. Кортыло В. К. Воспитание гуманных чувств детей / В. К. Кортыло. – К.: Рад. Школа, 1987 р. – 174с.

26. Костюк Г. С. Навчально – виховний процес і психічний розвиток особистості / С. Г. Костюк. – К.:1989 р. – 608с.

27. Куницына В. Н. Межличносное общение: учеб. для вузов / В. Н. Куницына, Н. В. Казаринова, В. М. Погольша. – СПб.: Питер, 2002 р. – 544с.

28. Лисина М. Л. Проблемы оногенеза общения / М. Л. Лисина. – М.: Педагогика, 1986 р. – 143с.

29. Мазур Ю. В. Социально-психологический тренінг личносного роста как средство развития просоциального поведения / Ю. В. Мазур; Ярославль, 2008 р. – 220с

30. Майерс Д. Социальная психология / Д. Майерс – СПб.: Питер, 2002 р. – 688с.

31. Мацумото Д. Культура и нравственность. Психология и культура / Д. Мацумото – СПб.: Питер, 2003 р. – 718с.

32. Маценко Я.М. Педагогіка сімейного виховання: навч. пос./ Я.М. Маценко. – К.: НКККІМ, 2011 р. – 293с.

33. Павелків Р. Просоціальний розвиток особистості/ Р. В. Павелків, Н. В. Корчакова – Рівне: видавець О.Зень, 2013 р. – 269 – 319с.

34. Павелків Р. В. Павелків Р. В. Розвиток моральної свідомості та самосвідомості у дитячому віці: монографія / Р. В. Павелків. – Рівне: Волин. обереги, 2004 р. – 248с.

35. Пайнс Э. Практикум по социальной психологии / Э. Пайнс, К. Маслач. – СПб.: Питер, 2000 р. – с. 457–469

36. Пістун Г. П. Охорона праці в галузі освіти / Г. П. Пістун, Л. А. Катренко; Університецька книга, Суми, 2001 р. – 200с.

37. Подольська Є. А. / Соціологія: 100 питань і 100 відповідей / Є. А. Подольська. – К., 2003 р. – 158с.

38. Решетников О. В. / Формирование позитивного социального опыта воспитанника как основа организацыи // Школьные технологии, 2013 р. №6 – 129 – 142с.

39. Сергеєнкова О. П. Вікова психологія / О. П. Сергеєнкова, О. А. Столярчук, О. П. Коханова. – К: Центр учбової літератури, 2012 р. – 254с.

40. Співак Л. М. Діагностика і корекція «Я- концепції» молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень / Л. М. Співак; Каракла, 2011 р. – 100с.

41. Стецько І. І. Традиції виховання альтруїзму в учнів загальноосвітніх шкіл України / І. І. Стецько // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. – 2007 р. № 34. – 156–161с.

42. Столин В. В. Самосознание личности / В. В. Столин. – М.: Изд – во МГУ, 1983 р. – 284с.

43. Соболев С. И. Концепция просоциального поведения З. Линдерберга / С. И. Соболев. – СПб.: Питер, 1978 р. – 54с.

44. Фурманов И. А. Психологические основы диагностики и коррекции нарушений поведения у детей подросткового и юношеского возраста / И. А. Фурманов. – Минск: НИО,1977р. – 198с.

45. Чалдини Р. Социальная психология. Пойми других, чтобы понять себя! Агресия / Р. Чалдини. – СПб.: Прайм – ЕВРОЗНАК, 2002 р. – 256с.

46. Юсупов И. М. Психология эмпатии (теоретичиские и прикладне аспекты) / И. М. Юсупов. – СПб.: Гос. Ун-т., 1955р. – 40с.