Тема 1. Вступ до курсу

Предмет основ історичного музеєзнавства та охорони і збереження пам’яток історії та культури, завдання удосконалення практичної підготовки майбутніх учителів історії. Мета предмету. Міжпредметні зв’язки: історія України, всесвітня історія, археологія, народознавство, історичне краєзнавство, культурологія, педагогіка, допоміжні історичні дисципліни та джерелознавство, правознавство, архівно-музейна практика.

Історичне музеєзнавство – частина загального музеєзнавства. Види історичних музеїв. Функції і завдання музеїв. Термін “музей”. Завдання з комплектування, збереження, збирання, вивчення і пропаганди пам’яток історії, матеріальної і духовної культури людини. Особливості музеїв. Першоджерела, їх різнорідність.

Специфіка музеїв: поєднання функцій. Музеї та історична наука. Речові пам’ятки різних епох. Історіографія музеєзнавства. Дорадянські каталоги й путівники. Покажчики збірок музеїв України. Статті Н. Біляшівського, Д. Яворницького, Е. Сецінського, І. Свенціцького, Е. Редіна, М. Сумцова, М. Могилянського. Вивчення й узагальнення досвіду музейної роботи на Україні після розвалу Російської і Австро-Угорської імперій. Книга М. Біляшівського “Наші національні скарби” (К., 1918), “Исторические, этнографические, художественные музеи” Ф. Шмітта (1919). Праця західноукраїнського вченого І. Свенціцького “Про музеї і музейництво. Нариси і замітки” (1920). Збірник “Український музей” (К.). Дослідження В. Дубровського “Музеї на Україні” (Харків, 1929).

Нові дослідження з музеєзнавства у повоєнний час. Збірники праць окремих музеїв (Київського археологічного, Музею етнографії та художнього промислу АН УРСР у Львові та ін.). Фундаментальні дослідження викладача Київського університету Г. Мезенцевої. Народознавчі музеї в працях З. Гудченко “Музеї народної архітектури України”, Г. Скрипник “Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток” (К., 1989), В.Г. Шмельова “Музеї під відкритим небом” (К., 1983р.), “Музей народной архитектуры и быта УССР” (К, 1985). Узагальнюючі праці з історичного музеєзнавства “Музееведение. Музей исторического профиля: Учебное пособие для вузов по специальности “История” (М., 1983), И. Романичева “Музейное дело: Учеб. пособие для студентов факультета теории и истории искусств” (М., 1983).

Іноземні видання: орган Міжнародної ради музеїв “Музеум”, журнали Болгарії, Німеччини, Польщі, Румунії, Чехословаччини, Великобританії, США, Франції, Швеції. Книга болгарської дослідниці Т. Силяновської-Новикової “Основи музеєзнавства”.

Видання часів незалежної України. Практика шведського музейництва у книзі Н. Ніколаєвої “Стокгольм и его музеи: Город, Пригороды. Музеи”. (М.: Искусство, 1998). Збірка доповідей міжнародної наукової конференції до Дня музеїв (Дніпропетровськ, 1998). Довідник “Музеї України” (К., 1999), “Теорія та практика виставочної справи: Хроніка виставок” (К., Львів, Одеса). – К., 1995. Підручники з музеєзнавства українських і російських авторів. Публікації в республіканській періодиці. Часопис “Музеї України”. Видання Кіровоградського обласного краєзнавчого музею.

Місце пам’яткознавства у системі наук. Пам’ятки історії та культури у навчально-виховному процесі в школі. Головні проблеми пам’яток історії та культури на сучасному етапі. Державні і громадські пам’яткоохоронні організації. Проблеми термінологічного апарату у пам’яткоохоронній тематиці за кордоном та в Україні.

Пам’яткознавчі дослідження радянської доби. Зведений каталог-довідник “Пам’ятники історії і культури УРСР” (К., 1987 р.). Брошури і буклети 1950–1980-х років про пам’ятки історії і культури. Публікації в журналі “Пам’ятки України”. Книги, які вийшли на рубежі часів СРСР і незалежної України: Игнаткин И.А. “Охрана памятников истории и культуры” (К., 1990 г.), Акуленко В.І. “Охорона пам’яток культури в Україні”, 1917–1990 р. (К., 1991 р.) та інші.

Пам’яткознавчі публікації кінця ХХ – поч. ХХІ ст. Підручники і посібники Вайдахера Ф., Левикина К., Манькової Р., Рутинського М., Шевченка В., Шляхтиної Л. Журнали “Пам’ятки України”, “Вісник”, “Відлуння віків”. Праці центру “Пам’яткознавство”. Матеріали міжнародних та всеукраїнських конференцій. Історія національного громадського пам’яткоохоронного руху в працях С. Заремби, О. Нестулі. Збірники вітчизняних та зарубіжних нормативно-правових документів у пам’яткоохоронній галузі. Книги, присвячені окремим видам пам’ятників (архітектури, археології, меморіальні, науки та ін.). Публікації у наукових виданнях та засобах масової інформації про стан пам’яток Кіровоградщини (археологічних – Бокій Н.М., монументальних – Шевченко С.І., заповідників – Погрібний В.О. та інші). Перспективи видання “Зводу пам’яток історії та культури Кіровоградської області”.

 

Тема 2. Історія музейної справи на Україні

Передісторія музеїв. Історія музейної справи – складова музеєзнавства. “Музеум”. Грецькі храмові зібрання мистецьких пам’яток. Збирання цінностей у країнах Стародавнього Сходу. Збірки коштовностей князів, вождів, купців, бояр. Періодизація передісторії музеїв. Давньосхідне збирання: Ассірія, Вавілон, Єгипет, Середня Азія.

Давньогрецьке збирання: узбережжя Середземного, Чорного, Каспійського морів, грецькі міста-поліси в Південно-Східній Європі і Малій Азії (у т.ч. в античних містах Північного Причорномор’я – Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї). Збірки творів мистецтва, кераміки. Колекції в давньогрецьких храмах-будівлях. Давньоримське збирання у Римській імперії, у т.ч. в античних містах Північного Причорномор’я. Перші каталоги і описи колекцій.

Середньовічне збирання (ІХ–ХVІІ ст.). Колекціонування в Київській Русі. Храми Русі. Десятинна церква. Софійський собор. Києво-Печерська, Троіце-Сергіївська лаври. Колекції в костьолах і церквах Франції, Італії, Німеччини, Англії.

Музейна справа в дореволюційній Росії: Оружейна палата, Кунсткамера, Ермітаж, Меморіальні музеї, Морський музей, Воєнно-меморіальна галерея героїв Вітчизняної війни 1812 р., університетські музеї, Історичний музей на Красній площі, провінційні музеї.

Історичні музеї в дореволюційній Україні. Миколаївський археологічний музей (1806 р.), Феодосійський музей старожитностей (1811), Одеський музей (1825), Керченський музей старожитностей (1826). Університетські музеї: археологічний (Харків), старожитностей, нумізматичний, образотворчих мистецтв (Київ). Міський музей у Києві, Чернігівський музей, Херсонський історико-археологічний музей, Херсонеський археологічний музей, Історичний музей у Катеринославі, панорама “Оборона Севастополя”, Музей Полтавського губернського земства, музеї Галичини.

Зародження етнографічного музеєзнавства в Україні. Народознавчі збірки музеїв Києва, Львова, губернських, повітових міст. Єлисаветградський музей.

Особливості розвитку музейництва в роки національно-визвольних змагань (1917–1921). Політика щодо пам’яток історії та культури України урядів Центральної Ради, УНР, УСРР, Гетьманату, Директорії. Питання взаємообміну культурно-мистецькими пам’ятками радянських України і Росії. Музеї політичного профілю з історії революції у 1920–30 рр. Труднощі розвитку українського музейництва у 1930-х рр. Виникнення та діяльність краєзнавчих музеїв (Уманський, Черкаський, Вінницький, Нікопольський, Путивльський та ін.). Музейне містечко в Києво-Печерській лаврі (музеї металопластики, станкового малярства, тканини та шитва, українського письма й друку, нумізматичний) у міжвоєнний час.

Евакуація музейних цінностей на схід у 1941–1942 рр. Втрати музейних предметів під час бомбардувань авіації, артилерійських обстрілів, краєзнавчий: історичний та етнографічний напрямки. Знищення в роки війни приміщень Київського, Харківського, Дніпропетровського, Чернігівського музеїв. Вивезення фашистами колекцій Державного історичного музею УРСР, Успенського собору Києво-Печерської лаври, руйнація музеїв Гоголя у Сорочинцях, Короленка в Полтаві. Збитки, завдані фашистами музеям Т. Шевченка в Каневі, краєзнавчим – у Полтаві, Житомирі, Новгород-Сіверську, Глухові. Відновлення експозицій у музеях звільнених областей.

Постанова Ради Міністрів УРСР “Про заходи до поліпшення охорони пам’яток культури на території УРСР” 1948 р. Відкриття музеїв, присвячених Великій Вітчизняній війні в Корсунь-Шевченківську, Краснодоні, Одесі, Севастополі, Ізмаїлі, Полтаві, під Києвом. Переяслав-Хмельницький історичний музей (1954 р.). Поширення громадських і народних музеїв історії міст, сіл, фабрик, заводів, колгоспів, шкіл, народної творчості.

Етнографічні музеї в Пирогово, Переяславі-Хмельницькому, в Західній Україні, народознавчі відділи краєзнавчих музеїв. Діяльність музеїв до ювілеїв Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Експозиції Кіровоградського обласного краєзнавчого музею (проблеми ремонту приміщення, відновлення обліку, експозиційних площ).

Особливості розвитку музеїв у роки незалежної України. Закриття музеїв революції, революційної слави, Леніна. Розширення комплектування етнографічними пам’ятками. Висвітлення в експозиційно-екскурсійній та публікаційній діяльності проблем історії національно-визвольних змагань 1917–1921 рр., голодомору 1932–1933 рр., репресій радянських часів, відродження національно-культурних процесів часів незалежності. Нові музеї обласного центру і області (Олександрійський музей Миру, кіровоградські музеї літератури, музики, художні, громадські музеї історії пожежної справи, спорту, міліції, 11-ї школи).

 

Тема 3. Класифікація музеїв

Типи і профілі музеїв. Науково-освітні (масові або публічні), науково-дослідні або академічні, навчальні музеї. Історичні, краєзнавчі, мистецтвознавчі (художні), меморіальні, літературні, природничо-наукові, галузеві музеї.

Музеї історичного профілю, особливості їх колекцій. Види музеїв історичного профілю: загальної історії, військово-історичні, археологічні, етнографічні, історико-архітектурні, історико-культурні (музеї або заповідники).

Загальноісторичні музеї як найважливіший вид музеїв історичного профілю. Археологічні пам’ятки Херсонеса, Ольвії, Пантікапея, Києва, Чернігова в Державному історичному музеї у Москві. Державний історичний музей України: пам’ятки палеолітичної доби, античних міст, Київської Русі, радянської доби, часів незалежності. Філіал музею – Музей історичних коштовностей України (твори майстрів-ювелірів з VІ ст. до н.е. до поч. XX ст. н.е.). Експонати Харківського історичного музею. Музейний комплекс Дніпропетровського історичного музею (експозиція, діорама “Битва за Дніпро”), відділ історії релігії у Преображенському соборі, Переяслав-Хмельницький історико-культурний заповідник і його філіали. Музей народної архітектури та побуту.

Провідний військово-історичний музей республіки – Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. Музей історії Корсунь-Шевченківської битви. Музей героїчної оборони і визволення Севастополя. Пам’ятник-музей визволителям Києва від фашистських загарбників. Краснодонський музей “Молода гвардія”. Музей історії Полтавської битви. Музей морського флоту в Одесі.

Археологічні музеї: Одеський археологічний музей НАН України. Херсонський державний історико-археологічний заповідник. Історико-культурні заповідники: Державний архітектурно-історичний заповідник “Софійський музей”. Києво-Печерський державний заповідник.

Краєзнавчі музеї в Полтаві, Закарпатті, Білгород-Дністровську, Сімферополі, Чернівцях, Житомирі, Одесі, Луганську, Кіровограді, Вінниці, Донецьку, Рівному.

Тема 4. Архітектура музейних будівель.