| Пор.
№
| Дата
| Зміст програмного матеріалу
| Примітки
|
| Українська література 1920--1930-х рр.
|
|
| | Відродження української літератури у 20-х роках XX століття. Літературні організації. Літературна дискусія 1925-1928 років. Модерністські течії та значення їх.
ТЛ:«розстріляне відродження», авангардизм, соцреалізм.
| |
| Поезія
|
|
| | Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина. Життєвий і творчий шлях.
| |
|
| | Новаторський характер поезії П. Тичини. «Ви знаєте, як липа шелестить...., Збірка «Сонячні кларнети». «Арфами, арфами...», «0, панно Інно...», «Подивилась ясно...». Майстерне володіння верлібром. ТЛ:вітаїстичність.
| Вивчити напам’ять вірші «Арфами, арфами...», «0, панно Інно..,,
|
|
| | Риси модернізму у змалюванні трагічної долі України в роки громадянської війни. «Одчиняйте двері...», «Скорбна мати».
| |
|
| | Художнє осмислення автором національно-визвольного пробудження народу, радості українського відродження в ліричній поемі «Золотий гомін». Образи-символи у вірші «Пам’яті тридцяти».
ТЛ:новаторство, тонічний вірш, поліфонізм поезії.
| Вивчити напам’ять вірш «Пам’яті тридцяти».
|
|
| | Група київських поетів-неокласиків (М.Зеров, М.Рильський, М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургардт). Різногранний творчий шлях Миколи Зерова - лідера неокласиків. Культурологічна основа збірки «Камена».
| |
|
| | Мотиви мимовільного пророцтва, передчуття неминучої смерті. «Чистий четвер». «Київ - традиція». Філософічність, афористичність його сонетів. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.
ТЛ:філософічність, сонет.
| |
|
| | Максим Рильський. Життєвий і творчий шлях. Рання творчість. Майстерне змалювання настроїв і почуттів ліричного героя. «Яблука доспіли, яблука червоні...». Вірш «Коли усе в тумані життєвому...» як естетичне кредо митця, гімн вічному мистецтву, нетлінності його витворів.
| Вивчити напам’ять вірш «Пам’яті тридцяти».
|
|
| | Філософічна сповідальність пейзажної лірики поета. «Запахла осінь в’ялим тютюном...». Життєствердний пафос у змалюванні природи в образах поезії «Молюсь і вірю. Вітер грає...». Вітаїстичність настрою, життєлюбство, оптимізм ліричного героя. «Солодкий світ!»
|
|
| | «Троянди й виноград». Рідна мова - духовне багатство людини. «Мова». Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті.
| |
|
| | Виразне читання № 2.Декламування напам’ять поезій М.Рильського.
| |
|
| | Євген Плужник. Життєвий і творчий шлях. Вірш «Для вас, історики майбутні» - зразок громадянської лірики поета, вираження свого ставлення до світу. Захоплення красою навколишнього світу і біль з приводу відсутності душевної гармонії. «Вчись у природи творчого спокою.
| Вивчити напам’ять один з віршів (на вибір).
|
|
| | Космічні мотиви в поезії, усвідомлення себе часткою космосу. «Ніч... а човен-як срібний птах!..». Інтимна лірика поета. «Річний пісок слідок ноги твоєї...... Поема «Галілей» - унікальне явище в літературі 20-х років про болісні роздуми над тогочасною дійсністю.
ТЛ:поглиблення поняття про ліричного героя.
|
|
| | Володимир Свідзинський - один з найталановитіших представників високого модернізму, творець міфософічної поезії. Асоціативні образи-символи у збірці «Вересень».
| |
|
| | Майстер ліричної мініатюри. «У рідній моїй стороні...». Тісний зв’язок поезії з фольклором, міфом, казкові мотиви. «Ти увійшла нечутно, як русалка».
| |
|
| | Володимир Сосюра. Життєвий і творчий шлях. Неоромантичне змалювання внутрішнього світу ліричного героя. «Так ніхто не кохав...». Майстерне поєднання в поезії любові до Вітчизни, рідної природи і коханої. «Білі акації будуть цвісти...», «Люблю».
| Вивчити напам’ять вірш «Так ніхто не кохав...».
|
|
| | Роздвоєність душі поета. «Два Володьки». Поема «Розстріляне
безсмертя». Автобіографічний роман «Третя Рота».
ТЛ:поглиблення поняття про художню образність (поетичний образ).
| |
|
| | Контрольна робота № 1 (комбінована).Творчість П.Тичини, М.Зерова, М.Рильського, Є.Плужника, В.Свідзинського, В.Сосюри.
| |
| Проза
|
|
| | Жанрово-стильове розмаїття української прози 1920-1930-х років. Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях «основоположника нової української прози».
| |
|
| | Новела «Я (Романтика)». Проблема добра і зла в житті та в душі людини, внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком. Символічний образ матері у творі.
| |
|
| | Розвиток мовлення№ 1.Усний твір-характеристика персонажа новели «Я (Романтика)».
| |
|
| | Повість «Іван Іванович» як сатира на новий радянський побут. Майстерне розкриття психології «вічного» обивателя. Сатиричні зображувальні засоби. Змалювання образу сильної, вольової особистості у повісті «Сентиментальна історія». Трагічна історія створення «Вальдшнепів».
| |
|
| | Григорій Косинка. Життєвий і творчий шлях письменника. Новелістична майстерність митця
| |
|
| | «В житах» як зразок імпресіоністичної новели. Проблематика твору.
ТЛ:поглиблення поняття про імпресіонізм.
| |
|
| | «Фавст» - новітня інтерпретація відомого «вічного» образу Фауста із твору Й. В. Гете. Образ Прокопа Конюшини утворі. Особливості художнього стилю Г.Косинки.
| |
|
| | Валер’ян Підмогильний. Біографічні дані про письменника -представника інтелектуально-психологічної прози. Ранні оповідання і повісті.
ТЛ:екзистенціалізм.
| |
|
| | Роман «Місто» - взірець української урбаністичної прози. Проблема місто-село в романі. Світовий мотив підкорення людиною міста, ідея самоствердження, інтерпретована на національному ґрунті.
| |
|
| | Образ Степана Радченка, складність і неоднозначність його характеру. Іронічний характер змалювання.
ТЛ:маргінальність, психологізм, іронія.
| |
|
| | Жіночі образи у творі. Перегук твору з найкращими здобутками світової літератури.
| |
|
| | Позакласне читання № 1.Валер’ян Підмогильний. «Невеличка драма».
| |
|
| | Контрольна робота №2 (комбінована). Творчість М Хвильового, Г.Косинки, В.ПІдмогильного.
| |
|
| | Юрій Яновський. Життєвий і творчий шлях письменника-романтика. Активна участь Ю.Яновського у становленні українського кіно.
| |
|
| | Роман у новелах «Вершники» як соцреалістичний твір. Своєрідність композиції і жанру. Проблематика, романтичне змалювання дійсності. Новела «Подвійне коло». Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.
ТЛ:роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення. Романтика як пафос і романтизм, як стильова течія в літературі. Засоби романтичного зображення.
| |
|
| | Новела «Дитинство» - ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті. Новела «Шаланда в морі», утвердження в ній високих загальнолюдських ідеалів кохання і вірності, відданості своєму громадському обов’язку (Мусій Половець, Половчиха). Особливості стилю Ю.Яновського.
| |
|
| | Розвиток мовлення № 2.Добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають ідею роману «Вершники».
| |
|
| | Остап Вишня. Життєвий і творчий шлях одного з найвидатніших українських письменників-гумористів. «Моя автобіографія» як оригінальний жанр, гумористична розповідь про своє життя і літературну творчість.
| |
|
| | Гумореска «Чухраїнці», гумористичне висміювання в ній деяких негативних рис української ментальності. Гуморески «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом». Зображення в них комічних життєвих ситуацій, мальовничих картин природи. Глибокий ліризм розповіді, тонка іронія. Особливості стилю письменника.
| |
| Драматургія
|
|
| | Українська драматургія 1920-1930-х років. Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка).
| |
|
| | Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора, його творча співпраця з режисером модерного українського театру Лесем Курбасом. Огляд його драматичних творів («97», «Народний Малахій», «Маклена Ґраса» та ін.).
| |
|
| | Сатирична комедія «Мина Мазайло» - п’єса без позитивного героя. Особливості сюжету.
| |
|
| | Сатиричне викриття бездуховності обивателів на матеріалі українізації. Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя. Новаторство драматурга, його місце серед найвизначніших драматургів-новаторів ХІХ-ХХст. Актуальність п’єс М.Куліша сьогодні.
| |
|
| | Позакласне читання № 2.Микола Куліш. «Народний Малахій».
| |
|
| | Іван Кочерга. Життєвий і творчий шлях письменника. Тематична й жанрова особливість його драматичних творів.
| |
|
| | Драматична поема «Свіччине весілля», її історична основа. Символічні образи світла і свічки у п’єсі.
ТЛ:образи-символи, драматична поема (повторення).
| |
|
| | Утілення в образі Івана Свічки непоборної сили українського народу в боротьбі за щастя і волю. Образ Меланки як символу України та її тернистого шляху в історії. Своєрідність драматургії І.Кочерги.
| |
|
| | Контрольна робота № 3 (комбінована).Творчість Ю.Яновського, Остапа Вишні, М.Куліша, І.Кочерги.
| |
| Українська література за межами України
|
|
| | Література в Західній Україні (до 1939 р). Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам.
| |
|
| | Богдан-Ігор Антонич. Біографічні відомості про письменника. «Автопортрет» як поетичне кредо митця. «Вишні». Оригінальне сприйняття ліричним героєм природи.
ТЛ:поглиблення поняття про сюрреалізм, міфологізм, архетип, асоціативність.
| Вивчити напам’ять один з віршів (на вибір).
|
|
| | «Різдво». Майстерне поєднання в ньому язичницьких та християнських уявлень наших предків. «Зелена Євангелія». Захоплення ліричного героя вічною красою світу.
|
|
| | «Дороги». Оптимізм ліричного героя, його віра в неминучу молодість життя, специфіка пейзажу, символіка образів. «Пісня про незнищенність матерії». Філософські роздуми про безсмертя, про вічність життя. Місце Б.-І. Антонича серед визначних ліриків-нова-торів світу.
|
|
| | Осип Туринський. Біографічні відомості про письменника. «Поза межами болю» - видатний твір української модерної літератури, написаний у стилі експресіонізму. ТЛ:поема в прозі.
| |
|
| | Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у поемі в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.
| |
|
| | Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Образи твору. Співзвучність твору зі світовою класикою. Місце твору у світовій антивоєнній літературі.
| |
| Еміграційна література
|
|
| | «Празька школа» поетів, її представники (Є.Маланюк, Ю.Дараган, Л.Мосендз, О.Ольжич, О.Теліга, О.Лятуринська, О.Стефанович, Ю.Липа, Ю.Клен, Н.Лівицька-Холодна та ін.). Продовження ними модерністських традицій неоромантиків, неокласиків. Збірка Ю.Дарагана «Сагайдак» (1925) як поетичний заспів «пражан».
| |
|
| | Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях поета й літературознавця. «Стилет чи стилос?..». Роль поета-патріота в суспільному житті. Аналіз вірша «Знаю - медом сонця, ой Ладо......
| |
|
| | Філософські мотиви у поезії «Істотне». Земне буття у космічному вимірі. Оригінальність метафор і порівнянь. Туга за рідним краєм, мотиви самотності. «Під чужим небом». Аналіз поезії «Земна мадонна». Літературознавчі праці про Т.Шевченка, І.Франка, Лесю Українку, М.Хвильового («Книга спостережень»).
| |
|
| | Улас Самчук. Життєвий і творчий шлях. Участь в організації МУРу. Публіцистика Уласа Самчука. Проблеми формування національної свідомості у статті «Нарід чи чернь?».
| |
|
| | Трилогія «Ост» - зображення тривалого шляху українського народу до свого визволення. Трилогія «Волинь» - роман-хроніка, широке епічне полотно про долю українського селянства в першій третині XX ст. Образ Матвія Довбенка як символ справжнього сина українського народу. Показ формування національної самосвідомості на прикладі Володька. Роман «Юність Василя Шеремети», його автобіографічна основа.
| |
|
| | Роман «Марія» як художній документ про селянську родину в умовах тоталітаризму. Образ Марії, її символічний зміст та спорідненість з біблійними образами. Образи Гната та Корнія. Знищення особистості під упливом комуністичної ідеології. Образ Максима. ТЛ:поглиблення поняття про роман (роман-хроніка, епопея).
| |
|
| | Контрольний письмовий твір на одну із тем: «Новаторство Самчука-романіста», «Специфіка українського національного характеру (за творами Уласа Самчука)».
| |
|
| |
|
| | Контрольна робота № 4 (комбінована).Творчість Б.-І.Антонича, О.Турянського, Є.Маланюка, У.Самчука.
| |
|
| | Література рідного краю №1. Літературні персонали територіальної громади (проза). «Чи я такий, а чи то світ такий» (за збіркою В.Кікотя «Промені самотності»)
| |
|
| | Повторення вивченого.
| |
