Студопедия — МОДУЛЬ 1. 7 страница
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

МОДУЛЬ 1. 7 страница






4. Нематеріальні активи як юридично оформлені права виключного користування об’єктами промислової та інтелектуальної власності. Їх вартісна оцінка й строки зношування (старіння).

5. Захист інтелектуальної власності. Сплата ліцензійних платежів за використання об’єктів інтелектуальної власності.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення даної теми доцільно почати з поняття нематеріальних ресурсів.

Успішне функціонування сучасного підприємства потребує використання у своїй господарській діяльності не тільки матеріальних, трудових та фінансово-кредитних ресурсів, а й нематеріальних ресурсів.

Нематеріальні ресурси – частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її

Визначальною рисою сучасного періоду розвитку всіх без винятку розвинених країн є зростання в суспільному виробництві ролі науково-технічних знань та інших результатів творчої діяльності людини. Використання накопиченого капіталу знань веде до суттєвих змін у характері функціонування підприємств та організацій. Значення фізичних товарів і обладнання поступово зменшується, тоді як значення послуг і нематеріальних ресурсів неухильно зростає.

Слід зазначити, що за природою свого походження нематеріальні ресурси виникають або завдяки новим, унікальним знанням у будь-якій формі, або через рідкісність ресурсів (природну чи організовану). В обох цих випадках недостатність ресурсів (унаслідок унікальності чи наявності в обмеженій кількості) сприяє появі ренти. Використання таких ресурсів або робить їхніх власників єдиним виробником певної продукції, або забезпечує зменшення витрат проти інших виробників. Отже, нематеріальні ресурси багато важать у підвищенні конкурентоспроможності діючих підприємств. За умов насиченості ринку різноманітними товарами підприємство-виробник повинно вдосконалювати можливості пропонування, просування та реалізації своїх товарів або послуг. Дійовим інструментом конкуренції у цьому разі може бути використання нематеріальних ресурсів. Наприклад, володіння ліцензією надає її власникові виключне право використання певного технічного досягнення, а тому забезпечує йому відповідні конкурентні переваги. Зареєстроване зазначення походження товару завжди гарантує споживачу особливі, елітарні, а іноді унікальні властивості товару, що також підвищує конкурентоспроможність останнього.

Таким чином, можна сказати, щонематеріальні ресурси – це складова частина потенціалу підприємства, здатна забезпечувати економічну користь протягом відносно тривалого періоду. Відмітними рисами цих ресурсів є брак матеріальної основи здобування доходів та невизначеність розміру майбутнього прибутку від їхнього використання.

Поняття "нематеріальні ресурси" використовується для характеристики сукупності об'єктів інтелектуальної власності, до яких входять:

1) об'єкти промислової власності;

2) об'єкти, що охороняються авторським правом і суміжними правами;

3) інші (нетрадиційні) об'єкти інтелектуальної власності

При розгляді другого питання цієї теми, слід звернути увагу на об’єкти промислової власності, до яких належать:

Винахід – це результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною та забезпечує позитивний ефект (практичну корисність).

Корисна модель – це результат інтелектуальної діяльності людини, об'єктом якої є нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна для промислового виготовлення.

Промислові зразки – нове художнє та художньо-конструкторське вирішення виробів, коли досягається єдність технічних та естетичних властивостей, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Торговельні марки (знаки для товарів і послуг) – будь-яке оригінальне позначення або будь-яка комбінація позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб. Головне завдання торговельної марки полягає в ідентифікації товару чи послуги та його виробника на ринку.

Географічне позначення походження товару – це назва географічного місця, яка вживається в найменуванні товару, що походить із цього географічного місця.

Комерційне (фірмове) найменування – це стале позначення підприємства або громадянина-підприємця, від імені якого здійснюється виробнича та інша діяльність.

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Недобросовісна конкуренція – будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Інформація – знання або сукупність даних, які зменьшують невизначеність об’єкта чи проблеми.

Інформаційний продукт – це відповідним чином оброблена і систематизована інформація, представлена у виді, придатному для використання або продажу (бази даних, програмні продукти та ін.).

Інформаційний продукт є однією із складових інформаційної технології, яка об'єднує апаратне забезпечення, програмне забезпечення, телекомунікації, системи управління базами даних та інші технологічні засоби зберігання, оброблення і передавання інформації. Проте, найбільш важливою складовою інформаційних технологій є інформаційні продукти.

Використання і продаж інформаційного продукту має свої особливості через складність взаємозв'язків між формою і змістом, які можуть існувати «майже самостійно». Зокрема, програмний продукт має дві складові – матеріальну і нематеріальну.

До матеріальної складової програмного продукту належать матеріальні об'єкти – носії, на яких записана комп'ютерна програма або база даних (дискети, СВ-К.ОМ і т. д.); до нематеріальної складової – авторське право. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права», авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, на якому записана комп'ютерна програма або база даних, не залежать одне від одного.

До об'єктів, що охороняються авторським правом: твори у галузі науки, літератури і мистецтва; наукове відкриття; комп’ютерна програма; компіляція даних (база даних); топології інтегральних мікросхем

Слід зазначити, що до об'єктів, що охороняються суміжними правами, належать: виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.

До інших (нетрадиційних) об'єктів інтелектуальної власності належить:

Раціоналізаторська пропозиція – визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

"Ноу-хау" (в перекладі з англійської – "знати, як зробити") – досвід підприємства в науково-технічній, виробничій, управлінській, комерційній, фінансовій та інших сферах діяльності, які можуть бути фактично використані в наукових дослідженнях і розробках або в процесі виготовлення та реалізації продукції.

Гудвіл – це перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання. Іншими словами, гудвіл – це різниця між ринковою та балансовою вартостями підприємства. Позитивний гудвіл означає, що вартість підприємства перевищує сукупну вартість його активів та зобов'язань, а негативний вказує на занижену ціну підприємства.

Дата придбання – дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, переходить до покупця.

Комерційна таємниця – це інформація, безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємства, яка не є державною таємницею, але розголошення якої може завдати шкоди інтересам підприємства. Комерційну таємницю становить сукупність виробничо-господарської, фінансово–економічної та науково-технічної інформації про діяльність підприємства, розголошення якої може призвести до негативних фінансових результатів.

Відповідно до П(С)БО 8 нематеріальний актив – це актив, який знаходиться на підприємстві у цілях використання протягом періоду більше як одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або надання в оренду іншим особам.

Нематеріальні активи мають грошову оцінку. Придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається із: ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок); мита; непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню; інших витрат, безпосередньо пов’язаних із його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю переданого нематеріального активу і сумою нарахованого зносу.

Первісна вартість нематеріального активу, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їхня справедлива вартість на дату отримання.

Первісною вартістю нематеріальних активів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їхня справедлива вартість. Нематеріальні активи, отримані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їхньою справедливою вартістю.

До первісної вартості нематеріального активу, створеного підприємством, входить:

1) прямі витрати на оплату праці;

2) прямі матеріальні витрати;

3) інші витрати, безпосередньо пов'язані із створенням цього нематеріального активу та приведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій тощо).

Слід зазначити, що нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їхнього корисного використання, який установлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не більше як 20 років.

Згідно з міжнародними стандартами оцінки майна (МСО), використовують три підходи до визначення вартості нематеріальних активів: витратний, прибутковий підхід, ринковий підхід.

Правовий захист об'єктів інтелектуальної власності полягає в забороні використання нематеріальних активів без дозволу їхнього власника.

Право власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки засвідчується патентами.

Правова охорона торговельних марок та компонування інтегральних мікросхем здійснюється на підставі свідоцтва.

Правова охорона комерційному (фірмовому) найменуванню надається в тому випадку, якщо воно дає можливість відрізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Особа, яка має авторське право, може використовувати знак охорони авторського права, який уміщується на кожному примірнику твору, та зареєструвати своє право в офіційних державних реєстрах.

Про реєстрацію прав автора видається свідоцтво.

Охорона суміжних прав має здійснюватися без порушення авторських прав, їх виникнення та здійснення не потребують виконання будь-яких формальностей, суб'єкти суміжних прав можуть використовувати знак охорони суміжних прав.

"Ноу-хау", раціоналізаторські пропозиції, гудвіл, які є власністю підприємства, не мають спеціального правового захисту. Порядок їхнього захисту визначається керівництвом підприємства.

Зазначимо, що реалізація права власності на нематеріальні ресурси можлива або через їхнє використання самим власником, або наданням з його дозволу такого права іншій заінтересованій стороні. Така передача права використання здійснюється у формі ліцензійної угоди.

Залежно від підстави видачі дозволу використовувати технічне досягнення, ліцензії поділяють на добровільні та примусові. Залежно від обсягу прав на використання розрізняють звичайні, виключні й повні ліцензії. Залежно від характеру об'єкта, який передається за договором ліцензії поділяються на патентні та безпатентні.

Ліцензійні угоди можуть передбачати комплексну передачу кількох патентів та пов’язаних з ними «ноу-хау». Така угода включає, як правило, надання ліцензіаром інженерно-консультаційнга. послуг щодо організації ліцензійного виробництва, а також супровідні поставки сировини, обладнання, комплектуючих.

За використання об'єкта ліцензійної угоди ліцензіат сплачує ліцензіару певну винагороду. Найбільш поширено періодичні відрахування протягом дії ліцензійної угоди та одноразові виплати. Розрахунки за ліцензії можуть також провадитись передачею ліцензіару частки цінних паперів (акцій, облігацій) ліцензіата. Має місце і такий вид розрахунків, як зустрічна передача технічної документації, яка передбачає взаємний обмін ліцензіями, технологічними знаннями, досвідом.

Тести

1. Нематеріальні ресурсице:

а) результат інтелектуальної діяльності людини, об'єктом якої є нова за виглядом, формою, розміщенням частин або побудовою модель, придатна для промислового виготовлення;

б) частина потенціалу підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу, для якої характерні відсутність матеріальної основи та невизначеність розмірів майбутніх прибутків від її використання;

в) результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною і забезпечує позитивний ефект (практичну корисність).

 

2. Винахідце:

а) результат творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології, вирішення технічного завдання в певній галузі народного господарства, що характеризується істотною новизною і забезпечує позитивний ефект (практичну корисність);

б) результат інтелектуальної діяльності людини, об'єктом якої є нова за виглядом та формою модель, придатна для промислового виготовлення і призначена для підвищення ефективності виробництва;

в) частина потенціалу виробничого підприємства, здатна приносити економічну вигоду протягом тривалого часу.

3. Ліцензійна угодаце:

а) договір, згідно з яким власник (ліцензіар) передає іншій стороні (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти, "ноу-хау", торговельні марки тощо;

б) виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власників на відповідний об'єкт промислової власності, що використовується у спільній підприємницькій діяльності суб'єктів господарювання;

в) інформація, безпосередньо пов'язана з діяльністю підприємств, яка не є державною таємницею, але розголошення якої може завдати шкоди інтересам підприємств — учасників угоди.

4. Комерційне (фірмове) найменуванняце:

а) назва суб'єкта господарювання, яка вживається як позначення в назві товару, робіт, послуг;

б) будь-яке оригінальне позначення або будь-яка комбінація позначень, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб;

в) стале позначення підприємства або громадянина-підприємця, від імені якого здійснюється виробнича або інша діяльність.

5. Патентце:

а) виданий державним органом (патентним відомством) охоронний документ, який підтверджує право його власника на відповідний об'єкт промислової власності;

б) договір, згідно з яким власник передає іншій стороні право на використання своїх активів протягом року;

в) документ, що дозволяє підприємству здійснювати фінансову та інвестиційну діяльність.

 

6. Товарні знаки і знаки обслуговуванняце:

а) оригінальні позначення для вирізнення на ринку товарів і послуг одних виробників від однорідних товарів і послуг інших виробників;

б) знаки для ідентифікації суміжних прав виробників;

в) знаки, що характеризують репутацію і становище підприємства в цілому;

г) знаки, що вказують на відповідність товару встановленим стандартам.

 

7. Серед перелічених виберіть ті, які охороняються авторським правом:

а) товарний знак підприємства по виробництву безалкогольних напоїв;

б) нова конструкція дитячої іграшки з дистанційним керуванням;

в) розпорядження мера міста про підготовку до святкування Дня міста;

г) представлений у видавництво рукопис навчального посібника.

 

8. Роялтіце:

а) грошовий потік як чистий прибуток підприємства разом з амортизаційними відрахуваннями;

б) відрахування на соціальні заходи;

в) плата за ліцензію у формі періодичних відрахувань протягом дії ліцензійної угоди;

г) одноразова винагорода за право користування об'єктом ліцензійної угоди.

 

9. Норми амортизації нематеріальних активів встановлюються виходячи із:

а) нормативних документів, де вони чітко визначені і зафіксовані;

б) терміну корисного використання нематеріального активу;

в) 10-річного терміну використання нематеріального активу;

г) нормативного терміну використання нематеріального активу.

 

Література

[3; 20; 22, 24; 25; 32, 35]

Тема 11. Капітал підприємства

 

Мета:засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про засоби виробництва, виробничі фонди, їх складові частини та взаємозв’язок їх характерні ознаки.

План вивчення теми

1. Засоби виробництва та виробничі фонди, їх складові частини і взаємозв’язок.

2. Поділ виробничих фондів на основні та оборотні фонди.

3. Характерні ознаки та визначення основних і оборотних фондів як економічних категорій.

4. Майно соціального призначення.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Проблема підвищення ефективності виконання основних фондів та виробничих потужностей підприємств відіграє головну роль в умовах ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить місце підприємства у народному господарстві країни, його фінансовий стан, а також конкурентоспроможність на ринку.

У процесі вивчення цієї теми слід звернути увагу на те, що питання “характеристика виробничих фондів та іншого майна” носить випереджуючий характер.

У процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва здійснюється виготовлення продукції (робіт та послуг), тому студентам необхідно засвоїти, що не можна ототожнювати засоби виробництва з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами.

По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їх безпосереднього використання у виробничому процесі.

По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять ті з засобів виробництва, які мають вартість.

Залежно від тривалості їх функціонування у виробничому процесі, зміни споживної форми, ступеня використання у кожному виробничому циклі, перенесення вартості фондів на вартість виготовлюваної продукції розрізняють основні та оборотні фонди.

Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів слугують визначальними характеристиками в окресленні їх значення для здійснення відтворювальних процесів, функціонування та розвитку будь-якого виробництва.

Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію виготовлюваної продукції, створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування, збереження і транспортування сировини та готових виробів.

Студентам необхідно звернути увагу на те, що кожне підприємство одночасно володіє майном невиробничого призначення, що числиться на балансі підприємства.

Житлові будинки, будівлі дитячих садків і ясел, поліклінік, їдалень та інші об’єкти культурно-побутового призначення слід вважати майном суто соціального призначення або об'єктами соціальної інфраструктури.

В умовах роздержавлення власності та розвитку ринкових відносин в економіці урізноманітнення і збільшення обсягу майна соціального призначення стає нагальною проблемою кожного підприємства.

Тести

1. Визначити вид виробничих запасів:

а) запас, створений на період, що дорівнює інтервалу між суміжними поставками матеріальних ресурсів;

б) запас, створений на період відхилення фактичних строків поставки від передбачених договором;

в) запас, створений на період від укладання договору або оплати рахунку постачальника до прибуття вантажу на склад підприємства;

г) запас, створений на період часу, необхідного для приймання та складування матеріальних ресурсів.

 

2. Вкажіть шляхи підвищення ефективності використання оборотних фондів:

а) скорочення тривалості виробничого циклу;

б) підвищення продуктивності праці;

в) оптимізація запасів ресурсів;

г) прискорення реалізації товарної продукції;

д) поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення.

 

3. Ознаками основних фондів підприємства як економічної категорії не є:

а) функціонують у сфері матеріального виробництва;

б) використовуються у виробничому процесі більше одного року;

в) переносять свою вартість на готову продукцію за один виробничий цикл;

г) переносять свою вартість на готову продукцію частинами по мері зносу.

 

4. Які з перелічених фондів підприємства можна віднести до невиробничих:

а) складське приміщення основного виробництва;

б) господарські будівлі транспортного цеху;

в) система звукозабезпечення будинку культури заводу;

г) потокова лінія цеху.

 

5. До споруд із перелічених об’єктів основних фондів належать:

а) водонапірна башта;

б) паропровід обробного корпусу підприємства

в) критий перехід між обробним і складальним цехом;

г) приміщення матеріального складу.

 

6. Передавальні пристрої у складі основних фондів підприємства виконують функції:

а) здійснюють міжцехові перевезення вантажів;

б) приводять у рух робочі машини;

в) забезпечують надходження електроенергії до підсобних приміщень;

г) доставляють пальне з газорозподільчої станції до котельної.

 

7. До активної частини основних фондів не належать:

а) будівлі;

б) робочі машини;

в) вимірювальні пристрої;

г) транспортні засоби.

 

8. На виробничу структуру основних фондів впливають такі основні фактори:

а) особливості виробничого процесу в галузі;

б) співвідношення між новим будівництвом, реконструкцією та іншими формами відтворення основних фондів;

в) питома вага іноземних інвестицій у фінансуванні процесу відтворення основних фондів;

г) виробнича структура підприємства;

д) технічний рівень виробництва.

 

9. вікова структура основних фондів характеризує:

а) середній вік основних фондів підприємства;

б) співвідношення основних фондів різних вікових груп;

в) тенденцію до збільшення питомої ваги нових основних фондів;

г) співвідношення середнього терміну служби основних фондів активної і пасивної частин.

 

10. Облік основних фондів здійснюється у таких формах:

а) вартісній;

б) трудовій;

в) натуральній; г) умовно-натуральній.

 

11. Первісна вартість основних фондів – це:

а) ринкова вартість на момент оцінки;

б) фактична вартість на момент придбання і взяття на баланс;

в) вартість основних фондів після їх переоцінки;

г) початкова вартість основних фондів, що вибувають з експлуатації.

 

12. Визначить з перелічених ті витрати, які включаються до первісної вартості основних фондів:

а) витрати на експертну оцінку вартості основних фондів;

б) витрати на демонтаж обладнання;

в) ціна придбання об’єкта основних фондів;

г) реєстраційні збори та інші державні платежі;

д) витрати на монтаж і налагодження основних фондів;

е) витрати на ремонт основних фондів.

 

13. Якщо вартість основних фондів відображає витрати на їх відтворення в сучасних умовах, то вона називається:

а) початковою;

б) відновною;

в) амортизаційною;

г) справедливою.

 

14. Залишкова вартість основних фондів може бути визначена як різниця між:

а) початковою і ліквідаційною вартістю;

б) реальною вартістю і сумою зношення;

в) первісною вартістю і сумою зношення;

г) відновною вартістю і сумою зношення;

д) повною вартістю і сумою амортизації.

 

15. Фізичне зношування основних фондів можна визначити як:

а) втрата основними фондами своїх споживчих властивостей;

б) списання основних фондів за ліквідаційною вартістю;

в) вихід з ладу окремих вузлів у результаті експлуатації основних фондів;

г) втрата основними фондами початкових властивостей у результаті дії зовнішнього середовища;

д) заміна старих основних фондів новими.

 

16. На фізичне зношування основних фондів впливають такі чинники:

а) якість матеріалів і комплектуючих, з яких виготовлені основні фонди;

б) площа, яку займають основні фонди;

в) досконалість конструкції основних фондів;

г) технологічна структура основних фондів;

д) частота ремонтів основних фондів; е) режим роботи і їх завантаженість;

ж) захищеність від впливу зовнішнього середовища.

 

17. Під моральним зношуванням основних фондів слід розуміти:

а) втрату основними фондами споживчих властивостей внаслідок інтенсивного використання;

б) появу на ринку імпортних основних фондів аналогічного призначення;

в) передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, обезцінювання основних фондів;

г) втрату вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів.

 

18. Процес амортизації основних фондів можна охарактеризувати як:

а) списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних фондів

б) втрата основними фондами своїх початкових форм, розмірів, властивостей;

в) перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції;

г) відшкодування витрат на ремонт основних фондів з прибутку підприємства.

19.Методами амортизації основних фондів не є:

а) балансовий;

б) кумулятивний;

в) рівномірний;

г) зменшення залишкової вартості;

д) прискореного зменшення залишкової вартості;

з) виробничий.

 

20. За економічним змістом ремонти основних фондів поділяються на:

а) поточний;

б) профілактичний;

в) капітальний;

г) періодичний;

д) середній;

е) відновний.

 

21. Фондоозброєність праці характеризує:

а) співвідношення між витратами на утримання основних фондів підприємства та фондом заробітної плати;

б) забезпеченість працівників підприємства основними фондами;

в) співвідношення між вартісним виразом активної частини основних фондів та продуктивністю праці;

г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.

 

22. Коефіцієнт змінності роботи обладнання можна обчислити відношенням:

а) кількості відпрацьованих верстато-змін до кількості відпрацьованих верстато-днів;

б) обсягу виготовленої продукції за добу до обсягу виготовленої продукції за одну зміну;

в) ефективного фонду часу роботи всього обладнання до ефективного фонду часу роботи обладнання при однозмінній роботі;

г) кількості всього обладнання до кількості обладнання, що працює в одну зміну.

Література

[3; 20;22, 24, 25, 33, 36]







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 2139. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Сравнительно-исторический метод в языкознании сравнительно-исторический метод в языкознании является одним из основных и представляет собой совокупность приёмов...

Концептуальные модели труда учителя В отечественной литературе существует несколько подходов к пониманию профессиональной деятельности учителя, которые, дополняя друг друга, расширяют психологическое представление об эффективности профессионального труда учителя...

Конституционно-правовые нормы, их особенности и виды Характеристика отрасли права немыслима без уяснения особенностей составляющих ее норм...

Анализ микросреды предприятия Анализ микросреды направлен на анализ состояния тех со­ставляющих внешней среды, с которыми предприятие нахо­дится в непосредственном взаимодействии...

Типы конфликтных личностей (Дж. Скотт) Дж. Г. Скотт опирается на типологию Р. М. Брансом, но дополняет её. Они убеждены в своей абсолютной правоте и хотят, чтобы...

Гносеологический оптимизм, скептицизм, агностицизм.разновидности агностицизма Позицию Агностицизм защищает и критический реализм. Один из главных представителей этого направления...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия