Забезпечення заняття1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи. 2. Завдання до практичної роботи. 3. Тестові завдання. 4. Технічні засоби навчання (ЕКОМ SITIZEN).
Методичні рекомендації до практичного заняття
Ціна – це грошовий вираз вартості товару (продукції, послуги). Вона завжди коливається навколо ціни виробництва (перетвореної форми вартості одиниці товару, що дорівнює сумі витрат виробництва плюс середнього прибутку) та відображає рівень суспільно необхідних витрат праці. Ціни виконують такі функції: обліково – вимірювальну, стимулюючу, розподільчу, регулюючу. Ціноутворення – це процес обґрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури. Залежно від особливостей процесу купівлі – продажу та сфери економіки розрізняють такі ціни: світові, гуртові, закупівельні, кошторисні, роздрібні, транспортні тарифи, тарифи на платні послуги. За способом встановлення ціни поділяються на: - державні (фіксовані і регульовані). - договірні; - вільні; - ввізні; Крім того, в сучасній практиці господарювання застосовують різні види ринкових цін, які класифікуються без певної ознаки: демпінгові, продажні, тверді, паритетні, базисні, престижні та інші. В основі формування гуртових та роздрібних цін (та й будь яких цін взагалі) лежить собівартість продукції, яка є нижньою межею ціни. При формуванні гуртової ціни підприємства до собівартості продукції, представленої в формі калькуляції, додаються: величина прибутку, податок на додану вартість, акцизний збір. Величина прибутку встановлюється, виходячи із норми рентабельності на продукції. Сума гуртової ціни підприємства і постачальницько – збутової націнки є гуртовою ціною промисловості. Постачальницько – збутова націнка включає витрати і прибуток постачальницько – збутових організацій. Роздрібна ціна включає гуртову ціну промисловості і торгівельну надбавку (знижку). Торговельна надбавка покриває витрати торговельних організацій і забезпечує їм одержання прибутку. Охарактеризований вище метод розрахунку гуртових та роздрібних цін має назву витратного методу, оскільки він ґрунтується на використанні даних про всі витрати, пов′язані із виробництвом і збутом продукції. Специфіка ринкового ціноутворення полягає в тому, що зазначені витрати безпосередньо рівень ціни не визначають. На рівень ціни неабиякий вплив має ринкова кон′юнктура, а саме такі чинники: державне регулювання цін, конкуренція виробників, співвідношення попиту і пропозиції, купівельна спроможність грошей, якість товару та інше. Враховуючи ці чинники, прийняту підприємством стратегію з метою встановлення оптимального рівня цін, використовуються такі методи ціноутворення: 1. Метод «середні витрати + прибуток». За цим методом ціна обчислюється за формулою:
Ц = Сб + Пр, (3.57)
де Сб – собівартість продукції (середні витрати), грн.; Пр – величина прибутку в ціні, грн. Прибуток визначається у відсотках до собівартості, величина яких встановлюється, виходячи із міркувань прибутковості продукції та її конкурентоспроможності. 2. Розрахунок ціни на підставі цільового прибутку. Метод ціноутворення, орієнтований на витрати і цільову норму прибутку. Фірми намагаються встановити ціну, включаючи в неї прибуток, що планується у відсотках на інвестований капітал. При цьому використовується концепція беззбитковості і при встановлені ціни за цією методикою враховується залежність між загальними витратами і виручкою та обсягом продажу:
де Взм – величина змінних затратна одиницю продукції, грн.; Впост – постійні витрати на дану продукцію за певний період (рік), грн.; Прзаг – загальна сума прибутку, яка має бути одержана за той же період від продажу продукції, грн.; N – обсяг продажу продукції в натуральних одиницях. 3. Установлення ціни на засаді суб′єктивної цінності товару здійснюється з урахуванням потенційного (реально виявленого) попиту. 4. Метод ціноутворення «за рівнем поточних цін» («за рівнем конкуренції») полягає в тім, що ціну розглядають та встановлюють, як функцію цін на аналогічну продукцію в конкурентів. 5. Установлення цін на підставі результатів закритих торгів є різновидом методу «за рівнем поточних цін» і застосовується з метою одержання замовлення на виготовлення певної продукції (торг за вигідний контракт). 6. Метод ціноутворення «за рівнем попиту» передбачає встановлення ціни за допомогою пробного продажу товару в різних сегментах ринку. 7. Метод установлення ціни за місцем походження товару. 8. Метод встановлення єдиної ціни із включенням у неї витрат на доставку. 9. Застосування методу встановлення зональних цін. 10. Метод встановлення цін стосовно базисного пункту. 11. Метод встановлення цін із прийняттям на себе витрат на поставку. 12. За встановлення цін зі знижками. Практичні завдання
1. Сформувати оптову ціну, ціну реалізації та роздрібну ціну виробу “А”, якщо: - прибуток від реалізації виробу 15 грн. - собівартість реалізованої продукції 30 грн. - ПДВ 20 % - акцизний збір 25 % - торгова націнка 45 %
2. Сформувати роздрібну ціну виробу “Б”, якщо: - прибуток від реалізації виробу 35 грн. - собівартість реалізованої продукції 50 грн. - ПДВ 20 % - торгова націнка 15 %
3. Виробнича собівартість одного виробу 7,0 грн., прибуток - 1,3 грн., акцизний збір - 45 %, ПДВ - 20 %, торгова націнка - 15 %. Виробнича собівартість товарної продукції, виготовленої на підприємстві - 1450,0 тис.грн. Сума витрат на реалізацію продукції - 85,0 тис.грн. Визначити роздрібну ціну виробу.
4. Підприємство реалізує в плановому році 450 тис. виробів. Повна собівартість одного виробу - 13,0 грн., роздрібна ціна - 18,0 грн. Підприємство надає знижки організаціям, що торгують, у розмірі 6 % роздрібної ціни і сплачує ПДВ в розмірі 20 % роздрібної ціни за винятком торгової знижки. Визначити прибуток від реалізації продукції промислового підприємства в плановому році.
5. Дані: Постійні витрати за період (Н) 40000 грн. Змінні на одиницю продукції (И) 18 грн. Потрібно: 1. За якою ціною необхідно реалізовувати продукцію для отримання прибутку 40000 грн. при обсязі виробництва продукції V = 8000 од. 2. За якою ціною необхідно реалізовувати продукцію, якщо при цьому постійні витрати зменшуватися на 10000 грн. 3. Показати зміни на графіку беззбитковості.
6.Визначити суму прибутку на підприємстві та порівняти показники рентабельності продукції за 2 роки на підставі даних в таблиці: Таблиця
7. На малому підприємстві у першому кварталі питомі перемінні витрати на один виріб складали 95 грн., ціна одиниці продукції – 125 грн., загальні постійні витрати 240 тис. грн. У другому кварталі ціни на сировину зросли на 8%, що призвело до росту перемінних витрат також на 8%. Обґрунтуйте, як зміна цін на сировину вплинула на критичний обсяг випуску продукції.
8. Обчисліть оптову ціну, ціну реалізації та ціну виробу А, якщо прибуток від реалізації виробу складає 5 грн., собівартість реалізованої продукції – 30 грн., ставка податку на додану вартість – 20 %, акцизний збір складає – 25 %, а торговельна націнка – 45 %.
9. Підприємство реалізує в плановому році 450 тис. виробів. Повна собівартість одного виробу 15 грн., роздрібна ціна – 17, 5 грн. Підприємство надає знижки торговельним організаціям у розмірі 2,5 % роздрібної ціни і сплачує ПДВ в розмірі 20 % (за винятком торговельної знижки). Визначте прибуток від реалізації продукції промислового підприємства в плановому році.
10. За рік підприємством реалізовано 40 тис. кухонних комбайнів. виробнича собівартість комбайна 180 грн. Річні витрати по реалізації становлять 2010 грн. Прибуток повинен становити 10 % від повної собівартості реалізованої продукції. Визначити гуртову ціну підприємства кухонного комбайна.
11. Визначити роздрібну ціну на виріб, якщо відомо, що виробнича собівартість виробу 38,5 грн., витрати на збут 8 %, планова рентабельність – 19 %, ПДВ – 20 %, націнка збутових організацій – 3 %, націнка торговельних організацій – 3,5 %.
12. Встановлено регульовану роздрібну ціну на виріб з ПДВ в розмірі 90 грн. Торговельна знижка, яка встановлюється державою, становить 6 %; ставка акцизного збору 57, 5 %; собівартість виробу – 10,5 грн. Визначити регульовану гуртову ціну підприємства.
13. Встановити гуртову ціну підприємства та рентабельність виробу на кожному підприємстві, що випускають однакову продукцію, якщо середня рентабельність виробу в галузі становить 18 %. Вихідні дані наведені нижче у таблиці: Таблиця
Тести
1. Який з нижчезазначених функцій не є функцією ціни: а) обліково – вимірювальна; б) стимулююча; в) фіскальна; г) розподільча; д) регулююча.
2. Ціноутворення це: а) процес обгрунтування, затвердження та перегляду цін і тарифів, визначення їх рівня, співвідношення та структури; б) механізм розрахунку вартості виготовлення продукції)товарів, робіт, послуг); в) відображення споживчої властивості (корисності) товару; 3. Ціна товару це: а) сукупність витрат на його виробництво і збут; б) кількість грошей, яка сплачується за одиницю товару; в) грошовий еквівалент вартості товару; г) встановлені державою напрями обміну товару на гроші.
4. До складу гуртової (відпускної) ціни підприємства входять: а) собівартість продукції; б) величина прибутку; в) постачальницько – збутова націнка; г) податок на додану вартість; д) надбавка за якість; е) акцизний збір. 5. Якщо гуртова ціна товару враховує транспортні витрати на його доставку покупцеві, то вона називається: а) вільна; б) регульована; в) «франко»; г) договірна.
Література [20; 22; 25; 34; 36; 39]
|
(3.58)
