Студопедия — Місце України в системі зовнішньоторговельної політики США та КНР
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Місце України в системі зовнішньоторговельної політики США та КНР






За час своєї незалежності Україна стала повноправним учасником глобалізаційного процесу. Водночас виклики відкритого, глобалізованого світу формують перед Україною низку актуальних завдань, пов’язаних як з пошуком нових джерел конкурентоспроможності, так і з поглибленням та створенням нових партнерств з країнами, у взаємодії з якими Україна могла б прискорити модернізацію національної економіки.

Зовнішньоекономічна політика України ґрунтується на розбудові стратегічних відносин з інтеграційними об’єднаннями та з окремими країнами, взаємодія з якими має важливе значення для розвитку національної економіки. Так, серед ключових стратегічних партнерів України на рівні країн-глобальних гравців, що здійснюють неабиякий вплив на розвиток міжнародної торгівлі займають свої почесні місця Сполучені Штати Америки та Китайська Народна Республіка.

Стрімкий розвиток Китайської Народної Республіки (КНР) як нової глобальної потуги поступово перетворюється на один із провідних трендів сучасного розвитку світової економіки. У результаті перерозподілу міжнародного балансу сил за участі КНР видозмінюються існуючі інтеграційні блоки, виникають додаткові можливості для створення нових конфігурацій міжнародного партнерства. У цьому контексті зусилля української влади щодо поглиблення українсько-китайських економічних відносин є своєчасною та адекватною реакцією на трансформації в міжнародному середовищі [14].

На сучасному етапі Китай є найактивнішим партнером України в Азійсько-Тихоокеанському Регіоні (АТР), а тому є домінантним напрямком зовнішньої політики України в цьому регіоні. Причому, відносини КНР і України в основному розвиваються на основі товарообміну. За результатами 2014 року Китай належить до п’ятірки найбільших торговельних партнерів України (3 місце), та посідає четверту позицію за обсягами експортних поставок і третю – за імпортом [5].

Першим офіційним документом, який стосувався багатьох сторін зовнішньої торгівлі КНР і України була Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про торговельно-економічне співробітництво, підписана в серпні 1992 р. в місті Пекіні, що юридично встановила режим найбільшого сприяння в двосторонній зовнішньоторговельній політиці двох країн щодо стягнення мита на експортні та імпортні товари двох країн, податків та інших внутрішніх зборів [11]. Дана угода на даний момент залишається головним документом, що регулює торговельно-економічне співробітництво України та КНР.

З метою подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва між КНР і Україною, що ґрунтується на принципах дружби, рівноправ’я та взаємної вигоди, 31 жовтня 1992 р. в м. Пекіні була підписана Угода між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки про створення Міжурядової українсько-китайської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва, головними завданнями якої були і залишаються контроль і перевірка ходу виконання угод з питань торговельно-економічного співробітництва, висунення пропозицій, скерованих на сприяння стабільному розвиткові двосторонніх торговельно-економічних відносин, вирішення питань, які можуть виникнути в торговельно-економічній діяльності та розгляд заходів, скерованих на подальше розширення співробітництва. Із 20 квітня 2011 року, дану комісію замінила новостворена комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки, яка перейняла функції та обов’язки комісії з питань торговельно-економічного співробітництва [1].

Від початку зовнішньоторговельної співпраці в 1992 року і до сьогоднішнього часу зовнішньоторговельна діяльність між Україною та КНР не мала стабільного характеру (рис.3.1). Так, до прикладу, в 1993 році експорт в Китай становив 270,8 млн. дол., тобто зменшився в порівнянні з 1992 роком майже в 2,7 рази, а в 1994 році збільшився у порівнянні з 1993 роком в 1,9 рази (506,1 млн. дол.). В 1997 році експорт в Китай становив – 1100,9 млн. дол., а в 1998 році знову зменшився в 1,5 рази (становив 737,4 млн. дол.). В 1999 році у порівнянні з 1998 роком експорт практично не змінився, а в 2000 і 2001 році в порівнянні з попереднім роком знову зменшився. В подальші роки та закінчуючи сьогоднішнім днем експорт з України до Китаю також залишається нестабільним [28].

 

Рис. 3.1. Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та КНР за роки незалежності (1992-2013 р.) (млн.дол) [28].

 

Незважаючи на нестабільний торговельний баланс в зовнішньоторговельних відносинах між Україною та КНР, починаючи з 2005 року у двосторонній торгівлі для України є характерним є від’ємне торговельне сальдо, тобто спостерігається домінування китайського імпорту в товарообміні двох країн. Разом з цим, зберігалося значне переважання експорту України у торгівлі послугами, проте починаючи з 2013 року значний імпорт послуг з КНР призвів до негативного торговельного балансу і в цій сфері. Станом на 2011-2013 рр. на торгівлю товарами припадає приблизно 98%, а на торгівлю послугами - 2% від загальноторговельного обороту України та КНР [3].

Сучасний загальний товарооборот України та КНР характеризується відновленням докризових показників зовнішньоторговельного обороту, його сталим зростанням при збереженні тенденції до суттєвого превалювання імпорту з КНР над поставками української продукції до Китаю. Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, за підсумками 2013 року товарообіг між Україною та КНР склав 11,1 млрд. дол. США, що більше показника 2012 р. на 7,3%. При цьому, експорт товарів з України становив 3,3 млрд. дол. США (зростання на 7,9%), імпорт – 7,8 млрд. дол. США (зростання на 7,1%). Сальдо двосторонньої торгівлі було на користь КНР і склало 4,5 млрд. дол. США (див. рис. 3.1) [28].

Основні позиції українського експорту в КНР у 2013 році продовжували займати мінеральні продукти (в основному руди залізні, шлаки та зола, енергетичні матеріали та ін.), питома вага яких становила 73,2% від загального обсягу експорту до КНР, а загальний обсяг склав 2 млрд. 395,0 млн. дол. США; жири і масла тваринного або рослинного походження – 14,7% (480,0 млн. дол. США); деревина та вироби з неї – 5,8% (189,7 млн. дол. США), машини, устаткування та механізми – 1,8% (57,8 млн. дол. США), недорогоцінні метали та вироби з них (в основному чорні метали, мідь і вироби з міді) – 1,0% (32,7 млн. дол. США). Інші товарні позиції українського експорту до КНР не перевищували 1% у загальній структурі експорту (рис.3.2) [28].

Рис. 3.2 Основні товарні позиції експорту України до КНР за 2013 р. [28].

 

Згідно з даними Генеральної митної адміністрації КНР, у 2013 році основу українського імпорту з КНР складали: механічне обладнання, машини, устаткування та механізми – 31,7% (2 млрд. 486,4 млн. дол. США), текстиль та текстильні вироби – 16,8% (1 млрд. 318,6 млн. дол. США), недорогоцінні метали та вироби з них – 10,2% (803,4 млн. дол. США), полімерні матеріали, пластмаси та каучук – 7,2% (563,4 млн. дол. США), взуття, головні убори, парасольки – 6,3% (490,6 млн. дол. США) [28] (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Основні товарні позиції імпорту України з КНР за 2013р. [28].

 

Як можна побачити, на даному етапі у структурі двостороннього обігу торгівлі товарами досі наявний значний дисбаланс: імпорт китайських товарів практично втричі перевищує український експорт до Китаю. При цьому, якщо китайський імпорт до України є збалансованим (практично всі товарні групи рівнопредставлені), то український експорт до КНР є, в принципі, монокультурним і сировинним (руди, шлаки, сировина для металургії).

Головним чинником, що суттєво впливає на обсяг і структуру експортно-імпортних операцій, є географічна віддаленість країн і, як наслідок, тривалий час доставки товарів. Крім того, протягом 2005-2014 рр. Китай налагодив власне виробництво продукції, яка традиційно складає основу українського експорту до країн світу: продукція чорної та хімічної металургії, яка свого часу і забезпечувала позитивне сальдо у торгівлі з КНР. За оцінками китайських експертів, головним чинником, що обмежує зростання обсягів українського експорту до КНР, є досить велика вартість української технологічної продукції (обладнання та устаткування) і її якісне відставання від аналогічної продукції основних світових виробників [11].

Щодо США, то в сфері економічного співробітництва вони традиційно залишаються одним з провідних партнерів України. Українські та американські підприємці, незважаючи на низку ризиків і відмінностей, завжди були зацікавлені у збільшенні обсягів взаємної торгівлі, удосконаленні взаємного доступу на ринки товарів та послуг, створенні нових робочих місць (рис.3.4).

 

Рис. 3.4. Динаміка обсягів торгівлі товарами між Україною та США за роки незалежності (1992-2014 р.) (млн..дол) [43].

 

Обидві країни завжди активно співпрацювали з метою зменшення бар’єрів у торгівлі та забезпечення вільного взаємного доступу до ринку. Так, свого часу США надали Україні торговельні пільги в рамках своєї Генералізованої системи преференцій, скасували поправку Джексона-Веніка стосовно України, визнали ринковий статус української економіки та проголосили намір сприяти вступу нашої держави до низки міжнародних організацій, зокрема, активно підтримували набуття Україною членства в СОТ.

Ефективним механізмом забезпечення розвитку торговельно-економічної співпраці між Україною та США є діяльність українсько-американської Ради з торгівлі та інвестицій, її робочих органів і груп, головними цілями функціонування якої є покращення умов двосторонньої торгівлі та зміцнення взаємовигідних економічних зв’язків [51]. З метою пришвидшення і підвищення ефективності ведення двосторонніх переговорів на робочому рівні з торговельних, інвестиційних і комерційних питань також було створено Експертну групу з питань торгівлі, перше засідання якої було проведене на початку лютого 2013 року [12].

За даними Державної служби статистики України, на кінець 2014 року експорт товарів з України до США склав 668 млн. дол. (порівняно з 2013 роком відбулося падіння на 22,4%), імпорт товарів з США склав 1926,5462 млн. дол. (падіння склало 29,9%). Таким чином, дефіцит балансу двосторонньої торгівлі наразі становить 1258,6195 млн. дол.. При цьому відбулось падіння експорту українських товарів до США на 9,8% (або на 102 млн. дол.), що на кінець 2014 року становить 934 млн. дол. У той же час, імпорт американської продукції в Україну впав на 33,6% (або на 646 млн. дол.) та склав загалом на кінець звітного періоду 1278 млн. дол. За 2014 рік український експорт до США скоротився на 9,8% або на 102 млн. дол. у порівнянні 2013 роком та склав 934 млн. дол. [9].

Зменшення українського експорту до США пов’язане із падінням обсягів поставок за наступними товарними групами українського експорту, а саме - продукти неорганічної хімії (10,4% у загальній структурі експорту) на 183 млн. дол. або на -67,7% у порівнянні з 2013 роком, вироби з чавуну та сталі (13% у загальній структурі експорту) на 37 млн. дол. або на -25,3% у порівнянні з 2013 роком та екстракти дубильні або фарбувальні; таніни та їх похідні, пігменти та інші барвники, фарби і лаки, 1,4% у загальній структурі експорту) на 10 млн. дол. або на -46% (рис.3.5).

Рисунок. 3.5.Основні товарні позиції експорту України до США за 2014р. [9].

 

Не дивлячись на зменшення загального обсягу українського експорту, за відповідний період відбулося зростання обсягів українського експорту до США за окремими торговельними групами. Зокрема, по основній товарній групі українського експорту, а саме – чавун та сталь (39% у загальній структурі експорту) на 50 млн. дол., або на 18,2% у порівнянні з 2013 роком. Крім того, значне зростання експорту відбулося по таким товарним групам: енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки (9,6% у загальній структурі експорту) – зростання поставок на 10 млн. дол. або на 14%; залізничні або трамвайні локомотиви, засоби пересування по залізниці або аналогічних коліях та їх частини, шляхове обладнання та пристрої для залізничної та трамвайної мережі та їх частини, обладнання сигналізації для шляхів сполучення (2,5% у загальній структурі експорту) – зростання поставок на 14 млн. дол.; насіння і плоди олійних рослин, інше насіння, плоди та зерно, технічні та лікарські рослини, солома і корми (2,8% у загальній структурі експорту) – зростання поставок на 22 млн. дол. та вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат (1,4% у загальній структурі експорту) – зростання поставок на 11 млн. дол. [9].

Імпорт американської продукції до України за 2014 рік впав на 33,6% (або на 646 млн. дол.) та склав загалом на кінець звітного періоду 1278 млн. дол. Зменшення американського імпорту до України пов’язане зі скороченням обсягів поставок по основним товарним групам-лідерам, які разом складають 87,1% від усього імпорту американської продукції, зокрема (рис.3.8.): товарна група № 87 (засоби наземного транспорту, крім залізничного рухомого складу і трамваїв) – зменшення поставок на 128 млн. дол. (14,3% у загальній структурі імпорту); товарна група № 27 (енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки) – на 49 млн. дол. (36,5% у загальній структурі імпорту); товарна група № 03 (риба і ракоподібні) – на 49 млн. дол. (6,6% у загальній структурі імпорту); товарна група № 84 (ядерні реактори; бойлерні машини; машинне устаткування та механічне обладнання) – на 50 млн. дол. (29,7% у загальній структурі імпорту) (рис.3.6) [9].

 

Рис. 3.6.Основні товарні позиції імпорту України з США за 2014р. [9].

 

На сьогодні проблем дискримінаційного характеру в торговельній сфері між Україною та США, немає. Проте, залишаються питання застосування з боку США до України антидемпінгових та компенсаційних захисних заходів, запроваджених на імпорт деяких видів продукції металургійної та хімічної промисловості походженням з України. В США чинні антидемпінгові обмеження щодо шести видів української продукції (карбамід – 68,26%, нітрат амонію – 156,29%, феросилікомарганець – 163%, сталева арматура – 41,69%, прутки – 116,37%, гарячекатаний прокат – 90,33%. Демпінгова маржа для українських підприємств була розрахована ще за часів невизнання ринкового статусу економіки України, тому її розміри є безпідставно великими і по суті заборонними. Згідно з чинним законодавством США перегляд антидемпінгових заходів з метою перерахунку розміру демпінгової маржі можливий лише за умови наявності поставок до США за період дії антидемпінгових обмежень. Однак, зважаючи на високі первісні розрахунки антидемпінгових мит, українські підприємства фактично позбавлені можливості здійснювати поставки власної продукції на американський ринок і в результаті не мають права порушувати проміжний перегляд чинних антидемпінгових обмежень [10].

Отже, на сьогодні місце України в зовнішньоторговельній політиці Китаю та США залишається досить невизначеним та нестабільним. Так, у торговельних відносинах з Китаєм, який станом на 2014 рік входить в п’ятірку найбільших торговельних партнерів України (3 місце), наразі спостерігається тенденція щодо розширення торговельного обігу, який однак, стимулюється насамперед за рахунок зростання імпорту китайської продукції Україною, який перевищує показник експорту у 3 рази, та створює значне негативне зовнішньоторговельне сальдо для України. При цьому, спостерігається значний дисбаланс у структурі торгівлі – якщо експорт Китаю до України представлений майже всіма торговими позиціями, то український експорт є загалом монокультурним та сировинним. Наразі, на обсяги зовнішньоторговельної співпраці значний вплив створює той фактор, що протягом останніх 10 років Китай зміг налагодити власне виробництво тієї продукції, яка становила традиційні статті імпорту Китаю з України.

Щодо Сполучених Штатів, то незважаючи на досить теплі економічні відносини з Україною, вони замають лише 8 місце серед найбільших торговельних партнерів України, після таких країн як Росія, Китай, Німеччина, Польща, Туреччина, Білорусь та Італія. Варто акцентувати увагу на різкому зменшенні торговельного обігу між Україною та США, який починаючи з 2011 року впав до рівня ЗТО 2004 року, та традиційно негативне сальдо в торгівлі для України. Разом з цим, існують проблеми щодо застосування США антидемпінгових та компенсаційних мит проти окремих статей українського експорту. Також досить важливий вплив на розвиток двосторонніх відносин як між Україною та США, так і між Україною та КНР грає фактор значної географічної віддаленості цих країн від України.

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 1739. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Важнейшие способы обработки и анализа рядов динамики Не во всех случаях эмпирические данные рядов динамики позволяют определить тенденцию изменения явления во времени...

ТЕОРЕТИЧЕСКАЯ МЕХАНИКА Статика является частью теоретической механики, изучающей условия, при ко­торых тело находится под действием заданной системы сил...

Теория усилителей. Схема Основная масса современных аналоговых и аналого-цифровых электронных устройств выполняется на специализированных микросхемах...

ТРАНСПОРТНАЯ ИММОБИЛИЗАЦИЯ   Под транспортной иммобилизацией понимают мероприятия, направленные на обеспечение покоя в поврежденном участке тела и близлежащих к нему суставах на период перевозки пострадавшего в лечебное учреждение...

Кишечный шов (Ламбера, Альберта, Шмидена, Матешука) Кишечный шов– это способ соединения кишечной стенки. В основе кишечного шва лежит принцип футлярного строения кишечной стенки...

Принципы резекции желудка по типу Бильрот 1, Бильрот 2; операция Гофмейстера-Финстерера. Гастрэктомия Резекция желудка – удаление части желудка: а) дистальная – удаляют 2/3 желудка б) проксимальная – удаляют 95% желудка. Показания...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Условия, необходимые для появления жизни История жизни и история Земли неотделимы друг от друга, так как именно в процессах развития нашей планеты как космического тела закладывались определенные физические и химические условия, необходимые для появления и развития жизни...

Метод архитекторов Этот метод является наиболее часто используемым и может применяться в трех модификациях: способ с двумя точками схода, способ с одной точкой схода, способ вертикальной плоскости и опущенного плана...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия