Концепція сталого розвитку, як чинник впровадження інновацій у механізми місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську.
3.3.1. Підстави до формування концепції сталого розвитку м.Дніпропетровська Розвиток громадянського суспільства значною мірою забезпечується становленням місцевого самоврядування. Розвиток місцевого самоврядування має забезпечити не лише побудову в Україні відкритого громадянського суспільства і правової держави, а і надання можливості кожній територіальній громаді побудувати оптимальну для неї систему самоуправління з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку відповідної території, традицій та завдань, що стоять перед такими громадами [7, 36]. З формальної точки зору, сталий розвиток може бути розглянуто як гармонізація відносин трьох структурних підсистем цивілізованого світу – соціуму, економіки і навколишнього середовища. Тому у концепцію сталого та збалансованого розвитку не тільки держави в цілому, але і будь-якого регіону, населеного пункту повинне закладатися рішення трьох основних задач [58, 61]: - економічної – забезпечення збалансованого з екологічними і соціальними вимогами ефективного розвитку виробництва; - екологічної – відновлення первинної якості стану природного середовища до рівня, що не шкодить здоров'ю людини і природним екосистемам, збереження його на цьому рівні, досягнення його максимально можливого поліпшення; - соціальної – поліпшення умов життєдіяльності і відтворення населення, поліпшення його генофонду, підвищення його матеріального забезпечення і якості життя. Концептуальна графо-аналітична модель сталого розвитку приведена на рис. 3.3 [58], де Esc – ефективність соціальної політики, Eec – ефективність економічної політики, Een – ефективність екологічної політики.
Рис. 3.3. Концептуальна графо-аналітична модель сталого розвитку. Проблемне бачення концепції сталого розвитку в сучасному вираженні показано на рис.3.4 [43, 58].
Рис. 3.4. Проблемне бачення концепції сталого розвитку Видно, що поняття сталого розвитку спирається на «три кити»: світоглядний, теоретичний і технологічний (у широкому змісті слова його можна назвати конструктивним чи практичним) аспекти. У фокусі цієї проблеми знаходиться оптимальне керування ресурсами, що спирається на міжнародну практику і високі технології, планування стійкого бізнесу і використання нормативно-правових механізмів регулювання відносин у сфері природокористування. Праворуч позначені регіональні особливості стійкого розвитку, його економічний і інформаційний базиси. При цьому постійному контролю підлягає дотримання основних рівноваг соціально-економіко-екологічного розвитку. До таких рівноваг відносяться збалансованість між демографічним, техногенним пресингом і стійкістю природних ландшафтів, їх екологічною ємністю, між інтересами розвитку територіальної структури виробництва і задачами формування екологічної мережі території, тобто системи природно-заповідних і інших особливо охоронюваних територій, між здатністю природи компенсувати природні й антропогенні порушення в ній і рівнем техногенних навантажень. Актуальною задачею є також оптимізація регіональної політики, укрупнення низових ланок місцевого самоврядування з метою підвищення їхньої економічної достатності і, відповідно, самостійності, зберігаючи при цьому стабільність на більш високому рівні одиниць адміністративно-територіального устрою [43]. З метою визначення основних напрямків концепції сталого розвитку місцевого самоврядування у м.Дніпропетровську, здійснемо SWOT-аналіз поточного стану та динаміки основних соціально-економічних показників розвитку територіальної громади. У даному випадку SWOT-аналіз – це визначення сильних і слабких сторін, можливостей і потенційних загроз розвитку міста та територіальної громади [26], а саме: - Strengths – сильні сторони – це ресурси, здатності, внутрішні обставини чи ситуації, які сприяють діяльності чи розвитку організації в потрібному напрямку; - Weaknesses – слабкі сторони – це недостатня якість чи відсутність відповідних матеріальних або нематеріальних ресурсів, внутрішні фактори, обставини чи ситуації, які негативно впливають на діяльність чи розвиток організації в потрібному напрямку; - Opportunities – зовнішні можливості – це додаткові, пов’язані з зовнішніми обставинами та існуючі незалежно від діяльності організації шанси, використання яких може позитивно впливати на діяльність і розвиток організації в потрібному аспекті; - Threats – зовнішні загрози – це небезпеки й перешкоди зовнішнього оточення, які мають негативний вплив і можуть заважати діяльності чи розвитку організації в потрібному напрямку. 1. Сильні сторони: - наявність висококваліфікованої робочої сили; - значна концентрація потужних фінансових установ та концентрація приватних фінансових ресурсів; - концентрація значних інтелектуальних ресурсів (наявність у місті наукових центрів різних галузей господарства, Придніпровського центру НАН України, знаних та високорейтингових вищіх навчальних закладів); - вигідне географічне розташування як транспортного вузла; - наявність можливостей для розвитку інфраструктури, в тому числі р.Дніпро; - багатофункціональність міста; - наявність космічних технологій (повного циклу розробки та виготовлення), які користуються попитом у світі; - безконфліктне співіснування багатонаціональної громади та внутрішня політична стабільність. 2. Слабкі сторони - складна екологічна ситуація; - невпорядкованість міських транспортних потоків; - застаріла комунальна інфраструктура, знесення основних фондів; - висока концентрація металургійних підприємств, що є небезпекою не тільки в екологічному, але й в економічному сенсі; - непідготовленість дорожньої системи до розв’язання завдань щодо створення ділового центру; - відсутність готелів міжнародного рівня та інших подібних закладів; - недостатньо розвинуте конкурентне середовище. 3. Зовнішні можливості: - компактність, багатофункціональність, вигідні пропорції міста; - потужний інтелектуальний потенціал (наявність Придніпровського центру НАН України, знаних та високорейтингових вищіх навчальних закладів); - використання р. Дніпро у якості транспортної магістралі міста; - об’єктивна потреба у регіональному центрі фінансово-ділової активності; - попит на послуги аутсорсінгу за різними напрямками діяльності; - попит на логістичні послуги різної спрямованості; - попит на послуги у різноманітних сферах діяльності, в тому числі – на фінансові. 4. Фактори, що загрожують розвитку міста: - погіршення демографічної ситуації, зменшення (відтік) населення; - загострення конкуренції з боку найближчих обласних центрів; - зсуви та підтоплення; - підвищення питомої ваги ветхого житлового фонду; - неконтрольоване збільшення кількості транспорту при збереженні існуючої системи доріг; - збільшення ризиків виникнення техногенної небезпеки; - погіршення екологічної ситуації р. Дніпро.
3.3.2 Інноваційні підходи у функціонуванні місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську. Враховуючи дані SWOT-аналізу, поточного стану та динаміки основних соціально-економічних показників розвитку міста Дніпропетровська, розглянемо етапи розвитку та вдосконалення механізмів місцевого самоврядування, запропонованих у Стратегії розвитку міста. 4 серпня 2011 р. у м. Дніпропетровську проведено зустріч членів Робочої групи зі стратегічного планування розвитку міста Дніпропетровська з визначення Стратегічного Бачення. Учасники зустрічі, враховуючи результати опитування думки підприємців, матеріали Профілю громади та власні очікування стосовно майбутнього розвитку міста, обговорили основні пріоритети розвитку міського середовища та запропонували редакцію Стратегічного Бачення та Місії міста [26]. Запропоновано схему стратегічного розвитку міста, що наведено на рис.3.5 [26].
Рис.3.5. Схема стратегічного плану розвитку м.Дніпропетровська Але, виконання визначених завдань неможливо без впровадження інновацій у механізми місцевого самоврядування у м. Дніпропетровську. Органи місцевого самоврядування, територіальна громада міста стикаються з багатьма традиційними та інноваційними проблемами, що є результатом системних вад минулого, впливу світової економічної кризи 2008-2009 років та появою нових завдань, пов’язаних зі зміною ментальності та уявлень мешканців міста щодо сучасної якості життя. Високий рівень інтеграції економіки міста у процеси міжнародної співпраці, радикальні зміни на вітчизняних та міжнародних ринках вимагають використати потенціал міста в нових для нього сферах. Управлінська складова має результатами розвиток управлінських навичок у значної кількості активних городян, регулярне підвищення кваліфікації міських менеджерів, розробку, запровадження й моніторинг «міських правил» ведення бізнесу, введення санкцій за невиконання цих правил і екологічних норм, мотивування бізнесу до дотримання правил створення гармонійного міського середовища. Тому, в рамках проекту «Місцевий економічний розвиток міст України» (Проект МЕРМ), що впроваджується Федерацією канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки уряду Канади через Канадське агентство міжнародного розвитку (КАМР) та спрямований на створення сприятливого клімату для економічного розвитку в Україні та зміцнення демократії і має на меті покращити умови та можливості економічного зростання завдяки ефективному врядуванню, яке відповідає інтересам громадян та бізнес-спільноти за активної підтримки з боку центральних органів влади, розроблено Стратегію розвитку міста на період до 2020 року. Стратегічний план розвитку міста Дніпропетровська до 2020 року [26] (далі - Стратегія) розроблений у відповідності до Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 року №1001 «Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року» [7, 9]. Документ розроблений з урахуванням основних напрямків Комплексної Стратегії розвитку Дніпропетровської області, Концепції розвитку міста Дніпропетровська, Програми соціально-економічного розвитку міста Дніпропетровська. На всіх етапах планування було залучено представників підрозділів Дніпропетровської міської ради, районних у місті рад, територіального підрозділу державного управління статистики в Дніпропетровській області, торгово-промислової палати, представників дозвільної системи міста, громадськості. Однією з стратегічна цілей зі сталого розвитку місцевого самоврядування м.Дніпропетровська визначено прозоре самоврядування та професійна влада. Ця стратегічна ціль передбачає [26]: - створення системи управління містом, яка б здійснювалася на основі сучасних моделей муніципального менеджменту, з використанням системи управління якістю й інформаційно-комунікаційними технологіями (електронне місто); - створення сприятливих умов залучення молоді до управління містом; - розвиток самоорганізації міської громади з обов’язковим забезпеченням структур і осередків цивільної активності частиною реальної влади й ресурсами, необхідними для її здійснення. Відповідальним за Стратегічну ціль визначено заступника міського голови - керуючого справами виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. Також Стратегією розвитку міста визначено першочергові оперативні цілі [26]. Оперативна ціль 1 – «Електронне врядування на місцевому рівні» – забезпечується відділом адміністративних послуг та якості, що координує впровадження електронного врядування для всіх дозвільних установ, впроваджує регламент найвищого сприяння для скорочення часу на отримання дозволів [46]. Завдання, заходи, відповідальні та терміни виконання зазначеної цілі наведено у таблиці 3.6. Таблиця 3.6. Механізм функціонування електронного врядування на місцевому рівні
Оперативна ціль 2. – «Система управління містом на основі систем управління якістю, інформаційно-комунікаційних технологій» – забезпечується відділом адміністративних послуг та якості, який розвиває систему управління містом на основі сучасних моделей муніципального менеджменту, з використанням системи управління якістю, за підтримки в актуальному стані впроваджених стандартів ISO [46]. Завдання, заходи, відповідальні та терміни виконання зазначеної цілі наведено у таблиці 3.7. Таблиця 3.7. Механізм функціонування система управління містом на основі систем управління якістю
Оперативна ціль 3 – «Самоврядна громада» – забезпечується відділом адміністративних послуг та якості за рахунок інституційного обслуговування та розвитку органів самоорганізації населення міста, забезпечення перетворення районних органів влади в реальні осередки підтримки органів місцевого самоврядування; реалізацію у повному обсязі розмежування відповідальності на місцевому рівні. Завдання, заходи, відповідальні та терміни виконання зазначеної цілі наведено у таблиці 3.8. Таблиця 3.8. Механізм функціонування самоврядної громади
3.3.3 Управління впровадженням Стратегічного плану розвитку міста Дніпропетровська Розгляд і затвердження міською радою Стратегічного плану розвитку міста Дніпропетровська [26] є першим кроком до його виконання. Необхідні передумови виконання – політична воля до запровадження змін, забезпечення необхідними людськими та фінансовими ресурсами, для виконання всіх заходів і проектів, передбачених оперативними цілями Стратегічного плану. Стратегічний план буде конкретизований в щорічних програмах соціально-економічного розвитку, цільових і галузевих програмах розвитку міста. Діючі галузеві та наскрізні програми будуть приведені у відповідність до Стратегії розвитку міста. Оперативні цілі знайдуть відображення у конкретних заходах, проектах, запропонованих фахівцями у формі Проектних листків, що містять алгоритм виконання кожного проекту Стратегічного плану з зазначенням відповідальних, строків та джерел ресурсів для досягнення цілей. Для забезпечення реалістичності Стратегічного плану, рішенням міської ради буде створено Комітет з управління впровадженням впровадження Стратегії (КУВ), до складу якого буде включено представників територіальної громади – підприємців, представників органів місцевого самоврядування (депутатів міської ради та членів виконавчого комітету міської ради, голів районних у місті рад, керівників управлінь та відділів виконкому міської ради), громадськості, освітніх та наукових установ міста. Комітет з управління впровадженням Стратегії здійснюватиме свою діяльність на засадах державно - приватного партнерства. На КУВ буде покладена відповідальність за моніторинг впровадження Стратегічного плану. Для забезпечення ефективного моніторингу буде розроблено та підтримуватиметься в актуальному стані база даних проектів Стратегії. Загальне упровадження Стратегії здійснює міський голова. Контроль за досягненням стратегічних цілей забезпечують заступники міського голови. Відповідальність за виконання оперативних цілей покладається на керівників відповідних відділів/управлінь виконкому міської ради. Звіти про виконання Стратегії заслуховує міська рада що півроку. Результати впровадження проектів Стратегічного плану розміщуються на веб-сайті виконкому міської ради та постійно підтримуються в актуальному стані. Комітет з управління впровадженням буде проводити аналіз якості виконання завдань, дотримання графіку робіт, зустрічатиметься щоквартально для оцінки виконання завдань по кожній з оперативних цілей, передбачених Стратегічним планом. Підтримку діяльності Комітету з управління впровадженням будуть забезпечувати працівники управління економіки виконавчого комітету міської ради. Стратегія є «живим документом» - вона може коригуватися у міру зміни обставин. Тому члени Комітету з управління впровадженням, а також всі мешканці міста, що мають відношення до цього проекту, мають стежити за тим, щоб стратегічні та оперативні цілі плану залишалися доречними, актуальними і мали конкретні результати. Координацію діяльності структурних підрозділів виконкому міської ради, організацій-партнерів координує управління економіки міської ради, начальник якого звітує безпосередньо міському голові. Внесення змін до Стратегічного плану здійснюється за процедурою внесення змін до місцевих нормативних актів. Звітування перед міською радою про виконання Стратегічного плану соціально-економічного розвитку міста має здійснюватись не менше ніж один раз на рік згідно індикаторів досягнення головних стратегічних і оперативних цілей.
У третьому розділі розглянуто Статут територіальної громади м.Дніпропетровська, що визначає основи життєдіяльності, засади, форми та порядок здійснення нею місцевого самоврядування. У Статуті визначено, що місцеве самоврядування є найбільш ефективною формою управління територіальною громадою, що забезпечує підвищення добробуту її членів, вільний розвиток особистості, зростання економічної, політичної, наукової і моральної ролі міста в суверенній. За рахунок впровадження у органах місцевого самоврядування м.Дніпропетровська норми ІSО 9001 та реалізації Політики у сфері якості вже забезпечено досягнення покращень результатів у сфері надання якісних послуг громадянам міста та формування позитивного іміджу виконавчих органів міської та районних у місті рад. Розроблено уніфіковану схему взаємодії процесів системи управління якістю. Однією з стратегічних цілей зі сталого розвитку місцевого самоврядування м.Дніпропетровська визначено прозоре самоврядування та професійна влада, що знайшло своє відображення у Стратегії розвитку міста. РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ
|
