Аналіз шкідливих та небезпечних факторів на робочих місцях при проведенні теоретичних досліджень.
Так як виконання магістерської роботи проводиться у закритому приміщенні з використанням ПК, проаналізуємо санітарно-гігієнічні характеристики вказаного приміщення на відповідність нормованому рівню показників, а також на наявність небезпечних факторів. До основних небезпечних та шкідливих факторів на робочому місці, обладнаному ПК, відносяться несприятливі мікрокліматичні умови, недостатній рівень освітленості, підвищений рівень електромагнітних випромінювань радіочастот та шуму, висока напруга електричної мережі, можливість виникнення пожежі, тощо. Робота з ПК також супроводжується підвищеним ступенем напруженості трудового процесу. При систематичному впливі виробничих факторів, які не відповідають нормативним показникам, зростає рівень професійно зумовленої захворюваності працюючих та можуть виникнути професійні захворювання органів зору, руху, нервової системи. Таким чином проаналізуємо вплив таких параметрів, як мікроклімат, рівень освітленості, випромінювання та шуму, напруженість та важкість праці, а також виконання норм електричної та протипожежної безпеки.
4.2.1. Параметри мікроклімату Параметри мікроклімату у приміщеннях встановлюються відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99 «Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» [19]. Робота оператора ПК за енерговитратами відноситься до категорії легких робіт Іа, Іб. Для робочих місць, обладнаних ПК, встановлені оптимальні параметри мікроклімату в залежності від періоду року, що приведено у таблиці 4.1. Таблиця 4.1 Параметри мікроклімату для приміщень з ПК
При неможливості дотримання вищезазначених параметрів використовують допустимі параметри. В холодний період року для підтримання оптимальних параметрів мікроклімату використовуються централізована система опалення з параметрами 70/500С. За результатами спостережень, температура повітря восени та взимку у приміщенні складає 19-220С, весною та влітку – 20-270С. Відносна вологість повітря приміщенні не перевищує 60 %. Швидкість руху повітря відповідно до гігієнічних нормативів дорівнює до 0,4 м/с. Тобто, параметри повітря є допустимими. Приміщення обладнано системою природної вентиляції, для збільшення витрат свіжого повітря у теплий період року відкривається вікно. Подача свіжого повітря для зазначеного вище приміщення повинна відповідати нормам, наведеним у таблиці 4.2. Таблиця 4.2 Норми подачі свіжого повітря в приміщення з ПК
Виходячи з даних таблиці 4.2 та характеристики приміщення, об'ємна витрата свіжого повітря, що подається в приміщення на одну людину, повинна складати не менш 30 куб.м. на годину. Таким чином, для нормалізації параметрів мікроклімату слід у приміщенні слід використовувати кондиціювання повітря або забезпечити подачу свіжого повітря системами вентиляції. Таким чином, параметри є допустимими.
4.2.2. Освітленість Природне та штучне освітлення повинно відповідати нормам ДБН В 2.5.28-2006 «Державні будівельні норми. Природне та штучне освітлення» [18]. Природне освітлення здійснюється через вікно прямокутної форми площею 3,4 кв.м. Орієнтація вікна – західна, що створює достатньо високий рівень природного освітлення. Вікна облаштовано сонцезахисними засобами – жалюзі. Враховуючи той факт, що будівля знаходиться у безпосередньої близості до промислової зони, для забезпечення оптимального природного освітлення вікно миють не менше 1 разу у квартал. Природне освітлення рівномірне і не створює блиску, забезпечує рівномірне освітлення усіх п’яти робочих місць. Стіни примішення пофарбовано у світлий цвіт. Стеля та верхні частини стін пофарбовано у білий цвіт, що забезпечує досить високий коефіцієнт відбиття(більш 0,8). Штучне освітлення приміщення становить близько 1000 лк та забезпечується люмінесцентними лампами типу ЛН (люмінесцентні лампи натурального кольору) з відповідною арматурою, яка дає розсіяне світло. 4 люмінесцентні світильники розміщені в 2 ряди паралельно до лінії вікна. Відстань між рядами світильників складає 2,5 м, завдяки чому забезпечується високий рівень освітлення, зорових функцій і загальної працездатності на робочих місцях, що відповідає нормативним параметрам. Світильники миють 1 раз на квартал.
4.2.3. Випромінювання монітору Робоче місце оператора ПК у приміщенні повинно відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.31-2010 «Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми при роботі з відео терміналами електронно - обчислювальних машин» [13, 16]. Нормованим параметром невикористаного рентгенівського випромінювання виступає потужність експозиційної дози. На відстані 5 см від поверхні екрану монітору її рівень не повинен перевищувати 100 мкР/год. Максимальний рівень рентгенівського випромінювання на робочому місці оператора комп'ютера зазвичай не перевищує 20 мкР/год. Робочі місця обладнано новими плоскими моніторами без лучової трубки, що значно зменшує випромінювання та рівень рентгенівського випромінювання. Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань від монітору комп'ютера представлені в таблиці 4.3.
Таблиця 4.3 Допустимі значення параметрів неіонізуючих електромагнітних випромінювань
Таким чином, нормативи, зазначені у таблиці 4.3, дотримуються.
4.2.4 Шум Допустимий рівень шуму для робочого місця, обладнаного ПК, повинен відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми шуму, ультразвуку та інфразвуку» [20]. Рівень шуму, що виникає від декількох некогерентних джерел, що працюють одночасно, підраховується на підставі принципу енергетичного підсумовування рівня інтенсивності окремих джерел за формулою 4.1:
де Li - рівень звукового тиску і-го джерела шуму, що наведено у таблиці 4.4; п - кількість джерел шуму. Таблиця 4.4 Рівні звукового тиску від різних джерел.
За наявності декількох джерел шуму з однаковим рівнем інтенсивності Li загальний рівень шуму визначають за формулою 4.2: L= Li+ 10lg n ……………………… ……..(4.2) Розрахуємо середній рівень шуму на робочому місці, враховуючи той факт, що кожне з 5-ти робочих місць обладнано монітором, вінчестером в системному блоці, двома вентиляторами системи охолоджування ПК та клавіатурою. У приміщенні також встановлено 1 копіювальний пристрій та 2 принтери. Підставивши значення рівня звукового тиску для кожного виду устаткування у формулу 4.1, отримаємо:
У нашому випадку таких джерел п’ять, отже загальний рівень шуму розраховуємо за формулою 4.2: L=44,2+ 10lg 5 = 51,2 дБ. Згідно нормативу, допустимий еквівалентний рівень шуму для робочого місця оператора ПК складає 65 дБ, а розраховане значення середнього рівня шуму у 51,2дБ не перевищує гранично допустимий показник.
4.2.5 Електрична та протипожежна безпека. З метою уникнення можливого враження електричним струмом під час роботи на ПК або з іншими електроприладами на робочому місці, щорічно проводиться інструктаж працівників з питань дотримання Правил користування електроенергією, вимог ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів» та НПАОП 40.1-1.32-01 «Правила будови електроустановок» [14, 15, 17]. Підставою до виникнення пожежі на робочому місці, обладнаному ПК, може бути коротке замикання, пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток, інших електроприладів. Тому щорічно проводиться інструктаж працівників з питань дотримання Правил пожежної безпеки [12]. Для будівлі розроблено план евакуації у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
4.2.6 Напруженість та важкість праці, огляд робочого часу. Проаналізуємо напруженість трудового процесу [11]: - за інтелектуальними навантаженнями праця, що передбачає рішення складних завдань з вибором за відомим алгоритмом та роботою з документацією, – належить до класу 3.1; - за розподілом функцій за ступенем складності завдання, пов’язаних з обробкою, аналізом та перевіркою інформації, – належить до класу 2; - за характером виконуваної роботи, що передбачає роботу за встановленим графіком з можливим його коректуванням у ході діяльності, – належить до класу 2; - за навантаженням на зоровий аналізатор (при відстані від очей працюючого до об'єкта розрізнення не більше 0,5 м), при тривалості зосередженого спостереження (% часу зміни), – належить до класу 2 (5,0-1,1 мм більше 50 % часу; 1,0-0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25 %); - за часом спостереження за екранами відеотерміналів – більш 4 годин на добу, – належить до класу 3.2; - за монотонністю праці, яка передбачає 3-5 прийомів, необхідних для реалізації завдання або в операціях, які повторюються багаторазово, – належить до класу 3.1; - за режимом праці, або фактичною тривалістю робочого дня у 6-7 годин, – належить до класу 1; - за наявністю регламентованих перерв та їх недостатньою тривалістю від 3 % до 7 % робочого часу – належить до класу 2. Отже за показниками напруженості трудовий процес відноситься до класу 3.1 – шкідливий (напружена праця). Проаналізуємо важкість праці при трудовому процесі [11]: - за стереотипними робочими рухами, які становлять до 20 тис. рухів при локальному навантаженні (за участю м'язів кистей та пальців рук) – належить до класу 1, та до 10 тис.рухів при загальному навантаженні (при роботі з переважною участю м'язів рук та плечового поясу) – належить до класу 1; - за робочою позою – належить до класу 2, що передбачає періодичне перебування в незручній позі до 25 % робочого часу (робота з поворотом тулуба, незручним розташуванням кінцівок, та/або фіксованій позі з неможливістю зміни взаєморозташування різних частин тіла відносно одна одної); - за вимушеними нахилами корпусу, що складають більше 30 разів за робочий час, – належить до класу 1; - за переміщенням у просторі, що обумовлено переходами на виконання технологічних процесів протягом робочого дня, – належить до класу 1 (до 4 км) по горизонталі та до класу 1 (до 2 км) по вертикалі. Отже робоче місце за показниками важкості трудового процесу відноситься до класу 2 – допустимий, середнє фізичне навантаження. Проаналізуємо зайнятість протягом тижня. Згідно з Колективним договором, встановлено 40-годинний робочий тиждень з режимом роботи: - з 9:00 до 18:00 у понеділок-четвер з перервою на обід з 13:00 до 14:00; - з 9:00 до 16:45 у п’ятницю з перервою на обід з 13:00 до 14:00. Подорож від місця проживання до місця роботи та у зворотному напрямку становить приблизно 2 години на день. Додатково, у суботу та неділю витрачається по 4 години на день на підготовку магістерської роботи. Характеристику зайнятості подано у таблиці 4.5.
Таблиця 4.5 Характеристика зайнятості протягом тижня
Графік зайнятості наведено на рис. 4.2
Рис. 4.2. Графік зайнятості протягом тижня
Аналіз даних, поданих у таблиці 4.5 та рис.4.2, свідчить, що фактичний робочий час протягом тижня у 62 години значно перевищує встановлений 40-годинний робочий тиждень, що приводить до перевтоми та можливості появи хронічних захворювань.
|
(4.1)
дБ
