Основні напрямки адміністративної реформи

Пропонована Концепція дає цілісне бачення мети і основних напрямків, методів і засобів здійснення адміністративної реформи, розглядаючи її зміст як комплекс узгоджених між собою заходів, спрямованих на суттєве підвищення рівня керованості суспільне важливих процесів, шляхом оптимізації структурної побудови та діяльності системи органів виконавчої влади, перетворення їх із пасивних виконавців законодавчих та інших нормативно-правових актів у злагоджений та ефективний політичний механізм вироблення і реалізації державної політики, прискоренню економічних і соціальних реформ. Головним у Концепції є визначення пріоритетів у проведенні структурних,

²¹ Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи Указ Президента України // Вісник державної служби України - 1997. - №3. - С. 7

функціональних і державно-службових перетворень у сфері виконавчої влади і поряд з цим - у створенні умов, які повинні цьому сприяти.²²

Втілення в життя адміністративної реформи має грунтуватися на вироблених світовою практикою принципових засадах функціонування державного управління у демократичній правовій державі, серед яких ключове значення має, зокрема, запровадження:

«пріоритетності законодавчої регламентації функцій, повноважень та порядку діяльності органів виконавчої влади;

» незалежності здійснення функцій та повноважень виконавчої влади від інших гілок влади у межах, визначених Конституцією України та чинним законодавством;

» механізму внутрішнього та зовнішнього контролю за діяльністю органів виконавчої влади та їх посадових осіб, насамперед з позиції забезпечення поваги до особи та справедливості, а також підвищення ефективності державного управління;

«відповідальності органів виконавчої влади, їх посадових осіб за свої рішення, дії чи бездіяльність перед громадянами, права яких були порушені;

» механізму контролю за функціонуванням органів виконавчої влади з боку суспільства через інститути парламентської і прямої демократії.²³

Адміністративна реформа розрахована на тривалий період реалізації, який проходитиме у декілька етапів та має здійснюватись у кількох напрямках. Унаслідок практичного втілення в життя широкомасштабної реформи очікується поступове формування більш досконалої системи державного управління, яка значно посилить виконавчу гілку влади, що дасть можливість більш цілеспрямовано і ефективно впливати на прогресивний розвиток нашої держави.

Концепція передбачає здійснення адміністративної реформи у кількох напрямках. Перший - це створення нової правової бази, яка регламентуватиме державне управління. Другий - формування нових інститутів, організаційних структур та інструментів здійснення державного управліня. Третій - це кадрове забезпечення нової системи державного упраління. Четвертий •• зміцнення та формування нових фінансово-економічних основ функціонування державного управліня. П'ятий - це наукове та інформаційне забезпечення системи державного управління, формування механізмів наукового та інформаційного моніторингу її функціонування.²⁴

Адміністративна реформа розрахована на відносно тривалий період її реалізації і включає три етапи.

Концепція адміністративної реформи в Україні. - С. 3. ²³Там само -С 4 ⁴Там само. - С 8

У ході підготовчого етапу реформування мають бути розроблені та офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи. На цьому етапі розв'язуються першочергові завдання, пов'язані з поточним удосконаленням елементів існуючої системи державного управління. На другому - запроваджуються організаційно-правові засади реформування ключових елементів системи державного управління. На третьому етапі поглиблюються трансформаційні процеси, формуються нові інститути, організаційні структури та інструменти державного управління. На всіх етапах реформування вживаються заходи щодо його законодавчого, кадрового, наукового та інформаційного забезпечення, зміцнення та оновлення нових фінансово-економічних основ державного управління.²⁵

Отже, перший напрямок передбачає створення законодавчого та нормативно-правового забезпечення адміністративної реформи. Правова база гарантуватиме ефективне здійснення адміністративним апаратом державних функцій та сприятиме переходу до правових методів і форм здійснення державного управління в Україні та регламентуватиме діяльність нових інститутів, організаційних структур, нових фінансово-економічних основ функціонування державного управління, кадрове та інформаційне забезпечення функціонування вказаної системи.

Для цього передбачається:

- удосконалити законодавство, що регулює завдання, функції, організацію, діяльність органів виконавчої влади на різних рівнях та у різних сферах і галузях державного управління;

- врахувати необхідність якісного оновлення законодавчої та нормативно-правової бази, що регламентує державну службу, механізми її функціонування та кадрового забезпечення, особливу увагу надавати розробці закону "Про державні послуги населенню";

- звернути увагу на нормативне забезпечення контрольної діяльності у сфері державного управління, упорядкувати системи контрольної служби;

- запропонувати механізми державних гарантій прав і свобод громадян та інших суб'єктів адміністративного права;

- розробити нормативні засади інформаційного забезпечення системи органів державної влади та державного управління, передбачити розробку закону "Про інформацію, інформатизацію та захист інформації в Україні";

- визначити шляхи та засоби систематизації адміністративного законодавства, прискорити розробку та прийняття "Адміністративного кодексу" та "Адмшістративно-процесуального кодексу".

Наступний напрямок передбачає реформування Кабінету Міністрів України - вищого органу в системі виконавчої влади

25 Ї^ЛННРППІЯ ЯПМІНІГТПЯТИЙНОІ ПЄ(ЬОПМИ В Україні. - С. 9-Ю.

Концептуальною основою реформування-уряду має бути законодавче визначення таких основоположних напрямків його діяльності, як:

-вироблення стратегічного курсу виконавчої влади щодо здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, спрямованої на розвиток громадянського суспільства;

-розроблення проектів законодавчих актів та підзаконної нормативно-правової бази на виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

-ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за їх виконанням;

-спрямування і координація діяльності органів виконавчої влади та її орієнтація на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг. Управлінські послуги визначаються, як послуги з боку виконавчої влади, що є необхідною умовою реалізації прав і свобод громадян - зокрема реєстрація, ліцензування, сертифікація і т.д.

Організаційні зміни роботи Кабінету Міністрів України зумовили необхідність реорганізації його апарату, який після прийняття Указу Президента України "Про склад Кабінету Міністрів України" від 15 грудня 1999 р називається Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Основним його завданням є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Уряду. Секретаріат забезпечує створення умов для колективної роботи Уряду в цілому та урядових комітетів, а також міністрів як членів Кабінету Міністрів. Очолює Секретаріат Урядовий Секретар, який призначається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра. Секретаріат КМУ складається з підрозділів, які згідно з їх завданнями і функціями поділяються на:

-загальнофункціональні підрозділи;

-підрозділи за окремими напрямками діяльності уряду, які організаційно та інформаційно-аналітичне обслуговують урядові комітети і не повинні дублювати функцій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

-патронатні служби Прем'єр-міністра та віце-прем'єр-міністрів (див. рис. 5.2).

Реформування центральних та підвідомчих Кабінету Міністрів органів виконавчої влади.

Реалізація вищевизначених напрямів реформування Кабінету Міністрів має проводитися паралельно з реформуванням системи центральних органів виконавчої влади (надалі ЦОВВ). Ці органи здійснюють свої повноваження на всій території держави як безпосередньо, гак і через утворені ними територіальні (регіональні) підрозділи (органи).