Кабінет Міністрів УкраїниКабінет Міністрів України (уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який її очолює. Він здійснює виконавчу владу як безпосередньо, так і через центральні та місцеві органи виконавчої влади, спрямовуючи, координуючи та контролюючи діяльність цих органів. Таким чином Кабінет Міністрів є центром виконавчої влади, колегіальним органом, своєрідним штабом з організації виконавчо-розпорядчої Діяльності всіх органів виконавчої влади держави, хоча чинне законодавство і не вживає такого терміну. Як зазначалось, у новій Конституції України відсутнє поняття "глава виконавчої влади", яке до моменту її прийняття містилося в попередній Конституції. Цей пост одночасно з постом глави держави займав Президент України. Отже, можна абсолютно точно стверджувати, що законодавець відмовився з певних причин від застосування цього терміну, а повноваження, які повинен виконувати глава виконавчої влади, розділені між Президентом України і Прем'єр-міністром України. Це - особливість української моделі "двоїстого" центру виконавчої влади. Кабінет Міністрів України має дуже широкий обсяг функцій у сфері державного управління. Для їхньої характеристики можна використати різні підходи. Але ключовими, на нашу думку, слід вважати окремі сфери і галузі суспільного життя, а також основні види органів і посадових осіб, у відносинах з якими Кабінет Міністрів реалізує переважний обсяг своїх завдань, функцій, прав і обов'язків. Беручи за основу найбільш характерний перелік сфер і галузей суспільного життя, В. Авер'янов визначає такі основні функції Кабінету Міністрів: а) у сферах економіки, фінансів, науки і технологій: здійснює прогнозування і антимонопольне регулювання економіки України, сприяє розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та забезпечення соціальної спрямованості економіки, організовує управління об'єктами права державної власності, розробку і реалізацію загальнодержавних програм; вживає заходів щодо підтримки національного товаровиробництва, структурної перебудови економіки та прискореного розвитку її пріоритетних галузей, проведення земельної реформи, залучення інвестицій в економіку України, утворює і використовує державні резервні фонди, визначає порядок формування та розміщення замовлень на виробництво продукції для державних потреб; організовує розробку і виконання Державного бюджету України, контролює обслуговування державного боргу України, дотримання порядку державного ціноутворення, організовує державне страхування, випуск державних внутрішніх позик, проведення грошово-речових лотерей, сприяє забезпеченню стабільності грошової одиниці України; вживає заходів щодо стимулювання інноваційної діяльності товаровиробників, обґрунтовує пріоритетні напрями розвитку науки і техніки, розробляє пропозиції щодо обсягів бюджетного фінансування науково-технічної сфери, створює, реорганізовує та ліквідує державні наукові установи, які повністю або частково фінансуються з коштів Державного бюджету України; б) у сферах соціального розвитку, освіти і культури: вживає заходів до підвищення реального рівня життя населення, забезпечення його зайнятості, пріоритетності соціального розвитку села, професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки працівників, соціального захисту непрацездатних і малозабезпечених верств населення, охорони сім'ї, материнства і дитинства, регулює міграційні процеси; створює матеріально-технічну базу та інші умови, необхідні для розвитку галузей охорони здоров'я, освіти, культури, спорту і туризму, забезпечує доступність для громадян усіх форм державних медичних, освітніх, культурних, фізкультурно-спортивних і рекреаційних послуг; забезпечує духовно-культурний розвиток українського народу, збереження і охорону історико-культурних пам'яток, гармонійне функціонування міжнаціональних відносин, сприяє задоволенню національно-культурних потреб українців, які проживають за межами України; в) у сферах гарантування прав і свобод людини, законності та громадського порядку, національної безпеки і обороноздатності: організовує і контролює дотримання органами виконавчої влади законодавства, що визначає права і свободи людини і громадянина, гарантії їх реалізації та захисту; забезпечує охорону приватної та інших форм власності, зміцнення громадського порядку, активну боротьбу зі злочинністю, виконання судових рішень, вживає заходів щодо соціального захисту працівників (та членів їхніх сімей) правоохоронних і судових органів; забезпечує дотримання вимог законності у діяльності органів виконавчої влади та їх апарату, посадових осіб, вживає заходів щодо подолання бюрократичних та інших зловживань при здійсненні їхніх повноважень; вживає заходів для зміцнення національної безпеки та обороноздатності України, охорони й захисту її державного кордону і території, керівництва Цивільною обороною України; визначає в межах бюджетних асигнувань на оборону чисельність громадян, які підлягають призову на строкову військову службу і навчальні збори, забезпечує реалізацію прав і гарантій військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби (та членів їхніх сімей); г) у сферах охорони природи, екологічної безпеки і природокористування: організовує управління охороною та раціональним використанням природних ресурсів, розробляє і забезпечує виконання державних і міжурядових екологічних програм, вживає заходів для вдосконалення економічного механізму природокористування; забезпечує виконання програми ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вживає заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків інших значних аварій і катастроф, стихійного лиха, вирішує питання про обмеження, тимчасову заборону або припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього середовища; д) у сферах зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності: бере участь у забезпеченні виконання міжнародних договорів України, приймає рішення і проводить переговори та підписання міжнародних договорів України, які укладаються від імені Кабінету Міністрів України; організовує управління зовнішньоекономічною діяльністю держави, митною справою, складання платіжного балансу України, забезпечує раціональне використання державних валютних коштів; здійснює разом із Національним банком України валютне регулювання, виступає гарантом щодо кредитів, які надаються іноземними банками, фінансовими та іншими міжнародними організаціями, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України.13 Крім цього, Кабінет Міністрів може здійснювати й деякі інші функції в інших сферах, що можуть визначатися Конституцією і законами України, а також указами і розпорядженнями Президента. Характеризуючи організацію та правовий статус Кабінету Міністрів, слід звернути увагу на головний елемент цього статусу - компетенцію уряду, тобто його численні повноваження - права та обов'язки, на підставі яких виконуються всі основні завдання і функції уряду. Урядова компетенція спрямована на організацію виконання Конституції і законів України, актів Президента, власної Програми діяльності, схваленої Верховною Радою, постійного контролю за здійсненням виконавчої діяльності підвідомчими уряду органами, вжиття заходів щодо усунення недоліків у роботі цих органів. Конституція України у ст.116 чітко і детально визначила компетенцію уряду. Відповідно Кабінет Міністрів: 1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; 2) вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина; 3) забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; 4) розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України; 5) забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності; здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону; 6) розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Дер- 13 Авер'янов В Ь Органи виконавчої влади в Україні. - С. 20-22. жавного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання; 7) здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю; 8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; 9) спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, 10) виконує інші функції, визначені Конституцією та законами України, актами Президента України. Діяльність Кабінету Міністрів України грунтується на принципах: а) розподілу державної влади, який означає, що Кабінет Міністрів здійснює виконавчу владу у встановлених Конституцією України межах незалежно від органів законодавчої і судової влади, крім випадків, передбачених Конституцією України, недопущення неправомірного втручання будь-яких органів, посадових осіб, об'єднань громадян у вирішення питань, що віднесені до відання уряду; б) верховенства права - Кабінет Міністрів у своїй діяльності дотримується вимог утвердження та гарантування прав і свобод людини, відповідальності держави перед громадянами за забезпечення їм гідних умов життя; в) законності - Кабінет Міністрів здійснює свої повноваження на основі, у відповідності та на виконання Конституції, законів України, указів і розпоряджень Президента України; г) колегіальності - Кабінет Міністрів є колегіальним органом, що приймає рішення після вільного демократичного обговорення питань на своїх засіданнях; д) науковості - Кабінет Міністрів у своїй діяльності спирається на наукове і соціологічне обгрунтування здійснюваної ним державної політики, активно використовує новітні досягнення наукових досліджень, організаційно-технічні засоби та інформаційні технології; е) гласності - Кабінет Міністрів регулярно інформує громадськість про свою діяльність. Прийняття таємних рішень можливе лише у випадках, визначених законом.14 Важливою складовою правового статусу Кабінету Міністрів України є процедура його формування. Згідно зі ст.114 Основного Закону до складу Кабінету Міністрів України входять: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри. Склад Кабінету Міністрів формується Президентом України за певної участі Верховної 14 Авер'янов В Б. Органи виконавчої влади в Україні - С 15 - 16. Ради в термін, що не перевищує шістдесят днів після припинення повноважень попереднього уряду. Кандидатуру на посаду Прем'єр-міністра на розгляд Верховної Ради вносить Президент України після можливого проведення консультацій з головами депутатських груп і фракцій. Кандидат на посаду Прем'єр-міністра виступає з програмною заявою та відповідає на запитання народних депутатів. Верховна Рада дає згоду на призначення Прем'єр-міністра більшістю від конституційного складу парламенту. Якщо кандидатура, внесена Президентом, парламентом відхиляється, глава держави після можливих політичних консультацій вносить нову кандидатуру. Президент України має право запропонувати повторно ту саму кандидатуру. Одержавши згоду Верховної Ради, Президент видає указ про призначення Прем'єр-міністра. Після свого призначення глава уряду представляє пропозиції щодо структури та складу Кабінету Міністрів України на затвердження Президентові України, який на підставі цього подання видає указ про призначення до складу уряду, з переліком посад усіх його членів. Прем 'єр-міністр України як глава Кабінету Міністрів України відповідно до Конституції керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду, схваленої Верховною Радою України; керує розробленням та реалізацією внутрішньої та зовнішньої політики держави; спрямовує та координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Урядового Секретаря, міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів АРК, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; взаємодіє з урядами інших держав. У випадках і в межах, визначених Конституцією, він виконує обов'язки Президента України у разі дострокового припинення його повноважень. Прем'єр-міністр України входить із поданням до Президента України про утворення, реорганізацію та ліквідацію міністерств, інших центральних органів виконавчої влади в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України на утримання цих органів. Прем'єр-міністру підпорядковується Секретаріат Кабінету Міністрів, а також служба глави Уряду. Прем'єр-міністр у межах своїх повноважень спрямовує, координує та контролює діяльність Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Державного комітету у справах охорони державного кордону, Управління державної охорони. Перший віце-прем'єр та віце-прем'єр-міністри як заступники глави уряду виробляють стратегію і тактику реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів у закріплених за ними напрямках і сферах діяльності уряду, спрямовують, координують та контролюють роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади для виконання завдань Кабінету Міністрів, а також попередньо розглядають і погоджують проекти рішень уряду, вживають заходів щодо врегулювання розбіжностей щодо них серед членів Кабінету Міністрів. У разі відсутності Прем'єр-міністра вони його заміщають, діючи в межах, визначених Прем'єр-міністром, який визначає також і черговість такого заміщення. Перший віие-прем 'єр-міністр України організовує розроблення та реалізацію внутрішньої та зовнішньої економічної політики, зокрема бюджетної, грошово-кредитної, податкової та валютної, планування і прогнозування заходів щодо розвитку національної економіки та зовнішньоекономічних зв'язків, інвестиційних процесів, підготовку та реалізацію Програми діяльності Кабінету Міністрів, вносить для розгляду Уряду пропозиції про статегію і тактику розвитку макроекономічних процесів і явищ, організовує розроблення та здійснення заходів щодо розвитку економічних реформ, впровадження адміністративної реформи в системі центральних органів виконавчої влади, координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з питань розвитку конкуренції на внутрішніх товарних ринках, демонополізації, приватизації та реструктуризації підприємств, розвитку підприємництва. Він також: - за дорученням Прем'єр-міністра представляє Кабінет Міністрів у відносинах з іншими органами та організаціями в Україні та за її межами; -організовує розробку та реалізацію державної політики у сфері розвитку промисловості, транспортного комплексу, зв'язку, виробничого кооперування України з країнами СНД і Балтії; - забезпечує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на зростання експортного потенціалу промисловості, стимулювання виробництва імпортозамінної продукції, захист вітчизняних товаровиробників, розвиток виробничої кооперації різних галузей; - забезпечує взаємодію органів виконавчої влади з оборонними, правозахисними та природоохоронними громадськими організаціями. Віие-прем'ср-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу організовує: - розроблення та реалізацію державної політики у сфері палива та енергетики країни; здійснення загальних заходів щодо підвищення енергетичної незалежності України, подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі, підвищення ефективності роботи енергетичних галузей, фінансового оздоровлення енергетичних підприємств, удосконалення схеми організації енергоринку і його управління, демонополізації ринку збуту електроенергії, зниження енергоємності ВВП, удосконалення тарифної та цінової політики в електроенергетиці; - координацію діяльності Міністерства палива і енергетики, Національної комісії регулювання електроенергетики. Віие-прем'єр-міністр України з питань агропромислового комплексу організовує: розробку та реалізацію державної політики у сфері агропромислового виробництва; - реформування в сільськогосподарському секторі економіки; - проведення земельної реформи; - прискорення формування аграрного ринку; - розробку та реалізацію державної політики у сфері ядерної та екологічної безпеки, використання природних ресурсів; - проведення інституційних реформ державної системи охорони довкілля та використання природних ресурсів; - запровадження механізмів та інструментів екологічної політики; - координацію діяльності міністерств аграрної політики, екології та природних ресурсів, з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Віие-прем'єр-міністр України з питань соціальної та гуманітарної політики організовує: - розробку та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення населення, оплати праці, зайнятості населення, охорони здоров'я, будівництва та житлової політики, з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, захисту прав споживачів, а також прав ветеранів війни та воєнних конфліктів у іноземних державах; - здійснення загальних заходів щодо удосконалення діяльності місцевих органів виконавчої влади з реалізації державної регіональної політики, роботи з формування резерву кадрів для місцевих органів виконавчої влади; - розроблення та здійснення державної політики в гуманітарній та політико-ідеологічній сфері, з питань сім'ї та молоді, освіти, науки, культури і мистецтва, преси та інформації, фізичної культури і спорту, туризму, міжнаціональних, конфесійних відносин, контролює роботу з атестації наукових та науково-педагогічних кадрів, регулює вирішення питань гуманітарної допомоги, сприяє роботі творчих спілок, інших громадських організацій, міжнародних гуманітарних інституцій; - координацію діяльністі міністерств культури і мистецтв, освіти і науки, охорони здоров'я, праці та соціальної політики. Міністри України очолюють міністерства і забезпечують формування і проведення державної політики у доручених їм сферах, несучи політичну відповідальність за виконання покладених на них завдань і повноважень. Основним Законом встановлені певні обмеження щодо входження до складу уряду: члени Кабінету Міністрів не можуть бути народними Ґава сумііі? мати Інший представницький мандат, не мають суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, крім кладацької, наукової та творчої у позаробочий час, входити до складу мГтНь0нГа0м°етГоНУ ™ НаГЛЯД°ВОЇ РаДИ -""Риемства або о^ганГза ™о на меті одержання прибутку. в°нійУрВ?ТЙ КабІНЄТ МІНІСТРІВ не пізніше, ніж через ЗО днів, подає 'кражи для схвалення Програму своєї діяльності на весь >ажень. Цей документ містить концептуальне викладення -пості та засобів виконання завдань Кабінету Міністрів. До H40DM -ю Т™ СХШа стРУ*туРи Кабінету Міністрів України з про його персональний склад. Програма вважається ™v Sxol p3a w' п.РоголосУвала більшість від конституційного складу верховної Ради України. Укпя!нибІНгЄоТб^ІНІСТрІВ утв°Рюється на строк повноважень Президента то на пять років. Однак кожен член уряду може бути ЗВІЛЬНеНИИ 3 ПОСали v fSvrn, а^ый к,™»,,., сади у оудь-якии момент главою держави. Це є так звана кожен Г™™ в'Дпов'ДальнІсть членів Кабінету Міністрів. Разом й™ Ппе™ УРЯДУ МаЄ ПраВ° 3 полі™чних чи особистих мотивів идентов, про свою відставку. Заява про відставку на ім'я жави подається через прем,єр.міністра) який зобов'язаний мЬкування сто ™ ПР°~3аЯВУ ПрЄЗИДЄНТу України ' повідомити свої ПоемєЛ ніс™ Г Прииняття чи неприйняття відставки. Відставка же нчСяРдок наТт3 3 6УДЬ-ЯКИХ причин тягне «ікавку уряду в цілому. Такий наслі, Іступає І у випадку смерті глави уряду Поезиле^мТ ПОЛІТИЧНа відповідальність Кабінету Міністрів перед ом Украіни має у випадау прийняття останнім ння п^ припинення повноважень Прем'єр-міністра. Внаслідок цього глава уряду в±авЯк3уаНКИаИбінНЄВІГаДН° "^ ПРе-Дентові України заяву™ відставку каошету Міністрів. ІалІсТпНІГйн. аб°«обов'язкова ^Дставка уряду відбувається також у Укгїїни оезолТ" 6ІЛЬШ1СТЮ,ВІ^ конституційного складу Верховної Ради раши резолюц„ недовіри Кабінету Міністрів за результатами розгляду їдПно°Пзі ИсТ77Є Г"" ЯК °ДНІЄЇ ТРЄТИНИ народнихУпутатів. ЩопраГа' Конституції питання про відповідальність Кабінету -може розглядатися Верховною Радою більше одного разу про чергової сесп, а також протягом року після схвалення програми діяльності уряду. ів, відставку якого прийнято Президентом, за його свої повноваження до початку Ф°РМ012 Р0б°™ КабінетУ Міністрів України є періодичні яких обговорюються питання і приймаються рішення •відно до наданих йому повноважень. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем'єр-міністр України. У формі постанов Кабінету Міністрів видаються акти, які носять нормативний характер або з питань, що мають найбільш важливе чи загальне значення. У формі розпоряджень Кабінету Міністрів -акти, що мають індивідуальний характер або з питань внутрішньо-організаційної та іншої поточної роботи Кабінету Міністрів України. Надзвичайно важливим положенням нової Конституції є те, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Офіційну (державну) реєстрацію вказаних правових актів проводить Український державний центр правової інформації при Міністерстві юстиції України. Реалізація цього положення на практиці значною мірою сприяє ефективному застосуванню і виконанню чинного законодавства. Акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх прийняття, якщо інше не встановлено законом або не передбачено в самих цих актах. Вони можуть бути скасовані Президентом України. До того ж акти Кабінету Міністрів у повному обсязі або їх окремі положення, визнані Конституційним Судом України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом такого рішення. На відміну від Президента України, якому Конституція забороняє передавати свої повноваження для здійснення іншим особам або органам, Кабінет Міністрів у разі необхідності може делегувати (тобто передавати для тимчасового чи безстрокового виконання) окремі повноваження іншим органам виконавчої влади, а також органам місцевого самоврядування - за їх згодою, якщо це прямо не заборонено законом або актом Президента України. З метою підвищення ефективності діяльності Уряду та координації роботи центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики в структурі Кабінету Міністрів запроваджено принципово новий для практики державного управління України елемент -Урядові міжміністерські програмно-цільові комітети. Згідно з постановою Кабінету Міністрів "Про урядові комітети" створено чотири Урядові комітети: економічного розвитку, соціального та гуманітарного розвитку, реформування паливно-енергетичного комплексу, реформування аграрного сектору та з питань екології. Урядовий комітет є робочим органом Кабінету Міністрів, основним завданням якого є формування та реалізація державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Урядом. Цей орган: розглядає та схвалює концепції проектів нормативно-правових актів, що підлягають розробленню; розглядає, врегульовує розбіжності та схвалює проекти нормативно-правових актів та інших документів, що подаються на розгляд Кабінету Міністрів; розглядає інші питання, пов'язані з формуванням та реалізацією державної політики у відповідній сфері. До складу Урядового комітету входять члени Кабінету Міністрів, а очолює його голова, який за посадою є Першим віце-прем'єр-міністром або Віце-прем'єр-міністром. У цих підрозділах зосереджена поточна робота з вироблення рішень Уряду, що дало змогу звільнити останній від вирішення другорядних питань та сконцентрувати діяльність на розв'язанні стратегічних державних завдань. Діяльність Кабінету Міністрів, як зазначалось у главі 5.3, забезпечується Секретаріатом КМУ. Структура Секретаріату розроблена на основі указів Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи" та "Про склад Кабінету Міністрів України", з урахуванням пропозицій Світового Банку. В її основі - перехід від галузевого до функціонального принципу вироблення урядових рішень. Виконання функцій, покладених на Секретаріат, забезпечують два блоки аналітичний та адміністративно-організаційний. Аналітичний складається із трьох депертаментів, підпорядкованих заступникам Урядового секретаря: юридичного, економічної політики, внутрішньої політики. До адміністративно-організаційного блоку, підпорядкованого першому заступнику Урядового Секретаря, увійшли структурні підрозділи адміністративної реформи, організаційного забезпечення проведення засідань Кабінету Міністрів та Урядових комітетів, моніторингу, інформаційних технологій. Крім того, роботу Уряду забезпечують департамент кадрового забезпечення та персоналу, господарське управління та відділ бухгалтерського обліку, фінансів та планування господарської діяльності. Секретаріат діє на підставі Положення, яке затверджується Кабінетом Міністрів, а його структура не може бути побудована за галузевим принципом. Стосовно повноважень Кабінету Міністрів у відносинах з іншими органами державного управління, то насамперед слід виділити напрями його впливу на очолювану систему органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів вносить Президентові України подання стосовно створення центральних органів виконавчої влади. Прем'єр-міністр вносить подання про призначення на посаду керівника центрального органу виконавчої влади та його заступників, накладає на них дисциплінарні стягнення. Уряд має право скасовувати акти міністерств, державних комітетів, інших центральних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів затверджує граничну чисельність працівників апарату і розмір асигнувань на утримання зазначених органів із Державного бюджету в межах виділених на це коштів; здійснює добір керівних кадрів підвідомчих йому органів, їх підготовку та перепідготовку; заслуховує звіти керівників центральних органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів у межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції). Ці урядові органи здійснюють: управління окремими підгалузями або сферами діяльності; контрольно-наглядові функції; регулятивні та дозвільно-реєстраційні функції щодо фізичних і юридичних осіб. Керівники урядових органів державного управління призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів за поданням керівника відповідного центрального органу виконавчої влади. Уряд також затверджує Положення про цей орган. Кабінету Міністрів підзвітні та підконтрольні також місцеві державні адміністрації, голови яких при здійсненні своїх повноважень відповідальні перед ним. Підзвітність і підконтрольність обласних і районних державних адміністрацій не поширюється на ту частину повноважень, яка делегована їм органами місцевого самоврядування - відповідними обласними чи районними радами. Кабінет Міністрів в особі Прем'єр-міністра вносить Президентові України подання щодо призначення на посаду і звільнення з посад голів місцевих державних адміністрацій. Кабінет Міністрів постійно одержує від місцевих державних адміністрацій детальну інформацію про їхню діяльність, регулярно заслуховує звіти голів державних адміністрацій з визначених Кабінетом Міністрів питань. У разі неналежного виконання головою державної адміністрації покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності або звернутися до Президента з поданням про звільнення з посади. Кабінет Міністрів розробляє примірний перелік управлінь, відділів, інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, затверджує положення про ці підрозділи, кількісний склад заступників голів, чисельність працівників державних адміністрацій та витрати на їх утримання, розглядає пропозиції обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій з питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів. У засіданнях уряду можуть брати участь з правом дорадчого голосу голови обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. Кабінет Міністрів має право зупиняти дію рішень голів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, актам Президента, Кабінету Міністрів, іншим актам законодавства, а також скасовувати рішення структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій. Вирішуючи питання зупинення дії рішення голови державної адміністрації, Кабінет Міністрів водночас звертається до Президента України з пропозицією про скасування цього рішення. Якщо Президент-протягом десяти днів після цього звернення не скасовує зупинене рішення, акт Кабінету Міністрів про його зупинення втрачає чинність. Певну специфіку мають відносини Кабінету Міністрів України з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, яка не є безпосередньо підпорядкованим йому органом виконавчої влади. Кабінет Міністрів України спрямовує, координує і контролює діяльність Ради міністрів АРК щодо виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів на території АРК як невід'ємної складової частини України. Кабінет Міністрів України має право одержувати від уряду АРК інформацію з питань здійснення цієї діяльності. Кабінет Міністрів визначає порядок участі Ради міністрів АРК та підвідомчих їй органів у виконанні загальнодержавних програм, інших заходів загальнодержавного значення щодо усунення наслідків екологічної безпеки, надзвичайних ситуацій, боротьби зі злочинністю та контролює дотримання відповідності програм АРК з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища загальнодержавним програмам. Кабінет Міністрів з метою ефективної реалізації загальнодержавних і республіканських програм, інших заходів загальнодержавного і республіканського значення забезпечує взаємодію Ради міністрів АРК з міністерствами, державними комітетами, іншими центральними органами виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України забезпечує Раді міністрів АРК участь у вирішенні порушених ним питань шляхом надання права вирішального голосу голові Ради міністрів АРК на засіданнях Кабінету Міністрів, а також обов'язкового розгляду пропозицій уряду АРК з питань, що потребують рішення Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України може прийняти на себе за ініціативою АРК виконання окремих повноважень Ради міністрів АРК. Кабінет Міністрів може подати безпосередньо Верховній Раді України або Президентові України законопроект щодо делегування Автономній Республіці Крим окремих повноважень органів виконавчої влади з віднесенням цих повноважень до відання Ради міністрів АРК та підвідомчих їй органів з эбов'язковим наданням їм необхідних фінансових і матеріальних ресурсів. Для здійснення постійних зв'язків Кабінету Міністрів України з Радою міністрів АРК у столиці України - місті Києві діє постійне представництво уряду АРК. На відміну від повноважень, які має Кабінет Міністрів щодо органів, які складають очолювану ним систему, стосовно місцевого самоврядування компетенція Кабінету Міністрів спрямована на максимальне сприяння його функціонуванню і розвитку - без будь-якого втручання в безпосередню діяльність органів самоорганізації населення. Зокрема, Кабінет Міністрів України спрямовує діяльність усієї системи органів виконавчої влади на додержання визначених законом прав органів місцевого самоврядування, забезпечує плідну взаємодію центральних і місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань місцевого значення та реалізації завдань соціально-економічного і культурного розвитку регіонів, адміністративно-територіальних одиниць. Кабінет Міністрів може внести безпосередньо до Верховної Ради або до Президента України законопроект щодо делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади. Водночас Кабінет Міністрів подає пропозиції з фінансування здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передачі органам місцевого самоврядування відповідних об'єктів права державної власності. Разом з тим органи місцевого самоврядування в частині делегованих їм за законом повноважень органів виконавчої влади підконтрольні та підзвітні Кабінету Міністрів. Рішення органів місцевого самоврядування з питань цих повноважень, що суперечать Конституції та законам України, актам Президента, Кабінету Міністрів, іншим актам законодавства України, може скасувати Кабінет Міністрів або за його дорученням відповідний орган виконавчої влади.
|
