Органи місцевого самоврядування та виконавча влада

Характеризуючи систему органів виконавчої влади України, ми не можемо оминути місцевого самоврядування соціально-політичного явища, яке повністю ігнорувалося радянською системою управління за часів тоталітарного політичного режиму та командно-адміністративної системи. Хоча місцеве самоврядування не належить до системи державних органів влади, будучи самостійним соціально-політичним інститутом, воно у певних визначених законодавством межах здійснює функції органів виконавчої влади.

Відповідно до сг. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Інститут делегування (передачі) повноважень почав застосовуватися у практиці державного управління ще до прийняття нового Основного Закону. Президент України Указом від ЗО грудня 1995 р. "Про делегування повноважень державної виконавчої влади головам та очолюваним ними виконавчим комітетам сільських, селищних і міських Рад" делегував значний обсяг повноважень органів виконавчої влади, які були викладені у сорока двох позиціях цього Указу.

Місцеві державні адміністрації на відповідній території взаємодіють з сільськими, селищними і міськими радами, їх виконавчими органами та головами, сприяють у здійсненні ними власних повноважень місцевого самоврядування, зокрема у вирішенні питань економічного, соціального та культурного розвитку відповідних територій, зміцнення матеріальної та

фінансової бази місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 35 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" сільські, селищні і міські ради, їх виконавчі органи та голови з питань здійснення ними наданих законом повноважень органів виконавчої влади підконтрольні місцевим державним адміністраціям.

З метою здійснення спільних програм органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації можуть укладати договори, створювати спільні органи та організації. Органи виконавчої влади повинні сприяти становленню та розвитку місцевого самоврядування на основі його чіткого функціонального розмежування з повноваженнями виконавчої влади.

У ході адміністративної реформи в Україні передбачається здійснити ряд заходів, спрямованих на якісне поліпшення організації системи місцевого самоврядування. Метою цього реформування є оптимізація структури управління на регіональному рівні, прийняття управлінських рішень, максимально наближених до реальних потреб населення, удосконалення механізму взаємодії між органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.

Так у загальних рисах виглядає сьогодні система органів виконавчої влади в Україні. Можна зробити висновок, що в державі система виконавчої влади існує у завершеному вигляді. Створена її відповідна вертикаль від Президента і Кабінету Міністрів України до області й району, а через механізм делегування повноважень - до міста, селища і села, із широко розгалуженими структурними підрозділами, до відання яких віднесені питання галузевого чи функціонального управління на відповідних територіях. Підвищена персональна відповідальність голів обласних і районних, в містах Києві та Севастополі державних адміністрацій - провідників єдиної державної політики в регіоні. Конституція України заклала юридичний фундамент держави, дала відповіді на найважливіші питання державного будівництва - форму правління, форму державного устрою, державно-правову модель. Але це не означає, що існуюча система державних органів, і виконавчої гілки зокрема, не потребує свого подальшого розвитку і вдосконалення. Вже ведеться відповідна робота з приведення у відповідність до конституційних норм усіх чинних законів і підзаконних нормативних актів. Саме з цією метою в Україні започатковано адміністративну реформу, ключові моменти якої розглядалися нами у попередньому розділі. Це тривалий процес, ускладнений багатьма об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Та безповоротність його очевидна, як закономірний демократичний вибір українського народу, здійснений в 1991 році.

До сказаного можна лише додати, що на сучасному етапі державного будівництва Україні вкрай необхідна чітка вертикаль виконавчої влади. Сильна система виконавчої влади та ефективна діяльність її органів, поряд

з функціонуванням справді дієвого місцевого самоврядування, є необхідною передумовою трансформації українського суспільства у громадянське на засадах демократії, визнання верховенства права та прав і свобод людини, політичного плюралізму та соціальне орієнтованої ринкової економіки.

Запитання та завдання

I.Що таке апарат державного управління?

2.Назвіть специфічні ознаки апарату державного управління.

3.Охарактеризуйте особливості еволюції апарату державного управління на сучасному етапі.

4.Дайте визначення "органу державного управління".

5.Назвіть специфічні ознаки органу державного управління.

б.Дайте характеристику класифікаційному підходу, в основі якого лежить наявність однорідних критеріїв органів державного управління.

7.Класифікуйте органи виконавчої влади за однорідними критеріями.

8.Визначіть роль виконавчої влади у функціонуванні державного механізму?

9.Що являє собою виконавча влада?

10.У чому відмінність парламентської та президентської системи організації урядів?

I1.Які основні повноваження уряду?

12.Яким чином державна форма правління впливає на формування урядів?

ІЗ.До якої моделі формування уряду можна віднести українську?

14.3 яких рівнів складається система державних оганів виконавчої влади України?

15.Охарактеризуйте роль Президента України у здійсненні виконавчої влади.

16.Назвіть повноваження глави уряду.

17.Опишіть структуру Кабінету Міністрів України.

18.Назвіть основні функції та повноваження Кабінету Міністрів України.

19.Що являє собою поняття "делеговане законодавство?"

20.У чому полягає різниця між функціональним та галузевим принципом діяльності міністерств?

21.Які органи складають поняття "інші органи виконавчої влади?"

22.У які способи може здійснюватися державне управління на місцевому рівні?

23.Якими повноваженнями наділені місцеві державні адміністрації?

24.Яка структура місцевих державних адміністрацій?

25.Охарактеризуйте статус голови обласної та районної держадміністрацій.

 

26.Яка процедура формування складу апарату місцевої державної адміністрації?

27. Охарактеризуйте взаємодію та взаємозалежність органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Теми рефератів

I.Місце і роль виконавчої влади в Україні.

2.Процедура формування Кабінету Міністрів України у порівняльному контексті.

3.Глава держави: статус та функції в сучасних країнах світу.

4.Роль інституту президентства у здійсненні виконавчої влади в Україні.

5.Взаємостосунки глави держави і глави уряду.

6.Роль уряду в сучасних державах.

7.Роль Прем'єр-міністра в організації виконавчої влади та діяльності уряду.

8.Компетенція та відповідальність органу виконавчої влади.

9.Специфіка урядової правотворчості.

Ю.Міністр - політичний діяч у відповідній сфері чи галузі.

I1.Особливості організації центральних органів виконавчої влади України.

12.Співвідношення галузевого та регіонального управління в умовах реформ в Україні.

13.Структура Кабінету Міністрів та повноваження міністрів.

14.Кабінет Міністрів України - вищий орган у системі виконавчої влади.

15.Роль місцевих органів виконавчої влади в управлінні територіями.

16.Еволюція місцевих органів державної влади за роки незалежності.

17.Розподіл функцій та взаємодія державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування в Україні.

Список рекомендованої літератури

1.Конституція України. - К.: Преса України. - 80 с. 2.Конституція Автономної Республіки Крим // Голос України. - 1999. -12січн.-С. 6-11.

3. Про місцеві державні адміністрації: Закон України // Голос України. - 1999.- 12 трав. - С. 7-9.

4. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України // Голос України. - 1997. - 12 черв. - С. 5 - 14.

5. Про Президента України: Закон України / Закони, постанови та інші акти, прийняті Верховною Радою Української РСР на третій сесії (лютий-липень 1991 p.). - Ч. II. - С. 291-308.

6. Про столицю України - місто-герой Київ: Закон України // Голос України.- 1999.-2 лют.-С. 10-11.

7.Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1573/99 // Урядовий кур'єр. -1999.- 17 груд. -№ 237. - С. 4.

8.Про склад Кабінету Міністрів України: Указ Президента України від 15 грудня 1999 р. № 1574/99 // Урядовий кур'єр. - 1999. - 17 груд. -№ 237.-С. 2.

9.Авер'янов В.Б. Організація і діяльність апарату державного управління в контексті адміністративної реформи / Державне управління: теорія і практика // За заг. ред. В.Б.Авер'янова. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432 с.

ІО.Авер'янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. - К.: Ін Юре, 1997. -48 с.

11.Білоус А.О. Політико-правові системи: світ і Україна: Навч. посібник. - К.: АМУПП, 1997. - 200 с.

12.Вдовенко С. Вдосконалення управління регіоном (район-область) в умовах ринкових перетворень // Вісник УАДУ. - 1998. - № 1. - 89-98.

13.Гладун 3. Конституція і система органів виконавчої влади України // Вісник УАДУ. - 1996. - № 3. - С. 3-27.

14.3іллер Ж. Політнко-адмікістративні системи країн ЄС: Порівняльний аналіз. - К.: Основи, 1996. - 420 с.

15.Коваль Л.В. Адміністративне право: курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996.-208с.

Іб.Коліушко І., Авер'янов В. Реформування центральних органів: від концепції до законодавчого втілення // Голос України. - 1998. - 29 груд. - № 250.-С. 9.

17.Кононенко Н. Механізм стримувань і противаг // Віче. - 1997. - № І1.-С. 82-95.

18.Концепція адміністративної реформи в Україні. - К., 1998. - 62 с.

19.Нижник Н.Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе. - К.: НАНУ, Ин-т госуд. и права, 1995. - 208 с.

20.Нижник Н.Р. Державне управління в Україні: проблеми і перспективи//Вісник УАДУ. - 1996.-№ 1.-С. 102-П6.

21.Нижник Н.Р. Природа та зміст адміністративної реформи в Україні / Реформування державного управління в Україні: Проблеми і перспективи // Наук. кер. Цветков В.В. - К.: Оріяни, 1998. - С. 154-191.

22.Реформування державного управління в Україні: проблеми і перспективи / Колектив авторів. Наук, керів. Цветков В.В. - К.: Оріяни, 1998.-364с..

23.Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. - К.: Тандем, 1996.

24.Шаповал В.М. Вищі органи сучасної держави: Порівняльний аналіз. - К.: Програма Л, 1995. - 136 с.

Служил

Добре управління залежить не стільки від законів, скільки від особистих якостей правлячих Механізм управління завжди підпорядковується волі тих, хто керує цим механізмом Отже, найважливіший елемент управління -це метод добору лідерів.