Аналіз результатів

Результати досліджень вказують на підтвердження гіпотези, що існує зв’язок між рівнем почуття змісту життя та розвитком харчових звичок. Висока ноетична активність, прагнення реалізувати вищі цінності, готовність до самопожертв та спрямованість на розвиток екзистенції в експериментальних групах жінок з надмірною вагою та ожирінням та жінок з надмірною вагою хворих на цукровий діабет, призводила до надмірної тривоги, яка проявлялась у неправильних харчових звичках. Формується криза екзистенції, де занедбується в основному духовний фундамент, гідність, відповідальність та свобода індивідуальності. Далі у статті буде описано докладніше результати досліджень у кожній групі досліджуваних жінок.

1. У групі контрольній (здорові жінки з вагою у рамках норми Індексу Маси Тіла) виявлено позитивну кореляцію між шкалою «життя як завдання» та дієтичними рестрикціями. Це вказує на те, що життєві завдання ця група сприймає як наказ, тому вважають своїм обов’язком виглядати стрункими та привабливими.

2. Група жінок з надмірною вагою та ожирінням виявляє більше кореляційних зв’язків. Негативна кореляція проявилась між шкалою ноетичні якості та емоційне переїдання, що вказує на те, що жінки з пониженим потенціалом особистісного розвитку сприймають реальність в категоріях «мати як найбільше» а не «бути кимсь» виражають високий рівень емоційного заїдання своїх тривожних думок.

Ноетична активність негативно корелює з харчовими звичками, що вказує на те, що жінки з даної групи не реалізують власних якостей екзистенції, тому теж перестають дбати про власний вигляд та не дотримуються правил корисного харчування. Загальний результат Тесту Ноо-Динаміки негативно корелює з загальним результатом Анкети «Мої харчові звички», що означає, що ці жінки сприймають життя як без змісту, не вміють приймати та дарувати любов, почувають себе непотрібними, не виражають відкритості до вищих цінностей. Така жінка не прагнутиме змін у своєму вигляді, не старатиметься вдосконалювати свої якості.

Жінки з надмірною вагою та ожирінням проявляють понижений рівень значення та змісту у житті, що проявляється невдоволеністю собою та своїх життєвих досягнень, а це в свою чергу схиляє до заїдання прикрих емоцій їжею багатою на вуглеводи, щоб покращити самопочуття. А щоб жінка почала дбати про себе, прагнути гарно виглядати, бути здоровою та впевненою у своїх силах, вона повинна мати високе прагнення до реалізації своєї мети, керуватись цінностями важливими в екзистенції, приймати своє життя таким, яке воно є, розвивати спектр емоційних вражень та чітко усвідомлювати своє ставлення до оточуючого середовища.

Жінки, які не прагнуть реалізувати духовні цінності не можуть цілісно усвідомлювати власне ставлення до життєвих вимог. Тому у стресових ситуаціях реагують жалем до себе, не вміють прийняти біль як можливість зрозуміти, чого вони можуть навчитися завдяки цим переживанням. А внутрішню тривогу не можуть опрацювати та тримати на дистанції, а тільки її заїдають.

Негативна кореляція між шкалами надії та дієтичних рестрикцій вказує на те, що низький рівень внутрішньої надії на краще та довіри до того, що принесе завтрашній день не дозволяють жінкам з даної групи дивитись у майбутнє оптимістично, тому розпочаті дієти покидають досить швидко, бо очікують стрімких результатів. З часом огрядні жінки втрачають будь-який інтерес до покращення свого існування та здоров’я. Не здатні розуміти високі цінності, проявляють страх перед незвіданим, що призводить до надмірної тривоги та нерівномірних емоційних перепадів, які заїдають висококалорійною їжею.

Негативне ставлення до себе та власного життя зменшує мотивацію до ведення здорового способу життя, експериментів з корисним харчуванням, прагнення догоджати собі, що призводить теж до того, що жінка перестає дбати про свій вигляд, здоров’я та хороше самопочуття. Акцептація свого стилю життя є важливою в тому плані, що збільшує мотивацію до змін, експериментів у щоденному житті, чи то зі своїм виглядом, чи то зі своїм харчовим раціоном та навіть з проведенням вільного часу.

Істотною є співзалежність в шкалах темпоральності, які відповідають за сприйняття людиною часу минулого, теперішнього та майбутнього. Отже, жінки, які менше живуть минулими спогадами, також менше переїдають. А це значить, що спрямованість на майбутнє дає більше задоволення, краще самопочуття та внутрішню рівновагу, бо у майбутньому можна виправити помилки минулого, а це дуже обнадіює. Вміння вирішувати проблему «тут і зараз» дозволяє не відкладати на пізніше вирішення проблем чи труднощів, а це в свою чергу зменшує тривалість стресових ситуацій, а значить збільшує тривалість позитивного настрою. Тому жінки з даної групи постійно живуть спогадами про минуле, шкодують, що не все склалось у теперішньому, так як вони про це мріяли, а через це шкодують себе ще більше, тому й формуються в них більша кількість неправильних харчових звичок.

Шкали ноетичної активності, які відповідають за формування себе як особистості та своїх цінностей життєвих, дозволяють оцінити вплив на щоденне життя жінок з надмірною вагою та ожирінням. Дані з цих шкал вказують на те, що жінки з даної групи не приймають свого щоденного життя таким, як воно є, одноманітне з важким та рихлим тілом, з таким настроєм не будуть вірити у можливість змін у власному житті, не старатимуться теж впроваджувати дієти в своє харчування.

Високий рівень відчуття змісту життя, побудований на цінностях ноетичного виміру, дає можливість тримати на дистанції свої проблеми. Це означає, що стресові події не беремо так близько до себе, розуміємо, що труднощі скороминущі, а життя продовжується. Натомість жінки з цієї групи не вміють тримати свої страхи на відстані, не можуть подивитись на свою проблему зверху, відсторонитись та оцінити раціонально ситуацію, а відразу впадають в паніку, не можуть справитись з почуттям тривоги, тож мимоволі шукають, щоб попоїсти та заспокоїтись.

Функціонування на рівні фізичних на психологічних цінностей призводить до того, що в ситуації невдач, почуття розчарування переноситься і на решту життєвих сфер, а отже, наприклад, не склалось щось на роботі, незадоволена собою, відразу покидає розпочату дієту, фізичні вправи та починає заїдати свою злість на весь світ. А підтримку близьких відкидають, бо бояться осуду оточення, тому нікого до себе близько не підпускають. Тому, коли тривога огортає огрядну жінку, вона замість піти порозмовляти про свою проблему, вилити душевний біль, починає ласувати шоколадом та іншими солодощами.

У сфері ноетичної позиції огрядні жінки проявляють більш емоційне бачення реальності, що позитивно взаємопов’язано з неправильними харчовими звичками, тобто більше заїдають надмір переживань. А особи з раціональним бачення реального світу, які керуються більше фактами, а не відчуттями, краще контролюють себе, тому теж ведуть більш здоровий спосіб життя та стараються дбати про корисне та збалансоване харчування.

3. Остання група досліджуваних жінок з надмірною вагою та ожирінням хворих на цукровий діабет, теж виявляє істотні взаємозалежності. Отже, результати досліджень вказують на те, що жінки з цієї групи здатні переживати високі цінності екзистенції, але нездатні справлятись з відчуттям піднесення після них, тому теж схильні шукати заспокоєння в їжі.

Жінки з ожирінням хворі на цукровий діабет, схильні самі приймати рішення, але результати своїх рішень надмірно драматизують та переживають, з чим не справляються з користю для свого здоров’я та ваги. Дані жінки проявляють високий рівень внутрішньої активізації своїх ноетичних якостей, цілеспрямованість у досягненні мети, прагнення до високих ідеалів, вони теж надмірно занепокоєні своїм теперішнім становищем, тому внутрішня тривога для них є непосильним тягарем, який вони схильні заїдати.

Жінки з даної групи проявляють високі естетичні відчуття, вони здатні бачити красу, захоплюються високими ідеалами особливо у другій людині. Всі ці переживання, внутрішні страждання не сприймаються як можливість зрозуміти цінності нашого існування, бо страждання дане людям, щоб облагороджувати особистість, тягнутися до розвитку своїх талантів, працювати над своїми недоліками. Натомість ці жінки здатні зрозуміти тільки як це прекрасно, але не здатні зрозуміти, для чого ці цінності існують, тому напруга залишається у їхньому тілі, а вони з нею справляються звичними харчовими звичками. Вуглеводи, потрапляючи в організм, активізують ланцюжкову реакцію, кульмінацією якої є виділення серотоніну, людину огортає відчуття задоволення, внутрішнього комфорту. Тому з часом виробляється асоціація, що коли поїсти, то й всі проблеми зникають десь або з’являється переконання «важливі рішення краще приймати на ситий шлунок».

У шкалах ноетичної активності жінки огрядні хворі на цукровий діабет проявляють високий рівень у цілеспрямованості та реалізації власної мети, вони здатні побудувати теплі відносини з оточенням, розв’язувати життєві труднощі, але при цьому виявляють вищий рівень до використання різних дієт. Жінки даної групи є більш чутливими до болю своїх ближніх, проявляють вищий рівень емпатії, розуміння проблем іншої людини, більше прагнуть допомогти іншим, це позитивні відчуття, але вони теж призводять до внутрішньої тривоги, з якою жінки не можуть справитись без під’їдання.

Шкали ноетичної позиції вказують на те, що вони реалістично сприймають бачення життя та смерті, розуміють, що їм не уникнути остаточного призначення, що призводить до надмірного переживання, чи все вони реалізували у цьому житті. Жінки з надмірною вагою та ожиріння хворі на цукровий діабет, є достатньо інтелігентними у розв’язанні проблем щоденної екзистенції, але надмірна драматизація призводить до спроб заспокоїти тривоги за допомогою калорійної їжі.